Рішення № 76748743, 19.09.2018, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1243/18

Провадження № 2/515/1957/18

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря Коренчук О.Е.

представника позивача - адвоката ОСОБА_1

представника відповідача Міховського С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Жовтоярської сільської ради Татарбунарського району Одеської області

про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2018 року ОСОБА_3, в особі свого представника пред'явив вказаний позов, посила- ючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої ввійшла земельна частка (пай) розміром 7,56 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП ім.Калініна, яка розташована на території Жовтоярської сільської ради Татарбу- нарського району Одеської області. Зазначене право на земельну частку (пай) його матір фактично прийняла у спадок за заповітом після смерті ОСОБА_5, але не оформила право власності на своє ім'я. При зверненні до нотаріуса з приводу прийняття спадщини, він отримав відмову у зв'язку з тим, що втратив шестимісячний строк надання заяви про прийняття спадщини та не надав доказів фактичного прийняття спадщини. Крім того, існує розбіжність у написанні прізвищ його та матері. Так, згідно паспорту та свідоцтва про народження його прізвище «ОСОБА_3», а в свідоцтві про смерть прізвище матері зазначено «ОСОБА_4». Зважаючи на те, що успадкувати земельну частку (пай) у но- таріальному порядку він не має можливості, просив визнати за ним право власності на спадкове майно.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути сп- раву за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за від- сутності представника сільської ради, позовні вимоги визнав, відзиву до суду та позивачу не надіс- лав.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про роз- гляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звуко- записувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здій- снюється.

Як передбачено ч.3 ст.200 ЦПК України, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження за наявними у справі доказами у зв'язку з визнанням позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно копій: паспорту серії НОМЕР_3 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого повторно (а.с.4,5) ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Десантне Кілійського району Одеської області, його батьками зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_4

З копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 (а.с.6,7) вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Десантне Кілійського району Одеської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Нове Татарбунарського району Одеської області.

Заповітом, посвідченим 01.03.2000 р. секретарем Жовтоярської сільської ради Татарбунарсько- го району Одеської області Мельниченко Л.П. (копія на а.с.8), підтверджується, що ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив заповідальне розпорядження, яким заповів все належне йому майно ОСОБА_4

Копією сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_6 (а.с.9) підтверджує- жується, що ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колек- тивній власності ім.Калініна розміром 7,65 в умовних кадастрових гектарах.

Відмова нотаріуса (а.с.10) свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 з причини втрати ним шестимісячного ст- року надання заяви про прийняття спадщини та не надання доказів фактичного прийняття спадщи- ни.

Довідкою Жовтоярської сільської ради № 338 від 20.06.2018 р. (а.с.11) підтверджується, що після смерті ОСОБА_8 фактично прийняла спадщину та вступила в управління спадковим майном ОСОБА_4, після її смерті фактично вступив в управління спадковим майном її син ОСОБА_3

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки на момент відкриття спадку діяв Цивільний Кодекс в редакції 1963 року, то згідно п.1 ч.1 ст.549 даного Кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадок, якщо він фактично всту- пив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ч.1 ст.529 (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями пер- шої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) по- мерлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є сином померлої ОСОБА_4, а отже, спадко- ємцем першої черги за законом, фактично прийняв спадок вступивши в управління та володіння спірною земельною часткою (паєм), отримував орендну плату. Також судом встановлено, що його мати ОСОБА_4 фактично прийняла спадок вступивши в управління та володіння спірною зе- мельною часткою (паєм), яку заповів їй ОСОБА_5, але не оформила право власності на своє ім'я.

Отже, суд вважає, що за ОСОБА_3 може бути визнано право на земельну частку (пай) розмі- ром 7,65 в умовних кадастрових гектарах, що залишилася після смерті ОСОБА_5

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.529, 549 ЦК України ( в ред.1963 року), ст.ст.76-80, 82, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Десантне Кілійсь- кого району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) розміром 7,65 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП ім.Калініна, с.Жо- втий Яр Татарбунарського району Одеської області, згідно сертифіката на право на земельну част- ку (пай) серії НОМЕР_6, виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 08 квітня 1997 року на ім'я ОСОБА_5.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Тимошенко