Рішення № 76737146, 21.09.2018, Оболонський районний суд міста Києва

21.09.2018 Справа № 756/3010/16-ц

Номер справи 756/3010/16-ц

Номер провадження 2/756/176/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Яценко Н.О.,

за участі секретарів - Хоменко І.І., Слободянюк Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кредекс Фінанс» про визнання договору недійсним з застосуванням наслідків недійсності правочину, визнання дій такими, що є нечесною підприємницькою діяльністю, визнання виконаними зобов'язання, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач через свого представника у лютому 2016 року звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів та просив суд визнати недійсним договір від 14.12.2012 про погашення заборгованості (ТЗ) за Кредитним договором № 11373703000 від 18.07.2008, застосувавши наслідки недійсності такого правочину, а саме: стягнути з відповідача ТОВ «Кредекс Фінанс» грошову суму у розмірі 26 000,00 грн. Окрім того ОСОБА_1 просив суд визнати дії відповідачів АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» такими, що є нечесною підприємницькою діяльністю, та визнати виконаними зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11373703000 від 18 липня 2008 року у повному обсязі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 18 липня 2008 року між ним та відповідачем АТ «Укрсиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11373703000. На підставі даного договору позивачем було отримано кредитні кошти в розмірі 27 000,00 доларів США, що становило 130 688,10 грн. Позивачем не було виконано зобов'язання належним чином, у зв'язку із чим позивач добровільно передав предмет застави відповідачу ТОВ «Кредекс Фінанс» у зв'язку із відступленням права вимоги на підставі договору факторингу між відповідачами від 20 квітня 2012 року.

За згодою сторін 15.12.2012 було здійснено стягнення на предмет застави, а саме на транспортний засіб «Skoda Oktavia». Автомобіль було передано уповноваженому представнику ТОВ «Кредекс Фінанс». Позивачу надано довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором.

Згідно до умов кредитного договору всі грошові зобов'язання забезпечуються предметом застави, вартість якого становила 136 240,00 грн. Вимоги за Договором Факторингу від 20.04.2012 виходять з кредитного договору, отже, на думку позивача, є вже погашеними у повному обсязі.

Однак після передання вказаного автомобіля та врегулювання спору щодо заборгованості позивачу почали надходити вимоги щодо сплати заборгованості на підставі договору Факторингу від 20.04.2012.

На думку позивача, в даному випадку має місце порушення банківської таємниці клієнта. Окрім того йому як споживачу письмово при наданні кредиту не було повідомлено про умови кредитування, не роз'яснені валютні ризики.

Позивач вважає, що таким чином були порушені його права як споживача на достовірну інформацію збоку банку. Окрім того кредитодавець разом із кредитором умисно, отримавши предмет застави, подовжували спонукати позивача до виконання неіснуючих зобов'язань. Сукупна вартість кредиту перевищила суму позиченої в два рази.

У зв'язку із такими діями відповідачів позивач зазнав моральної шкоди, оскільки в той момент його мати хворіла на онкологічну хворобу, від якої в подальшому померла, і такі витрати завдавали моральних страждань. Також відповідачі знали про важкий стан позивача. З 2009 року по серпень 2010 року позивачу було встановлено інвалідність, він втратив більшу частину свого заробітку. Позивач неодноразово звертався за відстроченнями платежів, але систематично ТОВ «Кредекс Фінанс» здійснювали погрози та змушували до виконання неіснуючого зобов'язання.

01 квітня 2016 року за вищевказаним позовом судом відкрито провадження по справі.

16 травня 2016 року до суду від відповідача ТОВ «Кредекс Фінанс» надійшли заперечення на позов ОСОБА_1, в якому товариство просить відмовити у позові в повному обсязі у зв'язку з тим, що обсяг прав та обов'язків позивача щодо сплати кредитної заборгованості в зв'язку з укладенням Договору відступлення прав вимоги не погіршився та не змінився, змінився лише в існуючих зобов'язаннях кредитор. Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 18 липня 2008 року укладено письмово після ознайомлення позичальника з усіма умовами наведеного Договору.

Ні позивач, ні його представник у судове засідання 04.09.2018 не з'явилися, про час та місце повідомлялися належним чином, остання надала клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача АТ «Укрсиббанк»у судове засідання 04.09.2018 не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином.

Представник відповідача ТОВ «Кредекс Фінанс»у судове засідання 04.09.2018 не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вбачає необхідним у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з огляду на таке.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

18 липня 2008 року між позивачем та відповідачем АТ «Укрсиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11373703000. На підставі даного договору позивачем отримано кредитні кошти в розмірі 27 000,00 доларів США, що становило 130 688,10 грнза курсом НБ України (а.с.4-8).

Згідно пп. 1.2.2. п. 1.2 Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11373703000 від 18 липня 2008 року позичальник зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 20 липня 2015 року.

20 квітня 2012 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено Договір факторингу №05/12, відповідно до якого останньому перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 щодо виконання умов за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11373703000 від 18 липня 2008 року (а.с.9-11).

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що внаслідок укладення 20 квітня 2012 року Договору факторингу №05/12обсяг прав та обов'язків позивача щодо сплати кредитної заборгованості не погіршився та не змінився. Згідно вимог ст. 1077, 1078 ЦК України змінився лише в існуючих зобов'язаннях кредитор з АТ «Укрсиббанк» на ТОВ «Кредекс Фінанс», у зв'язку з чим внаслідок укладення вказаного договору права позивача як боржника за кредитним договором не були порушені.

14 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем ТОВ «Кредекс Фінанс», як новим кредитором, було укладено Договір про погашення заборгованості (ТЗ) за Кредитним договором №11373703000 від 18.07.2008 (а.с.12-13).

Згідно п. 2.1 зазначеного договору від 14 грудня 2012 року сторони домовились, що боржник в якості погашення заборгованості перед ТОВ «Кредекс Фінанс» за Кредитним договором передає у власність кредитору транспортний засіб «Skoda Oktavia» (Предмет застави), який за взаємною згодою сторін оцінений в сумі 98 400,00 грн.

Упункті 2.5 договору передбачено, що сума заборгованості, що залишилась не погашеною після передачі у власність Предмету застави, складає 116 555,66 грн.

Зі змісту вказаного вище Договору про погашення заборгованості (ТЗ) за Кредитним договором №11373703000 від 18.07.2008 судом встановлено, що позивач самостійно визнав суму заборгованості та підписав вказаний договір. Своїми підписами позивач підтверджує, що ознайомлений з умовами договору та погодився на них.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на час укладення спірного договору про надання кредиту) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за №11373703000 від 18 липня 2008 року укладено письмово після ознайомлення позичальника з усіма умовами наведеного Договору, про що свідчить його підпис на кожній сторінці договору (а.с.4-8).

До того ж згідно п. 7.2 розділу 7 договору від 18 липня 2008 року підписанням наведеного договору, позивач підтверджує, що всі умови Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу йому зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до себе та підтверджував свою здатність виконувати умови даного договору; зазначив, що розуміє та вважає справедливими всі умови Договору, свої права та обов'язки за Договором і погоджується з ними; перед укладенням даного Договору отримав інформаційний лист.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що при укладенні Кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов цього договору, про що свідчить підписання договору сторонами.

Проаналізувавши спірні договори та вищенаведені норми законодавства, суд вважає правильним у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст. 203, 215, 520, 524-526, 530, 627, 628, 638, 651, 652, 672, 1054, 1077, 1078 ЦК України; ст. 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів»; керуючись ст. 5, 12-13, 48, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 21 вересня 2018 року.

Суддя: