Постанова № 76749636, 24.09.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року

м.Суми

Справа №577/4664/17

Номер провадження 22-ц/788/1683/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 червня 2018 року в складі судді Ярмак О.М., ухвалене у м. Конотоп,

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2017 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою в розмірі 12 946 грн. 19 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що 20 квітня 2011 року між АТ «Ощадбанк» та відповідачем був укладений договір № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-кассового обслуговування за дебетово-кредитною схемовою, умови якого сторони змінили, уклавши додатковий договір № 1 від 19 березня 2013 року та додатковий договір № 1 до додаткового договору № 1 від 23 квітня 2013 року. Відповідно до п. 1.1 договору від 20 квітня 2011 року ОСОБА_1 був відкритий поточний рахунок № 26250500075859 у гривнях України на умовах тарифного пакету «Зарплатний». АТ «Ощадбанк» надало відповідачу платіжну картку типу «Visa Elektron» та пін-код до неї. ОСОБА_2 відповідно до п.п 1.1.4. договору від 20 квітня 2011 року був встановлений кредит в розмірі 10 000 грн. 00 коп. Процентна ставка за користування кредитними коштами була фіксованою та становила 24 % на рік. Проценти за користування кредитними коштами повинні були сплачуватися щомісяця. Процентна ставка за несанкціонованим овердрафтом була визначена в розмірі 35 % на рік. Згідно п. 3.1 договору від 20 квітня 2011 року відповідач мав право скористатися кредитом у разі відсутності коштів на рахунку на умовах та у розмірах визначених договором та Правилами користування платіжника картками, емітованими АТ «Ощадбанк». Пунктом 3.2 договору від 20 квітня 2011 року визначено, що сплата процентів за кредитом та за несанкціонованим овердрафтом проводиться щомісяця. Відповідно до п. 3.3 зазначеного договору відповідач був зобов’язаний щомісяця отримувати звіт (виписку) по рахунку та сплачувати за кредитом всі платежі на підставі цього звіту (виписки) по рахунку, не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним або на початку операційного дня, наступного за вихідним, святковим днем чи неробочим згідно з договором. У разі порушення строку сплати платежів за договором відповідач був зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Свої зобов’язання за договором № 164138 від 20 квітня 2011 року ОСОБА_1 не виконував у зв’язку з чим станом на 05 жовтня 2017 року за ним утворилася заборгованість в розмірі 12 824 грн. 76 коп., з яких: 9987 грн. 24 коп. - заборгованість за кредитом, 1962 грн. 16 коп. - заборгованість за несплаченими процентами, 10 грн. 00 коп. - заборгованість за несплаченими комісіями, 865 грн. 36 коп. - пеня за простроченим кредитом та процентами, яку і просить стягнути банк з відповідача. Крім того, просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 8 грн. 23 коп. та 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 113 грн. 20 коп.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 червня 2018 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою від 20 квітня 2011 року, яка утворилась станом на 05 жовтня 2017 року в розмірі 12 824 грн. 76 коп., інфляційні втрати в розмір 8 грн. 23 коп. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 113 грн. 20 коп., а також понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 600 грн. 00 коп., всього 14 546 грн. 19 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що судом першої інстанції не надано належної оцінки застосуванню ст. 1166 ЦК України.

Вказує, що місцевим судом не надано належної оцінки щодо подання відповідачем заяви про те, що він є потерпілим.

Зазначає, що судом невірно застосовано до спірних правовідносин п.п. 1.3 розділу 1 та п. 2.1 розділу 2 Правил користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», які є додатком № 2 до договору № 164138 від 20 квітня 2011 року.

Крім того вказує, що місцевим судом не надано належної оцінки стосовно блокування та списання коштів з рахунку.

ПАТ «Державний ощадний банк України» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 червня 2018 року - без змін.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 20 квітня 2011 року між ВАТ «Ощадбанк», правонаступником якого у подальшому стало ПАТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_1 був укладений договір № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою (т. 1 а.с. 4-9).

Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 вказаного договору банк відкриває ОСОБА_1 поточний рахунок № 26250500075859 у гривнях України на умовах тарифного пакету «Зарплатний»(т. 1 а.с. 4).

13 березня 2013 року в установі АТ «Ощадбанк» в ТВБВ 10018/0148 ОСОБА_1 був відкритий рахунок № 26250500075859 у межах обслуговування договору про надання послуг по зарахуванню та виплати заробітної плати у Сумській дирекції ПАТ «Укрпошта» № 3 від 31 липня 2007 року. Надходження та зарахування коштів на вказаний рахунок було припинено 21 листопада 2016 року (т. 1 а.с. 24).

19 березня 2013 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 1 до договору № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою, за яким АТ «Ощадбанк» видав ОСОБА_1 картку «Visa Elektron» та пін-код до неї. Визначено, що процентна ставка за користування кредитними коштами є фіксованою та становить 24 % на рік. Проценти за користування кредитними коштами повинні сплачуватися щомісяця. Процентна ставка за несанкціонованим овердрафтом становить 35 % на рік (п.п. 1.1.2. – 1.1.4. п. 1 додаткового договору № 1 (т. 1 а.с. 11).

До договору № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою від 20 квітня 2011 року в редакції додаткового договору № 1 до договору № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою, який був укладений 19 березня 2013 року, сторонами були викладені та підписані додатки № 1, № 2, № 3 та № 4: додаток № 1 – тарифи за обслуговування поточного рахунку з використанням платіжної картки, відкритого за пакетом «Зарплатний» (т. 1 а.с. 14) та Правила користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк» (т. 1 а.с. 15-16), № 3 – Таблиця визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (т. 1 а.с. 18), № 4 – вид та предмет супутних послуг та обґрунтування їх вартості (т. 1 а.с. 19).

Згідно п. п. 3.1- 3.3 додаткового договору № 1 до договору № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою від 19 березня 2013 року клієнт має право скористатись кредитом у разі відсутності власних коштів на рахунку на умовах та у розмірах визначеним договором та Правилами. При випуску платіжної картки на новий строк кредит подовжується на новий строк дії нової картки, при цьому повне погашення кредиту на дату випуску платіжної картки не вимагається. Сплата процентів за кредитом та за несанкціонованим овердрафтом здійснюється щомісячно. При надходженні на рахунок коштів, вони направляються на погашення заборгованості та на сплату платежів за кредитом у послідовності визначеній Правилами. Клієнт зобов’язаний погашати заборгованість за кредитом у повному обсязі у разі: закінчення строку дії платіжної картки та не продовження її дії на новий строк; звільнення з організації, з якою банком укладено договір про надання послуг по зарахуванню та виплаті заробітної плати та інших виплат, через поточні рахунки фізичних осіб (працівників організації) з використанням платіжних карток (для тарифного пакету «Зарплатний»); відмови клієнта від отримання заробітної плати та інших виплат, передбачених чинним законодавством, шляхом їх зарахування на Рахунок (для тарифного пакету «Зарплатний»); розірвання договору, укладеного між банком та організацією, та ненадання клієнтом забезпечення виконання зобов’язань, пов’язаних із користуванням Кредиту (для тарифного пакету «Зарплатний»); відмови від пропозиції банку, що пов’язана зі зміною процентної ставки за користуванням кредитом. Клієнт зобов’язаний щомісячно отримувати звіт (виписку) по рахунку та сплачувати за кредитом всі платежі на підставі цього звіту (виписки) по рахунку, не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним або на початку операційного дня, наступного за вихідним, святковим днем чи неробочим згідно з договором. В разі порушення строку сплати платежів за договором відповідач був зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (т. 1 а.с. 11-12).

23 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» був укладений додатковий договір № 1 до додаткового договору № 1 до договору № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою (т. 1 а.с. 20-21).

Відповідно п. 1.1.4 вказаного договору АТ «Ощадбанк» видав ОСОБА_1 картку «Visa Elektron» та пін-код до неї (т. 1 а.с. 20).

Згідно п. 1.1.4. додаткового договору № 1 до додаткового договору № 1 від 23 квітня 2013 року банк встановив ОСОБА_1 кредит у сумі 10 000 грн. 00 коп. Строк дії кредиту встановлений на відповідний період дії платіжної картки. При випуску платіжної картки на новий термін кредит продовжується на строк дії платіжної картки. Визначено, що процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 24 % річних і підлягає списанню щомісяця. Процентна ставка за несанкціонований овердрафт становить 35 % річних (т. 1 а.с. 20).

Додаток до зазначеного договору містив таблицю визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 23 квітня 2013 року (т. 1 а.с. 17).

АТ «Ощадбанк» надало відповідачу платіжну картку типу «Visa Elektron» та пін-код до неї. ОСОБА_2, відповідно до п.п. 1.1.4 додаткового договору № 1 до додаткового договору № 1 до договору № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою був встановлений кредит в розмірі 10 000 грн. 00 коп. Процентна ставка за користування кредитними коштами була встановлена в розмірі 24 % на рік, за несанкціонованим овердрафтом - 35 % на рік.

29 листопада 2016 року з рахунку ОСОБА_1 № 26250500075859 були зняті грошові кошти в розмірі 387 грн. 74 коп. та 9 600 грн. 00 коп., зокрема: о 16 год. 55 хв. були зняті кошти в розмірі 9 600 грн. та о 16 год. 58 хв. – в розмірі 397 грн. 80 коп. (т. 1 а.с. 31, 68, 154).

Встановлено, що 29 листопада 2016 року о 17 год. 10 хв. ОСОБА_1 з приводу шахрайських дій із коштами, що знаходилися на його рахунку, звернувся на гарячу лінію ПАТ «Державний ощадний банк України» (т. 1 а.с. 98-99).

30 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника філії – Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» та повідомив про зняття 29 листопада 2016 року у результаті злочинних дій з кредитного ліміту, встановленого на його зарплатній картці, невстановленими особами грошових коштів в розмірі 9 600 грн. та в розмірі 397 грн. 80 коп. (т. 1 а.с. 65).

Також 30 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського ВП ГУНП в Сумській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме, що 29 листопада 2016 року близько 16 год. 55 хв. невстановленою особою, яка повідомила, що вона є працівником АТ «Ощадбанк», шляхом обману зняла з його банківської картки, виданої АТ «Ощадбанк» грошові кошти в розмірі 9 997 грн. 80 коп. (т. 1 а.с. 120-122, 132).

Відомості за даним фактом 30 листопада 2016 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201620026000000040 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Станом на 04 червня 2018 року у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування. ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні має статус потерпілого (т. 1 а.с. 75, 119-120, 127, 130-131).

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову ПАТ «Державний ощадний банк України» мотивоване тим, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б доводили вину ПАТ «Державний ощадний банк України» у знятті невстановленими особами 29 листопада 2016 року коштів з рахунку відповідача, незаконному використанні пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, або доказів того, що позивач вчинив одну з дій, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» щодо здійснення спірного переказу, а тому стягнув з відповідача на користь банку заборгованість за договором № 164138, яка утворилась станом на 05 жовтня 2017 року в сумі 12 946 грн. 19 коп.

Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Свої зобов’язання за договором № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою від 20 квітня 2011 року, з урахуванням внесених до нього змін, ПАТ «Державний ощадний банк України» виконало.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідно до п. п. 1.3. розділу 1 та п 2.1 розділу 2 Правил користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», які є додатком № 2 до договору № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою від 20 квітня 2011 року, клієнт не має права розголошувати номер своєї картки та під-код стороннім особам, зобов’язаний вживати всіх можливих заходів для запобігання втрати, пошкодження, крадіжки чи незаконного використання платіжної картки (т. 1 а.с. 15-16).

Пунктом 1.6. додаткового договору № 1 до договору № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою передбачено, що при підключенні послуг отримання щомісячних виписок на адресу електронної пошти, послуг смс-банкінгу, Інтернет-банкінгу, клієнт погоджується з тим, що надана інформація передається незахищеними каналами та може стати відома третім особам без відома на те клієнта або банку. Банк не несе відповідальності за збитки, надані клієнту у разі розголошення (розкриття) інформації за рахунком в результаті використання Клієнтом паролів, ПІН-кодів, СVV-кодів, а також вчення інших дій під час здійснення операції у системах смс-банкінгу, Інтернет-банкінгу та отримання щомісячних виписок на адресу електронної пошти (т. 1 а.с. 11).

Відповідно до п. п. 1, 9 розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затв. постановою Правління Національного банку України 05.11.2014 № 705, користувач зобов’язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається. Користувач зобов’язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Пунктом 9.4 розділу ІХ Правил здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам в АТ «Ощадбанк», затв. постановою Правління АТ «Ощадбанк» передбачено, що клієнт зобов’язаний забезпечити (гарантувати) неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль, а також ПІН, строк дії, номер картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт (т. 1 а.с. 188).

Згідно п.п. 17.4.1, 17.4.3, 17.4.4. п. 17.4 розділу ХVІІ Загальної частини вищевказаних Правил, клієнт зобов’язаний забезпечити належний рівень захисту свого облікового запису у системі ДБО, а саме: нікому не передавати в будь-якій формі свої логін та пароль облікового запису в системі ДБО, забезпечити захист свого мобільного телефону та сім-карки, на номер якої система ДБО надсилає коди підтвердження операцій. Клієнт погоджується з тим, що він розуміє всі ризики, пов»язані з розголошенням зазначеної інформації та несе всю відповідальність за такі випадки. Клієнт персонально відповідає за зберіганні нерозголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі ДБО. Банк не несе відповідальності за операції з картковим рахунком клієнта при розголошенні зазначених відомостей третім особам (т. 1а.с. 194-195).

В судовому засіданні суду першої інстанції з пояснень відповідача ОСОБА_1 було встановлено, що 29 листопада 2016 року о 16 год. 53 хв. (т. 1 а.с. 97) за номером його телефону надійшло смс-повідомлення від АТ «Ощадбанк», що його картка заблокована та йому необхідно зателефонувати за номером, вказаним у смс-повідомленні. Він зателефонував за вказаним номером та особа, яка відповіла на його дзвінок повідомила, що вона є працівником АТ «Ощадбанк» і з метою розблокування картки попрохала назвати її номер, що він і зробив. Через деякий час йому надійшли смс-повідомлення про зняття грошових коштів з його картки. Відповідач підтвердив, що він назвав невстановленій особі номер своєї картки, оскільки вважав, що вказана особа є дійсно працівником АТ «Ощадбанк».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору № 164138 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою від 20 квітня 2011 року (з додатками до нього) та вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, згідно яких відповідач не має права розголошувати номер своєї картки стороннім особам та повідомив невстановленій особі, яка повідомила, що вона є працівником АТ «Ощадбанк» відомості, які у подальшому дали змогу невстановленим особам шляхом обману заволодіти грошовими коштами ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи банківська операція по зняттю коштів з картки відповідача була проведена коректно, тобто шляхом правильного введення вірних необхідних даних, тому дана операція і була проведена банком, який виконував умови договору, укладеного з відповідачем і не бачив перешкод для невиконання вказівки клієнта.

Відповідачем не надано як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б доводили вину ПАТ «Державний ощадний банк України» у знятті невстановленими особами 29 листопада 2016 року коштів з рахунку відповідача, незаконному використанні пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, або доказів того, що позивач вчинив одну з дій, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» щодо здійснення спірного переказу.

Помилковим є твердження відповідача щодо ненадання належної оцінки застосуванню ст. 1166 ЦК України, оскільки вказана стаття визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. В даному випадку банк звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості з відповідача, правовідносини між сторонами є договірними, тому сторони повинні керуватись умовами укладеного договору, які банк і застосовує.

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевим судом не надано належної оцінки щодо подання відповідачем заяви про те, що він є потерпілим, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1. 5 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завданої моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Заява особи про те, що вона не є потерпілим не передбачається вищезазначеною нормою.

Посилання відповідача на те, що судом невірно застосовано до спірних правовідносин п.п. 1.3 розділу 1 та п. 2.1 розділу 2 Правил користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», є необґрунтованими, оскільки посилання на вказані пункти договору суд зробив у зв’язку з повідомленням відповідачем про розголошення ним інформації по власній платіжній картці третім особам, що є доречним, оскільки зазначає про недотримання відповідачем встаноновлених домовленостей.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що місцевим судом не надано належної оцінки стосовно блокування та списання коштів з рахунку, не ґрунтується на законі. Виконання на перерахування коштів з рахунку клієнта здійснюється миттєво. Процес блокування застосовується як гарантія наявності на рахунку необхідної суми для проведення операції. Тому при здійсненні перерахування, кошти блокуються до отримання їх стороною на користь якої зроблено перерахування. При випадку потрапляння коштів на рахунок третьої особи, банк не має права та повноважень їх повернути, оскільки не є володільцем цього рахунку. Так само і банк не мав права забороняти відповідачу здійснювати перерахування коштів з власного рахунку. Враховуючи, що повідомлення про несанкціоноване зняття коштів від відповідача до банку надійшло вже після списання коштів.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Апеляційний суд вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідив всі докази, які підтверджували позицію позивача та входили до предмета доказування, надав їм належну оцінку, застосував положення законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України».

За таких обставин, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді : О.Ю. Кононенко

ОСОБА_5