Рішення № 76739128, 06.09.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/222/18

Провадження № 2/185/1234/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Кириленко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/222/18 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

представник відповідача - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 49 691 грн. 56 коп. та судові витрати по справі. Позов мотивовано тим, що згідно договору № б/н від 28.05.2016 року відповідачу було надано кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 17.12.2017 року заборгованість за кредитним договором склала - 49 691грн. 56 коп., з якої 24 486 грн. 13 коп. - заборгованість за кредитом, 8 500 грн. 50 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користуванням кредитом, 13 862 грн. 47 коп. - заборгованість за пенею, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2 342 грн. 46 коп. - штраф (процентна складова).

05 лютого 2018 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області відкрито спрощене позовне провадження за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено до розгляду.

26 лютого 2018 року вищевказаним судом винесено ухвалу, відповідно до якої розгляд справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.05.2018 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в зв'язку з наступним. ОСОБА_1 28.05.2016 оформив кредитний договір у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк». З моменту виникнення зобов'язань останній сплачував певні кошти на рахунок їх погашення. Напроти, банк самовільно здійснює щомісячний перерахунок із зарплатної картки в рахунок погашення боргових зобов'язань. ОСОБА_1, відповідно до довідки в період з 14.06.2017 по 11.07.2017, з 26.07.2017 по 10.10.2017, з 21.10.2017 по 01.03.2018 приймав участь в АТО, має посвідчення учасника бойових дій. відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Особливий період наступив 17 березня 2014 року відповідно до рішення про часткову мобілізацію, оголошеного Указом Президента від 17 березня 2014 року №303/2014затвердженого Законом України від 17.03.2014 року № 1126-VII, оскільки особливий період, згідно Закону України «Про оборону України», це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

17.05.2018 представником позивача надіслано відповідь на відзив відповідно до якої позивач зазначає, що згідно договору № б/н від 28.05.2016 року відповідачу було надано кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, враховуючи вимоги ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивачем буде розглянуте питання щодо скасування частини нарахованої заборгованості та буде подано уточнюючу позовну заяву.

23 травня 2018 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області визнано явку представника ПАТ «КБ «Приватбанк» у розгляді справи за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості обов'язковою та витребувано з ПАТ «КБ «Приватбанк» завірений належним чином розрахунок заборгованості ОСОБА_1 враховуючи вимоги ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

03 червня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» надало до суду уточнений позов до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.05.2016 року в сумі 46 640 грн. 27 коп. з якої 4 941 грн. 31 коп. - заборгованість за кредитом, 9 690 грн. 56 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користуванням кредитом, 32 008 грн. 40 коп. - заборгованість за пенею, та зазначає, що відповідно до вказаного кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 51020,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав повністю, просив суд розглянути справу за його відсутності за наявними доказами у справі, у разі неявки відповідача винести заочне рішення.

Відповідач, представник відповідача у судове засідання не з'явились, представник відповідача надав заяву про розгляд справи у відсутність відповідача та його представника, проти задоволення позову заперечують, просить позовні вимоги залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.05.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № б/н, згідно з умовами якого відповідач отримав від позивача платіжну картку з кредитним лімітом в розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків, зазначені обставини визнаються сторонами, а тому відповідно до ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, змінив назву на - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з нормою ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено в ст.1050 ЦК. Якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК).

Відповідно до довідки від 01.03.2018 року № 684 сержант ОСОБА_1, дійсно в період з 14.06.2017 року по 11.07.2017 року, з 26.07.2017 року по 10.10.2017 року, з 21.10.2017 року по теперішній час безпосередньо приймає участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України, в районі/районах проведення антитерористичної операції с. Піски Донецької області. Військова частина - польова пошта В5509, на виконання вимоги спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 26.04.2017 року № 6Дск з 06 липня 2017 року перейменована у військову частину А4395.

Згідно посвідчення № НОМЕР_2, виданого 31.08.2015, відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час. Особливий період наступив 18 березня 2014 року відповідно до рішення про часткову мобілізацію, оголошеного Указом Президента від 17 березня 2014 року №303/2014затвердженого Законом України від 17.03.2014 року № 1126-VII, оскільки особливий період, згідно Закону України «Про оборону України», це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 5) станом на 17.12.2017 року заборгованість за кредитним договором відповідача склала - 49 691грн. 56 коп., з якої 24 486 грн. 13 коп. - заборгованість за кредитом, 8 500 грн. 50 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користуванням кредитом, 13 862 грн. 47 коп. - заборгованість за пенею, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2 342 грн. 46 коп. - штраф (процентна складова), а відповідно до наданого позивачем до уточненого позову розрахунку заборгованості (а.с. 88) станом на 06.06.2018 року заборгованість за кредитним договором відповідача склала - 46 640 грн. 27 коп. з якої 4 941 грн. 31 коп. - заборгованість за кредитом, 9 690 грн. 56 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користуванням кредитом, 32 008 грн. 40 коп. - заборгованість за пенею.

Як вбачається з витягів з особових рахунків відповідача (а.с. 64-67, 78-79 ) відповідач періодично здійснював погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до зазначених вище розрахунків та витягів з особових рахунків відповідача нарахування заборгованості здійснювалось накопичувальним підсумком, а саме на заборгованість з тіла кредиту та відсотків нараховувались штрафні санкції, потім зазначена сума йшла заборгованістю на наступний місяць, і на цю заборгованість знову проводились нарахування. Крім того, відповідно до витягу з особових рахунків відповідача вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість, та проводилось зарахування платежів та автоматичне списання коштів з інших рахунків відповідача в рахунок заборгованості за кредитним договором, однак зазначені кошти зараховувались в рахунок погашення нарахованих відсотків, пені, та штрафних санкцій відповідно до умов договору, визначити яким чином проводилось нарахування відсотків, та зарахування проплат відповідача, не можливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалу суду від 23.05.2018 щодо надання розрахунку заборгованості ОСОБА_1 враховуючи вимоги ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач належним чином не виконав, з наданого позивачем розрахунку не можливо встановити тіло кредиту, нараховані відсотки без відповідного нарахування штрафів та пені, явку представника в судове засідання не забезпечив, в той час як сторона у справі зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.10 ЦПК України.

Як встановлено судом позивачем не надано суду належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів обґрунтування позовних вимог.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування. Наявні в матеріалах справи розрахунок заборгованості, витяги з особових рахунків відповідача, всупереч вимогам ст.58 ЦПК України, не містить достатньої інформації щодо предмета доказування. Інших доказів позивачем надано не було в порушення вимог ст.60 ЦПК України, що позбавляє суд можливості встановити обставини щодо яких виник спір, а саме розмір заборгованості (розмір тіла кредиту, нарахованих відсотків, без врахування штрафів та пені).

Враховуючи вищевикладене, суд позбавлений можливості із наданих позивачем доказів встановити дійсну заборгованість відповідача за кредитним договором.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст. 89,133,141,258-265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, до ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко