Вирок № 76746563, 27.09.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13708/18

Провадження № 1-кп/127/577/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Новака В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12018020010001618 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Вінниця, з спеціальною технічною освітою, розлученого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

04.02.2008 вироком Замостянського районного суду м. Вінниці за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, терміном 2 роки;

14.10.2009 вироком Ленінського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України остаточне покарання призначене у виді 6 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, умовно-достроково звільнений 24.07.2013 року з невідбутим строком покарання 10 місяців 6 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23.04.2018 близько 13 години 10 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки "Volkswagen Passat", номерний знак республіки Польща НОМЕР_1, виїжджаючи з прибудинкової території по вулиці Талаліхіна в м. Вінниці в напрямку вулиці Стрілецької, в районі електроопори № 2/2, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу аж до зупинки автомобіля в момент об'єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого, з необережності, не вибравши безпечного інтервалу, допустив наїзд на останнього.

Внаслідок даної події ОСОБА_2 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 557 від 15.05.2018, отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому правої променевої кістки в нижній третині зі зміщенням, які за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент заподіяння та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, але за своїм характером тягнуть за собою тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 365а від 24.05.2018 року, в ситуації, яка склалася, водій автомобіля «Volkswagen Passat» ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Відтак, в діях водія автомобіля «Volkswagen Passat» ОСОБА_1 вбачається невідповідність дій вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

За вищевикладених обставин водій ОСОБА_1 порушив наступні вимоги п. п. 12.3, 13.3 Правил дорожнього руху України :

п. 12.3 - «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;

п. 13.3 - «під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».

Порушення п.12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 заходиться у причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся, дав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема пояснив, що він керуючи транспортним засобом "Volkswagen Passat", виїжджав з прибудинкової території по вул. Талаліхіна в м. Вінниці в напрямку вулиці Стрілецької, не вжив своєчасних заходів до зупинки автомобіля, внаслідок чого допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_2 Шкоду потерпілому відшкодував у повному обсязі, просив суд суворо його не карати та не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки беручи до уваги його стан здоров'я, дана обставина значно ускладнить його можливості вчасно отримувати регулярну медичну допомогу .

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засідання зазначив про відсутність будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого. В підтвердження чого суду надано розписку від 29.05.2018 року. При визначенні міри покарання поклався на розсуд суду.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом з'ясовано чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_1 зміст всіх обставин справи, чи не має сумнівів у добровільності його позиції.

Одночасно обвинуваченому ОСОБА_1 судом роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, вчинених з необережності, а також особу обвинуваченого.

Зокрема, судом враховано ту обставину, що ОСОБА_1 згідно характеристики № 386 від 29.05.2018 року наданої МКП «Житлово-Експлуатаційна контора № 15» проживає за адресою: АДРЕСА_2 за час проживання скарг в МКП «ЖЕК № 15» від сусідів та мешканців будинку не надходило. Іншими відомостями відносно ОСОБА_1 МКП «ЖЕК 15» не володіє.

Також судом враховано наявність на утриманні у ОСОБА_1 неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Згідно довідки комунального підприємства Вінницького обласного наркологічного диспансеру «Соціотерапія» № 1293 від 10.05.2018 року ОСОБА_1, на диспансерному наркологічному обліку перебуває з 08.10.2007 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів.

Згідно довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка» від 18.05.2018 № 20/2423 за даними архіву лікарні та картотеки диспансерного відділення станом на 12.05.2018 року ОСОБА_1 на обліку не значиться. Подана інформація не відображає реальний стан психічного здоров'я особи.

Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 07.06.2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом третьої групи.

Відповідно до наданої виписки КЗ «Вінницького обласного клінічного центру боротьби зі снідом» від 19.04.2018 року №25, ОСОБА_1 періодично перебуває на стаціонарному лікуванні в даному закладі з діагнозом: В 22.2 клінічна стадія IV; синдром виснаження; рецидивуючі пневмонії (рецидивуючі пневмонії (02.16р.; 02.17р.; 09.17р.; 02.18р.)); рецидивучий орофагеальний кандидоз; хронічний вірусний гепатит С, помірна активність запального процесу; СКХ, конкременнт лівої нирки; хронічний панкреатит, стадія загострення; гострий тромбоз глибоких вен лівої нижньої кінцівки на фоні ПТФС (анам. 11.16р.); енцефалопатія змішаного ґенезу з атактичним синдромом та когнітивними розладами.

Відповідно до матеріалів досудової доповіді від 19.09.2018 року щодо ОСОБА_1, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого, враховуючи його особистість та його спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, можливе без позбавлення волі або обмеженні волі та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Також суд приймає до уваги вік обвинуваченого та наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся.

Відтак суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів, буде необхідним і достатнім покарання у виді обмеження волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті.

Частиною 1 статті 75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Відповідно до ст. 75 КК України, врахувавши тяжкість злочинів, особу винуватого та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Крім того, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 не слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами виходячи з наступного. Відповідно до наданих обвинуваченим в судовому засіданні пояснень та відповідних письмових доказів, останній є інвалідом ІІІ групи та у зв'язку із численними хворобами, йому необхідно регулярно та часто відвідувати медичні заклади. Відтак, позбавлення обвинуваченого права керування призведе до погіршення умов отримання ним медичної допомоги.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Згідно ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 1001 (одної тисячі одної) грн. 00 коп., оскільки її проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ОСОБА_1 злочину.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, ст. ст. 65-66, 71, 286 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 місяців.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 1001 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.04.2018 року на автомобіль марки "Volkswagen Passat", д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований в Республіці Польща, який перебуває у користуванні громадянина ОСОБА_1 та належить гр. Jakubiak Lukasz - скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню №12018020010001618, а саме, автомобіль марки "Volkswagen Passat", д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований в Республіці Польща, який поміщено на майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів ДП МВС «Вінниця-інформ-ресурси» - повернути ОСОБА_1.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя: