Рішення № 76748962, 27.09.2018, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2222/18

Провадження № 2-а/576/22/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

Головуючого судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Пугач В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глухівського відділу поліції ГУНП в Сумській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову №085887 від 24.02.2018 про притягнення його до адміністративної відповідальності.

На обґрунтування позову позивач зазначає, що з 16 серпня 2018 року його було госпіталізовано на примусове стаціонарне лікування до Третьої обласної спеціалізованої психіатричної лікарні. Під час одного з відвідувань дружина йому повідомила, що на адресу його фактичного проживання надійшла постанова старшого державного виконавця Кучерини Т.А. від 23.08.2018 №57071721 про відкриття виконавчого провадження за заявою Глухівського відділу поліції про примусове виконання постанови №085887 від 24.02.2018, згідно якої він має сплатити штраф за вчинене адміністративне правопорушення. Однак згідно висновку судово-психіатричної експертизи №152 від 19.03.2018 позивач страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизоафективного розладу змішаного типу, і на момент вчинення злочину 22.01.2018 він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Тому, на момент інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення він перебував у стані неосудності.

Одночасно позивач надав суду заяву про поновлення строку оскарження постанови, обгрунтовуючи її тим, що дізнався про існування оскаржуваної постанови від своєї дружини, яка відвідувала його під час лікування в 3-й ОСПЛ, після примусової госпіталізації 12.03.2018, де він стаціонарно лікувався до 18.05.2018, а потім амбулаторно.

Ухвалою суду від 20 вересня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі з викликом учасників справи, сторонам по справі було направлено зазначену ухвалу суду, а відповідачу - копію позовної заяви разом з доданими до неї документами.

Від відповідача відзиву не надійшло.

Позивач та відповідач в судове засідання не з’явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В силу частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд прийшов до наступного.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, для визнання будь-якого акта суб'єктів владних повноважень протиправним та його скасування необхідно встановити наявність хоча б однієї із підстав визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частин першої та другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави , застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 085887 від 24.02.2018 вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 24.02.2018 о 06 год.20 хвил. у м. Глухів на вул. Суворова керував автомобілем, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії на право керування даним транспортним засобом, у зв’язку з чим до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с.17).

Однак, згідно висновку судово-психіатричної експертизи №152 від 19.03.2018 ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизоафективного розладу змішаного типу, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними і на момент вчинення злочину (22.01.2018) він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним наглядом (а.с.4-6).

За змістом довідки Третьої обласної спеціалізованої психіатричної лікарні м. Глухів №187 від 24.05.2018 ОСОБА_1 з 12.03.2018 по 18.05.2018 знаходився на лікуванні в 3-й ОСПЛ (а.с.7).

Водночас, відповідно до положень статті 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

А пунктом 3 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за неосудності особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.

Згідно статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В той же час, за змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини пропуску позивачем процесуального строку поважними та вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню, оскільки позивач під час вчинення адміністративного правопорушення був у стані неосудності, тобто не міг усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби.

Керуючись статтями 5,6, 19, 20, 77, 90, 121, 229, 246, 286 КАС України та статтями 20, 251, 252 суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, місце проживання: 41400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, до Глухівського відділу поліції ГУНП в Сумській області, місце перебування: 41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Спаська,34, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити повністю.

Постанову серії БР № 085887 від 24.02.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП - визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Судові витрати покласти на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С.А. Мазур