Постанова № 76755216, 13.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2018 р. Справа№ 910/15184/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Власова Ю.Л.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача за первісним позовом – Козуб Б.Ю.

відповідача за первісним позовом – Ларіонова О.О.

третьої особи за первісним позовом – Кузьменко Ю.С.

третьої особи-2 за зустрічним позовом – Бауліна В.О.

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” та Національного банку України

на рішення Господарського суду м. Києва від 26.10.2017 р. (повне рішення складено 31.10.2017 р.)

у справі № 910/15184/17 (суддя – Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротермінал Логістик”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Комплект”

про розірвання договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017 р.

за учасю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Національного банку України

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Комплект”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротермінал Логістик”

за учасю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом:

1. Національного банку України

2. Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”

про визнання кредитором, визнання іпотекодержателем та визнання права

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Агротермінал Логістик” (далі – позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Комплект” (далі – відповідач) про розірвання договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017 р., який був укладений між ними.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує обов‘язки за договором про здійснення погашення боргу від 26.07.2017 р., порушує його умови, у зв’язку з чим останній вказує на наявність правових підстав для розірвання такого договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний банк України.

У жовтні 2017 року до суду першої інстанції надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (далі – позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик" (далі – відповідач за зустрічним позовом) з вимогами про:

- визнання ТОВ "Агро Комплект" кредитором за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р., укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", на суму у розмірі 100000,00 грн;

- визнання ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за іпотечним договором № 121 від 08.12.2014 р., укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України, який зареєстрований за № 5288, на суму у розмірі 100000,00 грн;

- визнання права ТОВ "Агро Комплект" на звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на об’єкт нерухомого майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 240096451227), що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район (колишній Комінтернівський район), селищна рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд № 5, розташований на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2.1747 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6.45 га, 5122755400:01:002:0002 площею 7.03 га (надалі - зустрічний позов).

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що внаслідок виконання ТОВ "Агро Комплект", відповідно до умов договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017 р., зобов'язань ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. до нього перешли права вимоги останнього в межах суми здійсненого погашення боргу, в т.ч. права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки за іпотечним договором № 121 від 08.12.2014 р., укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України в якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. Позивач за зустрічним позовом вказує, що ТОВ "Агротермінал Логістик" не визнаються відповідні права позивача за зустрічним позовом, у зв’язку з чим останній вказує на наявність правових підстав для визнання таких прав за ним в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом Національний банк України, залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.10.2017 р. у справі № 910/15184/17 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено частково та визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро Комплект” кредитором за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р., а також іпотекодержателем за іпотечним договором № 121 від 08.12.2014 р. на суму 100000,00 грн. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” та Національний банк України подали апеляційні скарги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” посилається на те, що ним не було покладено виконання своїх обов’язків за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. на ТОВ «Агро Комплект». Разом з тим, перерахування ТОВ «Агро Комплект» на користь Національного банку України 100000,00 грн як часткове погашення боргу за вказаним кредитним договором не може вважатись належним виконанням зобов’язань ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки дане зобов’язання виконано останнім не в повному обсязі.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги Національний банк України посилається на те, що укладаючи договір про здійснення погашення боргу ТОВ «Агротермінал Логістік» та ТОВ «Агро Комплект» узгодили, що право кредитора та іпотекодержателя виникає у ТОВ «Агро Комплект» за наслідками погашення заборгованості за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. перед Національним банком України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 22.11.2017 р. апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсакова Г.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Хрипун О.О., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 р. апеляційні скарги прийнято та об`єднано в одне провадження, а розгляд справи призначено на 17.01.2018 р.

На підставі службової записки головуючого судді Корсакової Г.В. від 17.01.2018 р. та розпорядження Київського апеляційного господарського суду № 09.1-08/150/18, у зв`язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15184/17, за результатами якого апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсакова Г.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Хрипун О.О., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 р. справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 21.02.2018 р.

На підставі службової записки головуючого судді Корсакової Г.В. від 21.02.2018 р. та розпорядження Київського апеляційного господарського суду № 09.1-08/459/18, у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15184/17, за результатами якого апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсакова Г.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Тарасенко К.В., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 р. справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 22.03.2018 р.

