
Справа № 473/2768/18
РІШЕННЯ
іменем України
"25" вересня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Ротар М.М., при секретарі Фінько О.П.,
За участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_2 цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області про встановлення факту місця відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2018 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області про встановлення факту місця відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до свідоцтва на право власності на житло, виданого 13 січня 1994 року, ОСОБА_2 виробничим шкіряним об’єднанням «ВОЗКО» власниками квартири АДРЕСА_1 являлися ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Власники квартири ОСОБА_6 та ОСОБА_8 померли, після їх смерті відкрилася спадщина на їх частки квартири АДРЕСА_2. При зверненні до приватного нотаріуса ОСОБА_2 міського нотаріального округу Миколаївської області їм було надано роз’яснення, відповідно до якого завести спадкову справу після смерті ОСОБА_8 неможливо, оскільки не підтверджено місце відкриття спадщини, крім того правовстановлюючий документ на квартиру видано після смерті спадкодавця. В зв'язку з цим рекомендовано звернутися до суду. Позивачі просили становити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8, яка померла 11 грудня 1993 року є її останнє місце проживання та визнати за ними право власності на частки квартири після смерті ОСОБА_8.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 03.08.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання представник позивачів ОСОБА_1 не з’явилася, від неї на адресу суду надійшла заява в якій вона просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач ОСОБА_5в судове засідання не з’явилася, від неї на адресу суду надійшла заява в якій вона просить розглядати справу у її відсутності, заявлені позовні вимоги визнає.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Миколаївської областів судове засідання не з'явився, від нього на адресу суду надійшов відзив, в якому він просить розглядати справу у його відсутності, заявлені позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про можливість прийняття заяв відповідачів про визнання позову та застосування наслідків п.4 ст.206 ЦПК України. При цьому судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва на право власності на житло, виданого 13 січня 1994 року, ОСОБА_2 виробничим шкіряним об’єднанням «ВОЗКО» власниками квартири АДРЕСА_1 являються ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
11.12.1993 року померла ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-ФП №278037, виданим міським відділом РАГС 15.11.1994 року. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді належної їй частки квартири. Спадкоємцями після її смерті були батько спадкодавця ОСОБА_6, її мати ОСОБА_3, які прийняли спадщину так як проживали разом із спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини та донька спадкодавця ОСОБА_9, яка спадщину не прийняла так як не була зареєстрована на момент смерті за однією адресою разом з матір’ю, а опікун не вчинив дій стосовно прийняття нею спадщини. Але спадкоємці не оформили спадщину належним чином.
При зверненні до приватного нотаріуса ОСОБА_2 міського нотаріального округу Миколаївської області позивачу ОСОБА_3 було надано роз’яснення №269/01-16 від 31.07.2018 року, відповідно до якого завести спадкову справу після смерті ОСОБА_8 неможливо, оскільки не підтверджено місце відкриття спадщини, крім того було встановлено, що правовстановлюючий документ на квартиру видано після смерті спадкодавця ОСОБА_8 В зв'язку з чим рекомендовано звернутися до суду.
Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
В судовому засіданні було встановлено, що на день своєї смерті ОСОБА_8 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 по день смерті. Оскільки свідоцтво на право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_1 було видано після смерті ОСОБА_8, то з чого можна зробити висновок, що вона була прописана вказаній квартирі, оскільки відповідно до вимог діючого на той момент Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", право на приватизацію квартири мали громадяни, які постійно проживали та були зареєстровані у вказані квартирі.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає доведеним факт, що місцем відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 є останнє місце її проживання - АДРЕСА_3.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», «якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
В судовому засіданні було встановлено, що в іншому порядку встановити даний факт неможливо.
Факт, про встановлення якого просять позивачі, має для них юридичне значення, оскільки це надасть їм можливість належним чином прийняти спадщину після смерті ОСОБА_8
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що заява про встановлення факту – місця відкриття спадщини - обгрунтована та підлягає задоволенню.
Також в судовому засіданні було встановлено, що 07.12.2008 року помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-ФП №083893, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Вознесенську ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 12.12.2008 року. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно в тому числі належна йому частка квартири АДРЕСА_1.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є позивачі ОСОБА_3, як дружина померлого та онука ОСОБА_4, які звернулися з заявами про прийняття спадщини, на підставі яких заведена спадкова справа № 4-2013 та були видані їм свідоцтва про право на спадщину за законом.
Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на 2/20 частки квартири №16, яка розташована за адресою Миколаївська область місто Вознесенськ, вулиця Героїв України будинк 16, яку він прийняв після смерті ОСОБА_8, але не оформив свої спадкові права.
У відповідності зі ч.2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
У відповідності з п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" частка учасника спільної сумісної власності визначається при відкритті після нього спадщини. За відсутності доказів про те, що участь когось із учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою, частки визначаються рівними.
Згідно ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Ст. 55 Конституції України гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Тобто, будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть заслуговувати на судовий захист.
Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкування є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.16 ЦК України, яка передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і обраний позивачами спосіб захисту відповідає вимогам закону.
Таким чином, оскільки позивачі не мають іншої можливості захистити своє право на спадщину, зокрема через органи нотаріату, їх право підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за ними права власності на 2/10 (1/5) частки спірної квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 273 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов - задовольнити повністю.
Встановити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8, яка померла 11 грудня 1993 року є її останнє місце проживання, а саме Миколаївська область, м. Вознесенськ вул. Героїв України (до перейменування 60 років Жовтня) АДРЕСА_4.
Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/10 частки квартири, яка розташована за адресою Миколаївська область, м. Вознесенськ вул. Героїв України (до перейменування 60 років Жовтня) АДРЕСА_4, 1/5 частки якої належала ОСОБА_8, яка померла 11 грудня 1993 року на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.1994 року.
Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/20 частку квартири, яка розташована за адресою Миколаївська область, м. Вознесенськ вул. Героїв України (до перейменування 60 років Жовтня) АДРЕСА_4, 1/5 частки якої належала ОСОБА_8, яка померла 11 грудня 1993 року на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.1994 року, спадщину після смерті якої прийняв, але не оформив її батько ОСОБА_6, який помер 07 грудня 2008 року.
Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 1/20 частку квартири, яка розташована за адресою Миколаївська область, м. Вознесенськ вул. Героїв України (до перейменування 60 років Жовтня) АДРЕСА_4, 1/5 частка якої належала ОСОБА_8, яка померла 11 грудня 1993 року на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.1994 року, спадщину після смерті якої прийняв, але не оформив її батько ОСОБА_6, який помер 07 грудня 2008 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.М. Ротар
Судове рішення № 76746930, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 25.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 473/2768/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: