Ухвала суду № 76755382, 28.09.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"28" вересня 2018 р. Справа № 922/758/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В. О.

за участі секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-1" (вх.№7323 від 19.09.2018) про стягнення на користь ТОВ "Інвестор-1" з ОСОБА_1 витрат ТОВ "Інвестор-1" на отримання правової допомоги в сумі 32517,80 грн. в апеляційному провадженні з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 вх. №1602 Х/2 на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.07.2018 у справі № 922/758/17 (ухвалу постановлено суддею Яризьком В.О. у приміщенні господарського суду Харківської області, повний текст ухвали складено 23.07.2018)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ5", с.Лук'янці Харківського району Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ5", с.Лук'янці Харківського району Харківської області,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 16.07.2018 у справі №922/758/17 залишено без змін.

В ході апеляційного перегляду вказаної ухвали, до початку судових дебатів, представником кредитора в даній справі, ТОВ "Інвестор-1", було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат ТОВ "Інвестор-1" на правничу допомогу щодо збору доказів, підготовку відзиву на апеляційну скаргу та представлення інтересів товариства у Харківському апеляційному господарському суді з розгляду даної апеляційної скарги - які орієнтовно складають 20000,00 грн. Доказів на підтвердження розміру суми витрат заявником надано не було.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, за приписами вказаної норми, останнім днем подання відповідних доказів є 18.09.2018.

19.09.2018 (тобто з пропущенням встановленого ч.8 ст.129 ГПК України строку) ТОВ "Інвестор-1" звернулося до суду з заявою, в якій просить: поновити даному товариству пропущений процесуальний строк на подання доказів понесених ТОВ "Інвестор-1" витрат на отримання правової допомоги з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1; стягнути на користь ТОВ "Інвестор-1" з ОСОБА_1 витрати ТОВ "Інвестор-1" на отримання правової допомоги в сумі 32517,80 грн. До заяви додано копії документів, які, на думку ТОВ "Інвестор-1", підтверджують факт понесення ним відповідних витрат (копія договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.09.2018, укладеного ТОВ "Інвестор-1" з адвокатом ОСОБА_2, копія підписаного обома сторонами акту виконаних послуг від 19.09.2018, копія простого векселя на суму 56906,15 грн., виданого ОСОБА_2 ТОВ "Інвестор-1").

20.09.2018 у зв'язку перебуванням суддів Крестьянінова О.О. та Фоміної В.О. у відпустці здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого для розгляду заяви ТОВ "Інвестор-1" визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Пуль О.А.

Ухвалою колегії суддів у вищевказаному складі від 21.09.2018 поновлено ТОВ "Інвестор-1" пропущений процесуальний строк на подання доказів понесених ТОВ "Інвестор-1" витрат на отримання правової допомоги, призначено розгляд заяви в межах встановленого процесуальним законом строку – на 27.09.2018 о 14:00 годині.

27.09.2018 у зв’язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.

27.09.2018 представник ОСОБА_1 надав заперечення на заяву ТОВ "Інвестор-1", в яких зазначає, що розмір заявлених до стягнення витрат є завищеним та не співмірним із обсягом фактично здійснених адвокатом робіт; із векселя вбачається, що його підписано ОСОБА_3 за довіреністю, але матеріали справи не містять доказів, які саме дії за довіреністю від імені ТОВ "Інвестор-1" може вчиняти ОСОБА_3, оскільки власником та директором ТОВ "Інвестор-1" є ОСОБА_4 На думку ОСОБА_1, оскільки строк оплати за векселем визначено за пред’явленням, яке може бути здійснено протягом року, такий вексель не може бути підставою для визнання вже понесених витрат ТОВ "Інвестор-1" за договором про надання правової (правничої) допомоги від 12.09.2018).

У судовому засіданні 27.09.2017 представник ОСОБА_1 підтримав викладену ним письмово правову позицію та заперечував проти задоволення заяви ТОВ "Інвестор-1".

ТОВ "Інвестор-1", якому копію ухвали від 21.09.2018 було направлено на належну адресу, не направив свого представника в судове засідання та не повідомив суд про причини його неявки.

Зважаючи на вказані обставини, з метою дотримання прав заявника та враховуючи, що останнім днем встановленого ч.2 ст.221 ГПК України п’ятнадцятиденного строку вирішення питання про судові витрати є 28.09.2018, у судовому засіданні 27.09.2018 було оголошено перерву до 28.09.2017 о 15:00 годині. Про час та місце засідання суду ТОВ "Інвестор-1" повідомлено телефонограмою.

28.09.2018 ТОВ "Інвестор-1" звернувся з заявою (вх.№7518), в якій просить розглянути його заяву про стягнення з ОСОБА_1 витрат ТОВ "Інвестор-1" на отримання правової допомоги без участі представника заявника, за наявними у справі матеріалами, з урахуванням того, що адвокат ОСОБА_2, що надає правову допомогу ТОВ "Інвестор-1", знаходиться у м.Києві та надає невідкладну допомогу іншому клієнту. Також заявник вказує на те, що зазначена в договорі на надання правової допомоги вартість послуг адвоката ОСОБА_2 – 16258,90 грн. за одну годину часу, витраченого на надання послуг – обумовлена тим, що це справа про банкрутство, що зумовлює вузьку юридичну спеціалізацію даної справи, через що тільки адвокати, які мають відповідний досвід у сфері банкрутства, можуть професійно та досвідчено представляти інтереси клієнтів у справах даної категорії, а адвокат ОСОБА_2 має відповідний досвід у сфері банкрутства, має також економічну освіту (окрім юридичної), що зумовлює можливість розбиратися також в економічних аспектах банкрутства без залучення додаткових фахівців – економістів. До заяви додано копії документів на підтвердження рівня освіти, кваліфікації та досвіду роботи ОСОБА_2

Зважаючи на те, що учасниками справи надано письмове обґрунтування правової позиції, а також на закінчення п’ятнадцятиденного строку вирішення питання про судові витрати, встановленого ч.2 ст.221 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду заяви ТОВ "Інвестор-1" у даному судовому засіданні.

Розглянувши заяву вказаного товариства про стягнення на користь ТОВ "Інвестор-1" з ОСОБА_1 витрат ТОВ "Інвестор-1" на отримання правової допомоги в сумі 32517,80 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу врегульовано нормами чинного ГПК України. Так, відповідно до п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Окрім того, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 910/11726/17.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, однією з необхідних умов відшкодування судових витрат є встановлення такої обставини як їх фактичне понесення заявником.

Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією ОСОБА_5 Верховного Суду, якою у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів поданої ТОВ "Інвестор-1" заяви про стягнення витрат ТОВ "Інвестор-1" на отримання правової допомоги в сумі 32517,80 грн., на доказ фактичного здійснення відповідних витрат заявником надано копію простого векселя від 19.09.2018 на суму 56906,15 грн., виданого ОСОБА_2 ТОВ "Інвестор-1" (т.8, а.с.251). Із пояснень заявника вбачається, що вказану суму складають витрати в розмірі 32517,80 грн. за даною заявою та 24388,35 грн. за іншою заявою в цій же справі.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Відповідно до ст.76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, затвердженого Женевською конвенцією 1930 року, до якої Україна приєдналася згідно з Законом від 06.07.1999 N 826-XIV, простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.

Як вбачається з наданої заявником копії простого векселя від 19.09.2018 на суму 56906,15 грн., строк платежу в ньому не зазначено, а натомість вказано "за пред’явленням".

Отже, за своєю правовою природою вексель, на який посилається заявник, не є платіжним документом, що підтверджує фактичні витрати ТОВ "Інвестор-1" на послуги адвоката, а є цінним папером, який посвідчує зобов’язання щодо такої оплати, при цьому оплата здійснюється лише за пред’явленням відповідного векселя. Окрім того, суд вважає обґрунтованими посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що вексель підписано ОСОБА_3 за довіреністю, але матеріали справи не містять доказів, які саме дії за довіреністю від імені ТОВ "Інвестор-1" може вчиняти ОСОБА_3, оскільки, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ "Інвестор-1" є ОСОБА_2

З огляду на викладене, враховуючи, що ТОВ "Інвестор-1" не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення ним фактичних витрат на правову допомогу, у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат має бути відмовлено.

Керуючись ст. 126, 221, 234 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-1" (вх.№7323 від 19.09.2018) про стягнення на користь ТОВ "Інвестор-1" з ОСОБА_1 витрат ТОВ "Інвестор-1" на отримання правової допомоги в сумі 32517,80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 – 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Фоміна В. О.