Рішення № 76749023, 27.09.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3270/18

Провадження № 2/591/1909/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

з участю секретаря Кальченко М.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/3270/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати таким, що втратив право користування житлом ОСОБА_2 та свої вимоги мотивує тим, що є власником квартири за адресою: м. Суми, пр-т. Лушпи, 32. кв. 6. Відповідач є сином позивача та зареєстрований у вказаній квартирі, однак з серпня 2011 року по теперішній час не проживає за місцем реєстрації. Позивач зазначає, що факт реєстрації відповідача у квартирі порушує право власності позивача та утворює перешкоди у користуванні власністю, що виражається у сплаті зайвих комунальних платежів. Посилаючись на ст. 71,72 ЖК України, позивач просить визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі позивача.

Позивач до суду не з’явилася, надавши суду заяву про розгляд справ у її відсутність, позов підтримала.

Відповідач направив електронною поштою заяву, в якій позов визнав та просив задовольнити.

У зв’язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиним власником квартири за адресою: м. Суми, пр-т. Лушпи, 32, кв. 6 (а.с.9), що підтверджується наданою копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Згідно довідки ТОВ «Жилищник» від 29.05.2018 року, у квартирі АДРЕСА_1, зареєстрований син позивача – ОСОБА_2, донька позивача – ОСОБА_1, мати позивача – ОСОБА_3, онук позивача – ОСОБА_4 (а.с.8).

Згідно відомостей ЦНАП Сумської міської ради від 13 червня 2018 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Відповідачі позов визнали повністю, не заперечували проти його задоволення.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 156 Житлового Кодексу України, члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка вселилась туди і проживала як член сім'ї власника приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Із пояснень позивача, зазначених ним у позові, та письмових матеріалів справи вбачається, що відповідач є членом сім’ї власника квартири, і що відповідач не проживає за місцем реєстрації більше року.

Так ч. 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд приходить до висновку, що реєстрація відповідача у квартирі порушує права позивача як власника, так як позивач обмежена у своєму праві розпорядження власністю, а крім того відповідач в квартирі не проживає, витрат по утриманню житла не несе, і позивач несе зайві комунальні витрати. Крім того, заява відповідача про визнання позову не суперечить закону та не порушує права інших осіб.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом, є обґрунтованою, і відповідач визнається судом таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою за адресою: м. Суми, пр-т. Лушпи, 32 кв. 6.

Судові витрати суд залишає за позивачем, згідно її заяви.

На підставі ст.ст. 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280, 282 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1, РНОКПП НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, про визнання особи такою, що втратила право користування житлом – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Повне рішення суду складено 27 вересня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова