Постанова № 76753791, 18.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1439/18 Справа № 205/9544/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі ШилоС.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИЛА:

14 листопада 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 09.07.2008 між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір №ML-302/198/2008, згідно умов якого останній отримав кредит в сумі 46707,88 доларів США. Також 09.07.2008 між ЗАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №SR-302/198/2008, відповідно до якого ОСОБА_3 прийняв на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 боргових зобов’язань перед ПАТ «ОТП Банк» за кредитним договором №ML-302/198/2008 від 09.07.2008. Між ЗАТ «ОТП Банк» , правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 09.07.2008 був укладений договір поруки №SR-302/198/2008/1, відповідно до якого ОСОБА_4 прийняла на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 боргових зобов’язань перед ПАТ «ОТП Банк» за кредитним договором №ML-302/198/2008 від 09.07.2008. У зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за кредитним договором, за ОСОБА_5, станом на 10.11.2014 року, утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 241594,66 доларів США, що еквівалентно 3495874,73 грн., а саме: основний борг - 46688,29 доларів США, що еквівалентно 675579,55 грн., відсотки - 5267,55 доларів США, що еквівалентно 76221,44 грн., пеня у розмірі 189638,82 доларів США, що еквівалентно 2744073,72 грн. Згідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», останнє отримало право вимогт за вказаними вище договорами. Тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь вказану заборгованость за кредитним договором у розмірі 241594,66 доларів США, що за курсом НБУ становить 3495874,73 грн., та судовий збір в сумі 3654,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість, станом на 10.11.2014 року, в розмірі 46688,29 доларів США, що дорівнює 675579,55 грн., що є заборгованістю за тілом кредиту; в задоволенні позову в іншій частині відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати у розмірі 3654,00 грн.

Згідно змісту доводів апеляційної скарги ТОВ «ОТП Факторинг Україна», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, апелянт зазначає про неправомірність рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ставить питання про ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга не містить доводів щодо непогодження з оскаржуваним рішенням в частина задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Згідно абз. 3 п. 3 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Також п. 8 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України, що стверджується, зокрема, письмовою розпискою представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_6, а також рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке долучене до матеріалів справи. Від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надійшло клопотання від 07.09.2018 року про слухання справи 18.09.2018 року без участі позивача.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду в оскаржуваній частині відсутні, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 09 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та позичальником ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №МL-302/198/2008, згідно умов якого позичальник отримав кредит в іноземній валюті на загальну суму 46707,88 дол. США на придбання нерухомого майна зі сплатою за користування кредитом 4,49% річних з датою остаточного повернення кредиту 09 липня 2038 року (а.с. 5-16 т.1).

Згідно п. 4 кредитного договору №МL-302/198/2008 від 09 липня 2008 року, повернення кредиту та сплати процентів здійснюється шляхом сплати позичальником ануїтентних платежів, тобто сума кредиту та нарахованих процентів щомісяця погашається рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору.

За пунктом 6 вказаного вище договору, інші істотні умови цього договору викладені в частині №2, яка є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.1.1. частини №2 кредитного договору №МL-302/198/2008 від 09 липня 2008 року, за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов’язань за кожний день прострочки; зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Пунктом 4.1.3. вказаного вище кредитного договору встановлено, що за прострочення виконання зобов’язань понад 30 календарних днів позичальник, крім пені та штрафу передбачених в п. 4.1.1.-4.1.2. договору, додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,02 % від суми прострочених боргових зобов’язань, але не менше 50,00 гривень.

Додатками №1 та №2 до кредитного договору №МL-302/198/2008 від 09 липня 2008 року сторонами погоджено графіки платежів.

В забезпечення зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, 09 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», було укладено договір поруки №SR-302/198/2008, відповідно до умов якого поручитель зобов’язується відповідати за виконання позичальником усіх його зобов’язань, що виникли з кредитного договору №МL-302/198/2008 від 09 липня 2008 року (а.с. 19-20 т.1).

Також 09 липня 2008 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», було укладено договір поруки №SR-302/198/2008/1, відповідно до умов якого поручитель зобов’язується відповідати за виконання позичальником усіх його зобов’язань, що виникли з кредитного договору №МL-302/198/2008 від 09 липня 2008 року (а.с. 17-18 т.1).

У підпункті «а» пункту 2.1 вказаних вище договорів поруки №SR-302/198/2008 та №SR-302/198/2008/1 від 09 липня 2008 року передбачено, що порукою забезпечено, зокрема, зобов’язання боржника повернути кредитору повну суму отриманих боржником кредитних коштів не пізніше 09 липня 2038 року.

Встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю, укладеного 29 червня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», останнє прийняло право вимоги за кредитним договором №МL-302/198/2008 від 09 липня 2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТП БАНК, правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 (а.с. 28-41, 225-227 т.1).

Згідно п. 3.1 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 червня 2010 року, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у додатку №1 до цього договору), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобов’язується сплатити на користь продавця винагороду (а.с. 30 т.1).

Відповідно до змісту ст. 1 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2010 року, відступлення права на кредитний портфель передбачає відступлення права вимоги кредитора до боржників та їх поручителів.

У зв’язку з неналежним виконання ОСОБА_5 зобов’язань за кредитним договором, станом на 10.11.2014 року позивачем нарахована заборгованість в розмірі 241594,66 доларів США, що еквівалентно 3495874,73 грн., яка складається із основного боргу у розмірі 46688,29 доларів США, що еквівалентно 675579,55 грн., відсотків у розмірі 5267,55 доларів США, що еквівалентно 76221,44 грн., та пені у розмірі 189638,82 доларів США, що еквівалентно 2744073,72 грн. (а.с. 46-53, 54, 222-223 т.1).

Судом встановлено, що ТОВ «ОТП Факторинг» звернулось до ОСОБА_2 з вимогою від 17 листопада 2010 року №137 за кредитним договором №МL-302/198/2008 від 09.07.2008 року, за змістом якої, зокрема, ТОВ «ОТП Факторинг» вимагало дострокового виконання боргових зобов’язань за вказаним кредитним договором в повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги шляхом сплати залишку заборгованості за кредитом - 46688,29 дол. США, відсотків за користування кредитом - 5267,55 дол. США (а.с. 110, 152 т.1). Письмова вимога має реєстраційний номер, оформлена на бланку з реквізитами позивача, зокрема, містить правильну інформацію про банківські реквізити ТОВ «ОТП Факторинг», поштову та електронну адреси вказаної юридичної особи; підписана працівником позивача.

Доводи апелянта про те, що в матеріалах претензійно-позовної роботи відсутня інформація щодо оформлення досудової вимоги, - не спростовують факту направлення позивачем вищевказаної вимоги від 17 листопада 2010 року №137 боржнику.

Позивачем не представлені докази (зокрема, виписка з журналу вихідної кореспонденції чи будь-які інші докази) на спростування доводів відповідача ОСОБА_2 щодо отримання у грудні 2010 року вказаної вимоги про дострокове виконання умов кредитного договору №МL-302/198/2008 від 09.07.2008 року. Про неправомірність, недійсність вказаної вище вимоги про дострокове виконання умов кредитного договору позивачем не заявлено, що стверджується матеріалами цивільної справи, змістом апеляційної скарги, письмових пояснень представника апелянта; відповідні докази суду не представлені.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Також, згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

При цьому неповідомлення про заміну кредитора не є підставою для невиконання зобов’язань за кредитним договором і тягне наслідки для боржника лише у вигляді виконання зобов’язання не новому, а колишньому кредитору.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності ч.4 ст.559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення ч.4 ст.559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення ч.4 ст.559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення ч.4 ст 559 ЦК України).

У даній справі договорами поруки не визначено строк дії поруки, оскільки згідно із п. 4.1 цих договорів встановлено, що він діє до повного виконання зобов’язання за кредитним договором.

Згідно із п. 1.5.1 кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів, який є додатком до вказаного кредитного договору №МL-302/198/2008 від 09 липня 2008 року. Внесення останнього платежу, згідно зазначеного графіку, було передбачено 09.07.2038 року.

Судом встановлено, що кредитор ТОВ «ОТП Факторинг» змінило строк виконання основного зобов»язання, направивши позичальнику ОСОБА_2 вимогу від 17.11.2010 року, викладену у простій письмовій формі, про дострокове виконання боргових зобов’язань за кредитним договором №МL-302/198/2008 від 09.07.2008 року в повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання письмової вимоги. Копія вказаної вимоги долучена до матеріалів даної цивільної справи.

За змістом пункту 4.1.4 “Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів“, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N1149, які були чинними на час складання вказаної вище вимоги від 17.11.2010 року, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Таким чином, враховуючи час, що передбачений для пересилання поштового відправлення (письмової вимоги від 17.11.2010 року), а також 30-денний термін, встановлений ТОВ «ОТП Факторинг» для остаточного погашення кредиту, - зміненим кінцевим строком виконання умов кредитного договору в повному обсязі, згідно вимоги №137 від 17.11.2010 року, є 25.12.2010 року.

Отже, виходячи з положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, умов кредитного договору №МL-302/198/2008 від 09 липня 2008 року, відповідних договорів поруки та уступки вимоги; встановивши, що позивач звернувся до суду з даним позовом 14.11.2014 року, – колегія приходить до висновку про те, що порука ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в даному випадку припинена з 26.06.2011 року, оскільки в шестимісячний строк з 26.12.2010 року по 25.06.2011 року включно, передбачений Законом для звернення з вимогою до поручителя, позивач з такою вимогою не звернувся.

За таких обставин в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про солідарне стягнення заборгованості з поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено правомірно.

При цьому, помилкове встановлення місцевим судом припинення поруки з 18.11.2011 року не призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за відсотками в сумі 5267,55 дол. США, що еквівалентно 76221,44 грн., та заборгованості по пені в сумі 189638,82 дол. США, що еквівалентно 2744073,72 грн., з огляду на наступне.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Наведена правова позиція викладена в постанові ОСОБА_7 Верховного Суду від 28.03.2018 року; провадження №14-10цс18, цивільна справа №444/9519/12.

З урахуванням вказаної правової позиції та зміни позивачем строку виконання основного зобов»язання на 25.12.2010 року, - пеня та відсотки, що нараховані позивачем після 25.12.2010 року стягненню не підлягають.

Крім того, статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність в один рік встановлено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відносно неустойки.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги зміну кредитором строку виконання основного зобов»язання у повному обсязі на 25.12.2010 року; встановивши, що даний позов пред’явлений до суду 14.11.2014 року (а.с. 2 т.1); враховуючи подання відповідачем заяви про застосування строку позовної давності до ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення (а.с. 91-98 т.1), - колегія приходить до висновку, що до заборгованості, яка сформувалась станом на 25.12.2010 року підлягає застосуванню позовна давність, перебіг якої розпочався з 26.12.2010 року. Доказів поважності причин пропуску строку позовної давності ТОВ «ОТП Факторинг Україна» матеріали даної цивільної справи не містять.

Колегія наголошує, що апеляційна скарга позивача не містить доводів щодо непогодження з оскаржуваним судовим рішенням в частині задоволення позовної вимоги про стягнення тіла кредиту. Рішення місцевого суду про часткове задоволення позову відповідачами в апеляційному порядку не оскаржене. Зважаючи на викладене, колегія розглядає справу у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до положень ст. 367 ЦПК України.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційної скарги, оскаржене лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» – залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2017 року в оскаржуваній частині, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором №ML-302/198/2008 від 09.07.2008 року з ОСОБА_3, ОСОБА_4 у повному обсязі та відмовлено у стягненні з ОСОБА_2 заборгованості за відсотками в сумі 5267,55 дол. США, що еквівалентно 76221,44 грн., та заборгованості по пені в сумі 189638,82 дол. США, що еквівалентно 2744073,72 грн., – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді