Рішення № 76753910, 26.09.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2018 р. Cправа № 902/255/18

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Седна-Агро»

(вул. Соборна, 3, м. Монастирище, Черкаська область, 19100)

до: Фермерського господарства «Ланецького»

(вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252)

про стягнення заборгованості в сумі 288 362,36 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.;

представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Седна-Агро» звернулось до суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Левицького" 288 362,36 грн., з яких: 159 894,08 грн. - основний борг; 51 474,85 грн. - пеня; 54 229,77 грн. - 30 відсотків річних; 22 763,66 грн. - інфляційні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки ЗЗР 2017 047-РМ від 15.08.2017р в частині проведення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою суду від 29.05.2018р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/255/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.06.2018 р.

Ухвалою суду від 25.06.2018р. підготовче засідання відкладено на 16.07. 2018р.

Ухвалою суду від 16.07.2018р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 28.08.2018р.

28.08.2018 р. представником позивача до суду подано заяву № 27/А/С від 27.08.2018 р. про часткову відмову від позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу та санкцій. У вказаній заяві позивач просить суд прийняти часткову відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі - 155 000 грн. 00 коп.; прийняти часткову відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення суми 30 відсотків річних від простроченої суми в розмірі - 54 229 грн. 77 коп.; стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар в сумі - 4 894 грн. 08 коп., суму пені за весь час прострочення грошового зобов'язання в розмірі -51 474 грн. 85 коп., суму інфляційних в розмірі - 22 763 грн. 66 коп., судові витрати, а саме: витрат на оплату судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 4 325 грн. 43 коп., а також сплачені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу адвокатського бюро (адвоката) в розмірі 23 450 грн. 00 коп.

Ухвалою від 28.08.2018 р. провадження у справі №902/255/18 закрито в частині стягнення основного боргу в розмірі - 155 000 грн. 00 коп., 30 відсотків річних від простроченої суми в розмірі - 54 229 грн. 77 коп., на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

За результатами судового засідання 28.08.2018р судом закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 26.09.2018р.

На визначену судом дату представник позивача не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, про дату час та місце судового засідання повідомлений під розписку в судовому засіданні 28.08.2018р та ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач також не скористався правом участі в судовому засіданні. Відзиву на позовну заяву та визначених судом доказів не надав. Про дату час та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за вхідним номером суду 7902 від 10.09.2018р.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання.

При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183, Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 26.09.2018 р. прийнято судове рішення.

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Седна-Агро» (позивач, за договором Постачальник) та Фермерським господарством «Ланецького» (відповідач, за договором Покупець) укладено договір поставки ЗЗР 2017 №047-РМ (надалі Договір) (а.с. 27-29).

Відповідно до предмету Договору, Постачальник зобов’язується продати та поставити Покупцеві засоби захисту рослин (далі - ОСОБА_1), а Покупець зобов’язується приймати зазначений ОСОБА_1 і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку. Поставка ОСОБА_1 здійснюється за рахунок Постачальника згідно замовлень Покупця, за умови наявності ОСОБА_1 на складі Постачальника. Замовлення можуть подаватися Покупцем шляхом надіслання Постачальнику відповідних повідомлень телефонним зв’язком, електронною поштою, факсом або поштою (п.1.1. Договору).

Асортимент, номенклатура, кількість, ціна, строки оплати та характеристики ОСОБА_1 визначаються Сторонами на підставі замовлення Покупця та виходячи з наявності ОСОБА_1 на складі Постачальника й вказуються у відповідній Специфікації та видаткових накладних, які складають невід’ємну частину цього Договору (п. 1.2. Договору).

Сторони прийшли до згоди, що ОСОБА_1 Покупцю може постачатися партіями або загалом (повністю), відповідно до умов даного Договору та/або Специфікацій до нього (п. 1.5. Договору).

Ціна ОСОБА_1 або його окремої партії визначається та вказується в Специфікаціях до цього договору та/або видаткових накладних на дату їх складання, що є його невід'ємними частинами. Сторони встановлюють та вказують Ціну ОСОБА_1 у національній валюті України - гривні, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, доларах США або ЄВРО про, що зазначають в Специфікаціях (п.3.1. Договору).

Сторони встановлюють, що протягом строку дії Договору, грошові зобов’язання Покупця існують і підлягають сплаті у національній валюті України – гривні. У зв’язку із тим, що ОСОБА_1 буде оплачуватися Покупцем не в день складання Специфікацій та в тому випадку, якщо курси іноземних валют до гривні, що склалися на міжбанківському валютному ринку України на день фактичної оплати ОСОБА_1 є вищим за курси іноземних валют, що були на дату укладення Специфікації, ціна ОСОБА_1, що вказана в Специфікаціях та загальна сума Договору, яка підлягає до оплати Покупцем в гривнях, підлягає коригуванню в сторону збільшення за наступною формулою: Х2=(Y2/Y1)*X1, де Х2 – Ціна ОСОБА_1, в гривнях, що підлягає до сплати Покупцем; Y1 – курс продажу долара США або ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України до гривні, який визначається на час закриття валютних торгів на міжбанківському валютному ринку в день, що передує дню укладення Специфікації; Y2 - курс продажу долара США або ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України до гривні, який визначається на час закриття валютних торгів на міжбанківському валютному ринку в день, що передує дню фактичних розрахунків по Специфікації; Х1 - Ціна ОСОБА_1, в гривнях на дату підписання Специфікації. При здійсненні розрахунків, сума в гривнях, яку покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику як належну оплату повної вартості ОСОБА_1, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни ОСОБА_1 в доларах США або ЄВРО на курс продажу відповідної іноземної валюти, який буде встановлений на міжбанківському валютному ринку України в день, що передує дню фактичної оплати Покупцем ціни ОСОБА_1 з урахуванням вимог цього пункту. Сторони погодили, що процедура коригування ціни ОСОБА_1 у порядку передбаченому даним пунктом є погодженою на весь термін дії цього Договору та не вважається односторонньою зміною умов та ціни Договору та не потребує окремого погодження Сторін, оскільки Сторони погодили такий порядок та умови в Договорі. Загальна ціна ОСОБА_1, підрахована з урахуванням результатів коригування ціни на ОСОБА_1 на дату здійснення кожного фактичного платежу – є фактичною загальною ціною ОСОБА_1 по цьому договору, яку Покупець зобов’язаний оплатити в строки (терміни) встановлені в Специфікаціях. Перерахунок (коригування) ціни ОСОБА_1 може робитися необмежену кількість разів у порядку визначеному в даному пункті. Зазначене в даному пункті коригування ціни, також застосовується у випадку несвоєчасної оплати ОСОБА_1 Покупцем. За настання таких умов, Покупець оплачує повну вартість придбаного ОСОБА_1 з урахуванням ціни скоригованої в порядку п. 3.2 цього Договору. При цьому, загальна ціна за ОСОБА_1 скоригована на курсову різницю визначається на дату здійснення фактичного платежу або на дату звернення до суду (п. 3.2 Договору).

Міжбанківські курси продажу долара США або ЄВРО до валюти України і їх співвідношення визначаються згідно даних на час закриття валютних торгів на міжбанківському валютному ринку України, що передує дню фактичних розрахунків по даному договору та вказані на офіційному сайті (а у разі відсутності відповідної інформації на офіційному сайті, визначається як курс готівкового продажу долару США або ЄВРО на початок відповідного дня у банку ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» у м. Києві) (п. 3.3 Договору).

Загальна сума Договору становить суму вартості замовленого і поставленого ОСОБА_1 за даним Договором, згідно укладених Сторонами Специфікацій або видаткових накладних на ОСОБА_1 в період дії цього Договору (п. 3.4 Договору).

Покупець зобов’язується здійснити оплату за ОСОБА_1 у строки (терміни) встановлені в Специфікаціях до цього Договору (п. 4.1 Договору).

ОСОБА_1 оплачується Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника в національній валюті – гривні, згідно цін вказаних у Специфікаціях до Договору, скоригованих у порядку визначеному пунктом 3.2 цього Договору та є грошовим зобов’язанням Покупця перед Постачальником з оплати ОСОБА_1 (п. 4.2 Договору).

Всі рахунки або видаткові накладні, Специфікації до даного Договору, що виписані в період дії даного Договору є його невід’ємною частиною (п. 4.3 Договору).

Приймання-передача ОСОБА_1 здійснюється уповноваженими представниками Сторін та оформлюється шляхом підписання відповідних видаткових накладних на ОСОБА_1. Датою поставки ОСОБА_1 вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару (п. 5.2 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2017 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов’язань за цим Договором (п. 10.1 Договору).

В межах Договору поставки між сторонами укладено дві Специфікації (додатки), а саме: 15.08.2017 р - Специфікацію № 1, 31.08.2017 р - Специфікацію № 2.

За умовами Специфікації №1 відповідач був зобов'язаний оплатити загальну вартість товару в сумі 176 465, 52 грн., зазначену в даній Специфікації в строк до 15 серпня 2017 року.

За умовами Специфікації №2 відповідач був зобов'язаний оплатити загальну вартість товару в сумі 143 428, 56 грн., зазначену в даній Специфікації в строк до 31 серпня 2017 року.

На підставі даних Специфікацій позивач поставив відповідачу ОСОБА_1 на загальну суму 319 894, 08 грн., що стверджується обопільно підписаними видатковими накладними, довіреностями та товарно-транспортними накладними на ОСОБА_1 (а.с. 32- 37).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем, станом на момент звернення позивачем з позовом до суду, проведено розрахунки за поставлений ОСОБА_1 на суму 160 000, 00 грн. (виписка банку а.с.38). Після відкриття провадження у даній справі відповідачем перераховано на рахунок позивача 155 000,00 грн., що стверджується банківською випискою за період з 27.06.2018 р. до 01.08.2018 р. Всього відповідач провів розрахунки на суму 315 000,00 грн.

Таким чином, станом на день ухвалення рішення, борг відповідача за Договором складає 4894, 08 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті отриманого товару.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов’язання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, відповідачем повністю не виконано.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд перевіривши розрахунок суми боргу прийшов до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 4894,08 грн. основного боргу.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення суму пені за весь час прострочення грошового зобов'язання з 16.08.2017 р. по 16.05.2018 р. в розмірі 51 474 грн. 85 коп., суму інфляційних за період з 01.09.2017 р. по 30.04.2018 р. в розмірі 22 763 грн. 66 коп.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. Договору визначено, що у разі прострочення строків оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки і до повного виконання стороною своїх зобов'язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань за Договором, забезпечених санкцією.

Пунктом 7.9 Договору сторони погодили, що строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим Договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції (в тому числі неустойка) за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов'язання в межах строку загальної позовної давності (ст. 257 ЦК України). До вимог про стягнення штрафних санкцій (в тому числі неустойки) за цим Договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов'язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за цим Договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Пунктом 7.6. Договору визначено, що за порушення грошового зобов'язання Покупець зобов’язується сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені та інфляційних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Перевіривши за допомогою системи «ЛІГА ЗАКОН», розрахунки заявлених до стягнення сум пені та інфляційних судом встановлено, що розрахунки є арифметично вірними. Відтак, заявлені позивачем сума пені за весь час прострочення грошового зобов'язання з 16.08.2017 р. по 16.05.2018 р. в розмірі 51 474 грн. 85 коп. та сума інфляційних за період з 01.09.2017 р. по 30.04.2018 р. в розмірі 22 763 грн. 66 коп. підлягають задоволенню в межах заявлених вимог, як такі що передбачені Договором та законом.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, зазначені вище позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 23 450,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвокатського бюро (адвоката).

Розглядаючи зазначену вимогу суд виходить з наступного.

За змістом ст. 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Судом встановлено, що 06.07.2018р. між позивачем (за договором Замовник) та Адвокатським бюро «ДЕФІНІЦІЯ КУШНІРА» (за договором Виконавець) укладено договір № 8 про надання професійної правничої допомоги та представництво в господарському суді. (надалі Договір) (а.с.53-57)

Згідно з предметом даного Договору Виконавець в особі Адвоката ОСОБА_3 зобов’язується надати професійну правничу допомогу, представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язаною зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, складення всіх необхідних процесуальних документів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, збір доказів тощо, за окремими дорученнями Замовника в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов'язується виплатити Виконавцю винагороду (гонорар) за результат та оплатити всі витрати Виконавця пов'язані з виконанням завдання Замовника відповідно до цього Договору.

Виконавець приймає на себе обов’язки представляти права і законні інтереси Замовника в місцевому господарському суді першої інстанції, апеляційному господарському суді, згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, у зв’язку із зверненням Замовника до господарського суду з позовом до ФГ «Ланецького» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки.

Відповідно до п. 3.2. Договору за надання професійної правничої допомоги, передбаченої даним Договором та представництво в судах Замовник сплачує Виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі, з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони. Сторони підтверджують, що обчислення винагороди (гонорару) Виконавцю здійснено за домовленістю сторін та обґрунтовані за розміром, що відповідає вимогам зазначеним в Правилах адвокатської етики, затверджених Звітно-виробним з'їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017р, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також ст.ст. 627, 632, 901, 903 Цивільного кодексу України. Про виконані роботи та повний розрахунок сторони складають відповідний акт приймання-передачі робіт (та/або звіт), який підписується уповноваженими представниками сторін.

Як свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 05.10.2016р. ОСОБА_3 є керівником Адвокатського бюро «ДЕФІНІЦІЯ КУШНІРА». (а.с. 59) Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серія СА № 001563 від 22.02.2017р. адвокат ОСОБА_3 здійснює адвокатську діяльність у формі адвокатського бюро. (а.с. 62)

Відповідно до рахунку на оплату правничих послуг адвокатського бюро № 1 від 17.05.2018р вартість послуг адвоката у справі становить 23 450,00 грн. (а.с.38)

Факт надання послуг адвокатом ОСОБА_3 та проведення позивачем розрахунку за надані послуги підтверджується актом № 1 прийому-передачі виконаних робіт від 17.05.2018р. та платіжним дорученням № 4160 від 23.06.2018р. на суму 23 450,00 грн. (а.с. 58,90)

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак суд вважає за можливе задовольнити зазначені вимоги.

При вирішенні питання розподілу судових витрат судом враховано відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі - 155 000,00 грн., 30 відсотків річних від простроченої суми в розмірі 54 229,77 грн. та закриття провадження у справі в цій частині. (ухвала суду від 28.08.2018р)

Положеннями ч. 3 ст. 130 ГПК України унормовано, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

В заяві № 27/А/С від 27.08.2018р про часткову відмову від позовних вимог представник позивача просить стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати за розгляд даної справи, а саме: 4 325,43 грн судового збору та 23 450,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу адвокатського бюро (адвоката).

Зважаючи на наведене, виходячи з положень ст.ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 104, 123, 126, 129, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути Фермерського господарства «Ланецького» (вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252, код ЄДРПОУ 36244177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕДНА-АГРО» (вул. Соборна, 3, м. Монастирище, Черкаська область, 19100, код ЄДРПОУ 33143734) 4 894 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто чотири) грн 08 грн. – боргу; 51 474 (п'ятдесят одну тисячу чотириста сімдесят чотири) грн 85 грн. – пені; 22 763 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят три) грн 66 грн. - інфляційних ; 23 450 (двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу адвокатського бюро (адвоката ) та 4 325 (чотири тисячі триста двадцять п'ять) грн 43 коп. - витрат зі сплати судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 28 вересня 2018 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Соборна, 3, м. Монастирище, Черкаська область, 19100)

3 - відповідачу (вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252)