Рішення № 76754112, 24.09.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2018

м. Дніпро

Справа № 904/3357/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка-ЖБК", м. Дніпро

про стягнення 298480,32 грн

у присутності представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

26.07.2018 Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка-ЖБК" (далі - відповідач), у якій виклало вимоги про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 251522,33 грн, заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в сумі 2994,13 грн, 3% річних у сумі 6906,47 грн, інфляційних нарахувань у сумі 25704,78 грн та пені в сумі 11352,61 грн, нарахованої позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №160/8-10, укладеного між сторонами 26.03.2007.

У позовній заяві позивач виклав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 27.07.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з призначенням підготовчого засідання на 23.08.2018.

На підставі ч. 1 ст. 185 ГПК України суд ухвалою від 23.08.2018 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.09.2018.

Позивач у судове засідання, призначене на 24.09.2018, не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні (як у межах підготовчого провадження, так і розгляду справи по суті) не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно з матеріалами справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Від відповідача на адресу господарського суду повернулися конверти з ухвалами суду з відмітками поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи той факт, що відповідач зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою, на яку судом завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, було направлено ухвали, то суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.

Положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Тож, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (правонаступником якого є позивач; далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Механіка ЖБК" (далі - відповідач, споживач) було укладено договір №160/8-10 (з 11.07.2011 номер договору змінено на №008010) про постачання електричної енергії (далі - договір), відповідно до п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1680 квАкВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка (точки) продажу електричної енергії визначається (визначаються) за додатком "Загальна схема електропостачання", який є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.2 нової редакції Статуту Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", затвердженого 19.04.2018 річними Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (протокол №1/2018 від 19.04.2018), Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" є правонаступником майна, прав та обов'язків Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Дніпрообленерго", Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", перейменованого у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" на підставі рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (протокол від 26.06.2012).

Під час виконання умов цього договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1 договору).

Передбаченому пунктом 3.1.1 договору праву постачальника отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором, кореспондують визначені пунктами 2.3.3, 2.3.4 договору обов'язки споживача оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної анергії", а також здійснювати плату за перетікання реактивної електричної енергії електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків плати за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно з пунктом 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії за формою додатку "Обсяги постачання електричної енергії та субспоживачам".

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін обсяги очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюються постачальником на рівні фактичного споживання відповідних періодів поточного року.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатками "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" і "Обсяги споживання електричної потужності споживачем" як договірні величини (абз. 4. 5 п. 5.1 договору).

Пунктом 5.5 договору передбачено, що споживання електричної енергії понад договірну величину визначається постачальником під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі даних, підтверджених сторонами в акті про використану електричну енергію.

Відповідно до п. 4.2 Правил користування електричною енергією відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Так, у відповідності до п. 4.2 ПКЕЕ, відповідачу було встановлено наступні обсяги постачання електроенергії (договірну величину електроспоживання), зокрема на жовтень 2017 у розмірі 3449 кВт*год.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин (пункт 4.2.2 договору).

Згідно з пунктом 7.6. договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи:

- Акт про використану електричну енергію (форма наведена в додатку до договору);

- Акт про прийняття-передавання товарної продукції (за вимогою споживача);

- Акт з контролю електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Абзацом четвертим пункту 1 додатку №3 до договору "Порядок розрахунків" (в редакції додаткової угоди №1962 від 03.12.2013 до договору) визначено, що розрахунковий період встановлюється з першого числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.3 вказаного додатку до договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунка протягом трьох діб після подання Акту про використану електричну енергію відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, згідно п. 2.2 цього додатку, або за остаточним рахунком нарахованим згідно п. 2.3 цього додатку, протягом п'яти операційних банківських днів з дня отримання рахунку.

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії та/або потужності, визначених, як різниця між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії як різниця між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності протягом розрахункового періоду, належать оплаті споживачем (згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику") на підставі рахунку постачальника протягом п'яти операційних банківських днів з дня отримання рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника відповідно до умов цього договору, зазначених у пунктах 4.2.2, 5.5 і 5.6 (абз. 1 п. 5 додатку №3 до договору "Порядок розрахунків").

У відповідності до умов пункту 9.8 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.8.1 договору).

Матеріали справи не містять письмових заяв сторін про припинення дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору постачальником поставлено споживачу електричну енергію, що підтверджується підписаними сторонами актами про використану електричну енергію за період з вересня 2016 року по березень 2018 року було, а саме:

- за вересень 2016 року у кількості 2769 кВт/год;

- за жовтень 2016 року у кількості 3449 кВт/год;

- за листопад 2016 року у кількості 12730кВт/год;

- за грудень 2016 року у кількості 14195 кВт/год;

- за січень 2017 року у кількості 8278 кВт/год;

- за лютий 2017 року у кількості 10694 кВт/год;

- за березень 2017 року у кількості 12030 кВт/год;

- за квітень 2017 року у кількості 6502 кВт/год;

- за травень 2017 року у кількості 89 кВт/год;

- за червень 2017 року у кількості 1191 кВт/год;

- за липень 2017 року у кількості 893 кВт/год;

- за серпень 2017 року у кількості 2301 кВт/год;

- за вересень 2017 року у кількості 2072 кВт/год;

- за жовтень 2017 року у кількості 4965 кВт/год;

- за листопад 2017 року у кількості 7384 кВт/год;

- за грудень 2017 року у кількості 9068 кВт/год;

- за січень 2018 року у кількості 8439 кВт/год;

- за лютий 2018 року у кількості 5153 кВт/год;

- за березень 2018 року у кількості 1596 кВт/год.

У матеріалах справи також міститься примірник не підписаного з боку відповідача акту про використану електричну енергію за квітень 2018 року у кількості 5150 кВт/год, який супровідним листом №33202/1600 від 16.05.2018 року було направлено відповідачу для підписання та повернення у семиденний строк на адресу позивача разом із актом прийняття-передавання товарної продукції та рахунком №111/61-281/4/1 за квітень 2018 року. Факт направлення відповідних актів та рахунку підтверджується фіскальним чеком ДД ПАТ "Укрпошта" від 16.05.2018 та реєстром №3 від 16.05.2018 на відправку поштової кореспонденції, копії яких наявні у матеріалах справи.

Як передбачено пунктом 2.2 додатку №3 до договору "Порядок розрахунків", підтвердження фактично використаного обсягу електричної енергії за звітний розрахунковий період, що належить до сплати споживачем, здійснюється сторонами за формою Акту про використану електричну енергію, погодженого сторонами, що відображена у додатку 5 до цього договору, який споживач надає постачальнику протягом доби після завершення розрахункового періоду в двох примірниках.

Якщо протягом розрахункового періоду виникають випадки, визначені пунктами 2.1.1 - 2.11 цього додатку, споживач надає Акт про використану електричну енергію з урахуваннях недоврахованого у зв'язку з цим обсягу електроенергії. Постачальник робить свій розрахунок з урахуванням донарахованих обсягів, визначених пунктами 2.1.1.-2.1.6, розподіляє втрати електричної енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця встановлення розрахункових засобів обліку (п. 2.1.5) споживача між основним споживачем і субспоживачами, враховує технологічні втрати електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що пов'язані з передача електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, розподілені споживача (п. 2.1.6.) згідно договорів про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача. Якщо дані в Акті про використану електричну енергію, наданому споживачі співпадають з даними, розрахованими постачальником, Акт про використану електричну енергію погоджується постачальником. В протилежному випадку постачальник, одночасно з остаточним рахунком, надає споживачу на погодження Акт про використану електричну енергію, розрахований постачальником, з підтвердженням факту вручення. До сплати належить рахунок, виданий постачальником з урахуванням донарахованих обсягів, визначених пунктами 2.1.1-2.1.6, розрахованих постачальником. За вимогою споживача постачальник разом з рахунком надає йому протокол розрахунку обсягу використаної електроенергії. У разі неповернення споживачем, погодженого в редакції постачальника, Акта про використану електричну енергію протягом п'яти робочих днів та при відсутності обґрунтованих заперечень, цей Акт вважається погодженим.

Матеріали справи містять належні докази на підтвердження факту направлення на погодження відповідачу акта про використану електричну енергію за квітень 2018 року, розрахованого позивачем із урахуванням донарахованих обсягів технологічних втрат електричної енергії, визначених п. 2.1.6 додатку №3 до договору "Порядок розрахунків". Оскільки акт про використану електричну енергію за квітень 2018 року не було повернуто відповідачем погодженим у редакції позивача та з урахуванням відсутності з боку відповідача обґрунтованих заперечень з приводу підписання цього акта, у відповідності до п. 2.2 додатку №3 до договору "Порядок розрахунків" акт за квітень 2018 року вважається погодженим. А, отже, обсяг електричної енергії, поставленої позивачем у квітні 2018 року, вважається прийнятим відповідачем у кількості 5150 кВт/год та підлягає оплаті ним у порядку, визначеному абзацом першим пункту 4.3 додатку №3 до договору "Порядок розрахунків".

Перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання у порівнянні із встановленим йому відповідно до п. 4.2 ПКЕЕ обсягом постачання електроенергії у жовтні 2017 року склало 1516 кВт/год (4965 кВт/год - 3449 кВт/год).

Постачальником виставлялися споживачу рахунки на оплату активної електроенергії на загальну суму 251522,33 грн, у тому числі:

- №111/61-281/9/1 за вересень 2016 на суму 5973,73 грн з терміном оплати за умовами договору до 12.10.2016 (отриманий споживачем 05.10.2016);

- №111/61-281/10/1 за жовтень 2016 на суму 8153,03 грн з терміном оплати за умовами договору до 11.11.2016 (отриманий споживачем 04.11.2016);

- №111/61-281/11/1 за листопад 2016 на суму 30092,20 грн з терміном оплати за умовами договору до 12.12.2016 (отриманий споживачем 05.12.2016);

- №111/61-281/12/1 за грудень 2016 на суму 33555,28 грн з терміном оплати за умовами договору до 16.01.2017 (отриманий споживачем 04.01.2017);

- №111/61-281/1/1 за січень 2017 на суму 16238,46 грн з терміном оплати за умовами договору до 08.02.2017 (отриманий споживачем 01.02.2017);

- №111/61-281/2/1 за лютий 2017 на суму 21610,44 грн з терміном оплати за умовами договору до 14.03.2017 (отриманий споживачем 06.03.2017);

- №111/61-281/3/1 за березень 2017 на суму 23768,88 грн з терміном оплати за умовами договору до 10.04.2017 (отриманий споживачем 03.04.2017);

- №111/61-281/4/1 за квітень 2017 на суму 12470,58 грн з терміном оплати за умовами договору до 15.05. 2017 (отриманий споживачем 05.05.2017);

- №111/61-281/5/1 за травень 2017 на суму 168,60 грн з терміном оплати за умовами договору до 13.06. 2017 (отриманий споживачем 06.06.2017);

- №111/61-281/6/1 за червень 2017 на суму 2295,07 грн з терміном оплати за умовами договору до 11.07. 2017 (отриманий споживачем 04.07.2017);

- №111/61-281/7/1 за липень 2017 на суму 1731,54 грн з терміном оплати за умовами договору до 11.08.2017 (отриманий споживачем 04.08.2017);

- №111/61-281/8/1 за серпень 2017 на суму 4477,24 грн з терміном оплати за умовами договору до 11.09.2017 (отриманий споживачем 04.09.2017);

- №111/61-281/9/1 за вересень 2017 на суму 4026,65 грн з терміном оплати за умовами договору до 10.10.2017 (отриманий споживачем 03.10.2017);

- №111/61-281/10/1 за жовтень 2017 на суму 9805,98 грн з терміном оплати за умовами договору до 13.11.2017 (отриманий споживачем 06.11.2017);

- №111/61-281/11/1 за листопад 2017 на суму 14542,61 грн з терміном оплати за умовами договору до 12.12.2017 (отриманий споживачем 05.12.2017);

- №111/61-281/12/1 за грудень 2017 на суму 17920,26 грн з терміном оплати за умовами договору до 15.01.2018 (отриманий споживачем 05.01.2018);

- №111/61-281/1/1 за січень 2018 на суму 18094,87 грн з терміном оплати за умовами договору до 12.02.2018 (отриманий споживачем 05.02.2018);

- №111/61-281/2/1 за лютий 2018 на суму 11315,99 грн з терміном оплати за умовами договору до 14.03.2018 (отриманий споживачем 05.03.2018);

- №111/61-281/3/1 за березень 2018 на суму 3508,39 грн з терміном оплати за умовами договору до 13.04.2018 (отриманий споживачем 05.04.2018);

- №111/61-281/4/1 за квітень 2018 на суму 11772,53 грн з терміном оплати за умовами договору до 01.06.2018 (направлений позивачем відповідачу засобами поштового зв'язку 16.05.2018).

Крім того, постачальником виставлено споживачу рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії №111/61-281/10/5 на оплату 1516 кВт/год. за жовтень 2017 року на суму 2994,13 грн із терміном оплати за умовами договору до 13.11.2017 (отриманий споживачем 06.11.2017).

Отримання представником споживача вказаних рахунків за період з вересня 2016 року по березень 2018 року підтверджується його підписом на корінцях відповідних рахунків. Копії цих рахунків та докази їх отримання представником відповідача знаходяться у матеріалах справи (а.с. 55-93).

Також у матеріалах справи міститься повідомлення позивача за №1139 про споживання відповідачем електричної енергії понад договірну величину від 04.11.2017, яке отримане уповноваженим представником відповідача 06.11.2017 (а.с. 94).

Вищезазначені обставини свідчать про те, що відповідач був належним чином обізнаний про виникнення у нього зобов'язання з оплати вартості спожитої у період з вересня 2016 року по квітень 2018 року електроенергії та суми перевищення договірної величини електроспоживання за жовтень 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості спожитої ним електроенергії та суми перевищення договірної величини електроспоживання є таким, що настав.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач своїх зобов'язань по оплаті вартості спожитої електроенергії та перевищення договірної величини електроспоживання не виконав, чим порушив умови укладеного із позивачем договору. Згідно з розрахунком позивача сума заборгованості відповідача за спожиту ним у вересні 2016 року - квітні 2018 року електроенергію складає 251522,33 грн, а сума заборгованості за перевищення договірної величини електроспоживання у жовтні 2017 року становить 2994,13 грн.

Отже, причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати спожитої активної електричної енергії у період з вересня 2016 року по квітень 2018 року та допущене відповідачем перевищення споживання договірного обсягу активної електричної енергії у жовтні 2017 року.

Згідно із частиною першою статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин.

За змістом частини четвертої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (який діяв до 11.06.2017) споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" (який набрав чинності 11.06.2017) учасники ринку електричної енергії (якими згідно з п. 96 ч. 1 ст. 1 цього Закону є й споживачі), які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заявлені позивачем до стягнення основний борг у сумі 251522,33 грн за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року та 2994,13 грн суми за перевищення договірної величини електроспоживання за жовтень 2017 року визначені відповідно до умов договору та перевіркою їх нарахування судом порушень не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у сумі 11352,61 грн за порушення відповідачем умов договору щодо повної та своєчасної оплати відпущеної йому електричної енергії за загальний період з 14.08.2017 по 02.07.2018.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписами статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 4.2.1 договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені, з урахуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", встановлено, що він здійснений вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у сумі 25704,78 грн за загальний період з листопада 2016 року по червень 2018 року та 3% річних у сумі 6906,47 грн за загальний період з 01.11.2016 по 02.07.2018.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою здійснених позивачем розрахунків інфляційних нарахувань та 3% річних за визначені ним періоди судом встановлено наявність помилки у визначенні базової суми нарахувань по рахунку №111/61-281/9/1 за вересень 2016 року, яка полягає у прийнятті позивачем за основу розрахунків суми 5976,73 грн замість 5973,73 грн.

Після перерахунку сума інфляційних нарахувань становить 25704,12 грн, а сума 3% річних - 6906,32 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальній сумі 298479,51 грн, з яких: 251522,33 грн - заборгованість за спожиту активну електричну енергію; 2994,13 грн - заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії; 11352,61 грн - пеня; 25704,12 грн - інфляційні нарахування; 6906,32 грн - 3% річних.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 4477,19 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка ЖБК" (49000, м. Дніпро, вул. Курсантська, 1 Ж; ідентифікаційний код 34733597) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електричні мережі" (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22; ідентифікаційний код 23359034) 251522,33 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 2994,13 грн заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 11352,61 грн пені, 25704,12 грн інфляційні нарахувань, 6906,32 грн 3% річних та 4477,19 грн витрати по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано – 28.09.2018.

Суддя В.Д. Воронько