Рішення № 76743697, 11.09.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/418/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2018 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Ганкіної І.А.,

за участю секретаря Жигарової Д.О.,

без участі сторін по справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку будинку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який обгрунтовує тим, що 10 травня 2014 року помер її та відповідача батько ОСОБА_3.

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому на праві власності майно, до складу якого входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 12 по вул. Кармелюка в с. Побережне, Вінницького району Вінницької області.

Зазначає, що 19 лютого 2014 року батько залишив заповіт, яким заповів усе своє майно, яке йому буде належати на момент смерті, їй, ОСОБА_1.

Спадщину після смерті батька прийняли вона та відповідач ОСОБА_2, яка має право на обов'язкову частку у спадщині.

Позивач вказує, що таким чином після смерті батька вона має право в порядку спадкування за заповітом на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 12 по вул. Кармелюка в с. Побережне, Вінницького району Вінницької області, а відповідач – на 1/4 частку в порядку спадкування за законом.

Право власності на 3/4 частки житлового будинку вона оформила у нотаріуса, а саме отримала 27 листопада 2017 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідач спадщину після смерті батька також прийняла і відповідно до вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України їй належить 1/4 частка спадкового будинку з часу відкриття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку спадкового будинку вона не отримала.

Позивач зазначає, що загальна площа будинку складає 76,5 кв.м, житлова площа – 49,5 кв.м. До складу будинковолодіння входять: житловий будинок літ. «А», прибудова літ. «а», гараж літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», погріб літ. «п/Б», сарай літ. «г», колодязь літ. «І».

Також вказує, що після смерті батька спадковим будинковолодінням користується лише вона.

Спільне володіння і користування будинком з відповідачем є неможливими, будинок має один вхід і поділити його в натурі на 3/4 і 1/4 частки неможливо, тобто будинок є неподільним.

Позивач зазначає, що бажає припинити право відповідача на частку у спільному майні.Це пояснює тим, що між ними склались неприязні стосунки, які унеможливлюють спільне користування та володіння спірним будинком, відповідачу та її чоловіку на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок в місті Вінниці по вул. Петровського, 64, її частка у спірному будинку є незначною, припинення права власності на частку не завдасть істотної шкоди її інтересам та членам її сім'ї.Їхні з відповідачем частки у праві власності на спірний будинок складають 3/4 частки і 1/4 частку.Виділити в натурі 1/4 частку будинку є неможливим, так як будинок має загальну площу 76,5 кв.м, житлову площу – 49,5 кв.м, складається з чотирьох житлових кімнат, кухні площею 7,8 кв.м, комори та двох коридорів.

За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким припинити право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 12 по вул. Кармелюка в с. Побережне, Вінницького району Вінницької області та визнати за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 12 по вул. Кармелюка в с. Побережне, Вінницького району Вінницької області загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 49,5 кв.м.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник згідно ордеру ОСОБА_4 не з’явились, однак попередньо подали до суду спільну письмову заяву, в якій просили задовольнити позовні вимоги, а також зазначили, що проти заочного розгляду справи не заперечують.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з’являється без поважних причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась судом завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяв про розгляд справи без її участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву у запропонований судом строк відповідачем не подано.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою позивача та її представника, на підставі ухвали суду про заочний розгляд справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов’язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом встановлено, що 10 травня 2014 року помер ОСОБА_3, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть серії І-АМ № 284623 від 14.05.2014 року (а.с. 11).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому на праві власності майно, до складу якого входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 12 по вул. Кармелюка в с. Побережне, Вінницького району Вінницької області.

19 лютого 2014 року ОСОБА_3 залишив заповіт, яким заповів усе своє майно, яке йому буде належати на момент смерті – ОСОБА_1.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли його діти: позивач ОСОБА_1 – в порядку спадкування за заповітом та відповідач ОСОБА_2 – як особа, яка має право на обов'язкову частку у спадщині.

27 листопада 2017 року позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами під № 12 по вул. Кармелюка в с. Побережне, Вінницького району Вінницької області, видане державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та зареєстроване в реєстрі за № 3-1450. Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку вищевказаного спадкового майна ще не видано, що підтверджується ксерокопією зазначеного свідоцтва та ОСОБА_4 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 13, 14).

Таким чином, встановлено, що позивачу ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 належить 3/4 частка спірного будинковолодіння, а відповідачу ОСОБА_2 належить в порядку спадкування за законом 1/4 частка спірного будинковолодіння.

Загальна площа будинку, розташованого за адресою: с. Побережне, вул. Кармелюка, 12, Вінницького району Вінницької області складає 76,5 кв.м, житлова площа – 49,5 кв.м.До складу будинковолодіння входять: житловий будинок літ. «А», прибудова літ. «а», гараж літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», погріб літ. «п/Б», сарай літ. «г», колодязь літ. «І», що підтверджується ксерокопією технічного паспорта, виготовленого ТОВ «БТІ СЕРВІС» станом на 01.11.2017 року (а.с. 15-17).

Згідно з ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», якими керуються експерти при визначенні варіантів поділу в натурі житлових будинків, квартир, у окремих квартирах повинні бути передбачені такі приміщення: житлові кімнати, підсобні приміщення – кухні, передпокій, санвузол, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення.

Нижня і верхня площа однокімнатної квартири має складати 30-40 кв.м., без урахування площ літніх приміщень.

П. 2.23 вказаних норм передбачає, що рівень комфорту і склад приміщень квартир і одноквартирних будинків у будівлях житла І категорії визначається завданням на проектування, при цьому межа площі квартир повинна бути не нижче від відповідних показників квартир.

Згідно з п. 2.24 вказаних норм площа загальної кімнати в одноквартирній квартирі повинна бути не меншою 15 кв.м, а кухні – 7 кв.м.

Таким чином, будинок загальною площею 76,5 кв.м, неможливо поділити на дві відокремлені частини, які б відповідали розміру частки співвласників у праві власності, тобто на дві окремих квартири.

Спільне володіння і користування майном, а саме: спірним будинком, з відповідачем є неможливим, припинення її права власності на частку будинку не завдасть їй істотної шкоди, оскільки відповідач проживає вжитловому будинку № 64 по вул. Петровського в м. Вінниці, який належить їй та її чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України Судової палати у цивільній справі №6-2925цс15 від 13.01.2016р. з врахуванням закріплених в п. 6 ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи недопускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Згідно довідки Вінницької торгово-промислової палати від 15 лютого 2018 року за № 23-06-4/59 ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 12 по вул. Кармелюка в с. Побережне, Вінницького району Вінницької області складає 202576гривень, відповідно вартість 1/4 частки будинку складає 50644 гривні (а.с. 21).

Частиною 2 статті 365 ЦК України визначено, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Судом є встановленим, що позивачем ОСОБА_1 11 вересня 2018 року було внесено на депозитний рахунок суду в рахунок компенсації за 1/4 частку спірного будинковолодіння грошові кошти в розмірі 50644,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1129726595.1 від 11.09.2018 року.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Аналізуючи вищевикладене, судом встановлено, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами № 12 по вул. Кармелюка в с. Побережне, Вінницького району Вінницької області шляхом списання з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області (37 315 033 000 401, Код ЄДРПОУ 26286152, ОСОБА_6 казначейство України, м. Київ, МФО 820 172) на користь ОСОБА_2 коштів в рахунок компенсації за вказану частку у розмірі 50 644 (п’ятдесят тисяч шістсот сорок чотири) грн. 00 коп.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами № 12 по вул. Кармелюка в с. Побережне, Вінницького району Вінницької області загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 49,5 кв.м.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ І.А.Ганкіна