Рішення № 76743098, 24.09.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/6433/18

Провадження № 2/643/4050/18

24.09.2018 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Єрмак Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за договором позики в розмірі 3000 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 78250 гривень 80 коп., а також 3335,50 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 87001 гривень 85 коп. процентів за користування грошовими коштами на рівні облікової ставки НБУ за період з 07 лютого 2009 року по 25 квітня 2018 року в рахунок відшкодування трьох процентів річних.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 06 лютого 2009 року він позичив відповідачу 3000 доларів США під розписку.

Він звертався до відповідача з письмовою вимогою про повернення коштів, але лист повернувся позивачу у зв’язку з закінченням терміну зберігання. Такі обставини дають йому підстави вважати, що відповідач не поверне борг у добровільному порядку.

Крім того, вважає, що з відповідача слід стягнути кошти за користування чужими грішми, оскільки зобов’язання не виконані по даний час. Сума процентів за користування чужими коштами за період з 07 лютого 2009 року (день укладення договору позики) по 25 квітня 2018 року на рівні облікової ставки НБУ становить 3335 доларів США 50 центів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22 травня 2018 року в гривневому еквіваленті становить 87001 гривень 85 коп.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

Відповідачем у встановлений строк та станом на момент прийняття рішення по справі не надано заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву та доказів, котрими підтверджуються заперечення проти позову. Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно розписки від 06 лютого 2009 року, ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3000,00 доларів США, строк дії виконання зобов’язання в розписці не зазначено.

За ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Позивач 27.04. 2018 року зверталася до відповідача з письмовою вимогою про повернення коштів, але лист повернувся позивачу у зв’язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Проте, відповідач, взяті на себе зобов'язання не виконав та не повернув кошти позивачу.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав зобов’язання перед ОСОБА_1 належним чином, чим порушив зазначені норми закону та умови договору, а тому суму боргу, що становить 3000 доларів США, слід стягнути з нього на користь позивача.

Відповідно ч.1 ст. 433 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконано у гривнях, а згідно ч. 2 цієї ж норми, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.

Отже, сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача за договором позики, у гривневому еквіваленті становить 78250,80 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, а відповідно до ч. 2 цієї ж норми - розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Суд погоджується з наведеним у позовній заяві розрахунком та вважає, що з відповідача слід стягнути проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 07 лютого 2009 року по 25 квітня 2018 року на рівні облікової ставки НБУ в розмірі 3335 доларів США 50 центи, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22 травня 2018 року в гривневому еквіваленті становить 87001 гривень 85 копійки .

Крім того, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1652,53 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13,76-81,89,141,264-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 3000 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 78250 гривень 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за користування грошовими коштами в розмірі 3335,50 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 87001 гривень 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1652 грн. 53 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер: 26638416145), яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: 61129, АДРЕСА_1.

Суддя - Н.В. Єрмак