Рішення № 76753064, 24.09.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2018 р. Справа № 924/568/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", м. Київ

до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький

про стягнення 186 282, 45 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла через неналежне виконання договору фінансового лізингу № 00011757 від 04.12.15 в сумі 186 282, 45 грн., з яких: 58 621, 61 грн. сума плати за користування об’єктом лізингу, 900, 01 грн. 3% річних за час прострочення оплати за користування об’єктом лізингу, 2 466, 71 грн. витрати від інфляції за час прострочення оплати за користування об’єктом лізингу, 119 850, 81 грн. – компенсація понесених витрат, 1 345, 09 грн. 3% річних за час прострочення грошового зобов’язання по компенсації понесених витрат, 3 098, 22 грн. витрати від інфляції за час прострочення грошового зобов’язання по компенсації понесених витрат.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує наступне. 04.12.15 між сторонами укладено договір про фінансовий лізинг № 00011757 (та додатки). Об’єктом лізингу за договором є транспортний засіб – автомобіль марки VW LNF Crafter GP 50 LR UH HD ROBUST, 2015 року випуску, шасі № WV 1ZZZ2EZF6024456, двигун № НОМЕР_1.

Згідно договору позивач взяв на себе зобов’язання придбати у власність об’єкт лізингу, який обраний відповідно специфікації лізингоодержувачем. За договором: вартість об’єкту лізингу - 940 996 грн., авансовий платіж – 282 298, 80 грн., обсяг фінансування - 658 697, 20 грн., кількість лізингових платежів - 60, строк лізингу – 60, лізинговий платіж - 21 249, 29 грн.

На виконання вимог договору позивач придбав об’єкт лізингу та передав його по акту прийому – передачі лізингоодержувачу (відповідач). Згідно договору відповідач зобов’язаний здійснювати лізингові платежі за Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що є частиною договору. Платежі здійснюються згідно з термінами, визначеними Графіком.

Позивач, за договором, виставляв відповідачу рахунки на оплату чергових платежів. Проте, неналежна оплата платежів призвела до виникнення заборгованості за період з червня по серпень 2017 року в розмірі 59 367, 56 грн.

Згідно договору, якщо відповідач повністю чи частково не здійснить оплату лізингового платежу, при цьому, коли прострочення триває більш ніж 30 днів, позивач має право розірвати договір, відмовитися від лізингу і витребувати об’єкт лізингу, в тому числі у примусовому порядку за виконавчим написом нотаріуса.

Врахувавши дані умови договору та те, що прострочення лізингових платежів триває понад 30 днів, позивач направив відповідачу вимогу відносно сплати боргу, повернення об’єкту лізингу та про відмову від договору лізингу. Дана вимога проігнорована відповідачем.

21.12.17 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис відносно повернення відповідачем на користь позивача об’єкту лізингу. 08.02.18 на підставі вказаного напису, постановою державного виконавця Подільського районного відділу ДВС м. Києва відкрито виконавче провадження. 09.02.18 державним виконавцем повернуто об’єкт лізингу позивачу, про що складено акт.

Оскільки 21.08.17 на адресу відповідача відправлено повідомлення про оплату боргу, повернення об’єкту лізингу та про відмову від договору, яке отримано ним 28.08.17, позивач, починаючи з 28.08.17 відмовився від договору та з наведеного часу нарахував відповідачу плату за користування об’єктом лізингу. При цьому, позивач керувався умовами договору (п. 6.18), в силу яких у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою позивача, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об’єктом лізингу. Розмір такої плати за період з вересня 2017 по лютий 2018 дорівнює 58 621, 61 грн.

В силу ст. 625 ЦК позивач також нарахував проценти річних і інфляційні.

Також, за договором лізингу сторони передбачили - у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача може бути застосована одна з таких санкцій, а саме - компенсація будь – яких витрат, понесених позивачем та / або винагороди, включаючи окрім іншого, гонорари юристам, судові витрати і інше, нараховані з метою відшкодування сум, не виплачених відповідачем. Враховуючи факт невиконання відповідачем вимог договору, позивач поніс у зв’язку з цим витрати на юристів, необхідні для отримання правової допомоги в розмірі 119 850, 81 грн. На цю суму позивач нарахував 3% річних і інфляційні.

У відповіді на відзив від 17.08.18 позивач стверджує таке. Відповідач у відзиві повідомляє суд про те, що ним не було отримано рахунків від 01.11.2017 р.; 01.12.2017 р.; 03.01.2018 р. та нагадування про несплату заборгованості.

Позивач звертає увагу суду на те, що у відповідності до умов договору про фінансовий лізинг №00011757 від 04.12.2015 р. (загальні комерційні умови) лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений позивачем у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів. Крім того, п. 6.9. визначено, що лізингоодержувач інформує позивача протягом (п'яти) 5 робочих днів з дати виставлення рахунка щодо можливого неотримання такого рахунка. Таким чином, підписуючи договір про фінансовий лізинг №00011757 від 04.12.2015 р. з його невід'ємними додатками, сторони погодили та встановили, що обов'язок по отриманню рахунків та вчасну оплату рахунків - покладений на відповідача і в разі відсутності рахунків, саме відповідач повинен повідомити позивача про відсутність такого рахунку.

Посилання відповідача на повідомлення від 11.05.2018 р. не може бути належним доказом відсутності заборгованості останнього, зважаючи на те, що відповідач умови договору не виконав та доказів зворотного не надає. Вказане повідомлення було сформовано помилково, як і акт звірки на який посилається відповідач, як на підставу для відмови у позові. Акт звірки, який не підписаний жодною із сторін, на який посилається відповідач, не може слугувати належним доказом виконання останнім зобов'язань за договором, оскільки сам акт не підписаний сторонами договору. Сторони не погоджували використання електронної пошти в якості методу підписання будь-яких правочинів або проміжних документів. Інформація зазначена в акті містить суперечності, а тому не може бути прийнята до уваги, оскільки платежів від відповідача за період з 01.01.2018 р. по 20.06.2018 р. - не надходило. В разі, якщо відповідач дійсно здійснював якісь платежі на користь позивача, відповідач мав би надати такі документи. Однак, зважаючи на те, що платежі не здійснювались є підстави стверджувати про невідповідність інформації зазначеної в акті доданому відповідачем дійсним обставинам справи і неможливість використання такого акту в якості доказів належного виконання зобов'язань

Більш того, у позовній заяві вказувалось про те, що внаслідок неодноразового порушення умов договору з оплати лізингових платежів з боку лізингоодержувача та з у зв'язку з тим, що такі прострочення тривають більше 30 днів, позивач, з метою захисту своїх прав та інтересів, 21.08.2017 р. на адресу відповідача направив вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору за №00011757 від 04.12.2015 р., яка була отримана представником відповідача 28.08.2017 року.

Зважаючи на те, що вимога була проігнорована, 21.12.2017 р.приватним нотаріусом Одеського міського, нотаріального округу було вчинено виконавчий напис стосовно повернення лізингоодержувачем на користь лізингодавця об'єкта лізингу. В процесі примусового виконання виконавчого напису 09.02.2018 державним виконавцем було повернуто автомобіль (об’єкт лізингу) стягувачу, а саме позивачу про що складено відповідний акт.

Майно було повернуто в порядку примусового виконання, а не добровільно, як того вимагає чинне законодавство України та домовленість сторін. І в такому випадку позивач має право на нарахування плати за користування об'єктом лізингу, а на відповідача покладений обов'язок сплатити плату за користування об'єктом лізингу. Крім того, п. 6.18 договору сторони погодили, що у випадку розірвання договору/відмови від договору за ініціативою позивача відповідно до п. 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню плата за фактичне користування об'єктом лізингу а також 3 % річних та втрати від інфляції.

Із змісту відзиву, вбачається, що відповідач не оспорює того факту, що ним порушувались умови договору, в тому числі і прострочення сплати лізингових платежів, що свідчить про причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача щодо порушення зобов'язань та витратами позивача на відновлення порушеного права, а тому з відповідача підлягає стягненню сума боргу, що складається з витрат позивача на відновлення порушених прав та інтересів (п. 8.2.3 Контракту) в розмірі 119 850 грн. 81 грн., а також 3 % річних та втрати від інфляції.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні та відповідач у письмовому відзиві позов не визнають, вказують наступне. Вимоги про стягнення плати за фактичне користування об’єктом лізингу позивач обґрунтовує наявністю п. 6.18 договору, де вказано, що у разі розірвання договору, відмови від договору за ініціативою позивача, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об’єктом лізингу. На підтвердження розміру боргу позивач подав рахунки: від 01.11.17, 01.12.17, 03.01.18 та нагадування про несплату. При цьому, позивач не додав підтвердження отримання вказаних доказів відповідачем.

Крім того, позивач посилається на зведену облікову виписку з рахунку відповідача. Однак, позивач не вказує, що на адресу відповідача 11.05.18 надсилалось повідомлення про заборгованість за договором, яка складала 29 577, 35 грн., а 13.07.18 на електронну пошту відповідача з електронної пошти позивача надійшло повідомлення, до якого додано акт звірки розрахунків, у відповідності до якого заборгованість дорівнює 0 грн.

Також позивач заявляє про стягнення компенсації за фактично понесені ним витрати за договором з нарахування річних і інфляційних. Відповідач вважає вказані нарахування необґрунтованими, так як згідно законодавства наявність шкоди передбачає сукупність чотирьох елементів правопорушення (протиправна поведінка, шкода, причинного зв’язку і вини). Заявлена позивачем сума не є шкодою, оскільки такі витрати не знаходяться в безпосередньому зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків. Більш того, зазначені вимоги до штрафних санкцій у розумінні ГК та ЦК не належать.

В запереченнях на відповідь на відзив вказано таке. За п. 12.9. договору в 10 денний строк від дати одержання запиту відповідач сплачує позивачу будь – яку різницю між вартістю об’єкта лізингу (сума грошових коштів, що була фактично отримана позивачем в результаті продажу об’єкта лізингу, або якщо об’єкт лізингу залишився у власності позивача – ринковою вартістю об’єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишаються несплаченими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також інших платежів, що залишилися несплаченими за договором.

Якщо сума грошових коштів, що була фактично отримана позивачем внаслідок продажу об’єкта лізингу (або у разі якщо об’єкт лізингу залишається у власності позивача – ринкова вартість об’єкта, що визначається професійним оцінювачем майна за законодавством) дорівнює або перевищує лізингові платежі, що залишилися нездійсненими відповідно до Графіка, а також інші платежі за договором, що залишилися несплаченими цей пункт 12.9 не застосовується.

Отже, після вилучення об’єкта лізингу, позивач зобов’язаний був за рахунок грошових коштів, отриманих внаслідок продажу об’єкта лізингу (або якщо об’єкт лізингу залишився у позивача – за рахунок його ринкової вартості) провести зарахування платежів в порядку, встановленому договором.

Таким чином, оскільки згідно п. 6.18 договору лізинговий платіж вважатиметься платою за користування об’єктом лізингу, після вилучення об’єкта лізингу, позивач зобов’язаний був провести відповідне зарахування або надіслати запит з приводу сплати різниці непогашених платежів. Однак, позивач не додав доказів будь – якої різниці між вартістю об’єкта лізингу та залишку непогашених платежів, а саме, не подав доказів реалізації майна, його ціни в результаті реалізації, чи оцінки такого майна, якщо воно залишилось у нього.

Наведене підтверджується також актом звірки розрахунків, який на думку позивача не підписаний і, отже не може враховуватися. Проте, на думку відповідача засобами доказування є й електронні докази, яким і є акт.

Також, позивач стверджує, що повідомлення про заборгованість від 04.12.15 сформовано помилково. Проте, відповідач вказує, що воно зроблено на бланку позивача та підписано директором.

Щодо стягнення збитків. Залучення третіх осіб по наданню юридичних послуг спрямованих на вилучення об’єкта лізингу, жодним чином не впливали на належне виконання держвиконавцем своїх обов’язків відносно виконання напису нотаріуса. ОСОБА_3 витрати, щодо вилучення об’єкта мали бути стягнуті як витрати виконавчого провадження.

Таким чином, позов безпідставний.

Матеріалами справи встановлено.

04.12.15 між сторонами та ТОВ „Преміум Моторс” укладено договір № 00011757 про фінансовий лізинг, у відповідності до якого позивач (лізингодавець) придбаває об’єкт лізингу (отримує право власності на об’єкт лізингу) та передає лізингоодержувачу об’єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного Українського законодавства та цього контракту (п. 3.2.).

Предметом лізингу за цим контрактом є транспортний засіб, зазначений у контракті (об’єкт лізингу). Об’єкт лізингу був обраний відповідно до специфікації лізингоодержувачем та повною мірою відповідає вимогам лізингоодержувача (п. 3.1.).

Згідно вступної частини договору: об’єктом лізингу є - транспортний засіб типу VW LNF Crafter GP 50 LR UH HD ROBUST, 2015 року випуску, шасі № WV 1ZZZ2EZF6024456, двигун № НОМЕР_1; вартість об’єкту лізингу – 940 996 грн.; авансовий платіж - 282 298, 80 грн.; обсяг фінансування - 658 697, 20 грн.; кількість лізингових платежів – 60; строк лізингу - 60; платіж – 21 249, 2 9 грн.

Після завершення строку дії цього договору та здійснення останнього лізингового платежу, інших платежів за цим контрактом і виконання всіх зобов’язань лізингоодержувачем, право власності на об’єкт лізингу перейде до лізингоодержувача (п. 4.2).

За розділом 6 договору:

П. 6.1. Для експлуатації об’єкту лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь лізингодавця лізингові платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), що являє собою невід’ємну частину цього контракту, та інших положень контракту. Кожний лізинговий платіж включає:

- частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об’єкта лізингу);

- проценти (винагорода лізингодавця за отримання та використання лізингоодержувачем об’єкта лізингу);

- комісії;

- покриття витрат, пов’язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом, та інші витрати, передбачені або прямо вказані контрактом.

П. 6.3. Розмір лізингових платежів та інших платежів, що підлягають сплаті лізингоодержувачем на користь лізингодавця, визначаються у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів.

П. 6.5. Лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений лізингодавцем у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів.

П. 6.9. Лізингоодержувач інформує лізингодавця протягом 5 днів з дати виставлення рахунків щодо можливого неотримання такого рахунка.

П. 6.17. Лізингоодержувач зобов’язується сплатити всі та будь – які платежі протягом 5 робочих днів з моменту відправлення лізингодавцем відповідної вимоги та / або рахунка, якщо інший строк не обумовлено в контракті або погоджено сторонами додатково. Якщо лізиногодержувач не сплатить платежі у вказаний строк, лізингодавець має право застосувати санкції за прострочення відповідно до п. 8 контракту.

П. 8. 2. У випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються такі санкції: пеня (п. 8.2.1.); штраф (п. 8.2.2.); компенсація будь – яких витрат, понесених лізингодавцем та/або винагороди, включаючи окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем відповідно до контракту. Лізингодавець надає лізингоодержувачу відповідну документацію, що підтверджує понесені витрати. Проте, ненадання такої документації не звільняє лізингоодержувача від компенсації та не вважається підставою відстрочення виплати компенсації.

П. 8. 3. Якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш, як 10 робочих днів лізингодавець має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, лізингодавець надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка подовжує строк здійснення оплати ще на вісім робочих днів. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, лізингодавець має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку за п. 12.6.1. контракту. Сторони погодили, що невиконання зобов’язань після надіслання другої вимоги щодо сплати, означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов’язнання за договором.

П. 8.3.2. Якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш ніж 30 днів, лізингодавець має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об’єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

П. 12.2. строк лізингу починається з дати підписання акту прийому – передачі лізингоодержувачем об’єкта лізингу.

П. 12.9. У разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до п. 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об’єкт лізингу, як передбачено п. 4.2., а також якщо лізингодавець вимагає повернення об’єкту лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов’язаний повернути об’єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження лізингодавця, якщо інша адреса не вказана лізингодавцем впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує лізингодавцю будь – яку різницю між вартістю об’єкта лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано лізингодавцем в результаті продажу об’єкта лізингу або, якщо об’єкт лізингу залишився у власності лізингодавця, ринковою вартістю об’єкта лізингу що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно контракту. Якщо сума грошових коштів, що була фактично отримана лізингодавцем внаслідок продажу об’єкту лізингу (або у разі якщо об’єкт лізингу залишається у власності лізингодавця - ринкова вартість об’єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) дорівнює або перевищує лізингові платежі, що залишилися нездійсненими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також інші платежі, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту, цей пункт 12. 9 не застосовується.

Договір підписаний трьома сторонами та скріплений їх печатками.

Додатком до договору сторони встановили Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів, який також підписаний сторонами і скріплений печатками.

07.12.15 ТОВ „ ОСОБА_3 Центр” виставило позивачу рахунок № 000387 на покупку VW Crafter GP WV 1ZZZ2EZF6024456.

В відповідності до акту прийому – передачі від 25.12.15 ТОВ „Порше Лізинг Україна” підтверджує, що передав об’єкт лізингу на умовах контракту лізингоодержувачу, який підтверджує, що отримав вказаний об’єкт. Акт підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками. Крім того, він засвідчений печаткою та підписом ТОВ „ОСОБА_3 Центр”.

Згідно свідоцтва про реєстрацію т/з від 25.12.15 транспортний засіб „Volkswagen” Crafter GP 50 зареєстований за позивачем.

Згідно зведеної облікової виписки з рахунку відповідача, починаючи з вересня 2017 за ним рахується борг щодо сплати лізингових платежів і інших витрат.

На підтвердження заявленої до стягнення суми позивач додав рахунки – фактура: № 59101 – 00390611 від 01.11.17 на суму 19 521, 84 грн., від 01.12.17 № 59101 – 00394017 на суму 19 621, 84 грн., від 03.01.18 № 59101 – 00397258 на суму 19 377, 93 грн., від 01.09.17 № 00385045 на суму 5 813, 58 грн., від 02.11.17 № 00391540 на суму 2 838, 66 грн., від 04.12.17 № 00394932 на суму 5 651, 09 грн., від 22.12.17 № 22.12.17 на суму 7 500 грн., від 13.02.18 № 00401888 на суму 97 646, 48 грн., від 09.03.18 № 00405016 на суму 400 грн.

Крім того, надано: перше нагадування про несплату від 06.07.17; друге нагадування про несплату від 17.07.17; третє нагадування про несплату від 07.08.17; вимога про сплату заборгованості за договором, повернення об’єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору № 00011757 від 16.08.17 (відправник позивач, одержувач – відповідач), з доказами направлення (описи кореспонденції з штампом пошти з вказівкою про направлення вказаної вище вимоги на дві адреси відповідача, і рекомендовані повідомлення про вручення з штампом пошти від 28.08.17 і 29.08.17).

На підтвердження понесення витрат на юридичну допомогу додано:

- акт прийому – передачі від 31.08.17 про надання позивачу юридичних послуг ТОВ „Кредитексперт ОСОБА_4 ЕЛ. СІ” з реєстром погашення заборгованості відповідачем на користь позивача та доказом сплати послуг (рахунок – фактура від 31.08.17 і платіжне доручення від 11.09.17 про оплату позивачем послуг ТОВ №кредитекспрес ОСОБА_5 Сі”);

- акт надання юридичних послуг ТОВ „Юридична компанія „Тріпл Сі” на користь позивача (юридична консультація по клієнту – відповідач) з рахунком – фактурою від 30.11.17 та доказом оплати позивачем таких послуг (платіжне доручення від 08.12.17 про оплату позивачем послуг ТОВ „Юридична компанія „Тріпл сі”);

- акт надання послуг від 22.12.17 ТОВ „Юридична компанія „Тріпл сі” на користь позивача по клієнту – відповідач з рахунком – фактурою від 22.12.17 та доказом оплати послуг ( платіжне доручення від 26.12.17 про оплату позивачем послуг ТОВ „Юридична компанія „Тріпл сі”);

- акт надання послуг від 09.02.18 ТОВ „Юридична компанія „Тріпл Сі” по клієнту – відповідач з рахунком – фактурою та доказами оплати послуг (платіжне доручення від 14.02.18 про оплату позивачем послуг вищевказаного товариства);

- акт надання послуг від 28.02.18 про надання послуг зберігання автомобіля ТОВ „Автосоюз” на користь позивача з рахунком про сплату послуг та доказом оплати (платіжне доручення від 13.03.18 про оплату позивачем роботи ТОВ „Агросоюз”).

Згідно виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого за № 868 від 21.12.17 запропоновано зобов’язати повернути: від сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Перший Національний аграрний кооператив” на користь ТОВ „Порше Лізинг Україна” об’єкт фінансового лізингу – т/з марка „Volkswagen”, модель Crafter 50, номер шасі WV 1ZZZ2EZF6024456, що був переданий у користування на підставі договору про фінансовий лізинг від 04.12.15 № 00011575 за несплачені лізингові платежі в період з 16.06.17 по 16.08.17.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.02.18 № 55457296 держвиконавцем Подільського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого напису нотаріуса, оформленого 21.12.17 № 868.

Згідно акту державного виконавця від 08.02.18 транспортний засіб, за виконавчим написом від 21.12.17 № 868, що підлягає поверненню переданий позивачу.

Згідно акту прийому - передачі від 09.02.18 об’єкт лізингу позивач передав ТОВ „Автосоюз”.

Відповідно з постановою держвиконавця від 12.02.18 виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 868 від 21.12.17 закінчено.

Відповідачем також додано: повідомлення позивача, адресоване відповідачу від 11.05.18 з повідомленням про суму боргу 29 577, 35 грн. за лізинговими платежами; акт звірки розрахунків, що надісланий на електронну адресу, який не підписаний.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши додані докази та надавши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті лізингових платежів, з нарахуванням річних і інфляційних та компенсацію понесених витрат з нарахуванням процентів річних і інфляційних. Обгрунтвуанням позову є неналежне виконання відповідачем умов договору відносно оплати лізингових платежів, а також наявність умов договору про те, що в випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержквача застосовується одна з таких санкій – компенсація будь – яких витрат, понесених позивачем (включаючи гонорари юристам) з метою відшкодування сум не виплачених відповідачем.

Виникнення правовідносин лізингу між сторонами підтверджується: договором фінансового лізингу № 00011757, який підписаний сторонами, актом прийому – передачі від 25.12.15 (підписаний сторонами) про передачу позивачем на користь відповідача об’єкту лізингу.

Наявність відповідних правовідносин свідчить про виникнення у сторін обов’язків щодо виконання встановлених договором умов. Так, згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковий для виконання сторонами. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов договору відповідач зобов’язаний щомісячно здійснювати на користь позивача платежі, розмір і строки яких встановлені Графіком (додаток договору).

Наявні у справі рахунки – фактура, виставлені позивачем відповідачу, підтверджують заявлену до стягнення суму, а доказів оплати рахунків до справи не додано.

Проте, як вбачається з п. 12.9 договору у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до п. 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об’єкт лізингу, як передбачено п. 4.2., а також якщо лізингодавець вимагає повернення об’єкту лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов’язаний повернути об’єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження лізингодавця, якщо інша адреса не вказана лізингодавцем впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує лізингодавцю будь – яку різницю між вартістю об’єкта лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано лізингодавцем в результаті продажу об’єкта лізингу або, якщо об’єкт лізингу залишився у власності лізингодавця, ринковою вартістю об’єкта лізингу що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно контракту.

Якщо сума грошових коштів, що була фактично отримана лізингодавцем внаслідок продажу об’єкту лізингу (або у разі якщо об’єкт лізингу залишається у власності лізингодавця - ринкова вартість об’єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) дорівнює або перевищує лізингові платежі, що залишилися нездійсненими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також інші платежі, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту, цей пункт 12. 9 не застосовується.

Вказані умови договору свідчать про погодження сторонами додаткової умови сплати відповідачем різниці між вартістю об’єкта лізингу та лізинговими платежами (та іншими передбаченими договором платежами), які залишилися несплаченими відповідно графіка, після дострокового закінчення строку лізингу. Тобто, виникнення обов’язку відповідача оплатити всі несплачені по договору платежі (лізингові платежі та компенсації) ставиться в залежність від того, чи здійснив позивач продаж об’єкту лізингу після його повернення (або чи провів він визначення вартості об’єкта лізингу з допомогою професійного оцінювача, після отримання об’єкту лізингу від відповідача). Відсутність у справі доказів продажу об’єкта лізингу, а також доказів проведення визначення ринкової вартості об’єкта лізингу після повернення останнього до позивача (за виконавчим написом) свідчить про невиконання позивачем вказаної умови. Оскільки ж виконання таких дій є обов’язковою передумовою застосування п. 12.9 (щодо 10 денного строку оплати всіх платежів по договору після закінчення строку лізингу), подання даного позову є передчасним (немає доказів настання обов’язку щодо оплати). Пори цьому, суд констатує, що застосування п. 12.9 договору підлягає саме після закінчення (дострокового) строку лізингу, що має місце в даному випадку (повернення об’єкту лізингу за виконавчим написом), а відповідно п. 12. 3 договору, останній діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань ( в тому числі щодо: або продажу об’єкта лізингу позивачем, або здійснення визначення ринкової вартості об’єкта позивачем після його повернення).

Вказаним спростовуються всі інші доводи позивача.

Отже, в задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 26.09.18.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ТОВ „”Порше лізинг Україна” (02152. м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В)

3 - відповідачу с/г обслуговуючий кооператив „ Перший Національний аграрний кооператив” - (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд.3/2, блок 5/2-1

Всім рекомендованим з повідомленням