Рішення № 76754374, 13.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2018Справа № 908/734/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТ Плюс"

про стягнення 393 790, 10 грн.

за участю представників:

від позивача: Дробот Н.В.;

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" (далі - ПАТ "ХМЗ "Світло шахтаря", позивач) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТ Плюс" (далі - ТОВ "СОТ Плюс", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 393 790, 10 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору № 15/2-пм від 18.12.2014 р. в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ПАТ "ХМЗ "Світло шахтаря" просить суд стягнути з ТОВ "СОТ Плюс" заборгованість в сумі 310 476,18 грн., інфляційну складову боргу у сумі 68 615,24 грн., 3 % річних у сумі 14 698,71 грн., а всього - 393 790, 10 грн..

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.04.2018 р. відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у загальному позовному провадженні.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.05.2018 р. матеріали справи № 908/734/18 були направлені за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями 04.06.2018 р. матеріали вказаної справи передані на розгляд судді Головіній К.І., у зв'язку із чим ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2018 р. справу прийнято до провадження, сторонам надано строк для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків.

Відповідач у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи у його відсутність суду не подав.

Відповідно до ст.ст. 165, 202 ГПК України суд вважає за можливе розглянути спір без участі представника відповідача та без його відзиву за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 18.12.2014 р. між ПАТ "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" (постачальник) та ТОВ "СОТ Плюс" (покупець) був укладений договір поставки № 15/2-пм (далі - договір). Відповідно до цього договору постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки покупцю продукцію та/або товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму. Кількість, ціна і асортимент товару узгоджується сторонами у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Базисними умовами поставки узгодженої партії товару є - EXW відповідно до правил Інкотермс 2000, якщо інше не обумовлено у відповідних специфікаціях до договору (п. 3.2 договору). Зобов'язання щодо поставки партії товару вважаються виконаними з моменту приймання повнокомплектої партії товару та надання всіх належним чином оформлених документів (п. 3.4 договору).

Пунктом 4.3 передбачений порядок оплати - протягом 10 календарних днів від дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015 р., а в частині виконання зобов'язань - до повного та належного виконання цих зобов'язань (п. 8.2).

Специфікаціями № 1 від 18.12.2014 р. та № 2 від 19.02.2015 р. сторони погодили найменування, кількість та вартість товару, який підлягає поставці.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання своїх зобов'язань за договором позивач поставив відповідачу товар на суму 1 963 706,19 грн., що підтверджується видатковою накладною № 406 від 12.03.2015 р., № 258 від 12.03.2015 р., приходною накладною № 774 від 12.03.2015 р., рахунками-фактури № 000000363 від 12.03.2015 р., № 0000000296 від 12.03.2015 р.

Однак, відповідач зі свого боку взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, вартість поставленого товару на вказану суму не сплатив, про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2015 р., підписаний сторонами без зауважень.

Також судом встановлено, що 20.09.2016 р. між сторонами був проведений взаємозалік зустрічних однорідних вимог на суму 1 653 230,01 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором № 15/2-пм від 18.12.2014 р., за результатами якого між сторонами була укладена відповідна угода від 20.09.2016 р., що міститься в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, зважаючи на проведений взаємозалік зустрічних однорідних вимог, судом встановлено, що заборгованість відповідача за договором поставки склала 310 473,18 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Отже, оскільки доказів належної сплати решти вартості товару на суму 310 476,18 грн. відповідач суду не надав, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 310 476,18 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 68 615,24 грн., 3 % річних у сумі 14 698,71 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення матеріальних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 68 615,24 грн., 3 % річних у сумі 14 698,71 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 202, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТ Плюс" про стягнення заборгованості у сумі 393 790, 10 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТ Плюс" (04205, місто Київ, проспект Оболонський, буд. 10, ідентифікаційний код 36015137) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" (61001, місто Харків, вул. Світло Шахтаря, буд. 4/6, ідентифікаційний код 00165712) основний борг у сумі 310 476 (триста десять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 18 коп., інфляційні втрати у сумі 68 615 (шістдесят вісім тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 24 коп., 3 % річних у сумі 14 698 (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 71 коп., судовий збір у сумі 5 906 (п'ять тисяч дев'ятсот шість) грн. 85 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 вересня 2018 року.

Повний текст рішення складений 24 вересня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.