Ухвала суду № 76737007, 20.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/458/18 Справа № 711/7545/18 Категорія: ст. 183 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 – ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.09.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_9

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одружений, раніше не судимий, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 Б кв.15, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

застосований запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 04.11.2018 року включно, без можливості внесення застави.

в с т а н о в и л а :

Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання в межах строку досудового розслідування.

Клопотання мотивовано тим, що 05 вересня 2018 року о 22 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_9 в порушення вимог п. 2.9. а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, керуючи у стані алкогольного сп'яніння автомобілем «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись по вул. Л.Борисової в напрямку вул. Героїв Майдану в місті Кам'янка, Черкаської області, в порушення вимог п.п. 2.3. б), 12.3 ПДР України, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну, а саме після появи небезпеки для його руху у вигляді пішохода не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та в подальшому вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка рухалася по проїзній частині вул. ОСОБА_12. Після чого, водій ОСОБА_9 в порушення п. 2.10. а), п 2.10. г) ПДР України негайно не зупинив керований ним транспортний засіб, не залишився на місці пригоди, не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, та з місця скоєння дорожньо-транспортної пригоди зник.

В наслідок даної транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 05.09.2018 року від отриманих травм померла в карсті швидкої медичної допомоги. Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_9, а саме вимог п.п. 2.9 а). 2.3. б), 12.3 ПДР України знаходяться у причинному зв’язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_11

06.09.2018 року ОСОБА_9 затримано в порядку ст.208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.09.2018 року клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 задоволено. Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 04.11.2018 року включно, без можливості внесення застави.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.09.2018 року, адвокат звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, ухвалити нову ухвалу, обравши більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому вказує, що слідчий суддя повинен був відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення недотримані вимоги КПК України. Крім того, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Захисник вважає, що до його підзахисного можливо застосувати домашній арешт не порушуючи норми КПК України. Беручи до уваги те, що підзахисний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, на утриманні перебуває дружина та двоє малолітніх дітей, та бабуся, а пред 'явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами вважає що утримання ОСОБА_9 під вартою незаконне, а, жоден ризик передбачений статті 177 КК України не був доведений під час судового розгляду.

Заслухавши головуючого-суддю, доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, думку підозрюваного ОСОБА_9 та його адвоката ОСОБА_10, які підтримали апеляційну скарг, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок слідчого судді про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому' підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, що спричинив загибель людського життя, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Крім того, існують певні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний може впливати на свідків, а також переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування достатньо зібрано доказів для обгрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. При цьому існує безумовна наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Водночас, колегія суддів враховує ту обставину, що після дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_9 не зупинив керований ним транспортний засіб, не залишився на місці пригоди, не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілій та з місця скоєння дорожньо-транспортної пригоди зник, що свідчить про його байдужість до скоєного.

Доводи захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 про не доведення факту перебування ОСОБА_9 у стані алкогольного сп’яніння під час ДТП спростовується матеріалами справи. Крім того, суд на стадії досудового розслідування позбавлений права досліджувати та оцінювати докази, щодо їх належності та допустимості.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, ухвала судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обравши ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого і прийшов до вірного висновку, що по даному кримінальному провадженню маються докази, що вказують на причетність до вчинення злочину саме цієї особи та недостатність підстав для застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Доводи адвоката про те, що його підзахисний ОСОБА_9 раніше не судимий, на його утриманні перебуває дружина та двоє малолітніх дітей та бабуся, а тому утримання ОСОБА_9 під вартою є незаконне, колегія суддів вважає також безпідставними, які спростовуються вищевикладеними обставинами.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог статей 177, 178, 194 КПК України і ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України та дійшов вірного висновку про те, що застосування більш м’яких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_9

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення щодо застосування до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без внесення застави, а тому а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 183, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 вересня 2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_13 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :