Рішення № 76756569, 07.08.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року Справа № 804/4369/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (далі – позивач, ТОВ «АТБ-Маркет») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо організації та проведення у період з 16.04.2017 року по 17.04.2018 року планової виїзної поєднаної з невиїзною перевірки характеристик продукції Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" за результатами якої складено Акт перевірки характеристик продукції від 17.04.2018 року № 255 та Протокол про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» № 62 від 14.05.2018 року;

- скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій від 22.05.2018 року № 69.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем при організації та проведенні планової перевірки характеристик продукції ТОВ «АТБ-Маркет» у період з 16.04.2018 року по 17.04.2018 року, за результатами якої складено Акт перевірки характеристик продукції від 17.04.2018 року № 255 та Протокол про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» № 62 від 14.05.2018 року, було грубо порушено численні вимоги чинного законодавства України, що свідчить про протиправність дій відповідача по організації та проведенні вказаної перевірки.

Ухвалою суду від 13 червня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.

16 липня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що обґрунтування позовних вимог позивача жодним чином не спростовують суті виявлених Головним управління Держпродспоживслужби в Одеській області порушень, постанова № 69 від 22.05.2018 року про накладення штрафних санкцій винесена відповідно до вимог чинного законодавства України, є законною та підлягає виконанню, а позовна заява ТОВ «АТБ-Маркет» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області є необґрунтованою та безпідставною.

17 липня 2018 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Також, 17 липня 2018 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких було підтримано позицію викладену у письмовому відзиві на позовну заяву та зазначено, що відповідь на відзив позивача жодним чином не спростовує суті виявлених Головним управління Держпродспоживслужби в Одеській області в ході перевірки порушень, крім того зазначає, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальному запереченні виявлених порушень та спробі надати перевірці неправомірний характер.

17 липня 2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові та у відповіді на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, надав клопотання про розгляду справи без участі уповноваженого представника, яке міститься в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання секторального плану державного нагляду на 2018 рік, плану здійснення діяльності з ринкового нагляду на 2 квартал 2018 року та з метою дотримання вимог законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 16.04.2018 року № 852 та Направлення від 16.04.2018 року № 648 у період з 16.04.2018 року по 17.04.2018 року посадовими особами здійснено плановий захід з перевірки характеристик продукції у присутності уповноваженого представника суб’єкта господарювання.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки характеристик продукції № 255 від 17.04.2018 року.

В результаті перевірки характеристик продукції у ТОВ «АТБ-Маркет» виявлені наступні порушення: пп. 11, 18, 25, 37, 44, 52, п. 2 додатку 5 Технічного регламенту безпечності іграшок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України (далі -ПКМУ) № 515 від 11.07.2013 р.

Згідно п. 11 Регламенту виробники забезпечують наявність інструкції до іграшки та інформації про безпечність, які складаються згідно з вимогами законодавства про мови.

Згідно п. 18 Регламенту імпортери зобов'язані зазначити своє найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та адресу на іграшці, а якщо це неможливо, на її пакуванні або в документі, що додається до іграшки.

Згідно п. 25 Регламенту перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі зобов'язані перевірити наявність національного знака відповідності на іграшці, необхідних документів, інструкцій та інформації про безпечність, які складаються згідно з вимогами законодавства про мови, а також виконання виробником та імпортером вимог, установлених пунктами 9,10 і 18 цього Технічного регламенту.

Згідно п. 37 Регламенту виробник повинен наносити чітко видимі, розбірливі, зрозумілі та точні попередження на іграшці, прикріпленій до неї етикетці (ярлику) або пакуванні та у разі потреби в інструкції, що додається до іграшки. До дрібних іграшок, які продаються без пакування, повинні прикріплюватися відповідні попередження

Згідно п. 44 Регламенту іграшки повинні надаватися на ринку з нанесеним в установленому порядку національним знаком відповідності.

Згідно пп. 52 Регламенту Національний знак відповідності повинен наноситися на іграшку, прикріплену до неї етикетку (ярлик) або пакування та бути видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли іграшка дрібна або складається з дрібних частин, національний знак відповідності може наноситися на етикетку (ярлик) або супровідну листівку. Якщо іграшка продається в демонстраційному пакуванні та нанесення національного знака відповідності на іграшку є технічно неможливим, він може наноситися на демонстраційне пакування.

Згідно п. 2 додатку 5 Регламенту іграшки, що можуть бути небезпечними для дітей віком до 36 місяців, повинні містити таке попередження: "Не призначено для дітей віком до 36 місяців" чи "Не призначено для дітей віком до 3 років", або відповідне зображення: У попередженні обов'язково зазначається конкретна небезпека. Зазначене попередження може не застосовуватися до іграшок, які через свої функції, розміри, інші характеристики очевидно не підходять для дітей віком до трьох років.

17 квітня 2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області були винесенні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за №№ 388-402 та встановлено строк виконання до 18.06.2018 року.

14 травня 2018 року посадовою особою Головного управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було складено протокол № 62 про виявлені порушення при проведенні планової перевірки характеристик продукції ТОВ «АТБ-Маркет», а саме: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, згідно постанови від 06.12.2017 року № 103.

18 травня 2018 року та 31 травня 2018 року до відповідача надійшли листи від ТОВ «АТБ-Маркет» за вхід. №4146/23 від 18.05.2018 p. та вхід. №4544/25 від 31.05.2018 p. відповідно, а також з повідомленням про виконання вищезазначених рішень, до якого було додано фотофіксація іграшок: «Іграшковий автомобіль, заводний, інерційний арт. СВ170769» (позиція №3 Акту перевірки), «Іграшковий автомобіль «Іскра», арт. СВ 16822» (позиція №4 Акту перевірки), «Восьминіжка з заводним механізмом, арт. BB-BD18007» (позиція №2 Акту перевірки), «Напій безалкогольний соковий негазований пастеризований «Яблуко» ТМ «SURPRISE DRINKS» (позиція №7 Акту перевірки), «Іграшка дитяча «Пістолет» арт. СВ 170726» (позиція №1 Акту перевірки), як доказ приведення їх у відповідність із встановленими вимогами.

У зв'язку з виявленими порушеннями, постановою № 69 від 22 травня 2018 року відносно позивача застосовано штраф у розмірі 15 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 263 500,00 грн.

Правомірність проведення означеної перевірки та застосування до позивача штрафних санкцій є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо порушень організації та проведення перевірки характеристик продукції ТОВ «АТБ-Маркет», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.

Порядок планування у сфері здійснення державного ринкового нагляду та звітування про їх виконання розроблена відповідно до вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших нормативно-правових актів, які регламентують правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду, Методики щодо порядку планування та звітування про результати державного ринкового нагляду затвердженої наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 21.08.2017 р. №731 (далі - Методика).

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що секторальний план державного ринкового нагляду на 2018 рік було розміщено та опубліковано на офіційному веб-сайті Держпродспоживслужби.

Як вбачається з матеріалів справи, плановий захід з перевірки характеристик продукції було проведено у відповідності до плану здійснення діяльності з ринкового нагляду на 2 квартал 2018 року.

Згідно п. 2.1 Методики план здійснення ринкового нагляду складається у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 26.12.2011 "Про затвердження Порядку розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання".

Згідно п. 2.2.1 Методики відповідно до секторального плану, планів здійснення ринкового нагляду складаються квартальні плани перевірок з державного ринкового нагляду (далі - квартальні плани перевірок).

Кількість перевірок у відповідному кварталі встановлюється керівником ТО в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі з урахуванням наявних і очікуваних кадрових, фінансових та інших ресурсів.

Відповідно до п. 10 Порядку розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1410 (далі – Порядок), план здійснення ринкового нагляду складається відповідно до вимог, установлених пунктами 5-8 цього Порядку.

Пунктом 11 Порядку встановлено, що у разі здійснення повноважень органу ринкового нагляду його територіальними органами план здійснення ринкового нагляду розробляється територіальним органом ринкового нагляду.

Пунктом 13 Порядку встановлено, що у плані здійснення ринкового нагляду зазначається строк проведення протягом року планових перевірок характеристик продукції за видами.

Так, виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, суд дійшов висновку про відсутність обов’язку у відповідача оприлюднення квартальних планів здійснення діяльності з ринкового нагляду.

Таким чином, судом встановлено правомірність та обґрунтованість підстав для організації та проведення перевірки відповідачем характеристик продукції позивача у період з 16.04.2018 року по 17.04.2018 року, оскільки дана перевірка була передбачена планом здійснення діяльності з ринкового нагляду на 2 квартал 2018 року.

Щодо виявлених порушень в результаті перевірки характеристик нехарчової продукції ТОВ «АТБ-Маркет», суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, під час перевірки ТОВ «АТБ-Маркет» було виявлено, продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме на іграшках (позиції 1-7 Акту перевірки) прикріпленій етикетці та пакуванні відсутній знак відповідності технічним регламентам; на іграшках (позиція 1-4 Акту) відсутнє зазначення найменування та адресу виробника, імпортера, їх пакуванні або документах, що додаються до іграшок; відсутнє попередження про можливу небезпеку і ризики заподіяння шкоди, пов'язані з використанням таких іграшок та способи запобігання їх виникненню, на іграшках, прикріплені етикетці та пакуванні; без обов'язкового зазначення конкретної небезпеки.

У відповідності до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Таким чином, контроль за якістю і безпечністю продукції гарантується державою, а право на безпечність та якість продукції є конституційним правом людини.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 р. № 2735-VI (далі - Закон № 2735) державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Вказаною статтею також визначено, що орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).

Сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

Такий перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069, до якого включено "іграшки" (п. 41).

На відповідний вид продукції поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 515 "Про затвердження Технічного регламенту безпечності іграшок".

Органом державного ринкового нагляду з цього питання визначено Держпродспоживслужбу.

У відповідності до ч. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч.1 ст.4 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції").

Так, ч. 3ст. 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки (ч. 6 ст.23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції").

Відповідно до пункту 19 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року №515, імпортери забезпечують наявність інструкції до іграшки та інформації про безпечність, які складаються згідно з вимогами законодавства про мови.

Згідно пункту 25 Технічного регламенту безпечності іграшок, перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі зобов'язані перевірити наявність національного знака відповідності на іграшці, необхідних документів, інструкцій та інформації про безпечність, які складаються згідно з вимогами законодавства про мови, а також виконання виробником та імпортером вимог, установлених пунктами 9, 10 і 18 цього Технічного регламенту.

Відповідно до пункту 35 Технічного регламенту безпечності іграшок, на етикетках (ярликах), прикріплених до іграшок згідно з пунктом 37 цього Технічного регламенту, або на пакуванні та в інструкціях, що додаються до іграшки, повинно міститися попередження про можливі небезпеку і ризики заподіяння шкоди, пов'язані з використанням таких іграшок, та способи запобігання їх виникненню.

Згідно пункту 37 Технічного регламенту безпечності іграшок, виробник повинен наносити чітко видимі, розбірливі, зрозумілі та точні попередження на іграшці, прикріпленій до неї етикетці (ярлику) або пакуванні та у разі потреби в інструкції, що додається до іграшки. До дрібних іграшок, які продаються без пакування, повинні прикріплюватися відповідні попередження. Кожному окремо або всім попередженням в цілому повинне передувати слово "Попередження". Попередження, у яких зазначається мінімальний та максимальний вік користувачів, та інші наведені у додатку 5 до цього Технічного регламенту, розміщуються на пакуванні або в інший спосіб, що забезпечує чітку видимість для споживача перед придбанням іграшки.