До суду 22.03.2018 р. Публічним акціонерним товариством комерційним банком “Приватбанк” подано заяву про відвід головуючого судді Корсакової Г.В. у справі № 910/15184/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 р. провадження у справі зупинено та передано матеріали для визначення іншого складу суду з метою розгляду заяви про відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2018 р. заяву про відвід передано на розгляд колегії суддів у складі: Дикунська С.Я. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 р. у визначеному складі у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” про відвід судді Корсакової Г.В. у справі № 910/15184/17 відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 р. провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 19.04.2018 р.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09.1-07/164/18 від 14.05.2018 р. у зв`язку зі звільненням головуючої судді Корсакової Г.В. у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15184/17.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 14.05.2018 р. апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 р. справу № 910/15184/17 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 07.06.2018 р.

У судовому засіданні 07.06.2018 р. оголошено перерву до 21.06.2018 р., а 21.06.2018 р. – до 17.07.2018 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Київського апеляційного господарського суду № 09.1-08/1806/18 від 16.07.2018 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15184/17.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 16.07.2018 р. апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 р. справу № 910/15184/17 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У призначеному судовому засіданні 17.07.2018 р. оголошено перерву до 13.09.2018 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження В.о. керівника аппарату Київського апеляційного господарського суду № 09.1-08/2919/18 від 13.09.2018 р. у зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15184/17.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 13.09.2018 р. апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 р. справу № 910/15184/17 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

ТОВ "Агротермінал Логістик" є власником єдиного (цілісного) майнового комплексу "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), розташованого за адресою: Одеська обл., Лиманський район (Комінтернівський район), Новобілярська селищна рада, комплекс будівель та споруд №5, на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2,1747 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6,45 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0002 площею 7,03 га, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 95360268 від 22.08.2017 р.

Зазначене нерухоме майно є предметом іпотеки згідно з іпотечним договором від 08.12.2014 р. № 121, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 5288, до якого в подальшому вносилися зміни згідно додаткового договору № 1 від 04.08.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. за реєстровим № 4722, додаткового договору № 2 від 26.08.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І.Г. за реєстровим № 169, додаткового договору № 3 від 01.11.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 1516.

Відповідно до умов вказаного іпотечного договору передачею в іпотеку Національному банку України зазначеного нерухомого майна було забезпечено вимоги останнього до ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р.

16.05.2017 р. між ТОВ "Агротермінал Логістик" (далі – сторона-1) та ТОВ "Агро Комплект" (далі – сторона-2) було укладено договір про наміри передачі права власності на нерухоме майно (далі - договір про наміри), відповідно до умов якого було встановлено, що сторона-1 має у власності, а сторона-2 має намір набути у власність об'єкт нерухомого майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), що знаходиться за адресою: Одеська обл., Лиманський район (Комінтернівський район), Новобілярська селищна рада, комплекс будівель та споруд № 5, на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2,1747 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6,45 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0002 площею 7,03 га (далі – об'єкт).

Відповідно до п. п. 2-5 договору про наміри об'єкт на момент укладання цього договору є предметом іпотеки на підставі іпотечного договору. Передача стороні-2 права власності на об'єкт від сторони-1 повинна бути здійснена на підставі договору купівлі-продажу, якщо сторони не домовляться про інший порядок відчуження. З огляду на те, що об'єкт є предметом іпотеки, відчуження об'єкта відбудеться після припинення іпотеки, зазначеної в п. 2 цього договору, на передбачених чинним законодавством підставах. Сторона-1 зобов'язується вжити всіх залежних від неї заходів для настання обставин, необхідних для реалізації стороною-2 свого права на набуття права власності на об'єкт.

26.07.2017 р. між ТОВ "Агротермінал Логістик" (далі – сторона-1) та ТОВ "Агро Комплект" (далі – сторона-2) було укладено договір про здійснення погашення боргу (далі - договір про погашення боргу), відповідно до умов п. 1 якого сторони погодили, що метою укладення даного договору є забезпечення виконання домовленостей, досягнутих сторонами на підставі договору про наміри, за яким сторона-1 має зобов'язання перед стороною-2 із забезпечення передачі права власності на об'єкт нерухомого майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), розташований за адресою: Одеська обл., Лиманський район (Комінтернівський район), Новобілярська селищна рада, комплекс будівель та споруд № 5, на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2,1747 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6,45 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0002 площею 7,03 га (далі – об'єкт).

Відповідно до п. 2 договору про погашення боргу, враховуючи, що об'єкт переданий в іпотеку на підставі іпотечного договору, сторони дійшли згоди, що відчуження об'єкта може бути здійснене після погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р.

Згідно з п. п. 3, 4 договору про погашення боргу, сторона-2 зобов'язується здійснити погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. Розмір заборгованості, яка має бути погашена стороною-2 не повинен перевищувати розміру вартості предмету іпотеки згідно з іпотечним договором № 121 від 08.12.2014 р.

Як передбачено п. 5 договору про погашення боргу, наслідком погашення стороною-2 заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. буде перехід до сторони-2 прав кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р., в тому числі тих, що його забезпечують, в тому числі перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором.

04.08.2017 р. на виконання умов договору про погашення боргу ТОВ "Агро Комплект" було перераховано на користь Національного банку України грошові кошти у розмірі 100000,00 грн в якості часткового погашення боргу за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р., укладеним між Національним банком України та ПАТ КБ "Приватбанк", що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 04.08.2017 р.

Листом від 21.08.2017 р. № 41-0009/58369 Національний банк України звернувся до ТОВ "Агротермінал Логістик" з вимогою щодо усунення порушень за кредитним договором від 05.12.2014 р. № 120, відповідно до якої вимагав сплатити заборгованість ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором № 120 в загальній сумі 2834665066,94 грн у тридцятиденний строк та повідомив, що у випадку невиконання цієї вимоги останній буде вимушений звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 08.12.2014 р.

Спір у справі виник у зв’язку з тим, що відповідачем за первісним позовом, на думку позивача за первісним позовом, було порушено умови укладеного договору про погашення боргу.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Вбачається, що ТОВ "Агро Комплект" взяло на себе зобов'язання із здійснення погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. в обсязі, що не повинен перевищувати розміру вартості предмету іпотеки згідно з іпотечним договором (п. п. 3, 4 договору про погашення боргу).

Відповідно до п. 9 іпотечного договору № 121 від 08.12.2014 р. вартість предмета іпотеки складає 5535857073,00 грн.

Тобто внаслідок укладення договору про погашення боргу у ТОВ "Агро Комплект" виник обов'язок із здійснення погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. в обсязі, що не перевищує 5535857073,00 грн.

Положення договору про погашення боргу не містять визначення мінімального обсягу виконання ТОВ "Агро Комплект" взятого на себе зобов'язання із погашення боргу ПАТ КБ "Приватбанк", а визначають лише його максимальне значення, обмежене вартістю предмету іпотеки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умови договору про погашення боргу не містять визначення строків виконання ТОВ "Агро Комплект" відповідного обов'язку.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ "Агротермінал Логістик" до відповідача за первісним позовом з вимогою в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як було встановлено вище ТОВ "Агро Комплект" було сплачено кошти у розмірі 100000,00 грн в якості виконання відповідного обов'язку за договором про погашення боргу, що підтверджується платіжним доручення № 1 від 04.08.2017 р.

Тобто позивач за первісним позовом не довів належними засобами доказування, що ТОВ "Агро Комплект" було істотно порушено умови п. п. 3, 4 договору про погашення боргу від 26.07.2017 р., що могло б бути підставою для розірвання цього договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивачем за первісним позовом не доведено порушення ТОВ "Агро Комплект" взятих на себе згідно з договору про погашення боргу обов'язків, а судом не встановлено будь-яких істотних порушень останнім умов такого правочину.

Таким чином, позивачем за первісним позовом не доведено існування підстав, з якими положення чинного законодавства України передбачають можливість розірвання договору про погашення боргу.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача за первісним позовом про розірвання договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017 р., укладеного між ТОВ "Агротермінал Логістик" та ТОВ "Агро Комплект", є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик" із зустрічним позовом про:

- визнання ТОВ "Агро Комплект" кредитором за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р., укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", на суму у розмірі 100000,00 грн;

- визнання ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за іпотечним договором № 121 від 08.12.2014 р., укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України, який зареєстрований за № 5288, на суму у розмірі 100000,00 грн;

- визнання права ТОВ "Агро Комплект" на звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на об'єкт нерухомого майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район (колишній Комінтернівський район), селищна рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд № 5, розташований на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2,1747 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6,45 га, 5122755400:01:002:0002 площею 7,03 га.

Спір у справі за зустрічним позовом пов’язаний із визнанням за позивачем за зустрічним позовом прав кредитора та іпотекодержателя за наслідками часткового виконання ним зобов’язання за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р., за виконання якого поручився своїм майном відповідач за зустрічним позовом.

Як було встановлено вище, між Національним банком України та ПАТ КБ "Приватбанк" існують кредитні правовідносини, за змістом яких останнє, як боржник, взяло на себе зобов'язання повернути на користь банку отримані кредитні кошти та сплатити відсотки за користування ними згідно з кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р., а Національний банк України, як кредитор, відповідно набув прав вимоги по виконанню вказаних зобов'язань.

В той же час, згідно з платіжним дорученням № 1 від 04.08.2017 р. ТОВ "Агро Комплект" було перераховано на користь Національного банку України грошові кошти у розмірі 100000,00 грн в якості погашення кредитної заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р.

При цьому, під час розгляду справи Національний банк України не заперечував проти зарахування зазначених коштів в якості погашення кредитної заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України та вказаний платіж повернуто не було.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 528 ЦК України визначено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 528 ЦК України інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом ст.ст. 572, 575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

На виконання обов'язку ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. було забезпечено іпотекою згідно з іпотечним договором № 121 від 08.12.2014 р.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що ТОВ "Агротермінал Логістик", яке фактично стало боржником за зобов’язаннями щодо сплати заборгованості ПАТ "КБ "Приватбанк" перед Національним банком України, шляхом укладення договору про здійснення погашення боргу ТОВ "Агротермінал Логістик" (як боржник) поклало свої обов’язки щодо погашення боргу за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. на ТОВ "Агро Комплект". Саме з огляду на зазначене ТОВ "Агро Комплект" виконало частково зобов’язання за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р.

В той же час, судова колегія враховує доводи позивача за зустрічним позовом, що часткове виконання ним кредитного зобов’язання пов'язано із істотними обставинами, у зв’язку з якими між ТОВ "Агротермінал Логістик" та ТОВ "Агро Комплект" було укладено договір про здійснення погашення боргу, по-перше, ризик втрати права власності на об’єкт ТОВ "Агротермінал Логістик", по-друге, ризик втрати права ТОВ "Агро Комплект" на набуття об’єкта у власність внаслідок можливого звернення Національного банку України стягнення для погашення заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладені обставини вбачається, що з моменту перерахування ТОВ "Агро Комплект" на користь Національного банку України грошових коштів у розмірі 100000,00 грн, тобто за наслідками часткового виконання за майнового поручителя, яким є ТОВ "Агротермінал Логістик", забезпеченого кредитного зобов’язання ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. до позивача за зустрічним позовом перейшли усі права кредитора у відповідному зобов'язанні в межах суми виконаного ним зобов'язання.

Обмеження порядку зміни кредитора в контексті приписів ч. 3 ст. 512 ЦК України сторонами договору іпотеки не погоджувалось, а відтак немає підстав стверджувати про відсутність підстав для переходу права вимоги до позивача за зустрічним позовом у зв'язку із частковим погашенням ним кредитного зобов'язання боржника.

Посилання скаржників на неможливість набуття ТОВ "Агро Комплект" прав кредитора за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р., оскільки ним було виконано лише частину відповідного зобов'язання, а не здійснено повне погашення кредитної заборгованості, спростовуються тим, що приписи п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України не містять посилання щодо можливості переходу прав кредитора лише при повному виконанні обов'язку боржника саме третьою особою.

При частковому погашенні кредитної заборгованості не відбувається заміна суб'єктивного складу усього зобов'язального правовідношення, але певна вимога (частина) в ланцюгу такого правовідношення виокремлюється, й право на неї передається іншій особі.

Отже, у даному випадку, має місце наявність факту переходу до нового кредитора (ТОВ "Агро Комплект") права вимоги окремої частини невиконаного боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою. Тобто, відбулась заміна сторони в частині зобов'язань, але збережено становище особи, як сторони договору (Національного банку України), відносини за яким ще тривають.

Відповідно до ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Отже іпотека є похідною від основного зобов'язання, виконання якого нею забезпечено, а тому набуття особою права вимоги до боржника з підстав, визначених ст. 512 Цивільного кодексу України, щодо виконання зобов'язання, яке забезпечено іпотекою (основного зобов'язання), свідчить про автоматичний перехід до такої особи (нового кредитора) всіх прав і обов'язків первісного кредитора, в т.ч. і прав за забезпеченням такого зобов'язання, тобто, прав на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про іпотеку" пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно; вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного и того ж нерухомого майна; нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

Отже, в силу набуття ТОВ "Агро Комплект" прав кредитора по відношенню до ПАТ КБ "Приватбанк" щодо виконання останнім взятих на себе обов'язків за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. в обсягах виконаного ТОВ "Агро Комплект" перед первісним кредитором зобов'язання за таким договором до останнього перейшли права іпотекодержателя за іпотечним договором, в обсягах, що існують у первісного кредитора. Тобто, як первісний, так і новий кредитор в даному випадку є рівними у своєму праві на задоволення вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як передбачено ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вбачається, що з моменту виконання ТОВ "Агро Комплект" зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. ним було набуто прав вимоги за таким правочином та правочином забезпечення відповідного зобов'язання (іпотечним договором) в межах розміру виконаного зобов'язання боржника.

Встановлено, що ТОВ "Агро Комплект" було набуто прав вимоги за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р. в межах розміру виконаного зобов'язання боржника з моменту виконання ним зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання ТОВ "Агро Комплект" кредитором за кредитним договором № 120 від 05.12.2014 р., укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", на суму у розмірі 100000,00 грн та про визнання ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за іпотечним договором № 121 від 08.12.2014 р., укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України, який зареєстрований за № 5288, на суму у розмірі 100000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач за зустрічним позовом також звернувся з позовною вимогою про визнання права ТОВ "Агро Комплект" на звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на об'єкт нерухомого майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягає, зокрема, іпотека.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 95360268 від 22.08.2017 р. станом на час розгляду справи по суті іпотека за іпотечним договором зареєстрована в державному реєстрі із визначенням іпотекодержателя - Національного банку України.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

З огляду на наведені норми вбачається, що з метою реалізації новим кредитором набутого права на забезпечення зобов'язання іпотекою шляхом його реєстрації чи звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок задоволення своїх вимог останній має право звернутися до державного реєстратора для внесення відповідних змін до державних реєстрів в порядку, визначеному, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для державної реєстрації прав з наданням підтверджуючих документів щодо переходу до нього прав кредитора.

Тобто, відповідне право реєстрації набувається новим кредитором в силу Закону з моменту набуття прав кредитора/іпотекодержателя.

В матеріалах справи відсутні докази відповідного звернення позивача за зустрічним позовом до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на спірний об'єкт нерухомого майна, а відтак, відсутні і докази невизнання державним реєстратором такого права, про що могла б свідчити відповідна відмова у вчиненні реєстраційних дій.

Тобто, звернення ТОВ "Агро Комплект" з відповідною вимогою до суду є передчасним, адже таке звернення здійснено за відсутності факту невизнання чи оспорювання відповідного права, що унеможливлює задоволення відповідної позовної вимоги.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача за зустрічним позовом про визнання права ТОВ "Агро Комплект" на звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на об'єкт нерухомого майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційних скарг наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 26.10.2017 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» та Національного банку України задоволенню не підлягають.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржників.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” та Національного банку України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.10.2017 р. у справі № 910/15184/17 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційних скарг покладаються на Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” та Національний банк України.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.09.2018 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

Ю.Л. Власов