Постанова № 76751572, 19.09.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/26589/16-ц

Провадження № 22-ц/772/1529/2018

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 рокуСправа № 127/26589/16-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого : Копаничук С.Г.

Суддів: Оніщука В.В., Медвецького С.К.

при секретарі Богацькій А.М.

за участю ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, представника ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_5

учасники справи:

позивач: ОСОБА_3

відповідачі: ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_6

третя особа без самостійних вимог : ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Вінницького міського суду від 23.05.2018 року, ухваленого в приміщенні Вінницького міського суду суддею Луценко Л.В.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_6, за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_7 про стягнення коштів,-

В с т а н о в и в :

14.12.2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_6, за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_7 про стягнення коштів. Зазначив, що 18.06.2013 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір вкладу «Стандарт на 12 міс.» №SAMDN25000735957066 від 18.06.2013 року у гривнях на строк 366 днів, з терміном повернення до 18.06.2014 року і зі сплатою 18% річних. 18.06.2013 року ним було внесено 200 000 грн. на суму вкладу, 15.07.2013 року вклад доповнено на суму 100 000 грн. а 05.08.2013 року - на суму 100 000 грн. Всього за даним депозитом було внесено 400 000 грн. За час користування коштами йому було сплачено банком відсотки лише за період з 19.06.2013 року по 19.02.2014 року (включно) в загальній сумі 44 630,14 грн., які перераховані на картку №6762462084552329 .Починаючи з 19.03.2014 року відповідач перестав сплачувати відсотки ,повернути кошти по вкладу відмовляється.

Просив стягнути з відповідача заборгованість за договором станом на 12.12.2016 року в розмірі 909 846,74 грн., з якої : 400 000 грн. складає сума вкладу; 197 260,27 грн. – проценти за користування вкладом за період з 19.03.2014 року по 12.12.2016 року; 282 734,42 грн. – інфляційні втрати за договором вкладу; 29 852,05 грн. – 3% річних.

Крім того, 19.06.2013 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір вкладу «Стандарт на 12 міс.» №SAMDN25000735982650 від 19.06.2013 року у доларах США на строк 366 днів, з терміном повернення до 19.06.2014 року, зі сплатою 9,75% річних. 19.06.2013 року позивачем було внесено за даним договором 20 000 дол. США . Жодних процентів банк позивачу не виплачував, а після закінчення строку вкладу кошти за даним договором не повернув. Просив стягнути з останнього заборгованість за депозитом станом на 12.12.2016 року у розмірі 28 286,58 дол. США, що станом на 12.12.2016 року згідно офіційного курсу НБУ складає 732 036,89 грн., з яких: 20 000 дол. США – сума вкладу; 6 795,62 дол. США – проценти за користування вкладом за період з 20.06.2013 року по 12.12.2016 року; 1 490,96 дол. США – 3% річних.

В забезпечення виконання зобов’язань за вищезазначеними договорами між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 було укладено договір поруки №1 від 19.06.2013 року, відповідно до п.п.1.1, 1.4 якого відповідач ОСОБА_6 поручився перед ним за виконання обов’язків ПАТ КБ «Приватбанк» за договорами вкладів від 18.06.2013 року та від 19.06.2013 року у розмірі 15 000 грн.

Враховуючи викладене, просив стягнути також з поручителя ОСОБА_6 заборгованість за договорами банківських вкладів у розмірі його поруки - 15 000 грн.

09.10.2017 року позивач збільшив позовні вимоги до ПАТ КБ «Приватбанк , просив стягнути з останнього заборгованість у розмірі 1 972 228,21 грн.

Рішенням Вінницького міського суду від 23.05.2018 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк», на користь ОСОБА_3, грошові кошти у розмірі 1 972 228,21 грн., з них:

за договором вкладу №SAMDN25000735957066 від 18.06.2013 року:

- 400 000 грн. – вклад;

- 256 635,62 грн. – проценти за користування вкладом за період з 19.03.2014 року по 09.10.2017 року;

- 444 472,42 грн. – сума інфляційних збитків за договором вкладу;

- 42 772,60 грн.– 3% річних;

за договором вкладу №SAMDN25000735982650 від 19.06.2013 року:

- 20 000 доларів США – вклад, що станом на 12.12.2016 року згідно курсу НБУ еквівалентно 517 586 грн.;

- 8 403,7 доларів США – проценти за користування вкладом за період з 20.06.2013 року по 09.10.2017 року, що станом на 09.10.2017 року згідно курсу НБУ еквівалентно 224 630,9 грн.;

- 2 585,75 доларів США– 3% річних, що станом на 09.10.2017 року згідно курсу НБУ еквівалентно 69 117,08 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором поруки від 19.06.2013 року у розмірі 15 000 грн. Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 6 740 грн. в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 150 грн. в дохід держави.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ,фактично оскаржуючи рішення в частині вимог до банку, просить зазначене рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що суд першої інстанції, не надав належної правової оцінки доказам; належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку їх у сукупності . Вказує, що доказів укладення та існування у позивача договорів депозитів з ПАТ КБ Приватбанк" не існує, доступ до первинних документів (у т.ч. оригіналів договорів та касових документів) клієнтів Кримського РУ ПАТ КБ «Приватбанк» на даний час є обмеженим. Отже, є не можливим дослідження оригіналу договорів та документів, які підтверджують факт внесення коштів на рахунок.

Автономна некомерційна організація "Фонд захисту вкладників" Російської Федерації на підставі законодавства РФ взяла на себе зобов'язання здійснювати компенсаційні виплати, у тому числі клієнтам філії "Кримське РУ ПАТ КБ «Приватбанк» " поза волею відповідача. Отже, зобов'язання за договорами, укладеними між: " ПАТ КБ «Приватбанк» " в особі Кримської філії та клієнтами, виконує саме АНО "ФЗВ" за рахунок майна банку, яке знаходиться на території АРК та міста Севастополь, та яке було конфісковано та націоналізовано окупаційною владою.

Крім того, суд не надав належної оцінки тому, що відповідно до п. 5 Пам'ятки для клієнта за неповний строк вкладу проценти виплачуються по заниженій процентній ставці, а саме - у розмірі, що звичайно сплачуються банком за вкладом "На вимогу", що відповідає вимогам ст. 1070 ЦК України. Також вказав, що при нарахуванні процентів за договором банки не нараховують додатково вкладникам 3% річних, тому вимоги позивача в цій частині суперечать ст. 633 ЦК України — позивач отримує кошти за вкладами у значно більшому розмірі, ніж пересічний вкладник.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Зазначає, що посилання апелянтом на Федеральний закон РФ №39-Ф3 та рішення судів прийняті на відповідній території в інтересах РФ є безпідставним, оскільки: даний закон не відноситься до системи національного законодавства; згідно вимог ЦПК України, даний закон, не може застосовуватись судом; згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків; апелянтом не надано жодного доказу про те що позивач отримав кошти по договорам вкладу укладених із відповідачем від органів РФ (АНО «ФЗВ»).

Відповідно до п.п.8,9 Розділу Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону № №2147 від 03.10.2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції встановив, що 18.06.2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Кримське РУ ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Севастополь АР Крим було укладено договір вкладу «Стандарт на 12 міс.» №SAMDN25000735957066 від 18.06.2013 року у гривнях на суму 200 000 грн. на строк 366 днів з поверненням вкладу до 18.06.2014 року, зі сплатою 18% річних, на виконання якого вніс банку суму 200 000 грн.15.07.2013 року ОСОБА_3 поповнив суму вкладу на суму 100 000 грн. та 05.08.2013 року - на суму 100 000 грн. ,після чого вклад за даним договором депозиту склав 400 000 грн. За час користування коштами позивачу було сплачено відсотки за період з 19.06.2013 року по 19.02.2014 року (включно) в загальній сумі 44 630,14 грн. ,шляхом перерахунку коштів на картку №6762462084552329 ПАТ КБ «Приватбанк». Починаючи з 19.03.2014 року відповідач перестав сплачувати проценти взагалі, кошти на вимогу не повертає, внаслідок чого утворилась зазначена позивачем заборгованість .

Також, 19.06.2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Кримське РУ ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Севастополь АР Крим було укладено договір вкладу «Стандарт на 12 міс.» №SAMDN25000735982650 від 19.06.2013 року на суму 20 000 дол. США на строк 366 днів з терміном повернення до 19.06.2014 року, зі сплатою 9,75% річних. Відсотки за даним договором банк не виплачував ,на вимогу повернення коштів не реагує.

В забезпечення виконання зобов’язань за вищезазначеними договорами між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було укладено договір поруки №1 від 19.06.2013 року, відповідно до п.п.1.1, 1.4 якого ОСОБА_6 поручився нести перед позивачем відповідальність за невиконання обов’язків ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 15 000 грн., тобто ОСОБА_6 несе субсидіарну відповідальність.

