Рішення № 76748752, 21.09.2018, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/687/18

Провадження № 2/515/1222/18

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Тимошенка С.В.

за участю: секретарів судового засідання Коренчук О.Е.

ОСОБА_1

ОСОБА_2

представників позивача: – адвоката ОСОБА_3

(за довіреністю) ОСОБА_4

представників відповідача: (за довіреністю) ОСОБА_5

ОСОБА_6

представників третьої особи: (за довіреністю) ОСОБА_7

ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області в по- рядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_9 Федото- вича до Татарбунарської районної ради Одеської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Комунальний заклад «Татарбунарська центральна район- на лікарня» Одеської області,

про стягнення середнього заробітку за час затримки

виконання рішення про поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2018 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до Татарбунарської районної ради Одеської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відпо- відача – Комунальний заклад «Татарбунарська центральна районна лікарня» Одеської області (да- лі – КЗ «Татарбунарська ЦРЛ», про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рі- шення про поновлення на роботі, посилаючись на наступні обставини.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 20.04.2016 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.08.2016 р. та ухвалою Вищого спеціалізо- ваного суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.07.2017 р., позовні вимоги ОСОБА_9 до Татарбунарської районної ради Одеської області, КЗ «Татарбунарська ЦРЛ», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області, про поновлення на роботі та стягнення серед- нього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Поновлено ОСОБА_9 на посаді голо- вного лікаря КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» з 28.12.2015 р. Стягнуто з КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» на користь ОСОБА_9 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 31661,76 грн. Допу- щено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та присудження виплати заробітної плати за один місяць. 16.09.2016 р. відділом примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження. Внаслі- док ухилення відповідача від виконання судового рішення матеріали щодо умисного невиконання судового рішення за ознаками ч.1 ст.382 КК України було направлено до Арцизького ВП ГУНП в Одеській області. Не дивлячись на надання Татарбунарським районним судом Одеської області роз’яснень щодо виконання судового рішення, яке набрало законної сили, рішення суду так і ли- шається невиконаним. Просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконан- ня рішення про поновлення на роботі за період з 01.05.2016 р. по 30.04.2018 р. в розмірі 193990,32 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, про- сили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних ви- мог, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Голова Татарбуна- рської районної ради Одеської області подав до суду відзив на позов, в якому вказував, що посила- ння позивача на те, що стягнення середнього заробітку повинно здійснюватись з Татарбунарської районної ради є хибним, оскільки органом управління КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» на підставі Ста- туту вказаного закладу визначено Татарбунарську районну державну адміністрацію. Крім того, по- зивач просить стягнути грошові кошти у розмірі 193990 грн.32 коп., виходячи з основної посади (головного лікаря) та 0,5 посади, займаної за сумісництвом (лікаря-статистика) за 24 місяці. Однак розрахунки ним здійсненні не вірно, оскільки рішенням суду від 20.04.2016 р. на його користь вже стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 31661 грн.76 коп. Крім того, позивача було звільнено з посади лікаря-статистика яку він займав за сумісництвом на 0,5 ставки, за прогул. Позивачем також не враховано оподаткування, утримання з доходів здійснюється у розмірі 18% та 1,5% відповідно, також можуть здійсненні утримання, передбачені колективним договором лікарні у розмірі 1%.

Представники третьої особи позовні вимоги не визнали, просив у відмовити у повному обсязі у задоволенні позову. Крім того, в.о. головного лікаря КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» ОСОБА_8 надав письмові пояснення, в яких просив звернути увагу на те, що ухвала Татарбунарського районного суду Одеської області від 04.12.2017 р. носить рекомендаційний характер, а роз’яснення наведені в ній не можуть бути враховані при виконанні рішення суду з поновлення ОСОБА_9 на посаді головного лікаря КЗ «Татарбунарська ЦРЛ», оскільки виходять за межі повноважень голови рай- онної ради. Вважав, що не має жодних підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 20.04.2016 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.08.2016 р. та ухвалою Вищого спеціалізо- ваного суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.07.2017 р., позовні вимоги ОСОБА_9 до Татарбунарської районної ради Одеської області, КЗ «Татарбунарська ЦРЛ», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області, про поновлення на роботі та стягнення серед- нього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Поновлено ОСОБА_9 на посаді го- ловного лікаря КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» з 28.12.2015 р. Стягнуто з КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» на користь ОСОБА_9 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 31661 грн.76 коп. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та присудження вип- лати заробітної плати за один місяць (а.с.6-13,14-18,19-24).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управлін- ня державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській облас- ті від 16.09.2016 р. відкрите виконавче провадження про примусове виконання рішення Татарбу- нарського районного суду Одеської області від 20.04.2016 р. про поновлення ОСОБА_9 на посаді головного лікаря КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» (а.с.25).

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 04.12.2017 р., залишеною без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 29.03.2018 р. (копії судових рішень на а.с. 26-31,32-35), роз’яснено, що для виконання резолютивної частини рішення Татарбунарського рай- онного суду Одеської області від 20.04.2016 р. в частині поновлення ОСОБА_9 на займаній посаді має бути зроблено наступне: головою Татарбунарської районної ради Одеської області має бути винесено розпорядження з посиланням на рішення Татарбунарського районного суду Одесь- кої області від 20.04.2016 р., ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11.08.2016 р. та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.07. 2017 р. про поновлення ОСОБА_9 на роботі з 28.12.2015 р.; виконуючим обов’язки головного лі- каря КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» на підставі розпорядження голови Татарбунарської райради про поновлення позивача на посаді має бути видано наказ про визнання ОСОБА_9 поновленим на посаді головного лікаря КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» з 28.12.2015 р. та внесено відповідний запис до трудової книжки позивача.

Згідно довідок про доходи, виданих КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» 13.04.2018 р. (а.с.36-37), ОСОБА_9 справді працював на основній посаді – «Головний лікар», сума доходу за період з 01.10. 2015 р. по 31.12.2015 р. становила 24963,20 грн. та за сумісництвом – лікаря- статистика на 0,5 ста- вки, сума доходу за період з 01.10.2015 р. по 31.12.2015 р. становила 4627,80 грн.

З копії наказу в.о. головного лікаря КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» № 287-Р від 31.12.2015р. (а.с.91) видно, що ОСОБА_9 звільнено від сумісництва 0,5 посади лікаря-статиста інформаційно-ана- літичного відділу ЦРЛ на підставі п.4 ст.40 (за прогул) 31.12.2015 р. Підстава: акти відпрацювання робочого часу від 30 та 31.12.2015 р. (копії актів на а.с.92-93).

Відповідно до ст.5-1 КЗпП України, держава гарантує правовий захист від необґрунтованої від- мови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За правилами ч.5 ст.235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільнено- го або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно ч.ч.1,2 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх ор- ганів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, по- садових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у ви- падках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В судовому засіданні встановлено, що рішення Татарбунарського районного суду Одеської об- ласті від 20.04.2016 р., яке набрало чинності 11.08.2016 р., станом на день розгляду даної справи не виконано.

Як слідує з зазначеного судового рішення, Татарбунарською районною радою Одеської області 23.12.2015 р. з посиланням на норми законодавства про місцеве самоврядування, охорону здоров’я та норми трудового законодавства, зокрема, на п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України, прийнято рішення № 21-VII, яким, крім іншого, визнано роботу керівника КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» незадовільною та звільнено ОСОБА_9 з займаної посади й визначено перший робочий день після виходу пози- вача з лікарняного датою його звільнення. Відповідно до зазначеного рішення від 23.12.2015 р., районною радою прийнято розпорядження від 28.12.2015 р. № 64/Р-2015 р., яким ОСОБА_9 визнано звільненим з посади головного лікаря КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» на підставі п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України з 28.12.2015 р. (а.с.8).

Як визначено у ст.236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним орга- ном виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

У відповідності до п.п.1.1,1.4 Статуту КЗ «Татарбунарська ЦРЛ», затвердженого рішенням сесії Татарбунарської районної ради Одеської області від 11.10.2013 р. № 413- VI, який досліджувався при розгляді справи судом першої інстанції, на що є посилання у судовому рішенні (а.с.9), заснов- ником лікарні є Татарбунарська райрада, при цьому комунальний заклад підзвітний та підконтро- льний в організаційно-методичній діяльності та лікувально-профілактичній роботі Татарбунарсь- кій райдержадміністрації, а також управлінню охорони здоров’я Одеській облдержадміністрації. За змістом п.6.2 Статуту, до виключної компетенції Татарбунарської райради належить прийняття за поданням Татарбунарської райдержадміністрації рішення щодо звільнення головного лікаря КЗ «Татарбунарська ЦРЛ».

Таким чином, Татарбунарська районна рада Одеської області, являючись засновником КЗ «Та- тарбунарська ЦРЛ»., є органом, до сфери управління якого входить зазначене комунальне підпри- ємство. Цей орган є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених нормами цивільного законодавства та іншими законодавчими акта- ми. Отже, Татарбунарська райрада є уповноваженим органом власника в контексті ст.236 КЗпП України і стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про понов- лення на роботі має здійснюватись саме з цієї ради – відповідача у справі.

Середній заробіток працівника визначається у відповідності до ст.27 Закону України «Про оп- лату праці» за правилами, що передбачені Порядком обчислення середньої заробітної плати», зат- вердженого Постановою КМ України № 100 від 08.02.1995р.

Згідно з п.5 Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995р. «Про затвердження порядку обчис- лення середньої заробітної плати», обчислення виплат у всіх випадках збереження середньої заро- бітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п.8 вищезазначеної Постанови, нарахування виплат, що обчислюються із серед- ньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоден- ного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним зако- нодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані про- тягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у ви- падках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як встановлено судом, загальний розмір заробітної плати позивача за основним місцем роботи, нарахованої за жовтень і листопад 2015 року (два місяці, що передували звільненню позивача), склав суму 13444,60 грн. – щомісячно по 6722,30 грн. Позивачем було відпрацьовано у жовтні 2015 року 26 робочих днів, а в листопаді того ж року – 25 робочих днів. Отже, разом відпрацьо- вано 51 день. Тоді середньоденна заробітна плата за зазначені два місяці становить 263,62 грн. (13444,60 грн. : 51 день), а середньомісячна заробітна плата позивача становила 6590,49 грн. (263, 62 грн. х 25 днів). Оскільки рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 20. 04.2016 р. на користь ОСОБА_9 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту незаконного звільнення по день розгляду справи, то з відповідача підлягає стяг- ненню середній заробіток за період, що починається з травня 2016 року по квітень 2018 року вк- лючно, як просив позивач. Цей період нараховує 24 місяці (8 у 2016 році, 12 у 2017 році та 4 у 2018 році). Таким чином, середній заробіток позивача за зазначений період часу становитиме суму у розмірі 158171,76 грн. (за 2016 рік – 52723,92 грн., за 2017 рік – 79085,88 грн., за 2018 рік – 26361,96 грн.).

З зазначеної суми на підстави вимог чинного податкового законодавства підлягає утриманню прибутковий податок в розмірі 18%, що становить 28470,92 грн., та військовий збір в розмірі 1,5% - 2372,58 грн., разом 30843,50 грн. Отже, на виплату ОСОБА_9 разом підлягає сума в розмірі 127328,27 грн. (158171,76 – 30843,50 грн.).

Посилання представників відповідача та третьої особи на те, що рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 20.04.2016 р. вже стягнуто з КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» на ко- ристь ОСОБА_9 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 31661 грн.76 коп., суд не може взяти до уваги з підстав, про що вже йшлося.

Оскільки ОСОБА_9 звільнено від сумісництва 0,5 посади лікаря-статиста інформаційно- аналітичного відділу ЦРЛ на підставі п.4 ст.40 (за прогул) 31.12.2015 р., що ним не оскаржувалось, то його вимоги щодо стягнення заробітної плати за сумісництвом задоволенню не підлягають.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 127328,27 грн. з урахуван- ням обов’язкових платежів, та підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_9

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.235, 236 КЗпП України, ст.27 Закону України «Про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабі- нету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., ст.ст.76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_9 до Татарбунарської районної ради Одеської об- ласті, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Комуна- льний заклад «Татарбунарська центральна районна лікарня» Одеської області, про стягнення сере- днього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі задовольнити част- ково.

Стягнути з Татарбунарської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 20961173, адреса: 68 100, Одеська область, Татарбунарський район, м.Татарбунари, вул.Горького,1) на користь ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 68100, Одеська область, Татарбунарський район, м.Татарбунари, вул.Горького,19-а) середній заробіток за час затримки виконання рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 20 квітня 2016 року у цивільній справі № 515/81/16-ц в сумі 127328 грн.27 коп. з урахуванням обов’язкових платежів.

Стягнути з Татарбунарської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 20961173, адреса: 68 100, Одеська область, Татарбунарський район, м.Татарбунари, вул.Горького,1) в дохід держави су- довий збір у розмірі 1273 грн.28 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили пі- сля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тимошенко