Ухвала суду № 76748406, 24.09.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15838/18

Провадження 1-кс/522/16733/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Попревич В.М.,

секретар судового засідання - Пешко Я.С., Шараєва А.О.,

за участю прокурора - Мерета М.Д., Драчевського О.С., Кологрьової С.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4, у кримінальному провадженні №12015160500011799 від 10.12.2015 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного:

ОСОБА_1, який народився 13.01.1992 року у м. Арциз, Одеської області, громадянина України, директор ТОВ «СТРОЙСОЦСТАНДАРТРОЗВИТОК», зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4, у кримінальному провадженні №12015160500011799 від 10.12.2015 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1.

Органом досудового розслідування, ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах та у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за наступних обставин.

2015-2016 років, директор ТОВ «СТРОЙСОЦСТАНДАРТРОЗВИТОК» ОСОБА_1, будучи службовою особою, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на особисте збагачення внаслідок заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а саме частиною бюджетних коштів, отриманих від Управління капітального будівництва Одеської міської ради через ТОВ «ЮГ-УКРСТРОЙ» на виконання ремонтно-будівельних робіт відповідно до укладених договорів субпідряду №28/07/15 від 27.08.2015 та №15/01/16 від 15.01.2016, маючи прямий умисел на службове підроблення, а саме внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, достовірно знаючи про те, що на підприємстві за весь час його існування працевлаштовані лише він як директора та головний бухгалтер ОСОБА_5, яка являється його рідною матір’ю, трудові договори (контракти) з іншими працівниками не укладалися, в порушення умов Договору підряду, Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), Настанови щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва, склав завідомо неправдиві офіційні документи - паперові акти приймання виконаних будівельних робіт ф. №КБ-2в, в яких безпідставно завищив вартість ремонтно-будівельних робіт за рахунок завищення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що відображається у графі «ОСОБА_6 Загальновиробничі витрати» кожного акту, які підписав та засвідчив печаткою підприємства, та на підставі яких в подальшому заволодів бюджетними коштами, внаслідок чого державі в особі Управління капітального будівництва Одеської міської ради завдано матеріальні збитки на суму 413 537 гривень 70 копійок, що становить великий розмір (більше 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, 250Х1218 грн.= 304500 грн.).

04.09.2018 відносно ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень,передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,яке йому вручено, суть підозри роз’яснено,пам’ятка про процесуальні права та обов’язки підозрюваного вручено, права підозрюваного оголошені та роз’яснені.

У своєму клопотання слідчий вказав на наявність ризиків передбачених п.п.1-5 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню, у якому він підозрюється, іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засідання прокурор підтримав клопотання вважав за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник заперечив проти виняткового запобіжного заходу, зазначив, що докази недопустимі.

Підозрюваний підтримав думку захисника, свою провину не визнав, проти тримання під вартою заперечував.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін, дослідивши надані матеріали, прийшов до висновку про наступне.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України, відповідальність за які передбачена у виді позбавлення волі.

Обґрунтованість підозри на даній стадії, підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідків, висновком судової економічної експертизи від 14.08.2018 року, довідкою від 06.11.2017 року, протоколом допиту спеціаліста від 23.08.2018 року, та комплексом інших зібраних доказів.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

Підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчинені ним вищевказаного кримінального правопорушення.

Так, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, зважаючи на суспільний інтерес у забезпечені швидкого, ефективного та об’єктивного кримінального провадження щодо злочинів, які ставляться у підозру ОСОБА_1 слідчий суддя вважає реальним ризик передбачений в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Переконливих доводів вважати, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинить інше кримінальне правопорушення або буде здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, слідчим чи прокурором не наведено, тому на даній стадії кримінального провадження слідчим суддею перелічених ризиків не встановлено. Також слідчий суддя бере до уваги, молодий вік особи, який раніше не судимий, при розгляді клопотання про тримання під вартою, він виконав свій процесуальний обов'язок щодо з'явлення до суду, має постійне місце проживання.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Хайредінов проти України" (Заява N 38717/04) у п. 28, Суд вважає, що тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції ( 995_004 ) має задовольняти вимогу пропорційності(див. рішення у справі "Ладент проти Польщі" (Ladent v. Poland), N 11036/03, пункт 55, ECHR 2008-... (витяги)). Наприклад, у справі "Амбрушкевич проти Польщі" (Ambruszkiewicz v. Poland)(N 38797/03, пункти 29-32, від 4 травня 2006 року) Суд розглядав питання, чи було взяття заявника під варту конче необхідним для забезпечення його присутності в суді та чи могли інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При цьому, для застосування виняткового запобіжного заходу, слідчий повинен довести, що у діях підозрюваного наявні два і більше ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та є пропорційними особі підозрюваного, кримінальному правопорушенню, що ставиться у провину, та діям підозрюваного під час досудового провадження.

Згідно з п. 3 ст. 5 Крнвенції про захист прав людини та основоположних свобод, «Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями пп. "c" п. 1 ст. 5, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

Зважаючи на вище викладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що не зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, яке ставиться у підозру ОСОБА_1, достатнім запобіжним заходом для забезпечення кримінального провадження та належної поведінки підозрюваного буде застосування домашнього арешту за місцем постійного проживання.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право зобов’язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Згідно з ч. 1, 3-6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Керуючись ст.ст.132, 176-178, 181, 183, 186-187, 193, 194, 196, 197, 199, 205 КПК України,слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4, у кримінальному провадженні №12015160500011799 від 10.12.2015 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, який народився 13.01.1992 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло в період з 21.00 до 07.00 годин.

Покласти на ОСОБА_1, виконувати передбачені ст. 194 КПК України обов’язки – прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час; здати на зберігання до відповідного органу документи, що дають право для виїзду закордон, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз'яснити ОСОБА_1, що в разі невиконання вказаних обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали слідчого судді становить два місяці у межах строку досудового розслідування, тобто до 04.11.2018 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п’яти діб з дня її постановлення.

Слідчий суддя: Попревич В.М.

24.09.2018