Постанова № 76744782, 20.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року

м. Харків

справа № 635/4535/16-ц

провадження № 22-ц/790/2720/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Бровченко І.О.,

суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року в складі судді Панас Н.Л. по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в:

У травні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 09 листопада 2010 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 7600 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік, на суму залишку заборгованості з кінцевим строком повернення, який відповідає строку дії картки.

Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконувала, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 31 травня 2015 року становила 500 грн., що становить фіксовану частку штрафу за договором. В добровільному порядку відповідач відмовляється погасити зазначену заборгованість, тому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

У червні 2016 року банк уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 09 листопада 2010 року у розмірі 16751 грн.04 коп., яка утворилась станом на 03 травня 2016 року і яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7514 грн.58 коп., заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом - 2712 грн.18 коп., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов"язань - 4401 грн.87 коп., фіксованої частки штрафу - 500 грн., відсоткової частки штрафу - 773 грн.86 коп., а також штрафу за несвоєчасне виконання договору - 850 грн. Також просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

11 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що дійсно укладала з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір і отримала кредитну картку з встановленим на неї кредитним лімітом. У липні 2015 року вона здійснювала продаж дитячої коляски через мережу інтернет. Під час здійснення продажу з її кредитної картки шахрайським шляхом були списані кошти у розмірі 7901 грн. Вона неодноразово зверталась і до правоохоронних органів і до працівників банку з метою встановлення винних осіб і повернення коштів, але ці заходи належних наслідків не принесли. Тому просила визнати ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо невиконання банківських послуг при користуванні карткою на ім’я ОСОБА_1 щодо блокування грошового переказу через сайт PORTMONE від 13 липня 2015 року на суму 7901 грн. неправомірними, визнати транзакцію щодо переказу коштів у розмірі 7901 грн. від 13 липня 2015 року з картки на ім"я ОСОБА_1 нечинною та зобов"язати ПАТ КБ "ПриватБанк" відновити залишок коштів на платіжній картці на ім"я ОСОБА_1 до стану, яким він був перед виконанням транзакції від 13 липня 2015 року у сумі 7901 грн.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року в задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, а також відмовлено в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року в частині відмови у первісному позові та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в порушення ст. ст. 202, 204, 207, 263, 526, 629 , 611, 633, 634, 639, 1049,1054,1050, 1067 ЦК України; п.п. 1.27 ст. 1, ст. 14, ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; ст. ст. 12, 81 ЦПК України, суд першої інстанції допустився порушення судового слідства, що призвело до неналежної доказів у справі, не застосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню та неправильного вирішення справи; в справі наявні всі належні та допустимі докази укладення між сторонами договору та видачі на підставі нього коштів.

В наданих до суду додаткових поясненнях до апеляційної скарги представник ПАТ КБ «Приватбанк» зазначив, що у зв’язку з порушенням зобов’язань за договором відповідач станом на 03 травня 2016 року має заборгованість в розмірі 16751 грн.04 коп., яка утворилась станом на 03 травня 2016 року і яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7514 грн.58 коп., заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом - 2712 грн.18 коп., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань - 4401 грн.87 коп., фіксованої частки штрафу - 500 грн., відсоткової частки штрафу - 773 грн.86 коп., а також штрафу за несвоєчасне виконання договору - 850 грн. Також просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Здійснення переказу в сумі 7901, 00 грн. проведення якого відповідач заперечує, не відповідає дійсним обставинам справи, зняття коштів іншою особою не підтверджено жодними доказами, а згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015220430003277 від 22 серпня 2015 року за заявою ОСОБА_1 за фактом заволодіння коштів в сумі 7901 грн. невідомими особами було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 квітня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 квітня 2018 року закінчено підготовку апеляційного розгляду справи за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів.

Призначено справу до розгляду судом апеляційної інстанції в приміщенні Апеляційного суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником ОСОБА_1 – адвокатом ОСОБА_2 до суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що у липні 2015 року шахрайським шляхом з її кредитної картки були списані кредитні кошти у розмірі 79091 грн., у зв’язку із чим, вона звернулася до Харківського РВ ГУ МВС України із заявою про шахрайство.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПАТ КБ «Приватбанк», рішення Харківського районного суду в частині відмови в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без змін.

Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи відповідно до статті 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 09 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір без номеру, за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку у розмірі 7600 грн., зі сплатою відсотків у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості та з кінцевим терміном повернення, який відповідає кінцевому строку дії картки (а.с.6-8).

Відмовляючи в задоволенні первісного позову ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» не доведені викладені в позові обставини, а тому позов задоволенню не підлягає.

У відповідності з вимогами ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Під випадком ("casus") в практиці розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов'язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов'язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов'язаний або якщо на місці боржника була б інша особа.

Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності (таяння снігу в горах, щорічні сезонні мусонні дощі тощо), а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

Позивачем ОСОБА_1 надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015220430003277 від 22.08.2015 року, згідно з яким ОСОБА_1 зверталась до органів поліції з приводу заволодіння її коштами у сумі 7901 грн. невідомими особами. Як вбачається з цього витягу кримінальне провадження за зверненням ОСОБА_1 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (а.с.69).

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги в частині відмови в задоволенні первісного позову ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості судова колегія зазначає наступне.

Як було встановлено, 09 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір без номеру, за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку у розмірі 7600 грн., зі сплатою відсотків у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості та з кінцевим терміном повернення, який відповідає кінцевому строку дії картки (а.с.6-8).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії умов та правил надання послуг та Правил користування платіжною карткою додаються до позовної заяви.

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік , що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, — при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 «Правил користування платіжною карткою», Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку в часності з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

На підставі п. 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг», Банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно п. 2.1.1.3.5 «Умов та правил надання банківських послуг» Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 «Правил користування платіжною карткою», Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на тий самий строк.

Зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ст. ст.525,526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно ізст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Не виконуючи належним чином зобов’язання за вказаним договором ОСОБА_1 порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Здійснення переказу в сумі 7901, 00 грн. проведення якого відповідач заперечує, не відповідає дійсним обставинам справи, зняття коштів іншою особою не підтверджено жодними доказами, а згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015220430003277 від 22 серпня 2015 року за заявою ОСОБА_1 за фактом заволодіння коштів в сумі 7901 грн. невідомими особами було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Наданим банком та наявним в матеріалах справи розрахунком підтверджується наявність у ОСОБА_1 заборгованості за зазначеним кредитним договором у розмірі 16751 грн.04 коп., яка утворилась станом на 03 травня 2016 року і яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7514 грн. 58 коп., заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом - 2712 грн.18 коп., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань - 4401 грн. 87 коп., фіксованої частки штрафу - 500 грн., відсоткової частки штрафу - 773 грн.86 коп., а також штрафу за несвоєчасне виконання договору - 850 грн. (а.с.4-5, 49).

Разом з тим, положеннями статті 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Враховуючи, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи викладені положення законодавства суд вважає необхідним відмовити в частині задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 штрафів, а саме фіксованої частки штрафу - 500 грн., відсоткової частки штрафу - 773 грн. 86 коп., а також штрафу за несвоєчасне виконання договору - 850 грн.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором частково та стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості у розмірі 14628 грн. 63 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7514 грн.58 коп., заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом - 2712 грн.18 коп., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань - 4401 грн.87 коп., в іншій частині первісного позову суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги за первісним позовом ПАТ КБ «Приватбанк» задоволені частково, з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 1198 грн. 86 коп. у зв’язку з переглядом рішення суду першої інстанції; судовий збір в розмірі 2088 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги.

В частині зустрічного позову рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не переглядалося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року - задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову, прийняти нову постанову.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в розмірі 14628 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять вісім) гривень 63 копійки, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 7514 (сім тисяч п’ятсот чотирнадцять) гривень 58 копійки, заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом – 2712 (дві тисячі сімсот дванадцять) гривень 18 копійок, пені за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань – 4401 (чотири тисячі чотириста одна) гривні 87 копійки, в іншій частині в задоволенні первісного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1198 (одна тисяча сто дев’яносто вісім) гривень 86 копійок у зв’язку з переглядом рішення суду першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2088 (дві тисячі вісімдесят вісім) гривень 00 копійок за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку тільки у випадках, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2018 року.

Головуючий -

Судді :