Відповідно до пункту 44 Технічного регламенту безпечності іграшок, іграшки повинні надаватися на ринку з нанесеним в установленому порядку національним знаком відповідності.

Згідно пункту 51 Технічного регламенту безпечності іграшок, зображення національного знака відповідності виконується відповідно до опису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2188).

Згідно пункту 52 Технічного регламенту безпечності іграшок, національний знак відповідності повинен наноситися на іграшку, прикріплену до неї етикетку (ярлик) або пакування та бути видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли іграшка дрібна або складається з дрібних частин, національний знак відповідності може наноситися на етикетку (ярлик) або супровідну листівку. Якщо іграшка продається в демонстраційному пакуванні та нанесення національного знака відповідності на іграшку є технічно неможливим, він може наноситися на демонстраційне пакування.

Відповідно до пункту 2 додатку 5 Технічного регламенту безпечності іграшок, доступні краї, виступи, шнури, кабелі та елементи кріплення іграшок повинні бути розроблені та виготовлені таким чином, щоб мінімізувати ризик тілесних ушкоджень в результаті контакту з ними.

Згідно пункту 1 Опису знака відповідності технічним регламентам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1184, знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника. Довжина розриву кола становить 0,22 його загальної довжини (або 80 градусів).

Відповідно до пункту 1 Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1184, знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.

Як встановлено матеріалами справи та не спростовується позивачем, ТОВ «АТБ-Маркет», було введено в обіг продукцію, яка не відповідала встановленим вимогам.

Вказана обставина також підтверджується листами позивача від 18.05.2018 року та 31.05.2018 року за вхід. № 4146/23 та № 4544/25 відповідно, з повідомленням про усунення порушень, які були визначені у рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№ 388/402 від 17.04.2018 року.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.

Згідно ст.45 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що: 1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг; 2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили; 3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов'язкових для нього приписів державних органів; 4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що: 1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений; 2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував того, що позивач є особою, яка ввела в обіг вищевказану продукцію.

Підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої ст.44 Закону, які наведені у ст.45 цього Закону, позивача як особи, що ввела в обіг цю продукціюта її розповсюджувала, судом не встановлено.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами, в даному випадку Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, серед яких і адміністративно-господарський штраф.

Частиною першою статті 241 Господарського кодексу України встановлено, щоадміністративно-господарський штраф визначається законом як грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Частиною другою статті 241 Господарського кодексу України визначено перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові да інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, виходячи з зазначеного вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість визначених відповідачем порушень, які зазначені в акті перевірки характеристик продукції № 255 від 17.04.2018 року та протоколі № 62 від 14 травня 2018 року.

Щодо визначення порядку застосування штрафних санкцій та їх розміру, суд зазначає наступне.

Під час здійснення ринкового нагляду ТОВ «АТБ-Маркет» було перевірено 7 одиниць продукції, щодо яких 1-4, 7 позиції Акту перевірки виявлено, що їх введено в обіг як продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, повторно протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено адміністративно-господарське стягнення (постанова №103 від 06.12,2017 p.), щодо 5-6 позицій Акту перевірки виявлено її розповсюдження, як продукції, на якій відсутній або неналежно застосований знак відповідності технічним регламентам.

Постановою №69 від 22.05.2018 р. на позивача накладено штраф у сумі 263500, 00 грн. за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 та п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області правомірно та обґрунтовано застосовано штрафні санкції до позивача у розмірі 15500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за сім виявлених порушень.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідальність за порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачена статтею 44 цього Закону, тому позивача було притягнуто до відповідальності за порушення, які передбачені окремими частинами однієї статті. Законодавством України про державний ринковий нагляд не передбачено вимоги притягнення до відповідальності за кожне порушення окремою постановою.

Отже, при винесенні Постанови №69 від 22.05.2018 року, відповідач діяв у відповідності до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 76, код ЄДРПОУ 30487219) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, Одеська область, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) про визнання дій протиправними та скасування рішення – відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складений 12 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1