Висновок експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 07.12.2017 року №400-П в результаті проведеної судової технічної експертизи документів вбачається відтворив текст квитанцій від 18.06.2013 року, 05.08.2013 року, 15.07.2013 року, 19.06.2013 року ,якими підтверджується внесення ОСОБА_3 грошових коштів , а також зазначено, що на лицьовій стороні даних квитанцій машинописний текст нанесено за допомогою знакосинтезуючого пристрою з термодрукуючим способом формування зображення, а підписи нанесено за допомогою кулькової ручки; відбитки штампу виконані за допомогою кліше для високого способу друку. Наведене підтверджує наявність усіх необхідних реквізитів інших документів, що підтверджують внесення коштів у відповідних платіжних системах відповідно до Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року №174, та скріплені електронним цифровим підписом.

Постановляючи рішення у справі, суд, на підставі 625, 1059, 1060, 1061 ЦК України, виходив з того, що між сторонами дійсно було укладено договори банківських вкладів, на виконання яких позивачем дійсно були внесені грошові кошти у вказаних ним розмірах ,що підтверджується належним чином оформленими квитанціями банку .Враховуючи ,що позивач звертався до відповідача з вимогами щодо повернення вкладів, яка банком проігнорована , суд дійшов висновку, що сторонами дотримана письмова форма договору банківського вкладу та є всі достатні та законні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача грошових коштів.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення грошових коштів, суд погодився з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, при цьому зазначаю що він є обґрунтованим та таким, що відповідає закону.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду в частині того , що між сторонами дійсно було укладено письмові договори банківського вкладу (депозиту) і саме ПАТ КБ «Приватбанк» ,а не інші особи на окупованій території є належним відповідачем за даним позовом, а доводи апеляційної скарги банку ,що вказане заперечують ,є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму вклад, що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

З урахуванням положень ст. 633 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

До відносин банку та вкладника за рахунок, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку, передбачені главою 72 ЦК України, якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Загальний порядок залучення банками України банківських вкладів від юридичних і фізичних осіб на їх вкладні (депозитні) рахунки регулюється Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577.

Згідно із цим Положенням договір банківського вкладу (депозиту) укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу (вклад (депозит) на вимогу) або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом встановленого договором строку ( строковий вклад (депозит).

Договором банківського вкладу (депозиту) може бути передбачено внесення грошових коштів або банківських металів на інших умовах їх повернення. Умови цього договору не можуть суперечити законодавству України. ( п.1.2. Положення). Виплата процентів за вкладом (депозитом) здійснюється у строки, що обумовлені в договорі (п. 1.7. Положення). Згідно із п. 3.3.Положення банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

У відповідності до п. 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України 12.11.2003 № 492, письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.

У п. 10.1 Інструкції визначено, що на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Пунктом 2.9 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 01 червня 2011 року №174, зареєстрованої в Міністерстві і юстиції України 25 червня 2011 року за №790/19528, встановлено, що банк (філія, відділення) зобов’язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним і підписом САБ.

Аналіз зазначених правових норм дозволяє дійти висновку, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові №6-118цс14 від 29.10.2014 року.

Крім того, залучення банківських вкладів від юридичних і фізичних осіб на їх вкладні (депозитні) рахунки у ПАТ КБ «Приватбанк» регулюється Умовами та Правилами надання банківських послуг ,затвердженими Постановою Правління ПАТ КБ «Приватбанк» ,що являють собою публічну оферту на запропонованих банком умовах.

Як вбачається з п.2.2.1.1 Розділу 2.2. «Депозити (умови і правила розміщення депозитних вкладів у Банку)» Умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» (станом на час укладення депозитних договорів),що є у відкритому доступі в мережі Інтернет, Клієнт передає, а Банк приймає грошові кошти[ (далі Вклад) у розмірі та на строк, зазначені в Заяві на оформлення вкладу, далі Заява. Банк для зарахування суми Вкладу відкриває Клієнту депозитний рахунок (номер рахунку зазначений в Заяві) і зобов'язується виплатити Клієнту Вклад і проценти згідно з обумовленими умовами. При оформленні депозитів за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування, Клієнт дає дистанційне розпорядження (подає заявку) Банку на відкриття депозитного особового рахунку, в якому вказує необхідні дані. Після подачі заявки, зазначена сума списується для відкриття договору на зазначений термін.

Згідно п. 2.2.1.2. вказаного Розділу , Банк безкоштовно видає Клієнту платіжну картку для зарахування нарахованих процентів за вкладом. ОСОБА_8 здійснюється згідно з Тарифами Банку, чинними на момент обслуговування. У випадку, якщо Клієнт відмовився від платіжної картки, нараховані проценти за вкладом перераховуються на інший рахунок, вказаний Клієнтом. При оформленні депозитів за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування Банк не видає Клієнту платіжну картку.

Відповідно до п.2.2.1.3. вказаного Розділу ,договір Вкладу, що складається з Анкети-Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, цих Умов і Правил надання банківських послуг, Заяви на вклад вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заяви на оформлення вкладу та розміщення суми вкладу на рахунку вкладу.

Як вбачається з матеріалів справи, письмові договори на депозитні вклади були укладені позивачем ОСОБА_3 шляхом прийняття публічної оферти - приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» та набрали чинності з моменту підписання ним Заяв на оформлення вкладів «Стандарт на 12 місяців»(т.1 а.с.3-4),оригінали яких були надані суду та розміщення сум вкладу на рахунках вкладу, що підтверджується квитанціями про внечення вкладів ОСОБА_3

Про підтвердження існування між сторонами договірних відносин свідчать також письмові докази ПАТ КБ «Приватбанк» про сплату банком ОСОБА_3 на виконання депозитного договору «Стандарт на 12 міс.» №SAMDN25000735957066 від 18.06.2013 року відсотків на картку №6762462084552329 в розмірі 44 630,14 грн.

Згідно висновку судової технічної експертизи Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 07.12.2017 року №400-П ,що відтворив текст квитанцій від 18.06.2013 року, 05.08.2013 року, 15.07.2013 року, 19.06.2013 року, вбачається внесення зазначених ОСОБА_3 коштів , а також вказано , що на лицьовій стороні даних квитанцій машинописний текст нанесено за допомогою знакосинтезуючого пристрою з термодрукуючим способом формування зображення, а підписи нанесено за допомогою кулькової ручки; відбитки штампу виконані за допомогою кліше для високого способу друку (а.с.219-230 т.1).

Вищезазначені квитанції, які підтверджують внесення позивачем депозитних коштів, містять усі необхідні реквізити відповідно до Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року №174, а саме: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Відповідно до ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, факт укладення письмових договорів банківських вкладів між сторонами підтверджений належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у у взаємозв'язку та сукупності.

Доводи скарги відносно того, що ПАТ КБ «Приватбанк» позбавлений можливості повернути заборгованість за депозитами через сумніви у внесенні коштів і неможливості їх перевірки , оскільки останні вносились в сфері дії філії ,що знаходилась в АРК Крим ,що згодом була окупована і неможливості перевірки даних, безпідставні.

Відповідно до ст.95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до п.5 Постанови Правління Національного Банку України від 06 травня 2014 року №260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, у тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.

Згідно з ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо розміщення вкладу у відокремленому підрозділі ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованому у АР Крим, та прийняття рішення про припинення діяльності на території півострова філій ПАТ КБ «ПриватБанк», є необгрунтованими , оскільки договір укладений між позивачем та юридичною особою ПАТ КБ «ПриватБанк». Припинення діяльності відокремленого підрозділу само по собі не дає підстав для невиконання юридичною особою банку взятих на себе зобов’язань відповідно до умов договору.

Посилання представника відповідача про запровадження окупаційною владою механізму виплат по вкладам ,не заслуговує на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині розміру стягнутої заборгованості на підставі розрахунку наданого позивачем, оскільки суд дійшов до нього з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються останнім у власність банку, а безготівкові гроші - в повне розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника виникає право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на неї, а на стороні банку - відповідний обов'язок. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено передачею коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов'язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника).

Згідно із частиною другою статті 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Тобто, у разі неналежного виконання договору банківського вкладу, а саме за безпідставністю його неповернення та/або затримки у поверненні, Банк повинен нарахувати та виплатити Клієнту проценти у розмірі, що звичайно сплачуються банком за вкладом "На вимогу".

Відповідно до заяви №8АМО№5000735957066 від 18.06.2013 року на оформлення вкладу договір вкладу на 366 днів, по 18.06.2018 року з відсотковою ставкою 18 %, відсотки нараховуються по вкладу по закінченню кожного повного місяця з моменту укладення договору, якщо до закінчення строку вкладу Клієнт не заявив про бажання забрити свої гроші, вклад автоматично продовжується ще на один строк без заявки. У випадку розірвання договору, Клієнту повертається сума вкладу. За неповний строк вкладу відсотки нараховуються по заниженій відсотковій ставці.

Як вбачається з матеріалів справи позивач заявив вимогу до банку про повернення вкладу до закінчення наступного пролонгованого строку по договорах ,а саме -25.12.2016 року.

05.01.2004 року Наказом №07 Голови Правління ПАТ КБ "Приватбанк". з 06.01.2004р. затверджена процентна ставка для вкладів "на вимогу" у гривні, доларах США та евро у розмірі 1%.

Отже, вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» 18% річних за період з 19.06.2016 по 16.12.2016 рокує безпідставними, оскільки цей період не закінчився, та до нього застосовується процентна ставка «на вимогу» у розмірі 1%.

Поверненню підлягають сума вкладу та відсотки, нараховані за ставкою вкладу. Інфляціні збитки складються із сум інфляції від неповернення вкладу з 23.12.2016 року, тобто з того часу, як позивач заявив вимогу до банку про повернення суми вкладу до часу ухвалення судом рішення - 23.05.2018 року

З урахуванням наведеного позовна вимога про стягнення коштів за договором вкладу №SAMDN25000735957066 від 18.06.2013 року підлягає задоволенню частково, а саме:

- вклад - 400 000,00 грн.

- 171369,86 грн. всього за період з 19.03.2013 по 19.06.2016 року проценти за користування вкладом (- 18% за користування вкладом за період з 18.06.2013 року по 19.06.2014 з урахуванням суми вкладу становлять 72 000 грн., з них виплачено банком 44630, 14 грн, залишок до сплати 27 369,86 грн.; відсотки 18% за користування вкладом за період з 18.06.2014 року по 19.06.2015 з урахуванням суми вкладу становлять 72 000 грн.; відсотки 18% за користування вкладом за період з 18.06.2015 року по 19.06.2016 з урахуванням суми вкладу становлять 72 000 грн.)

- 20,05 грн. – проценти за користування вкладом за період з 19.06.2016 року по 16.12.2016 року;

- 78807,69 грн. – сума інфляційних збитків за договором вкладу;

- 16899 грн. – 3% річних.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення коштів за договором вкладу №SAMDN25000735982650 від 19.06.2013 року підлягає задоволенню частково, а саме:

- 20 000 доларів США вкладу, що еквівалентно 562 400 грн.; 5 850 доларів США відсотків за період з 20.06.2013 року по 20.06.2016 року та 1 долар США відсотків за період з 20.06. 2016 року по 16.12.2016 року , що еквівалентно 28,12 грн ; 23 831,06 грн. – 3% річних за період з 16.12.2016 року по 23.05.2018 року ,а всього за даним договором - 25 851 долар США ,що еквівалентно 726 930 грн. та 23 831,06 грн.

Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

За таких обставин доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу.

Враховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі ґрунтується на недоведених обставинах, які суд вважав установленими, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи ціну позову, останній задоволений на 72,5 %, отже на користь ОСОБА_3 з ПАТ КБ «Приватбанк» необхідно стягнути у відшкодування витрат на судову експертизу 1305,69 грн., стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» в дохід держави судовий збір у розмірі 4 886,5 грн., оскільки ОСОБА_3 звільненй від сплати судового збору, та необхідно компенсувати за рахунок держави ПАТ КБ «Приватбанк» сплачений ним судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2780,25 грн.

Керуючись ст. 141, 374, 379, 382 ЦПК України,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду від 23.05.2018 року в частині позовних вимог до ПАТ КБ «Приватбанк» скасувати.

Позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_6, за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_7 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 заборгованість :

за договором депозитного вкладу №SAMDN25000735957066 від 18.06.2013 року- 400 000 грн. вкладу, 78 807,69 грн. індексу інфляції , 171 369,86 грн. – відсотків за період з 19.03.2014 року до 19.06.2016 року,20,05 грн. відсотків за період з 19.06.2016 року по 16.12.2016 року ; 16 899 грн. - 3% річних ,а всього за даним договором - 667 096,55 грн.

за договором депозитного вкладу №SAMDN25000735982650 від 19.06.2013 року -

20 000 доларів США вкладу, що еквівалентно 562 400 грн.; 5 850 доларів США відсотків за період з 20.06.2013 року по 20.06.2016 року та 1 долар США відсотків за період з 20.06. 2016 року по 16.12.2016 року , що еквівалентно 28,12 грн ; 23 831,06 грн. – 3% річних за період з 16.12.2016 року по 23.05.2018 року ,а всього за даним договором - 25 851 долар США ,що еквівалентно 726 930 грн. та 23 831,06 грн.

В іншій частині позовних вимог до ПАТ КБ «Приватбанк» - відмовити.

Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 у відшкодування витрат на судову експертизу 1305,69 грн.

Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» в дохід держави судовий збір у розмірі 4 886,5 грн..

Компенсувати за рахунок держави ПАТ КБ «Приватбанк» сплачений ним судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2780,25 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Копаничук С.Г.

Судді: Оніщук В.В.

ОСОБА_9

Згідно з оригіналом:

Суддя: Копаничук С.Г.