Постанова № 76751651, 11.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/3112/17 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю.

Провадження № 22-ц/783/788/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1Р.

Категорія:43

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року Апеляційний суд Львівської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого – Мікуш Ю.Р.,

суддів: Павлишина О.Ф., Приколоти Т.І.

секретар Яремко Е.Р.

З участю: представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника органу опіки та піклування ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №464/3112/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 24 січня 2018 року ухваленого судом у складі судді Теслюка Д.Ю.у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, Сихівський районний відділ Державної міграційної служби України у м.Львові, про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення та зняття з реєстрації місця проживання,-

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_6 звернувся в суд із позовом, в якому просить зобов’язати відповідача ОСОБА_5 та її малолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, не чинити перешкоди ОСОБА_6, як власнику у користуванні та володінні квартирою № 34 по вул. Героїв Крут, 11-б у м.Львові, шляхом виселення з вказаної квартири, без надання іншого житлового приміщення; зобов’язати Сихівський районний відділ ДМС у м. Львові зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_5 та її малолітніх дітей: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за вищезазначеною адресою.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05.04.2016 р. придбав квартиру за адресою: м. Львів, вул. Героїв Крут, 11б/34 у ОСОБА_10 та належним чином зареєстрував право власності на неї. На даний час він не в змозі в повній мірі реалізувати своє право власності на житло, оскільки у квартирі проживає та зареєстрована колишня власниця ОСОБА_5 із своїми неповнолітніми дітьми. На час укладення договору йому не було відомо про реєстрацію вказаних осіб у квартирі, оскільки ОСОБА_5, як головою ОСББ "Новий Львів", було подано довідку про склад сім’ї і реєстрацію, у якій зазначена недостовірна інформація, зокрема про те, що у квартирі немає зареєстрованих осіб. На численні вимоги виселитись з квартири, відповідач не реагує, чим чинить йому перешкоди у здійсненні права власності на квартиру.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Усунуто ОСОБА_6 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого приміщення.

В задоволенні інших вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_5 в користь ОСОБА_6 320 (триста двадцять) грн. судового збору.

Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_5 В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним, необгрунтиованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що відчуження нею квартири ОСОБА_10 відбулось під психічним та фізичним примусом її чоловіка та кошти за квартиру фактично не були передані. Квартира фактично була продана з метою розрахунку за борги її чоловіка перед ОСОБА_10 Стверджує, що відповідно до вимог ст.109 ЖК України вона не може бути виселена без надання іншого житлового приміщення, а тому посилаючись на Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, зокрема на справу «Кривіцька і Кривіцький проти України» просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_2, заслухавши думку представника органу опіки та піклування ОСОБА_4, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

За приписами статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 5 ЦПК прописано, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Матеріалами справи та судом встановлено, що квартира АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО за реєстровим номером 1358 придбана позивачем по справі ОСОБА_6 у продавця ОСОБА_10 (а.с.16-17).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_4 зазначений ОСОБА_6 (а.с.15).

Попередній власник квартири ОСОБА_10 придбала спірну квартиру у відповідача ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 05.02.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_11 та зареєстрованого у реєстрі за № 539 (а.с.11-12).

Відповідно до ст.317 Цивільного кодексу України (далі ЦК) власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом статті 319 ч.1 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 346 ч.1 п.1 ЦК право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

ОСОБА_12 довідки з місця проживання про склад сім»ї та реєстрацію № 00000001503 від 27.04.2017 року, видану ОСББ «Новий Львів» вбачається, що у квартирі АДРЕСА_5, що належить ОСББ «Новий Львів» зареєстровані та проживають відповідач ОСОБА_5 та її троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.18).

Відповідно до ст. 150 Житлового Кодексу України (далі ЖК) громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

ОСОБА_12 обстеження умов проживання від 17.07.2017 року встановлено, що у квартирі АДРЕСА_6 не тільки зареєстровані відповідач з дітьми, але постійно проживають, відтак позивач не може вселитися та повноцінно проживати у своїй квартирі, володіти нею, користуватися та розпоряджатися.

Посилання відповідача ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, що відчуження квартири відбулося під психічним та фізичним примусом її чоловіка та батька дітей, що передача квартири ОСОБА_10 відбулася з метою розрахунку за борги чоловіка перед сім»єю покупця не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Відповідач ОСОБА_15 не зверталася у правоохоронні органи з приводу вчинення на неї тиску, що призвело до позбавлення права власності її та дітей на квартиру, за медичною допомогою, з позовом про визнання правочину недійсним.

Відповідно до п.6 Договору купівлі-продажу квартири від 25.02.2015 року серія НАМ № 410649 укладеного між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_10 (покупець) продаж зазначеної квартири відбувся за ціною 1 532 543 грн. Ця сума повністю сплачена покупцем і отримана продавцем до підписання даного договору. Поставивши свій власноручний підпис на договорі, відповідач підтвердила його зміст щодо отримання коштів за квартиру.

Як голова ОСББ «Новий Львів» відповідач ОСОБА_5 при відчуженні квартири покупцю ОСОБА_10 двічі внесла неправдиві відомості у довідку з місця проживання про склад сім»ї та реєстрацію, згідно з якою, у квартирі немає зареєстрованих осіб, хоч фактично у спірній квартирі була зареєстрована ОСОБА_5 та троє неповнолітніх дітей. (а.с. 9,10).

Вироком Сихівського районного суду м.Львова від 20.03.2018 року по справі № 464/7098/17 ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України. Вирок суду набрав законної сили.

ОСОБА_12 власноручно написаної розписки ОСОБА_5 від 23.10.2016 року встановлено, що остання гарантує звільнення квартири за адресою АДРЕСА_7 до 06.11.2016 року. (а.с.6).

При ухваленні рішення, судом враховані зазначені вище обставини, дано їм належну оцінку та суд апеляційної інстианції вважає, що ухвалене судом першої інстанції рішення є законним та обгрунтованим.

Доводи представника відповідача ОСОБА_3 та представника органу опіки та піклування ОСОБА_4 про те, що у квартирі зареєстровані та проживають неповнолітні діти, які немають іншого житла, суд не вважає визначальною та поважною причиною, щоб залишити власника житла ОСОБА_6 без його власності, оскільки власним житлом, а саме квартирою №34 по вул.Героїв Крут буд.11-Б у м.Львові розпорядилися батьки дітей, отримавши за відчуження житла кошти. Саме батьки визначають подальшу долю та місце проживання чи перебування дітей. Готуючи документи для відчуження квартири, ОСОБА_5 не зверталася в органи опіки та піклування з приводу надання дозволу на відчуження, а сама підробила документи, що у квартирі немає зареєстрованих.

Безпідставним є посилання у апеляційній скарзі ОСОБА_5 на ст.109 ЖК, яка регулює відносини найму житла , яке належить територіальній громаді, а не є власним житлом.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суду не знаходить.

Відповідно до ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 391 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 24 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст останови складено 21 вересня 2018 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: О.Ф.Павлишин

ОСОБА_16