Рішення № 76756333, 31.08.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року Справа № 804/4363/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес» про часткове зупинення виробництва, реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (далі – позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес» (далі - відповідач), в якому просить частково зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів, забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: витяжна шафа в лабораторії, токарний верстат, фрезерний верстат, плоско-шлифувальний верстат, заточний верстат, 2 свердлильних верстати в слюсарній майстерні, фуговальний верстат, циркулярна ТОВ «Експрес» (код ЄДРПОУ 24608433), місцезнаходження: вул. Воронезька, 4, м. Дніпро, 49074 до повного усунення порушення, про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в матеріалах інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та відповідно в дозволі на викиди не враховані наступні джерела утворення викидів, що експлуатуються на підприємстві, а саме: витяжна шафа в лабораторії, токарний верстат, фрезерний верстат, плоско - шлифувальний верстат, заточний верстат, 2 свердлильних верстати в слюсарній майстерні, фуговальний верстат, циркулярна пила. Таким чином, викиди забруднюючих речовин від вищезазначених джерел утворення викидів забруднюючих речовин здійснюються за відсутності відповідного дозволу, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Ухвалою суду від 06 липня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

16 липня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення проти позовної заяви, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідач здійснює наступну діяльність:

Код КВЕД 10.13 Виробництво м'ясних продуктів;

Код КВЕД 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання;

Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

Код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;

Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

Надана інформація підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У своїх запереченнях представник відповідача зауважує, що для виготовлення товарів, які виробляє відповідач, вказане обладнання не використовується і тому відповідно не має обов’язку для отримання відповідного дозволу.

28 серпня 2018 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові та у відповіді на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на заперечення проти позову, що містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 05.03.2018 року по 13.03.2018 року на підставі наказу про проведення планової перевірки № 116-П від 27.02.2018 року, направлення на перевірку від 27.02.2018 № 4-1557-9-3, повідомлення № 4-1032-9-3 від 08.02.2018 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Експрес».

За результатами перевірки складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 80/9-7/18 від 13.03.2018 року.

У ході перевірки, зокрема, встановлено, що в матеріалах інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та відповідно в дозволі на викиди не враховані наступні джерела утворення викидів, що експлуатуються на підприємстві, а саме: витяжна шафа в лабораторії, токарний верстат, фрезерний верстат, плоско - шлифувальний верстат, заточний верстат, 2 свердлильних верстати в слюсарній майстерні, фуговальний верстат, циркулярна пила. Таким чином, викиди забруднюючих речовин від вищезазначених джерел утворення викидів забруднюючих речовин здійснюються за відсутності відповідного дозволу, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

У зв’язку з тим, що відповідачем порушено вимоги природоохоронного законодавства, зазначеного в акті, на день подання позову їх не усунуто, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, позивачем заявлено позов про вжиття заходів реагування шляхом тимчасового часткового зупинення діяльності відповідача, пов'язаної з експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із посиланням на порушення відповідачем норм Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:

- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об'єкт якого належить до другої групи, - десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, на замовлення ТОВ «Експерс» проведено інвентаризацію викидів забруднюючих речовин ТОВ «Аргет Групп» на підставі договору № 115 від 10.12.2017 року.

За результатами інвентаризації визначено 4 джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: 2 організованих та 2 неорганізованих.

На підставі результатів інвентаризації видано дозвіл № 1210137200-1051 від 13.04.2018 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно додатку до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлено, що зазначений вище дозвіл надано на використання заточувального та плоскошліфувального верстату.

Отже, враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що використання позивачем у своїй господарській діяльності заточного верстату та плоско-шліфувального верстату є правомірним та законним, що підтверджується дозволом за № 1210137200-1051 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 13.04.2018 року.

Щодо тверджень позивача про те, що в матеріалах інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та відповідно в дозволі на викиди не враховані наступні джерела утворення викидів, що експлуатуються на підприємстві, а саме: витяжна шафа в лабораторії, токарний верстат, фрезерний верстат, 2 свердлильних верстати в слюсарній майстерні, фуговальний верстат, циркулярна пила, суд зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи, у відповідності до Договору оренди № 01/01-17 від 01.01.2017 року вказане обладнання (витяжна шафа в лабораторії, токарний верстат, фрезерний верстат, 2 свердлильних верстати в слюсарній майстерні, фуговальний верстат, циркулярна пила), передано в оренду ТОВ «Ковбасний світ», відповідно до акту прийому - передачі обладнання від 01.01.2017 року.

Згідно з п.1.14.4 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7, джерело забруднення атмосфери - об'єкт, з якого поширюється забруднююча речовина.

Визначення стаціонарного джерела забруднення атмосфери міститься в п. 1.14.5 цієї Інструкції, згідно якого, стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.03.2002 року № 302 встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Згідно з п. 4 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об'єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування (далі - устаткування) підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом. Відповідальність за використання (експлуатацію) приміщень та обладнання покладається на особу, визначену відповідним договором.

Таким чином з наведених норм випливає, що обов’язок отримувати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та відповідно заборона на використання таких джерел встановлені відносно суб’єктів господарювання, які використовують ці джерела в своїй діяльності.

Оскільки, Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес» не використовуються у своїй діяльності визначені джерела утворення викидів, а саме витяжна шафа в лабораторії, токарний верстат, фрезерний верстат, 2 свердлильних верстати в слюсарній майстерні, фуговальний верстат, циркулярна пила так як, дане обладнання було передано в оренду ТОВ «Ковбасний світ», відповідно до акту прийому-передачі обладнання від 01.01.2017 року, то відповідальність за неналежне використання, зазначених вище джерел утворення викидів, позивач не несе.

Відтак, твердження позивача про те, що ТОВ «Експрес» експлуатує наступне основне технологічне обладнання пов'язане з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря - є необґрунтованим, без належного документального підтвердження.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988899, вул. Лабораторна, 69, м. Дніпро, 49010) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес» (код ЄДРПОУ 24608433, вул. Воронезька, 4, м. Дніпро, 49074) про часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: витяжна шафа в лабораторії, токарний верстат, фрезерний верстат, плоско-шліфувальний верстат, заточний верстат, 2 свердлильних верстати в слюсарній майстерні, фуговальний верстат, циркулярна ТОВ «Експрес» (код ЄДРПОУ 24608433), місцезнаходження: вул. Воронезька, 4, м. Дніпро, 49074 до повного усунення порушення - відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складений 03 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1