Ухвала суду № 76754589, 25.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про скасування заходів забезпечення позову

м. Київ

25.09.2018Справа № 910/12515/18

За позовом1. Приватного підприємства фірма "САНДРА-ІНТЕРНЕШНЕЛ"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПУС ПЛЮС"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНСІНВЕСТ"; 4. Підприємства з іноземними інвестиціями "АВТОМОБІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО АВТОІНВЕСТСТРОЙ - ПОЛТАВА"; 5. Іноземного підприємства "ЧЕРНОМОР"; 6. Товариства з обмеженою відповідальністю"УКРБІЗНЕС ЛТД"; 7. Підприємства з іноземними інвестиціями "АВТОМОБІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО АВТОІНВЕСТСТРОЙ-ДНІПРОПЕТРОВСЬК"; 8. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛПЛЕЙС"; 9. Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД"; 10. Приватного підприємства "СЕРВІС-ТРАНС"; 11. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ"до 1. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС ВОЗДВИЖЕНКА"про визнання недійсними договорів та відшкодування збитків Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Ярмоленко С.М.Представники сторін:

від позивачів 1-9: Заброда М.Л. - представник за довіреністю;

від позивача-10: не з'явився;

від позивача-11: не з'явився;

від відповідача-1: Штуць Н.Г. - представник за довіреністю;

від відповідача-2: Денисюк Н.О. - представник за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма "САНДРА-ІНТЕРНЕШНЕЛ"; Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПУС ПЛЮС"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрансінвест"; Підприємство з іноземними інвестиціями "АВТОМОБІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО АВТОІНВЕСТСТРОЙ - ПОЛТАВА"; Іноземне підприємство "ЧЕРНОМОР"; Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБІЗНЕС ЛТД"; Підприємство з іноземними інвестиціями "АВТОМОБІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО АВТОІНВЕСТСТРОЙ - ДНІПРОПЕТРОВСЬК"; Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛПЛЕЙС"; Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД"; Приватне підприємство "СЕРВІС-ТРАНС"; Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ" звернулися до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС ВОЗДВИЖЕНКА" про:

- визнання недійсним договору управління майном (активами) від 18.08.2018, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС ВОЗДВИЖЕНКА", зареєстрованого в реєстрі за № 408, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І.;

- визнання недійсним договору управління майном (активами) від 21.08.2018, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС ВОЗДВИЖЕНКА", зареєстрованого в реєстрі за № 411, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І.;

- застосування наслідків недійсності вказаних правочинів та відшкодування позивачам збитків та стягнення на користь позивачів у наступному розмірі:

Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" 1 306 069, 90 грн;

Іноземному підприємству "Черномор" 112 859, 20 грн;

Підприємству з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство "Автоінвестстрой-Дніпропетровськ" 153 288, 00 грн;

Приватному підприємству Фірма "Сандра Інтернешнел" 467 213, 64 грн;

Товариству з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" 78 018, 00 грн;

Товариству з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" 105 367, 50 грн;

Приватному підприємству "Автомобільне товариство "Автоінвестстрой-Полтава" 195 860, 16 грн;

Приватному підприємству "Сервіс-Транс" 30 000, 00 грн;

Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотрансінвест" 110 350, 80 грн;

Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" 26 967, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1, обравши управителем відповідача-2 та уклавши з ним оскаржувані договори порушив встановленні Законом України "Про публічні закупівлі" положення, а збитками позивачів від неправомірних дій відповідачів є доходи, які позивачі могли б реально одержати за звичних обставин, якби їх право не було порушено (упущена вигода) і розмір яких дорівнює розміру орендної плати за користування об'єктами нерухомого майна.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 21.09.2018 відкрито провадження в справі № 910/12515/18 та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

20.09.2018 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" було подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 по справі № 910/11517/18.

Клопотання обґрунтоване тим, що шляхом забезпечення позову позивачі (заявники) ввели суд в оману, оскільки метою позивачів (заявників) було не вирішення господарського спору, оскільки такий спір відсутній, а насправді бажання отримати ухвалу суду господарської юрисдикції для створення перешкоди виконанню судових рішень у кримінальному провадженні. Крім того, відповідач-2 вважає, що вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони виконувати договори, що за змістом фактично є тотожним задоволенню позовних вимог, а це не допускається.

Також, через загальний відділ діловодства суду відповідачем-2 було надано заяву з поясненнями щодо заходів забезпечення позову від 20.09.2018.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 21.09.2018 прийнято клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 по справі № 910/11517/18 до розгляду та викликано учасників справи в судове засідання призначене на 25.09.2018.

У судове засідання 25.09.2018 представники позивача-10 та позивача-11 не з'явилися, хоча про час і місце розгляду були повідомленні належним чином.

Представник позивачів 1-9 безпосередньо в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, а також виклав свої заперечення й у письмовому вигляді.

Представник відповідача-1 підтримував заяву про скасування заходів забезпечення позову та надав усні пояснення.

У свою чергу, представник відповідача-2 наполягав на скасуванні заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 по справі № 910/11517/18, а також звернув увагу суду на те, що позивачі звернулися з позовом з порушенням строків, встановлених ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши фактичні обставини справи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши доводи учасників справи, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача-2 про скасування заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, яке допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Частиною 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту у національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Як слідує з матеріалів справи, 29.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного підприємства фірма "Сандра-Інтернешнел", Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансінвест", Підприємства з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Полтава", Іноземного підприємства "Черномор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД", Підприємства з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Дніпропетровськ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС Столиця Трейд", Приватного підприємства "Сервіс-Транс" про забезпечення позову (до подачі позовної заяви) шляхом заборони вчиняти дії щодо управління та реалізації, дії по виконанню договорів управління майном.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 (суддя Ващенко Т.М.) вказану вище заяву задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.

Як вбачається із наявних у справі фактичних даних та пояснень сторін, із заявою про забезпечення позову позивачі 1-11 звернулися до Господарського суду міста Києва 29.08.2018.

Таким чином, процесуальним законодавством передбачено обов'язок заявників звернутися з позовною заявою саме після подання заяви про забезпечення, а не після вирішення заяви та вжиття судом заходів.

У той же час, відповідний позов позивачами 1-11 подано 17.09.2018 (відповідно до дати штампу поштового відділення на конверті) - з порушенням десятиденного строку.

Частино 13 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом, зокрема, у разі неподання заявником відповідної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін по справі на наступні обставини.

Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов'язаність відповідних дій та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами з метою захисту яких такий позов подано. У вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття таких заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову й предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зважаючи, що предметом позову є визнання недійсними договорів, а предметом договорів є передача в управління об'єктів, тоді ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони виконувати договори, що за змістом фактично є тотожним задоволенню позовних вимог.

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" та скасування заходів до забезпечення позову у справі № 910/11517/18, вжитих ухвалою від 06.09.2018.

Відповідно до ч. 4 ст.145 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 145, 233, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову у справі № 910/11517/18, вжиті ухвалою від 06.09.2018.

3. Відповідно до ч. 11 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

4. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.09.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко