Рішення № 76748137, 18.09.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2394/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 вересня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Манжос Н. В.,

за участю секретаря судового засідання Припас А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по переплаті пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулось до Кілійського районного суду Одеської області 18.12.2017 року з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по переплаті пенсії. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області є територіальним органом Пенсійного фонду України і уповноважений державною на реалізацію державної політики у сфері забезпечення збору страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та забезпечує ефективне використання засобів, що знаходяться в його управлінні. Також зазначає, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кілійському районі як пенсіонер та отримувала пенсію по втраті годувальника, розраховану відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01.11.2009 року по 30.06.2012 року (за період з 20.04.2004 року по 01.11.2009 року пенсію на неповнолітню ОСОБА_2 отримувала її мати).

З 01.07.2012 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено відповідно до ст. ст. 36, 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку з тим, що остання не звернулась за продовженням виплати пенсії перед початком навчального року. Сума надміру нарахованої пенсії, внаслідок зловживань з боку ОСОБА_2 становить 5080, 00 гривень, вказана заборгованість виникла у зв’язку з наступним.

За заявою ОСОБА_2 від 05.05.2010 року та розпорядженням № 130850 від 14.05.2010 року на її ім’я було переведено та перераховано пенсію по втраті годувальника. Підставою для переведення пенсії після досягнення ОСОБА_2 повноліття, був факт навчання відповідача в Одеському коледжі економіки, права та готельно – ресторанного бізнесу, що підтверджується довідкою відповідного навчального закладу. З метою контролю за право на отримання пенсій по втраті годувальника студентами, управління зобов’язує останніх щорічно після закінчення навчального року з’являтися до управління для надання довідок про продовження навчання.

У зв’язку з перевіркою відомостей та з тим, що правом на виплату пенсії по втраті годувальника, за умови навчання, відповідач користувався до 26.10.2014 року управлінням було 25.07.2014 року здійснено запит про надання інформації про навчання ОСОБА_2 до Одеського коледжу економіки, права та готельно – ресторанного бізнесу, яким встановлено, що відповідач наказом № 163 від 29.12.2011 року була відрахована за академічну заборгованість з 29.12.2011 року.

Таким чином, як зазначає позивач, з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року ОСОБА_2 безпідставно отримала пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

07.08.2015 року рішенням комісії по вирішенню спірних питань № 79, було встановлено та зафіксовано суму переплати пенсії відповідача в розмірі 5080, 00 гривень, за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року.

На підставі вищезазначеного позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області заборгованість по переплаті пенсії в розмірі 5080, 00 гривень.

Представник позивача ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання, повторно в судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення судового засідання або проведення розгляду справи за її відсутності суду не надала.

На підставі письмової заяви представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без фіксації ходу судового засідання звукозаписувальним технічним пристроєм, що відповідає положенням ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України.

Дослідивши подану заяву та надані докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 перебувала на обліку в ОСОБА_1 об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області як пенсіонер та отримувала пенсію по втраті годувальника, розраховану відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01.11.2009 року по 30.06.2012 року (за період з 20.04.2004 року по 01.11.2009 року пенсію на неповнолітню ОСОБА_2, отримувала її мати.

З 01.07.2012 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2, було припинено, відповідно до ст. ст. 36, 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку з тим, що остання не звернулась за продовженням виплати пенсії перед початком навчального року. Сума надміру нарахованої пенсії, внаслідок зловживань з боку ОСОБА_2 становить 5080, 00 гривень, вказана заборгованість виникла у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Непрацездатними членами сім ї вважаються діти померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах ( утому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) отримують пенсію до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

За заявою ОСОБА_2 від 05.05.2010 року та розпорядженням № 130850 від 14.05.2010 року на її ім’я було переведено та перераховано пенсію по втраті годувальника. Підставою для переведення пенсії після досягнення ОСОБА_2 повноліття, був факт навчання відповідача в Одеському коледжі економіки, права та готельно – ресторанного бізнесу, що підтверджується довідкою відповідного навчального закладу. З метою контролю за право на отримання пенсій по втраті годувальника студентами, управління зобов’язує останніх щорічно після закінчення навчального року з’являтися до управління для надання довідок про продовження навчання.

Крім того, в заяві про призначення пенсії пенсіонеру роз’яснюється про те, що у випадку виникнення будь-яких обставин, які впливають на пенсійне забезпечення, вона зобов’язується повідомити про це органи, що призначають та виплачують пенсію, після ознайомлення з зазначеним пенсіонер ставить свій підпис.

У зв’язку з перевіркою відомостей та з тим, що правом на виплату пенсії по втраті годувальника, за умови навчання, відповідач користувався до 26.10.2014 року управлінням було 25.07.2014 року здійснено запит про надання інформації про навчання ОСОБА_2 до Одеського коледжу економіки, права та готельно – ресторанного бізнесу, яким встановлено, що відповідач наказом № 163 від 29.12.2011 року була відрахована за академічну заборгованість з 29.12.2011 року.

Таким чином, як зазначає позивач з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року ОСОБА_2 безпідставно отримала пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

07.08.2015 року рішенням комісії по вирішенню спірних питань № 79, було встановлено та зафіксовано суму переплати пенсії відповідача в розмірі 5080, 00 гривень, за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім’ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Умисне ухилення відповідачем від обов’язку повідомлення про обставини, що призводять до припинення виплати пенсії безумовно несе в собі ознаки зловживання, оскільки при переведенні пенсії на ім’я ОСОБА_2, її було попереджено про вищевказаний обов’язок.

Крім того, відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надмірно внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Утримання з пенсії провадиться в розмірі не більше 20 %. У випадку припинення виплати пенсії, до повного погашення заборгованості її залишок стягується в судовому порядку. Оскільки виплату пенсії ОСОБА_2 припинено, стягнути борг по переплаті пенсії можливо лише у судовому порядку.

Своїми діями відповідач грубо порушила вимоги чинного законодавства, що призвело до дефіциту надходжень в бюджет Пенсійного фонду України та невиконання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав, тобто у визначений законодавством строк отримання пенсій та виникнення заборгованості по пенсійним виплатам, гарантованим Конституцією та законами України. Таким чином, є достатні правові підстави стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості по переплаті пенсії по втраті годувальника в сумі 5080, 00 грн.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія призначається дітям, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти сироти до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Абзацом 2 ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що у разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачених надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відрахування з пенсії проводяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків, виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 ст. 1213 ЦК визначено, що особа, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

З досліджених доказів судом встановлено, що відповідач, як особа, що згідно з положеннями законодавства була зобов'язана повідомляти орган, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, не виконала відповідного обов'язку, хоча був про нього попереджений, що вбачається з його заяви про призначення пенсії, в зв'язку з чим в його діях вбачаються ознаки зловживання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016 року та які діють з 01.01.2017 року), на момент подання заяви позовної заяви для розгляду до суду, а саме 12.12.2017 року органи Пенсійного Фонду України були звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 76 - 81, 211, 223, 224, 227, 247, 258, 259, 264 - 265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 102, 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 50 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по переплаті пенсії - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (вул. Кишинівська, 46, м. Ізмаїл, Одеська область, 68609, р/р 256093044011 в ТВБВ № 10015/0440 філії-Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код 37743414) заборгованість по переплаті пенсії в розмірі 5080 (п’ять тисяч вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 640 гривень в дохід держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_4