Рішення № 76751224, 26.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9813/18

н/п 2/640/2374/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий – суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря - Бломберус С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №640/9813/18 за позовом КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 року КП «Харківводоканал» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 4974 грн. 70 коп., судові витрати.

Як на підставу позову посилається на те, що КП «Харківводоканал» надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення до квартири за місцем проживання відповідача. За вказаною адресою зареєстрований відповідач. Враховуючи, що послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відповідачами вчасно не оплачувались відповідачем, то за період з 01.05.2014 по 30.04.2018 року виникла заборгованість, з урахуванням інфляційних втрат та 3-х відсотків річних, у сумі 4974 грн. 70 коп.

Ухвалою суду від 06.06.2018 позовну заяву залишено без руху, вказані недоліки позивачем усунуто.

Ухвалою суду від 13.07.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено провити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У встановлені строки відповідач направив суду та позивачу відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позов є безпідставним, оскільки діє верховенство права, а правовою підставою для оплати за надані послуги між постачальником послуг та споживачем є письмовий договір, в якому прописані вид, якість, об’єм послуг, вартість послуг. Ніхто з представників КП «Харківводоканал» з ним договір не укладав. Він не є споживачем послуг і позивач нічим це документально не підтвердив; ніхто з представників КП «Харківводоканал» його квартиру не відвідував, акт обслідування для підтвердження надання водопостачання та водовідведення не складав, а тому факт надання таких послуг не підтверджено.

У встановлені строку представник позивача направив суду та відповідачу відповідь на відзив, у якому зазначив, що згідно з рішенням виконкому Харківської міської ради «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.12.1998 № 1407 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста» (зі змінами від 16.05.2012) КП «Харківводоканал» визначено виконавцем послуг з централізованого холодного водопостачання та водовідведення. Законодавством України передбачено двостороннє зобов'язання щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг: виконавець зобов'язаний підготувати договір, а споживач - укласти договір. Верховним Судом України у постанові від 30.10.2013 по справі 6-59цс13 та постанові від 20.04.2016 по справі № 6-2951цс15 висловлена правова позиція, згідно якої відмова оплати житлово-комунальних послуг споживачем з підстав відсутності укладеного письмового договору не можуть братись до уваги, відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі. КП «Харківводоканал» підготувало на основі типового договір, у засобах масової інформації було проінформовано споживачів про необхідність укласти договір, і в кожному рахунку, який направляється щомісяця споживачам, зазначено про необхідність укласти договір. Відповідач, всупереч вимогам діючого законодавства, не бажає виконувати свій обов'язок по укладенню письмового договору на послуги водопостачання та водовідведення, але і відмовлятись від користування послугами не має наміру і по теперішній час ними користується. Згідно з довідкою з місця проживання про склад сім'ї від 12.03.2018, за адресою проживання відповідача, рівень благоустрою даного будинку - всі зручності (водопровід, каналізація, централізоване опалення, ванна або душ, газ, ліфт і т.п.). Будинок за вказаною адресою не відключались від послуг централізованого водопостачання та водовідведення. Будь-яких заяв від відповідача на адресу підприємства відносно припинення і не бажання отримувати зазначені послуги, не надходило. Більш того, доказом приймання цих послуг є здійснення робітниками підприємства, а саме неодноразове зняття показань водоміра, що підтверджується Книгою 2/70 2018 Київського району.

У встановлені строки відповідач направив суду та позивачу заперечення на відповідь на відзив, у яких просив відмовити у позовних вимогах та судових витратах, оскільки посилання представника позивача на правові позиції ВСУ є необґрунтованим, оскільки постанова ВСУ не скасовує верховенства права. Також зазначив ті ж аргументи для відмові у позові, які зазначав у відзиві на позов.

Ухвалою від 14.09.2018 року відмовлено у клопотанні відповідача про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Будь-яких інших клопотань від сторін не надходило, у заявах по суті справи будь-яких клопотань не зазначалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України від 05.07.2018 року, довідки КП «Жилкомсервіс» №264 від 12.03.2018, в квартирі АДРЕСА_1 проживає та зареєстрований з 22.04.2008 року відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також у довідці КП «Жилкомсервіс» №264 від 12.03.2018 вказано, що в квартирі прописаний лише ОСОБА_1, який є власником квартири на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2008 року; особистий рахунок відкрито на ім’я ОСОБА_1; будинок має всі зручності (водопровід, каналізація, централізоване опалення, ванна або душ, газ, ліфт і т.п.).

Будинок, розташований за адресою: м. Харків, вул. Студентська, буд. 4, в тому числі і квартира №212 не відключались від послуг централізованого водопостачання та водовідведення. Будь-яких заяв від відповідача на адресу підприємства відносно припинення і не бажання отримувати зазначені послуги, не надходило, що не було спростовано відповідачем.

Також доказом надання позивачем послуг та приймання цих послуг мешканцями вказаного будинку є неодноразове зняття працівниками КП «Харківовдоканал» показань водоміра, що підтверджується Книгою 2/70 2018 Київського району.

В місті Харкові питання, щодо визначення виконавця послуг вирішено Харківською міською радою. Рішенням Харківської міської ради від 16.05.2012 р. №286 визначено виконавцем послуг в житловому фонді міста з централізованого постачання холодної води та водовідведення комунальне підприємство «Харківводоканал».

Отже, відповідач є споживачем, оскільки отримує послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Харківводоканал», відкрито особовий рахунок 554460 на ім’я ОСОБА_1 Протилежного відповідачем не доведено та не спростовано вказані обставини будь-якими доказами.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд не відступав від правової вказаної позиції ВСУ у справі № 6-59цс13, тому суд враховує позицію ВСУ при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Таким чином, відсутність укладеного між сторонами договору, за наявності надання послуг позивачем та їх отримання відповідачем, що підтверджують вищевказані докази, - не звільняє відповідача від сплати заборгованості за надані послуги, оскільки цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Отже, відповідач отримував надані позивачем послуги, а позивач надав та продовжує надавати вказані послуги; матеріали справи не містяться звернення відповідача у встановленому законом порядку з претензіями до позивача з приводу кількісних та якісних показників отриманих послуг; з заявами про відмову (відключення) від отримання таких послуг тощо.

Таким чином, відсутність договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення саме по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до п.1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 1 липня 1994 року, тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення.

Згідно з п. 18, п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Обов'язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 12, ч.ч. 5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Відповідачем не було спростовано факт надання позивачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення; відсутність письмового договору між сторонами про надання послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України, надання житлово-комунальних послуг та оплата таких є зобов'язальним правовідношенням, а в даному випадку - грошовим зобов'язанням з боку отримувачів послуг. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в разі невиконання якого по здійсненню оплати на таке поширюється ч.2 ст.625 ЦК України про цивільно-правову відповідальність за прострочення виконаного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13.

Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат утворилася заборгованість станом у сумі 4974 грн. 70 коп., а саме: за послуги з централізованого водопостачання (за період з 01.05.2014 року по 30.04.2018 року) - 2417 грн. 29 коп.; за послуги з централізованого водовідведення (за період з 01.05.2014 року по 30.04.2018 року) - 1761 грн. 85 коп.; інфляційні втрати (за період з 01.05.2015 по 30.04.2018) – 646 грн. 15 коп.; 3% річних від простроченої суми (за період з 01.05.2015 по 30.04.2018) – 149 грн. 41 коп.

На підставі викладеного, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У зв’язку з необхідністю розгляду справи представник позивача вчиняв процесуальні дії шляхом направлення 16.08.2018 відповідачу відповіді на відзив, що підтверджується квитанцією «Уркпошти» від 16.08.2018 року на суму 19 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги були задоволені, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн. (платіжне доручення №3255 від 24.05.2018), та витрати пов’язані з розглядом справи, а саме витрати, пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, у розмірі 19 грн. 00 коп.

Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 76-81, 133, 141, 264-265 ЦПК України, ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, ст.ст. 11, 625 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з центрального водопостачання та водовідведення у сумі 4974 грн. 70 коп., а саме: за послуги з централізованого водопостачання 2417 грн. 29 коп.; за послуги з централізованого водовідведення 1761 грн. 85 коп.; інфляційні втрати 646 грн. 15 коп.; 3% річних від простроченої суми 149 грн. 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судовий збір - 1762 грн. 00 коп., витрати пов’язані з розглядом справи - 19 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено у встановлено порядку до Апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня підписання судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач ОСОБА_2 підприємство «Харківводоканал», місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 03361715.

Відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення складено та підписано 26.09.2018 року.

Головуючий