Постанова № 76756654, 27.09.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/861/2012 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/838/18 Категорія: 27 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів – Бовчалюк З.А., Киці С. І.,

секретар Концевич Я.О.

з участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2018 року,

встановив:

В листопаді 2011 року позивач ПАТ «Укргазбанк» звернувся в суд з позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, звернення стягнення на предмет застави.

Позов обґрунтовано тим, що 25.04.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 03/08-К/02, згідно з яким останньому відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 150 000,00 доларів США під 16,0 % річних строком до 24.04.2013 року.

В забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором між ВАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладений трьохсторонній Договір поруки №1 від 25.04.2008 року, згідно з яким остання поручалася перед позивачем за своєчасне та повне виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором належним йому нерухомим майном.

В забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4 укладений Договір застави № 03/08-А/02 від 25.04.2008 року, предметом застави якого є: - Вантажний сідловий тягач MAN 19/414, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_1, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2; - Вантажний сідловий тягач DAF TE 95 XF430, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_3, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_4; - Вантажний сідловий тягач DAF 95 XF430, 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_5, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_6; - напівпричіп-рефрижератор SREM CHERAU, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_7, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_8; - напівпричіп-рефрижератор CHERAU, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_9, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_10; - напівпричіп LAMBERT, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_11, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_12.

Зобов’язання передбачені кредитним договором відповідач ОСОБА_4 належним чином не виконав, а тому станом на 02.11.2011 року заборгованість останнього перед ПАТ АБ «Укргазбанк» становить 249 307,07 доларів США та 111 852,68 грн. (з яких: заборгованість за кредитом – 180 600,00 доларів США, заборгованість за простроченими відсотками – 66 173,72 долари США, заборгованість за строковими відсотками – 2 533,35 долари США, та пеня за простроченими кредитом та відсотками – 111 852,68 грн.).

Просив суд розірвати кредитний договір № 03/08-К/02 від 25.04.2008 року та стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача кредитну заборгованість в розмірі – 249 307,07 доларів США та пеню в розмірі 111 852,68 грн. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 03/08-К/02 від 25.04.2008 року в розмірі 249 307,07 доларів США та пені в розмірі 111 852,68 грн., звернути стягнення на предмет застави – належні відповідачу ОСОБА_4: - Вантажний сідловий тягач MAN 19/414, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_1, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2; - Вантажний сідловий тягач DAF TE 95 XF430, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_3, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_4; - Вантажний сідловий тягач DAF 95 XF430, 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_5, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_6; - напівпричіп-рефрижератор SREM CHERAU, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_7, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_8; - напівпричіп-рефрижератор CHERAU, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_9, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_10; - напівпричіп LAMBERT, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_11, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_12. Просить також стягнути з відповідачів понесений судовий збір в розмірі – 2823,00 грн.

Рішеннм Луцького міськрайонного суду від 15 травня 2018 року позов задоволено.

Постановлено розірвати кредитний договір № 03/08-К/02 від 25.04.2008 року та стягнути солідарно з фізичної-особи підприємця ОСОБА_4, ід.н. НОМЕР_13, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ід.н. НОМЕР_14, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 249 307,07 доларів США та 111 852,68 грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 03/08-К/02 від 25.04.2008 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення № 102/02 АБ «Укргазбанк» та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_4 в розмірі 249 307 доларів США 07 центів та 111 852 грн. 68 коп., що в національній валюті згідно офіційного курсу валют становить на загальну суму 2 100 999,00 грн. - звернути стягнення на предмети застави, що належать відповідачу ОСОБА_4 на праві власності:

- Вантажний сідловий тягач MAN 19/414, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_1, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2;

- Вантажний сідловий тягач DAF TE 95 XF430, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_3, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_4;

- Вантажний сідловий тягач DAF 95 XF430, 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_5, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_6;

- напівпричіп-рефрижератор SREM CHERAU, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_7, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_8;

- напівпричіп-рефрижератор CHERAU, 1998 року випуску, кузов № НОМЕР_9, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_10;

- напівпричіп LAMBERT, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_11, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_12.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі – 3282,00 грн. по 1641,00 грн. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду в частині стягнення з неї пені скасувати та відмовити у цій частині позовних вимог. Вказує про безпідставне незастосування судом строку позовної давності в частині нарахування пені, про що заявлено представником у суді першої інстанції, безпідставне нарахування пені в іноземній валюті.

В суді апеляційної інстанції представники ПАТ «Укргазбанк» подали заяву про відмову від позовних вимог про розірвання кредитного договору.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 18.09.2018 року прийнято відмову позивача від позовних вимог про розірвання кредитного договору, рішення суду першої інстанції у зазначеній частині позовних вимог визнано нечинним, провадження у цій частині вимог закрите.

Вивчивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_5 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про солідарне стягнення пені з ОСОБА_5 суд виходив із викладених у позовній заяві вимог та наданого банком розрахунку пені за період з 06.03.2009 року, зазначивши, що відповідачі не заявляли про застосування строків позовної давності.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.04.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» (який змінив назву на – ПАТ АБ «Укргазбанк») та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 03/08-К/02, згідно з яким останньому відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 150 000,00 доларів США під 16,0 % річних строком до 24.04.2013 року (а.с. 6-10).

Згідно з п.5.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості.

В забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором між ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладений трьохсторонній Договір поруки №1 від 25.04.2008 року (а.с. 11-13), згідно з яким остання поручалася перед позивачем за своєчасне та повне виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором належним йому нерухомим майном.

З наданого банком розрахунку вбачається, що заборгованість за кредитом станом на 02.11.2011 року становить: 180600 доларів США заборгованість по тілу кредиту, 2533,35 доларів США строкові відсотки, 66173,72 доларів США прострочені відсотки, 111 852.67 гривень пеня.

Відповідач ОСОБА_5 не заперечує тієї обставини, що боржник ОСОБА_4 не виконував взятих на себе зобов’язань, у зв’язку з чим утворилась заборгованість по тілу кредиту та процентах, також не оспорює розмір заборгованості за цими платежами.

Відповідно до положень статті 258 ЦПК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки.

При укладенні договору поруки сторони не збільшували строку позовної давності, та у пункті 3.3 договору передбачили, що строк позовної давності в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки.

Водночас у договорі застави, укладеним між ПАТ «Укргазбанк» і ОСОБА_4, сторони визначили строк позовної давності три роки, в тому числі за вимогами по сплаті пені ( п.4.4.).

Встановлено, що банк звернувся в суд з позовом 11.11.2011 року, пеня нарахована за період з 06.03.2009 року, її розрахунок зроблено у доларах США, після чого визначено грошовий еквівалент у національній валюті.

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

При цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.05.2018 року зробив заяву, яка занесена до протоколу судового засідання, про застосування строків позовної давності у частині стягнення пені.

За таких обставин висновок суд про те, що заява про застосування строків позовної давності не подавалась, суперечить фактичним обставинам справи та вимогам процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін ( ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Виходячи із того, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені пов’язано з розміром облікової ставки Національного банку України, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової для іноземної валюти, тому колегія суддів не погоджується з розрахунком пені, наданим банком при зверненні до суду.

Відповідно до положень частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або порушення норм матеріального права.

Оскільки для поручителя і основного боржника, який є застоводателем, укладеними договорами встановлено різні строки позовної давності по стягненню неустойки, судом стягнуто неустойку без урахування заяви про застосування строку позовної давності та виходячи із розрахунку пені у доларах США, апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання кредитних зобов’язань, як складової заборгованості, визначивши її в гривневому еквіваленті та в частині розподілу судових витрат.

Пеню слід нараховувати у національній валюті щодо ОСОБА_4 – за три роки, що передують зверненню до суду, щодо ОСОБА_5, - за один рік. Відтак солідарне стягнення пені з боржника і поручителя необхідно здійснити за один рік, в межах позовної давності для поручителя, решту суми пені слід стягнути з боржника ОСОБА_4 в межах позовної давності 3 роки.

У суді апеляційної інстанції банком надано розрахунок пені у національній валюті за один рік, згідно з яким пеня за цей період становить 36710.13 грн.

Розмір пені за останні три роки, що передують зверненню до суду розраховано апеляційним судом у національній валюті та визначено у розмірі 102 493.42 грн. виходячи із періодів, сум прострочення та кількості днів, наданих у розрахунку банку ( а.с.5).

Відповідно до частини 3, 4 статті 376 ЦПК України підставою для скасування рішень повністю чи частково, або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Зміна рішення може полягати у доповненні його мотивувальної та (або) резолютивної частини, а тому рішення суду першої інстанції необхідно змінити, виклавши 1, 2,3 абзац резолютивної частини у такій редакції : «Позов задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 249 307,07 (двісті сорок дев’ять тисяч триста сім доларів США сім центів) доларів США та 36710,13 грн. (тридцять шість тисяч сімсот десять гривень тринадцять коп.) пені.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 65783,29 грн. (шістдесят п’ять тисяч сімсот вісімдесят три гривні двадцять дев’ять коп.) пені.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 03/08-К/02 від 25.04.2008 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_4, яка станом на 02 листопада 2011 року становить 249 307 доларів США 07 центів, з яких 180600 доларів США заборгованість по тілу кредиту, 2533,35 доларів США строкові відсотки, 66173,72 доларів США прострочені відсотки та 102493,42 грн. пені, звернути стягнення на предмети застави, що належать відповідачу ОСОБА_4 на праві власності:…»

Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини і статті 382 ЦПК України у зв’язку із зміною судового рішення, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат виходячи такого розрахунку.

Відсоток задоволених позовних вимог про стягнення щодо ОСОБА_5І – 35.82%, щодо ОСОБА_4 – 64.18%. При зверненні до суду банком сплачено 2 823 грн. судового збору за вимогу майнового характеру. Отже з ОСОБА_4 пропорційно до задоволених позовних вимог слід стягнути 1811.18 грн. (64.18% х 2823 грн.), з ОСОБА_5 1011.82 грн.( 35.82 % х2823 грн.).

Керуючись статтями 374,376, 382,383, 384, 389-390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2018 року в даній справі у частині стягнення пені та розподілу судових витрат змінити.

Викласти 1, 2, 3 абзац резолютивної частини рішення у такій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 249 307,07 (двісті сорок дев’ять тисяч триста сім доларів США сім центів) доларів США та 36710,13 грн. (тридцять шість тисяч сімсот десять гривень тринадцять коп.) пені.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 65783,29 грн. (шістдесят п’ять тисяч сімсот вісімдесят три гривні двадцять дев’ять коп.) пені.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 03/08-К/02 від 25.04.2008 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_4, яка станом на 02 листопада 2011 року становить 249 307 доларів США 07 центів, з яких 180600 доларів США заборгованість по тілу кредиту, 2533,35 доларів США строкові відсотки, 66173,72 доларів США прострочені відсотки та 102493,42 грн. пені, звернути стягнення на предмети застави, що належать відповідачу ОСОБА_4 на праві власності:…»

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 1811,18 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 1011,82 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту даної постанови.

Головуючий

Судді: