Рішення № 76739101, 21.09.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7382/18

Провадження № 2/185/3844/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 вересня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні у м. Павлограді, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Павлоградська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним -

В С Т А Н О В И В

03.09.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Павлоградська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним, відповідно до якого просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 в м. Павлограді, загальною площею 33,9 кв.м., житловою площею 10,7 кв.м. та земельної ділянки площею 1000 кв.м., укладений 14 грудня 2001 року на Павлоградській товарній біржі між ОСОБА_2, та ОСОБА_1.

В обґрунтування позову він зазначив, що 14 грудня 2001 року між ОСОБА_2, та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Павлограді, загальною площею 33,9 кв.м., житловою площею 10,7 кв.м., та земельної ділянки площею 1000 кв.м. Даний договір був зареєстрований Павлоградською Товарною Біржою за реєстраційним номером 12/49-НД. Ним були виконані усі істотні умови договору купівлі - продажу нерухомого майна, а саме, він прийняв майно та сплатив за нього відповідачу належну за договором грошову суму. У зв'язку тим, що даний договір не посвідчений нотаріально, він не має можливості розпоряджатися його майном на власний розсуд. Відповідач, в свою чергу, втратив інтерес до цього правочину та не бажає посвідчувати зазначений договір нотаріально.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте на адресу суду надійшла від нього заява, відповідно до якої, він просить суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомив. Відповідач не подав письмовий відзив на позов.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, оцінюючи їх у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Згідно ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Павлограді, загальною площею 33,9 кв.м., житловою площею 10,7 кв.м. та відповідно до положень ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України - земельної ділянки площею 1000 кв.м., згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14 грудня 2001 року укладеному та зареєстрованому на Павлоградській товарній біржі, за реєстраційним № 12/49-НД, що підтверджується копією договору купівлі-продажу нерухомого майна(а.с.3-4), копією державного акту про право приватної власності на землю(арк.с.8).

Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14 грудня 2001 року укладений та зареєстрований на Павлоградській товарній біржі, за реєстраційним № 12/49-НД є дійсним, та таким, що відповідає правовстановлюючому документу на право власності нерухомого майна(житлового будинку та землі виділеної для його обслуговування), на підставі того, що на час його укладення відповідав положенням ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу» та не підлягав нотаріальному посвідченню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки договір купівлі-продажу укладений та зареєстрований на товарній біржі відповідав на той час нормам законодавства України з приводу укладення таких договорів на товарних біржах, а тому договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14 грудня 2001 року, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Павлограді, загальною площею 33,9 кв.м., житловою площею 10,7 кв.м., та земельної ділянки площею 1000 кв.м., зареєстрованому на Павлоградській товарній біржі, за реєстраційним № 12/49-НД, є дійсним.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, але оскільки позивач не заявляв позовних вимог з приводу стягнення з відповідачів судових витрат зі сплати судового збору, а тому суд приходить до висновку покласти судові витрати зі сплати судового збору на позивача.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. ст. 141, 264, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Павлоградська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14 грудня 2001 року зареєстрованому на Павлоградській товарній біржі, за реєстраційним № 12/49-НД - на житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Павлограді, загальною площею 33,9 кв.м., житловою площею 10,7 кв.м. та земельну ділянку площею 1000 кв.м., укладений між ОСОБА_2, та ОСОБА_1, дійсним.

Покласти судові витрати зі сплати судового збору при подачі позовної заяви на ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області.

Суддя: В. О. Головін