Постанова № 76752196, 25.09.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 160/276/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Адамчук Г.М. Провадження № 22-ц/773/1029/18 Категорія: 39 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Киці С.І.,

суддів Данилюк В.А., Осіпука В.В.,

секретар судового засідання Савчук О.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Локачинської державної нотаріальної контори, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу Горохівського районного суду Волинської області від 12 червня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Локачинської державної нотаріальної контори, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на спадкове майно задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом р. № 919 від 27.09.2016 року, видане державним нотаріусом Локачинської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 на ім’я ОСОБА_3 на 3/4 житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по пров. І.Франка – 1 в с.Затурці Локачинського району Волинської області по смерті ОСОБА_6, яка померла 07.02.2015 року; скасовано державну реєстрацію права власності на ім’я ОСОБА_3 за даним свідоцтвом. Визнано право власності ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_7, який помер 23.01.2012 року, на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по пров. І.Франка – 1 в с. Затурці Локачинського району Волинської області. Визнано право власності ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла 07.02.2015 року, на 1/2 житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в с. Затурці по пров. Івана Франка, 1, Локачинського району, Волинської області. Рішення набрало законної сили.

В березні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить з резолютивної чатини рішення виключити абзац 3 такого змісту: «Визнати право власності ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла 07.02.2015 року на 1/2 житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в с.Затурці по пров. Івана Франка, 1, Локачинського району, Волинської області». Після другого абзацу резолютивної частини доповнити його абзацом такого змісту: «Право власності на присуджене нерухоме майно підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та виникає з моменту такої реєстрації». Заяву мотивує тим, що предметом спору є спадковий будинок по провул. І.Франка,1 в с.Затурці. Суд помилково зазначив у рішенні, що право власності на 1/2 спадкового майна визнається за ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_3 не є спадкоємцем по смерті ОСОБА_4, не зверталася з позовом про визнання за нею права на спадкове майно. Крім того, суд не вказав у рішенні, що право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

23.04.2018 року позивач ОСОБА_2 уточнив свою заяву про ухвалення додаткового рішення і просив абзац 3 резолютивної частини рішення суду від 29.12.2017 року в даній справі викласти в наступній редакції: «Спадщину на 1/2 частину житлового будинку з відповідними будівлями і спорудами, який знаходиться в с. Затурці по пров. Івана Франка, 1, Локачинського району, Волинської області, по смерті ОСОБА_7, що помер 23.01.2015 року – залишити відкритою». Доповнити резолютивну частину рішення абзацом 4 такого змісту: «Право власності на присуджене нерухоме майно підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та виникає з моменту такої реєстрації».

12.06.2018 року позивач ОСОБА_2 уточнив заяву про ухвалення додаткового рішення і просив абзац 3 резолютивної частини рішення Горохівського районного суду Волинської області від 29.12.2017 року в даній справі виключити як помилковий. Роз’яснити сторонам право вирішити спір шляхом укладення між ними мирової угоди в частині присудження майна відповідачці ОСОБА_8

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 12 червня 2018 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення.

Позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу. Просить її скасувати та задовольнити заяву, ухвалити додаткове рішення, яким абзац 3 резолютивної частини рішення Горохівського районного суду Волинської області від 29.12.2017 року в даній справі виключити як помилковий, а саме: «Визнати право власності ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла 07.02.2015 року на 1/2 житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в с.Затурці по пров. Івана Франка, 1, Локачинського району, Волинської області». Вважає, що суд помилково вніс в резолютивну частину рішення про присудження іншої 1/2 частини спадкового будинку відповідачці ОСОБА_3, вирішивши питання про право, не заначив майно, яке підлягає передачі, не зазначив вартості присудженого майна, не вирішив питання про судові витрати.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення у даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що підстав для ухвалення додаткового рішення, передбачених ст. 270 ЦПК України, немає.

Такі висновки суду є правильними та відповідають нормам процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України, і не може змінити по суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Судом при ухваленні рішення від 29.12.2017 року було вирішено всі заявлені позовні вимоги, а покликання позивача в апеляційній скарзі, що судом безпідставно присуджено ОСОБА_3 1/2 частину спадкового майна є підставою для оскарження рішення суду по суті вирішених вимог, а не для ухвалення додаткового рішення. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може його змінити, а порушене питання про виключення з резолютивної частини цілого абзацу рішення по суті позовних вимог і який стосується сторін і предмету спору, є саме зміною рішення.

На підставі рішення суду про визнання права власності за особою, органи, які здійснюють реєстрацію прав, проводять державну реєстрацію права власності на таке майно. Додаткового зазначення в резолютивній частині рішення про те, що право власності на майно, яке визнане судом, підлягає державній реєстрації, не потрібно і це не є підставою для ухвалення судом додаткового рішення. Позивач в заяві про ухвалення додаткового рішення не зазначав про вирішення питання про судові витрати і ця обставина судом не розглядалась.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала постановлена з додержання норм матеріального та процессуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Горохівського районного суду Волинської області від 12 червня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: