Ухвала суду № 76745727, 26.09.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36786/18

Провадження № 1-кс/761/24977/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Богацької В.М., слідчого Починок О.В., захисника Лавренова В.Л., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши скаргу адвоката Лавренова В.Л., який діє в інтересах ОСОБА_2 про незаконне затримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Починок О.В., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100010221 від 24 вересня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2.

Під час судового розгляду вищевказаного клопотання, адвокатом Лавреновим В.Л. заявлено скаргу щодо незаконного затримання ОСОБА_2

Адвокат та підозрюваний вимоги скарги підтримали, зазначили, що, згідно рапорту поліцейських ППОП №1 ГУНП України у м.Києві, до ОСОБА_2 було застосовано спеціальний засіб «БРС», тобто затримано 24 вересня 2018 року о 12 год. 20 хв. Разом з тим, повідомлення про підозру ОСОБА_2 було вручено 25 вересня 2018 року о 12 год. 50 хв., що суперечить ч. 3 ст. 278 КПК України. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 підлягає негайному звільненню.

Прокурор та слідчий заперечували щодо задоволення скарги, зазначивши, що фактичний час затримання ОСОБА_2 зазначений в протоколі затримання особи.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши думку сторін, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

За ч. 2 ст. 206 КПК України, яка встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини визначено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.

Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення свободи особи.

За результатами вивчення скарги адвоката Лавренова В.Л., поданої в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання ОСОБА_2, слідчим суддею не отримано відомостей, які б створювали обґрунтовану підозру про те, що останній утримується під вартою за відсутності правових підстав для позбавлення свободи особи.

Так, згідно копії протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, долученої стороною обвинувачення до клопотання в якості додатку, громадянина ОСОБА_2, 24 вересня 2018 року о 17 годині 00 хвилин затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч. 1 ст. 263 КК України, на підставі п.п. 1 ,2 ч. 1 ст. 208 КПК України, який був складений за участю захисника Лавренова В.Л.

Вказаний протокол містить необхідні, визначені вимогами КПК України реквізити, та складений уповноваженою службовою особою - старшим слідчим Шевченківського УП ГУНП у м.Києві Сорокою Д.І. та на час вивчення скарги в суді є належною процесуально-правовою підставою для позбавлення ОСОБА_2 особистої свободи, оскільки його дія, відповідно з вимогами ч. 1 ст. 211 КПК України, поширюється в часі до 17 години 00 хвилин 27 вересня 2018 року.

Надання ж правової оцінки дотримання органом досудового розслідування вимог процесуального законодавства при складанні вказаного протоколу затримання ОСОБА_2 щодо відповідності його змісту фактичним обставинам, не належить до повноважень слідчого судді під час здійснення розгляду скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК України та не є предметом цього розгляду.

Слідчий суддя відкидає відомості рапорту поліцейських ППОП №1 ГУНП України у м.Києв від 24.09.2018 про перевірку автомобіля НОМЕР_1, оскільки такий документ не є процесуальним джерелом доказів, передбаченим ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), виходячи з наступного. Відповідно до ст. 41 КПК України, оперативні підрозділи органів внутрішніх справ за письмовим дорученням слідчого, прокурора здійснюють в кримінальному провадженні слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії. Результати таких дій згідно із ч. 1 ст. 103 КПК фіксуються у протоколі, який повинен мати певні реквізити (ч. 3 ст. 103 КПК). Вказаний рапорт таких реквізитів не має. Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 99 КПК матеріали, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази у випадку, якщо в них зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, і якщо вони відповідають вимогам цієї статті. Проте названий рапорт не містить фіксування відомостей про протиправні діяння, а є лише внутрішнім документом, який не може бути визнаний доказом. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 86 КПК, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Оскільки названий рапорт отриманий не у передбаченому цим Кодексом порядку, суд визнає його недопустимим.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на протокол огляду місця події, складений слідчим Шевченківського УП ГУНП в м.Києві Даніловим Д.В., який було розпочато 24 вересня 2018 року о 13 год. 53 хв. та згідно якого, на підставі ч.6 ст. 237 КПК України, ОСОБА_2 було заборонено залишати місце огляду до його закінчення.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що фактичний час затримання необхідно рахувати з 24 вересня 2018 року 13 години 53 хвилини, а отже письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 вручено в межах двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання, що не суперечить вимогам ст. 278 КПК України

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що підстав для задоволення скарги не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 206, 208, 309, 532 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги адвоката Лавренова В.Л., який діє в інтересах ОСОБА_2 про незаконне затримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Головчак М.М.