
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2018 р. Справа№0540/8828/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю: секретяра судового засідання ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2, розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 55899782 від 01.03.2018 року, -
В С Т А Н О В И В:
14 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі – Краматорський ВДВС) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №55899782 від 01.03.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.12.2017 року управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035082, якою стягнуто з позивача штраф у розмірі 1700, 00 грн. 01.03.2018 року відповідачем відкрито виконавче провадження № 55899782 з примусового виконання вищевказаної постанови Укртрансбезпеки.
Позивач, посилаючись на приписи Закону України «Про автомобільний транспорт», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, вважає протиправною постанову Краматорського ВДВС про відкриття виконавчого провадження, оскільки постанова управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області не набрала законної сили, через те, що остання оскаржена в судовому порядку до адміністративного суду.
У зв’язку з наведеним позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 55899782 від 01.03.2018 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2018 року відкрито провадження у даній справі. Призначено судове засідання на 26 вересня 2018 року. В ухвалі було запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, в обґрунтування чого надав пояснення аналогічні тим, що викладені у заявах по суті справи. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву відповідачем не надано.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, суд встановив наступне.
05.12.2017 року управлінням Укртрасбезпеки у Донецькій області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035082, якою стягнуто з позивача штраф у розмірі 1700, 00 грн. (а.с. 8).
01.03.2018 року Краматорським ВДВС відкрито виконавче провадження № 55899782 з примусового виконання вищевказаної постанови Укртрансбезпеки (а.с. 9).
Позивач оскаржує вищевказану постанови Краматорського ВДВС про відкриття виконавчого провадження, як таку, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства.
Суд вважає необхідним зазначити, що позивачем не порушено встановлені законом строки звернення до суду із даним позовом (ст.. 122 КАС України), оскільки оскаржувана постанова була отримана ОСОБА_2 07.09.2018 року. Доказів протилежного суду не надано.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III) визначаються засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Частиною 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» постановою Кабінетом Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі – Порядок № 1567).
Вказаний Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Зі змісту Порядку № 1567 вбачається, що адміністративно-господарські штрафи за порушення, передбачені частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладаються шляхом винесення керівником (або його заступником) органу державного контролю (Укртрансбезпека чи її територіального органу) відповідної постанови, яка є обов'язковою для виконання правопорушником (пункт 27).
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що примусове виконання постанови Укртрансбезпека чи її територіального органу про накладення адміністративно-господарського штрафу віднесене до компетенції Державної виконавчої служби.
Згідно з постановою управлінням Укртрасбезпеки у Донецькій області № 035082 від 05.12.2017 року до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За умови відсутності факту добровільного виконання вказаного рішення органу державного контролю, останнє підлягає виконанню на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та фактично відноситься до категорії виконавчих документів: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу в силу вимог пункту 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі – Закон № 1404-VIII).
У відповідності до ст. 1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Стаття 4 Закону № 1404-VIII встановлює вимоги до виконавчого документа. Так, згідно частини першої вказаної статті у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина 5 вищевказаної статті). Частина 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII встановлює вичерпний перелік обставин, у відповідності до яких орган державної виконавчої служби відмовляє у прийнятті виконавчого документа до виконання, а саме: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) виконавчий документ відсутній в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів; 12) виконавче провадження щодо виконання вимог, стосовно яких подано заяву (повідомлення), вже перебуває на виконанні в іншому органі державної виконавчої служби, у приватного виконавця, органі, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 13) стягувач відкликав свою заяву про примусове виконання рішення до відкриття виконавчого провадження.
Зі змісту постанови управлінням Укртрасбезпеки у Донецькій області № 035082 від 05.12.2017 року вбачається, що остання відповідає вимогам спеціального Закону № 1404-VIII, має дату набрання чинності – 05.12.2017 року та строк пред’явлення до виконання - до 05.03.2018 року (а.с. 8).
Приймаючи до уваги наведене та враховуючи відповідність виконавчого документу вимогам Закону 1404-VIII, суд дійшов висновку, що Краматорський ВДВС, відкриваючи виконавче провадження № 55899782 з примусового виконання постанови Укртрансбезпеки № 035082, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки в останнього були відсутні правові підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого документу стагувачеві.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що постанова управлінням Укртрасбезпеки у Донецькій області не набрала законної сили, оскільки остання оскаржена в судовому порядку до адміністративного суду, з огляду на приписи частини 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Посилання позивача на пункти 28-33 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, у відповідності до яких подання скарги в установлений законом строк зупиняє виконання постанови про накладення штрафу, суд вважає необґрунтованими, оскільки вищевказане порядок є оскарженням у досудовому порядку до вищестоящих органів. Більш того, позивачем не надано суду доказів оскарження постанови № 035082 у порядку та строки визначені Порядком № 1567.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 55899782 від 01.03.2018 року, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 (місцезнаходження: вул. Нижня, буд. 16, м. Краматорськ, Донецька область, 84308, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Академічна, буд. 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333, код ЄДРПОУ 34991191) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №55899782 від 01.03.2018 року – відмовити.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 26 вересня 2018 року.
Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Лазарєв В.В.
Судове рішення № 76756783, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 26.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0540/8828/18-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: