Рішення № 76752430, 20.09.2018, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/496/17

2/291/22/18

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2018 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого- судді Грека М.М.

при секретарі- Кащук Л.С.

позивача- Дудника М.Г.

представника позивача- Кузьмінського Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ружині справу за позовом

ОСОБА_1

До

ТОВ « Ружинський комбікормовий завод «

Про стягнення боргу, штрафу, процентів та інфляційних нарахувань .

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ТОВ « Ружинський комбікормовий завод « на його користь 170011,07 грн. ( боргу, штрафу, процентів та інфляційних нарахувань ).

Позовні вимоги мотивуючи наступним чином, що 30 грудня 2015 року між ним та відповідачем був укладений договір складського зберігання сільськогосподарської продукції № 126 (далі по тексту - договір), відповідно до п. 1.1 якого поклажодавець зобов'язаний передати Зерновому складу сільськогосподарську продукцію (зерно сої ) у кількості 15 тонн (п.1.2. Договору), а останній зобовязаний прийняти її на зберігання на умовах визначених цим договором.

ОСОБА_1 пояснює, що згідно двох державних актів на право власності на земельну ділянку виданих 14 лютого 2003 року має у приватній власності земельні ділянки загальною площею 6.0417 га. які розташовані на території Переможнянської сільської ради Козятинського району, Вінницької області, передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Восени 2015 року ОСОБА_1 на власних земельних ділянках зібрав урожай сої.

Боржник ТОВ « Ружинський комбікормовий завод « отримав на зберігання 13390 кг сої без висунення будь-яких претензій щодо якості продукту зберігання, отримав продукт у належній якості.

02.05.2016року Заявник звернувся до Боржника за поверненням продукції, на що Боржник повідомив що продукція знищена. Але він частково розрахується до січня 2017 року на взаємовигідних умовах. З метою досудового врегулювання спору позивачем була направлена письмова претензія . Позивач 20.03.2017 року отримав від відповідача письмову відповідь про те, що після ознайомлення з письмовою претензією відповідач просив надати термін до 15.04.2017 року з метою проведення внутрішньої перевірки для з’ясування даного питання . Однак 15.04.2017 року по телефону відмовився виконувати взяті на себе зобов’язання.

В судове засідання зявився позивач та представник позивача позовні вимоги просили задовільнити.

В судове засідання представник відповідача не зявився про час та дату розгляду справи повідомлений вчасно про що свідчать розписки.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, на виконання умов договору позивачем було передано відповідачу на зберігання зерно сої урожаю 2015 року у кількості 13 390 кг, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, які підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Згідно п.1.1( договору ) якого Поклажодавець зобові»язаний передати Зерновому складу сільськогосподарську продукцію (надалі-продукцію) у відповідній кількості, в тому числі окремими партіями, а Зерновий склад зобов»язаний прийняти її на зберігання на умовах визначених цим Договором.

Згідно п.2.3 Договору продукція передається Поклажодавцем на зберігання і приймається зерновим складом на складі за адресою:с.Білилівка, вул.Першотравнева. 1. Датою доставки продукції автомобільним транспортом Зерновому складу, зробленої відповідальним працівником Зернового складу на товарно-транспортній накладній.

Відповідно до Товарно - транспортної накладної № 21 від 31.12.2015 року заявник передав боржнику сою вагою 3350 кг через лабораторію боржника.

Відповідно до Товарно - транспортної накладної № 22 від 31.12.2015 року заявник передав боржнику сою вагою 10040 кг через лабораторію боржника.

Боржник отримав на зберігання 13 390 кг сої без висунення будь -яких претензій щодо якості продукту зберігання, отримав продукт у належній якості.

В заперечення на позов наданих ТОВ « Ружинський комбікормовий завод « вказує, що позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про повернення йому з складського зберігання зерна сої та у відповідності до товарно- транспортної накладної від 08.02.2016 року прийняв сою.

Позивач категорично заперечує написання заяви прийняття сої її підпису та підпис в товарно – транспортній накладній від 08.02.2016 року. Для вирішення питання про належність підписів та почерку в заяві складеної від імені ОСОБА_1 та підпису в товарно- транспортній накладній від 08.02.2016 року позивачем та представником позивача заявлено клопотання призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 01.03.2018 року Ружинським районним судом Житомирської області по даній справі призначено судово- почеркознавчу експертизу.

Відповідно висновку експерта за результатами проведення судово- почеркознавчої експертизи від 16.08.2018 року за № 521/1246-1248/18-25 вбачається, що рукописний текст заяви від 08.02.2016 року – виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою; підпис під основним текстом заяви від 08.02.2016 року – виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою; підпис у графі « Прийняв ( відповідальна особа вантажоодержувача )» на зворотньому боці товарно- транспортної накладної № 367 від 08.02.2016 року – виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

У відповідності до довідки Вінницької торгово-промислової палати №23-06-04/36 від 20.02.2017 року вартість 1 тона сої в 2016 році становила 9000 грн., отже Заявник передав Боржнику на зберігання товар вартістю 120510 грн.(13.39х9000).

Згідно п.3.1.1. Договору Зерновий склад забезпечує кількісне і якісне зберігання продукції у відповідності до «Інструкції по зберіганню зерна:, олійного насіння, борошна і крупи» №9-7-88, затвердженої наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР № 185 від 21.06.1988 р., та здійснює її відпуск Поклажодавцю.

Згідно п.3.1.3. Договору Зерновий склад не має права розпоряджатися продукцією, що передається на зберігання.

Згідно п.3.1.4. Договору Зерновий склад зобов»язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у Договорі.

Згідно п.8.1 Договору строк зберігання продукції до 01.05.2016 року.

Боржник протягом дії Договору здійснив порушення договірних зобов»язань, щодо чого і виникла претензія.

Щодо втрати відповідачем предмету договору.

Боржником порушені умови Договору зокрема не було здійснено зберігання товару (п.п.3.1.1., 3.1.3., 3.1.4., 8.1. Договору) та його повернення Заявнику (п.5.1.Договору),.

Боржник заздалегідь письмово не повідомив Заявника про можливість втрати продукції.

Боржником порушені умови Договору зокрема не було здійснене зберігання товару (п.п.3.1.1., З.1.З., 3.1.4., 8.1 Договору) та його повернення Заявнику (п. 5.1 Договору),.

Боржник заздалегідь письмово не повідомив Заявника про можливість втрати продукції.

Згідно cт. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігай) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст.942 ЦК України зберігай зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до положень cт. 945 ЦК України зберігай зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь. У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця. Якщо річ пошкоджена або виникли реальна загроза її пошкодження чи інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право продати річ або її частину.

Відповідно до положень cт.949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до положень ст.950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Згідно cт. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Згідно cт. 959 ЦК України товарний склад зобов'язаний за свій рахунок оглянути товар при прийнятті його на зберігання для визначення його кількості та зовнішнього стану.

Згідно cт. 960 ЦК України якщо для забезпечення схоронності товару потрібна негайна зміна умов його зберігання, товарний склад зобов'язаний самостійно вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про них поклажодавця. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов'язаний негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця.

У результаті порушення умов Договору Боржником Заявник втратив 13 390 кг сої, та зазнав збитків у зв’язку із неможливістю її реалізації.

Сума позову складається з основного боргу, штрафу, процентів та інфляційних нарахувань.

Заборгованість по вартості втраченої продукції становить 120 510 грн..

Відповідно до cт. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 cт. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, в тому числі, неустойкою. У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які

боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або

неналежно виконаного зобов’язання.. .

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2.Договору у разі невиконання п. 6.3. цього Договору Поклажодавець за прострочення платежу Зерновому складу сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Згідно зі cт. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язанням повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язанням не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як випливає зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Сума неустойки за порушення Договору становить 30269,48 грн..,

Сума інфляційних витрат- 9800,48 грн.

Три відсотки річних за користування 2932.00 грн.

Разом сума штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних становлять - 43001.96грн.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.4,10,12,18,19,48, 81,82,92,263-265 ЦПК України, ст. ст. 11. 525, 526,546, 611,625,626,629,936,949,951,960, суд, -

В И РІ Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ « Ружинський комбікормовий завод «

про стягнення боргу, штрафу, процентів та інфляційних нарахувань задовільнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ружинський комбікормовий завод», с. Білилівка, вул. Першотравнева 1, Ружинського району, Житомирської області код за ЄДРПОУ - 32265078 на користь ОСОБА_1, адреса: 22134, с. Перемога, вул. Молодіжна 10, Козятинського району, Вінницької області, ідентифікаційний код – НОМЕР_1 заборгованість по вартості втраченої продукції 120 510 грн; неустойки за порушення Договору 30269,48 грн; інфляційних витрат 9800, 48 грн; три відсотки річних за користування 2932 грн; судові витрати 8499,11 грн; всього 172011.07 грн. ( сто сімдесят дві тисячі одинадцять гривень 07 коп. )

З повним рішення суду сторони можуть ознайомитися 30.09.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М. М. Грек.