Рішення № 76751760, 17.09.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/9665/17

Провадження № 2-а/521/34/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кіліян О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, Інспектора 4-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, Інспектора 4-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що являється власником автомобіля марки «Daewoo Nubira» 2001 року випуску, д/н НОМЕР_1. 14.06.2017р. ним було припарковано даний автомобіль біля будинку №6 по вул. Чорноморського козацтва в м. Одесі. Автомобіль було припарковано на крайній правій смузі проїзної частини, яка складається із чотирьох смуг, не на зупинці громадського транспорту, у місці масового паркування автомобілів, таким чином, що не заважав руху іншим учасникам дорожнього руху. 14.06.2017р. в 17.45 год. ним було виявлено відсутність свого автомобіля на місці, де його припарковано. Відразу зателефонував до диспетчера Національної поліції по телефону «102» і повідомив про викрадення мого автомобіля. На прохання співробітників поліції залишався на місці пригоди до приїзду слідчо-оперативної групи. Приблизно о 18.10 год. співробітники поліції повідомили, що його автомобіль був вилучений інспектором 4-ї роти 1-го батальйону УПП у м. Одесі ДПП ОСОБА_3 і поміщений на штрафний майданчик, та повідомлено про необхідність на наступний день прибути до Управління поліції по вул. Ак. Корольова, 5 в м. Одесі в каб.312, де будуть надані пояснення стовно вилучення автомобіля. 15.06.2017р. прибув за вказаною адресою, де в 09.20 год. в каб.№312 інспектор УПП у м. Одесі ДПП ОСОБА_2 виписав постанову №838931 від 15.06.2017 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП у сумі 510 гривень. На думку інспектора Свідерко А.І. позивачем 14.06.2017р. здійснено зупинку та стоянку на зупинці громадського транспорту чим суттєво заважало руху іншим учасникам дорожнього руху. Після ознайомлення із даною постановою, ним було зазначено в ній зауваження та отримав копію постанови. Інспектором було повідомлено, що його автомобіль знаходиться на штрафному майданчику за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 29-а. ОСОБА_2 роз'яснив порядок повернення вилученого автомобіля: про необхідність надати на штрафмайданчику відповідальній особі копію акту огляду та затримання транспортного засобу, копію постанови про накладення стягнення, заплатити за послуги евакуатора та послуги за зберігання автомобіля на штрафмайданчику, після чого йому повернуть вилучений автомобіль. На штрафмайданчику охоронець відмовився повертати йому автомобіль без сплати послуг евакуатора, який доставив автомобіль від будинку №6 по вул. Чорноморського козацтва в м. Одесі до штрафмайданчика, та сплати послуг за зберігання автомобіля на штрафмайданчику. Суть адміністративного правопорушення, яка викладена у постанові про накладення адміністративного стягнення не відповідає фактичним обставинам справи. До постанови про накладення адміністративного стягнення не долучено жодного доказу того, що автомобіль позивача знаходився на «зупинці громадського транспорту, чим суттєво заважав руху іншим учасникам дорожнього руху». На проїзній частині, на якій знаходився його автомобіль, розташовані чотири смуги руху. В тому місці, де знаходився автомобіль, крайня права смуга руху закінчувалась. Далі на проїзній частині розташовані ще три смуги. За автомобілем вже не було проїзної частини та автомобіль не міг заважати руху транспорту, так як далі вже йшов тротуар. Заява чи пояснення водія громадського транспорту або іншого учасника дорожнього руху, яким суттєво заважав автомобіль, відсутні. Не виконавши вказані процесуальні норми, інспектор Свідерко А.І. порушив порядок і спосіб притягнення особи до адміністративної відповідальності. Затримання транспортного засобу застосовується лише як крайній захід, так як, по своїй суті, це є вилученням власності, перешкоджанням у можливості володіти нею, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд, при зазначених обставинах автомобіль не створював значні перешкоди дорожньому руху.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд визнати нечинною та скасувати постанову № 838931 від 15.06.2017 інспектора Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сумі 510 гривень; визнати протиправними дії інспектора 4-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 щодо застосування заходу забезпечення провадження у справі про адміністративні правопорушення у вигляді затримання транспортного засобу «Daewoo Nubira», 2001р.в., д\н ВН 5182 ВІ відповідно до акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 14.06.2017р.; стягнути із ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ на користь ОСОБА_1 шкоду у розмірі 1688 гривень, заподіяну протиправними рішеннями Департаменту патрульної поліції.

Позивач в судове засідання не з’явився, однак в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з’явився, однак надав до суду письмові заперечення щодо позову, в яких зазначив наступне: що в ході патрулювання та виконання службових обов’язків інспектори патрульної поліції роти № 4 батальйону № 1 УПП у м. Одесі ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на вул. Чорноморського козацтва навпроти буд. № 6 виявили, що легкові автомобілі, зокрема, автомобіль «Деу Нубіра», реєстраційний номер НОМЕР_2, зупинено та здійснено стоянку на зупинці громадського транспорту що суттєво заважало руху іншим учасникам дорожнього руху, створивши перешкоди та загрозу безпеці руху, особливо безпеці посадки та висадки пасажирів громадського транспорту, що рухається за маршрутом, чим було порушено Правила дорожнього руху затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, а саме: пункт 15.10.д) Стоянка забороняється: у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів; пункт 15.10.а) Стоянка забороняється: у місцях, де заборонена зупинка; пункт 15.9. е) Зупинка забороняється: ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків. Лейтенант поліції ОСОБА_3 у присутності свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та особи, що виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик, здійснив огляд та тимчасове затримання транспортного засобу «Деу Нубіра», реєстраційний номер НОМЕР_2 на спеціальний майданчик за допомогою викликаного через чергову частину УПП у м. Одесі ДПП спеціального автомобіля - евакуатора, про що було складено відповідний акт та відібрано відповідні письмові пояснення у свідків. Дану подію було зафіксовано на фото, а також відео № 20170614201102002812 зі службової камери. 15.06.2017 року до УПП у м. Одесі ДПП звернувся позивач з метою отримання свого транспортного засобу. Капітан поліції ОСОБА_2 представився позивачу та відповідно до порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Позивачу було роз’яснено суть його правопорушення надано один примірник акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, ознайомлено з усіма матеріалами по справі, уточнено дані місця проживання позивача. Капітан поліції ОСОБА_2 під час розгляду справи, роз’яснив позивачу його права, передбачені ст. 63 Конституції України та положення ст. 268 та ст. 307, 308 КУпАП. Треба врахувати, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не забажав надати поліцейському жодного письмового пояснення, клопотання чи заяви як під час підготовки так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5 ст. 278 КУпАП. Окрім того, у своїй позовній заяві та у ході розгляду справи усно повідомляв, що не згоден з правопорушенням, а свою позицію вирішив стисло описати на самому бланку постанови серії АР № 838931 від 15.06.2017 року. Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1, ч. 1, ст. 284 КУпАП капітан поліції ОСОБА_2 виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, після закінчення розгляду оголосив винесену постанову серії АР № 838931 від 15.06.2017 року, вручив її копію, про що свідчить особистий підпис позивача на постанові. За таких обставин в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, інспектори патрульної поліції мали всі законні підстави для тимчасового затримання транспортного засобу, розгляду справи про адміністративне правопорушення, ними дотримані процедури та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова серії АР № 838931 від 15.06.2017 року обгрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Доводи позивача безпідставні, необгрунтовані. На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, докази на підтвердження обставин справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить автомобіль марки «Daewoo Nubira» 2001 року випуску, д/н НОМЕР_1, на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. (а.с. 10)

15.06.2017р. постановою серія АР № 838931 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності накладено стягнення в вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Згідно вищезазначеної постанови, вбачається, що 14.06.2017 о 08.30 год., позивач, в м. Одесі по вул. Чорноморського козацтва, 6, здійснив зупинку та стоянку на зупинці громадського транспорту чим суттєво заважав руху іншим учасникам дорожнього руху, порушивши ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. (а.с. 11)

У зв’язку із чим автомобіль марки «Daewoo Nubira» 2001 року випуску, д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 було затримано та доставлено до спеціального майданчику для зберігання, що підтверджується відповідним актом, складеного 14.06.2017р. інспектором патрульної поліції роти № 4 батальйону № 1 УШІ у м. Одесі ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3., в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Диспозиція ч.3 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п’ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

За змістом п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач при розгляді справи про адміністративне правопорушення, при обґрунтуванні позовних вимог та в судовому засіданні, посилається на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, інспекторами жодного доказу його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення не надали та не закріпили до постанови.

В свою чергу відповідач надав фотознімки зроблені на місці огляду та тимчасового затримання автомобіля НОМЕР_3, на двох аркушах, які було оглянуто судом, та зроблено наступні висновки, а саме згідно першого фото (а.с. 53) вбачається фотознімок автомобіля позивача, однак незрозуміло на якій ділянці дороги зроблено дане фото та де саме припарковано даний автомобіль, а також на якому відсутні будь-які забороняючі знаки, щодо другого фото (а.с. 54) вбачається фотознімок ділянки дороги на якій зображено дорожній знак 5.41 «Місце зупинки автобуса», де здійснюється евакуація припаркованого автомобіля марки «Мерседес», власник якого суду невідомий та не являється позивачем у справі, таким чином не зрозуміло, які факти підтверджуються наданими фотодоказами. Відповідачем також недоведено, що стоянка транспортного засобу позивача зробила неможливим рух інших транспортних засобів або створила перешкоду для руху пішоходів. Не надано пояснень свідків, які якими у даному випадку могли були бути пішоходи або водії інших транспортних засобів, яким, за твердженням відповідача, заважав або здійснював перешкоду руху автомобіль позивача.

Крім того слід зазначити, що акт про огляд та затримання транспортного засобу було складено у присутності двох свідків, однак будь-яких їхніх письмових пояснень, щодо даної дорожньої пригоди у них відібрано не було, а як такі пояснення було задокументовано у вигляді шаблонного зразку, що ставить під сумнів так звані пояснення. (а.с. 12, 48)

Таким чином відповідачем, належних доказів, на основі яких у визначеному законом порядку було встановлено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, винність позивача та доказів, якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач при обґрунтуванні позову не надав.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП, а тому враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов в частині визнання дій протиправними та скасування оскаржуваної постанови є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь позивача завдану майнову шкоду в сумі 1688 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, при виявленні автомобіля позивача на місці зупинки, інспектором патрульної поліції роти № 4 батальйону № 1 УШІ у м. Одесі ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_4, було здійснено дії щодо доставки автомобіля на штрафмайданчик за допомогою евакуатора.

Згідно акту № 361/6 від 14.06.2017р. Асоціації водіїв евакуаторів Одеської області, виконано роботи (послуги) по доставці на спецділянку транспортного засобу «Daewoo Nubira», д/н НОМЕР_1, та виставлено рахунок за послуги, щодо доставки транспортного засобу в розмірі 500 грн., подачі евакуатора – 400 грн., погрузла/розгрузка – 500 грн., що разом становить 1400 грн. ; та за зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику в м. Одеса по вул. Аеропортівська, 29а – в розмірі 288 грн. Сплата яких підтверджується відповідними квитанціями, копії яких наявні в матеріалах справи. (а.с. 13, 14, 15)

У відповідності до ч.1 ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.

З наведеного можна зробити висновок, що доставка автомобіля для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху. Тобто, цей захід є винятковим, коли іншим шляхом забезпечити безпеку дорожнього руху неможливо.

В даному випадку відповідачем не надано до суду переконливих доказів того, що автомобіль позивача дійсно суттєво перешкоджав дорожньому руху, та наявність такого порушення, і усунення цієї перешкоди було неможливим іншим шляхом, крім доставки евакуатором на спеціальний майданчик.

За таких обставин, дії відповідача, як посадової особи суб'єкта владних повноважень, щодо примусового доставлення автомобіля позивача для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку з використанням евакуатора, не відповідають вимогам діючого законодавства і тому є протиправними.

Так, ч. 2 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

В даному випадку незаконні дії посадової особи органу державної влади призвели до спричинення позивачу ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді сплати послуг за переміщення його автомобіля евакуатором та знаходження автомобіля на штрафмайданчику в розмірі 1688 грн., що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставини, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, щодо задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 ч.1 КАС України, суд стягує за рахунок бюджетний асигнувань Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції на користь держави суму судового збору в розмірі 640 грн.

Керуючись ст. 33, ч. 3 ст. 122, 258, 268, 276, 278, 283 КУпАП, ст. 72-73, 77, 269, 272, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, Інспектора 4-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серії АР № 838931 від 15.06.2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП – скасувати.

Визнати протиправними дії інспектора 4-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 щодо застосування заходу забезпечення провадження у справі про адміністративні правопорушення у вигляді затримання транспортного засобу «Daewoo Nubira», 2001р.в., д\н ВН 5182 ВІ відповідно до акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 14.06.2017р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції чи з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_4, паспорт серії КК270783, виданий 17.05.1999р. Київським РВ УМВС України в Одеській області) суму відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1688 (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції на користь держави суму судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН