Рішення № 76752635, 18.09.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/497/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №05/73 від 09.01.2018;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар'єр"

про стягнення 30566,48 грн (згідно заяви про зменшення позовних вимог).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківький гранітний кар'єр" про стягнення 31336,85грн боргу, із яких 28938,42грн основного боргу, 2109,01грн пені та 289,42грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди №1367 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.05.2013 в частині сплати орендної плати.

В якості правових підстав позову зазначає ст.ст. 2, 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.284 ГК України, ст.ст. 526, 530, 610, 611 ЦК України.

08.08.2018 через діловодну службу суду представником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар'єр" 30566,48грн, з яких орендна плата 28168,05грн, пеня 2109,01грн, штраф 289,42грн та судовий збір 1762,00грн.

Ухвалою суду від 13.08.2018 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, ухвалено вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 30566,48грн боргу, із яких: 28168,05грн орендної плати, 2109,01грн пені, 289,42грн штрафу; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на18.09.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.08.2018 №05/2390.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Копії ухвал у справі від 14.06.2018, 12.07.2018, 31.07.2018, 13.08.2018, направлялися відповідачу на адресу, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004197202 від 12.07.2018 щодо заданих показників пошуку Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар'єр" за ідентифікаційним кодом 37671722 (а.с.52-55), відповідно до якого місцезнаходженням юридичної особи є: 112501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Гелевея, 16Б.

Однак повернулися на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку: «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Крім того, копії ухвал господарського суду від 12.07.2018, 31.07.2018, 13.08.2018 також направлялися засновникам відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресами, вказаними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

30.05.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (позивач/орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар’єр" (відповідач/орендар) укладено договір оренди №1367 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір, а.с.6-8), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - будинок цеху №4 площею 148,4 кв.м. (реєстровий номер: 08680000.1.СГГФШД717), будинок складу паливно-мастильних матеріалів площею 21,0 кв.м. (реєстровий номер: 08680000.1.СГГФШД731), будинок вагової площею 84,0 кв.м. та промисловий майданчик площею 19000 кв.м., що перебуває на балансі Державного підприємства "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)" (надалі-балансоутримувач), належить до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, розташованого за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул.Центральна, 29 (стара адреса: Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул. Центральна, 1), вартість якого визначена згідно зі Звітом про оцінку станом на 31.03.2013 і за незалежною оцінкою становить 674017,00грн (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, майно передається в оренду для розміщення: офісу на площі 148,4кв.м., складу - 21,0кв.м., вагової - 84,0кв.м., розміщення техніки і обладнання на промисловому майданчику - 19000кв.м.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (п.2.1 договору).

На підставі підписаного між позивачем, відповідачем та Державним підприємством "Підприємство Райківської виправної колонії управління Держаної Пенітенціарної служби України в Житомирській області (балансоутримувач) акта приймання-передавання майна від 30.05.2013 (а.с. 9), орендар прийняв в оренду нерухоме майно - будинок цеху №4 площею 148,4 кв.м. (реєстровий номер: 08680000.1.СГГФШД717), будинок складу паливно-мастильних матеріалів площею 21,0 кв.м. (реєстровий номер: 08680000.1.СГГФШД731), будинок вагової площею 84,0 кв.м. та промисловий майданчик площею 19000 кв.м., що перебуває на балансі Державного підприємства "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)" (надалі-балансоутримувач), належить до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, розташованого за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул.Центральна, 29 (стара адреса: Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул. Центральна, 1).

Згідно з п. 3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 5.3 договору встановлено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.1 додаткового договору №1 від 27.05.2016 до договору оренди №1367 від 30.05.2013 (а.с. 10-11), строк дії договору продовжено до 27.05.2019 включно.

Згідно з умовами укладеного до договору оренди №1367 від 30.05.2013 додаткового договору, сторони корегували розмір орендної плати необхідної до сплати орендарем та базовий місяць оренди.

Так, відповідно до п. 3.1 договору (в редакції змін, внесених згідно з додатковим договором № 1 від 27.05.2016), сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (із змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - березень 2016 року 11624,00грн.

Орендарем, в порушення п.5.3 договору оренди, не вносились вчасно орендні платежі, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем по орендній платі за період з січня 2018 по квітень 2018 у розмірі 28168,05грн.

19.04.2018 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №05/1227 від 18.04.2018 з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати та попередження про розірвання договору оренди у разі несплати орендних платежів (а.с.16-17).

17.05.2018 між орендодавцем та балансоутримувачем у зв'язку з несплатою орендарем орендної плати протягом більш як 3-х місяців на підставі п.10.13 підписано акт приймання-передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендодавець і балансоутримувач прийняли нерухоме майно, визначене договором оренди №1367 від 30.05.2013 (а.с.12).

Не зважаючи на розірвання договору оренди та повернення майна, орендна плата за період з січня 2018 по квітень 2018 в сумі 28168,05грн залишилась не сплаченою відповідачем (заборгованість за січень 2018 року складає 236,74грн, за лютий 2018 року - 9472,23грн, за березень 2018 року - 9576,42грн, за квітень 2018 року - 8882,66грн).

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення орендної плати в сумі 28168,05грн, 2109,01грн - пені та 289,42грн - штрафу за невчасне виконання умов договору оренди №1367 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.05.2013.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 ГК України). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору оренди №1367 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.05.2013 (з відповідними змінами і доповненнями).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст.759 ЦК України).

Враховуючи той факт, що нерухоме майно, яке є предметом вказаного вище договору, належить до державної власності, на правовідносини з його володіння, користування і розпорядження поширюється, у тому числі, дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частина 1 ст.762 ЦК України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідач свій обов'язок по оплаті орендних платежів на день вирішення спору не виконав. Доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідач суду не надав, викладені у позовній заяві обставини не спростував.

З огляду на зазначене позовні вимоги в частині стягнення орендної плати в сумі 28168,05грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

3. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 2109,01грн пені та 289,42грн штрафу.

Відповідно до п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до п.3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь термін прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені п.3.6 договору.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 1% від суми заборгованості (п.3.8 договору).

З розрахунку позивача вбачається, що останній просить стягнути пеню у розмірі 2109,00грн, яка обрахована за період з 29.09.2017 по 30.05.2018 (а.с.50).

Однак позивачем не подано доказів, які б підтверджували сплату відповідачем орендних платежів з порушенням строків, починаючи з 29.09.2017, таким чином за відсутності первинних документів (банківські виписки, платіжні доручення, тощо) неможливо дослідити та встановити факт наявності (відсутності) заборгованості в період з вересня 2017 року.

За вказаних обставин, суд вважає, що пеню слід обраховувати виходячи із суми боргу, яка є предметом розгляду у даній справі та виникла з січня 2018, тобто:

- на заборгованість за січень 2018 у розмірі 236,74грн з 16.02.2018 по 30.05.2018;

- на заборгованість за лютий 2018 року у розмірі 9472,23грн з 16.03.2018 по 30.05.2018;

- на заборгованість за березень 2018 року у розмірі 9576,42грн з 16.04.2018 по 30.05.2018;

- на заборгованість за квітень 2018 року у розмірі 8882,66грн з 16.05.2018 по 30.05.2018.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунок пені, виходячи із суми заборгованості, яка виникла з січня 2018 року по квітень 2018 року, суд вважає, що розмір пені за даний період становить 1218,86грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення 890,15грн пені слід відмовити.

Під час перевірки наданого позивачем розрахунку штрафу (а.с. 51), судом встановлено, що позивач здійснює нарахування виходячи із наявної суми заборгованості 28168,05грн х 1%, що обґрунтовано складає 281,68грн. Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви та заяві про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача 289,42грн штрафу.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 7,74грн штрафу необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

4. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи факт невиконання ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" своїх зобов'язань з оплати орендної плати на підставі договору оренди №1367 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.05.2013, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу заборгованість у розмірі 28168,05грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 29668,59грн, з яких: 28168,05грн основного боргу, 1218,86грн пені та 281,68грн штрафу.

4. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області задоволено частково, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 20, ідентифікаційний код 13578893) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар’єр" (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Гелевея, 16Б, ідентифікаційний код 37671722) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар’єр" (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Гелевея, 16Б, ідентифікаційний код 37671722) на рахунок Державного бюджету України № 31117094700059, МФО 811039, Код ЗКПО 37752874 в Державній казначейській службі України в Бердичівському районі

- 28168,05грн основного боргу;

- 1218,86грн пені;

- 281,68грн штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар’єр" (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Гелевея, 16Б, ідентифікаційний код 37671722) на користь

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 20, ідентифікаційний код 13578893) на р/р 35217073000215, МФО 820172 в Державній казначейській службі України, м.Київ, код 13578893.

- 1710,24грн судового збору.

4. В позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 20, ідентифікаційний код 13578893) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар’єр" (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Гелевея, 16Б, ідентифікаційний код 37671722) відмовити в частині стягнення 890,15грн пені та 7,74грн штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.09.18

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з пов.)

4, 5 - засновникам відповідача: 1) ОСОБА_2: 03115, АДРЕСА_1 (рек. з пов.);

2) ОСОБА_3: 10002, АДРЕСА_2 (рек. з пов.)