Постанова № 76736931, 27.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1654/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 Категорія: 53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

судді-доповідача ОСОБА_2

суддів Бабенка В.М., Василенко Л.І.

секретар Винник І.М.

учасники справи:

позивач (скаржник) – ОСОБА_3,

відповідач – комунальний заклад «Черкаській обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.07.2018 (ухвалене о 10 год. 29 хв. у залі судових засідань Соснівського районного суду, повний текст складено 03.08.2018, суддя в суді першої інстанції – ОСОБА_1А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до комунального закладу «Черкаській обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради про скасування наказу про дисциплінарне стягнення, :

в с т а н о в и в :

04.06.2018 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, яким просила скасувати наказ відповідача №216 від 15.05.2018 «Про дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни», яким оголошено догану позивачу. В обґрунтування вказано на те, що згідно наказу №135 від 21.10.2016 вона прийнята на посаду лікаря-гінеколога-онколога онкологічного центру комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради в порядку переведення з КЗ «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини».

Відповідно до наказу відповідача №37-к від 01.03.2018 її переведено лікарем-гінекологом-онкологом обласного профілактично-лікувального, консультативного, скрінінгового центру «Здоров’я жінки» комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради.

Наказом №216 від 15.05.2018 «Про дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни» їй оголошено догану. Підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності стала та обставина, що вона відмовилася виконувати обов’язки завідувача обласного центру «Здоров’я жінки» в порядку переведення на цю посаду та була відсутня на робочому місці, оскільки наказом №203 від 04.05.2018 її з 11.05.2018 тимчасово, строком на один день, переведено на посаду завідувача обласного центру «Здоров’я жінки».

Вважає наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, так як не вчиняла дисциплінарних проступків та не порушувала трудової дисципліни. Позивач висловила незгоду з переведенням з приводу чого подала головному лікарю рапорт від 08.05.2018 про відмову від виконання покладених на неї обов’язків, не обумовлених трудовим договором.

Зазначені фактичні обставини стали підставами для звернення з цим позовом до суду.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.07.2018 позов у справі залишено без задоволення. При цьому суд виходив з того, що в даному випадку має місце порушення позивачем трудової дисципліни, отже оскаржений наказ до скасування не підлягає, оскільки позивач не виконала приписи чинного наказу про її тимчасове переведення для виконання іншої роботи.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала 03.09.2018 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з‘ясування судом обставин справи та на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням задовольнити позовні вимоги. Скаржник зазначає, що висновки суду про чинність наказу про тимчасове переведення позивача є помилковими, адже відповідний наказ було скасовано наказом від 23.07.2018. Суд не надав оцінку доводам позивача про відсутність підстав для виконання наказу про переведення. Невихід на роботу працівника у зв‘язку з незаконним переведенням не є прогулом.

Відповідач не скористався своїм правом для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

При розгляді справи встановлено, що згідно наказу №135 від 21.10.2016 ОСОБА_3 прийнята на посаду лікаря-гінеколога-онколога онкологічного центру комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради в порядку переведення з КЗ «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини». Відповідно до наказу відповідача №37-к від 01.03.2018 ОСОБА_3 переведено лікарем-гінекологом-онкологом обласного центру онкогінекології та мініінвазивної хірургії на 0,5 ставки та на 0,5 ставки лікарем гінекологом-онкологом обласного профілактично-лікувального, консультативного, скрінінгового центру «Здоров’я жінки».

Згідно наказу КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради №203 від 04.05.2018 «Про тимчасове переведення лікаря-гінеколога-онколога обласного центру онкогінекології та мініінвазивної хірургії ОСОБА_3П.», у відповідності до ч.1 ст.32, ч.2 ст.33 КЗпП України, з метою забезпечення безперебійної роботи з надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню в обласному лікувально-профілактичному консультативному скрінінговому центрі «Здоров’я жінки», ОСОБА_3 переведено з 11.05.2018 тимчасово строком на один день на посаду завідувача обласного лікувально-профілактичного діагностичного консультативного скрінінгового центру «Здоров’я жінки» з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

08.05.2018 ОСОБА_3 написала рапорт на ім’я головного лікаря КЗ «ЧООД» ЧОР ОСОБА_4, в якому зазначила, що відмовляється приступати до функціональних обов’язків лікаря гінеколога-онколога Центру «Здоров’я жінки» 11.05.2018 та з 16 травня по 18.05.2018 тому, що вихідний день за чергування та відпустка за власний рахунок не є винятковою обставиною, яка ставить або може поставити під загрозу життя або нормальні життєві умови людей, не є попередженням аварій, стихійних лих, епідемій, тобто не можуть відповідати ч.2 ст.33 КЗпП України про переведення працівника на інше місце роботи, яке не обумовлено його трудовим договором без його згоди.

11.05.2018 інспектором відділу кадрів ОСОБА_5 у присутності юрисконсульта відділу фінансово-економічної діяльності та правового забезпечення ОСОБА_6, завідувача диспансерно-поліклінічним відділенням ОСОБА_7, складено ОСОБА_7 про відсутність на робочому місці, з якого вбачається, що 11.05.2018, починаючи з 08.30 год., станом на 10.30 год. лікар-гінеколог-онколог ОСОБА_3 була відсутня на робочому місці – в обласному лікувально-консультативному скрінінговому центрі «Здоров’я жінки» (кабінет № 13 диспансерно-поліклінічного відділення), прийом та огляд громадян (пацієнтів), які звернулися до цього центру – не здійснювала.

З графіку роботи центру «Здоров’я жінки» на травень 2018 року вбачається, що лікар ОСОБА_3 11.05.2018 повинна була працювати в цьому центрі з 08.30-16.12 год. (обідня перерва з 12.00-12.30 год.), однак на графіку наявна помітка, що ОСОБА_8 з ним незгідна, оскільки він значно перевищує встановлені законом норми робочого часу.

З графіку роботи обласного центру онкогінекології та мініінвазивної хірургії вбачається, що 11.05.2018 лікар ОСОБА_3 11.05.2018 повинна була працювати з цьому центрі з 08.00-08.30 год.

Наказом №216 від 15.05.2018 «Про дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни» ОСОБА_3 оголошено догану, у зв’язку з відсутністю на робочому місці понад три години, не здійснення прийому хворих у центрі «Здоров’я жінки», що є порушенням п.4 розділу 1, п.п.3, 12 розділу 2 Посадової інструкції лікаря-гінеколога-онколога обласного лікувально-консультативного скрінінгового центру «Здоров’я жінки» (не здійснення консультативного прийому згідно графіку).

Крім того, 18.06.2018 Управлінням Держпраці у Черкаській області винесено припис про усунення виявлених порушень № ЧК-485/375/АВ/П, яким зобов’язано головного лікаря КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради ОСОБА_4 усунути порушення, зокрема, щодо видання наказу №20 від 04.05.2018 про тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, оскільки таке переведення згідно вимог ч.1 ст.32, ч.1 ст.33 КЗпП України допускається лише за згодою працівника. Згода на тимчасове переведення ОСОБА_3 на момент інспекційного відвідування відсутня. Зобов’язано дотримуватися вимог чинного законодавства при тимчасовому переведенні працівника на іншу роботу не обумовлену трудовим договором.

27.06.2018 відповідачем вказаний припис було оскаржено до Управління Держпраці у Черкаській області з вимогою про його скасування. Відповідно до п.30 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017 №295, подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.

Однак 23.07.2018 наказом відповідача №313 на виконання припису №ЧК-485/375/АВ/П від 18.06.2018 «Про усунення виявлених порушень», складеного головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управлінням Держпраці у Черкаській області ОСОБА_9, скасовано наказ від 04.05.2018 №203 «Про тимчасове переведення лікаря-гінеколога-онколога обласного центру онкогінекології та мініінвазивної хірургії ОСОБА_3П.» (а.с.149).

Зазначений наказ було винесено у день ухвалення оскарженого в цій справі судового рішення.

У даному випадку при вирішенні наявного спору слід врахувати наступні приписи законодавства.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення: догана або звільнення.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, зокрема: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку). При притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків.

Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно із роз’ясненнями Верховного Суду України, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст.147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника тощо. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Роботодавець має право вимагати від працівника виконання лише тих трудових обов'язків, які обумовлені між ними, і застосовувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку, тобто не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності встановленої особи працівника, яка порушила трудові обов'язки, її вини, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв'язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

Згідно п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» суд повинен з’ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Фактичною підставою для накладення дисциплінарного стягнення на позивача у цій справі стало невиконання нею приписів наказу про її тимчасове переведення на іншу роботу. Роботодавцем було зафіксовано відсутність позивача на робочому місці з урахуванням встановленого графіку роботи згідно наказу про тимчасове переведення працівника, що і стало причиною накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

При цьому роботодавець не відібрав у позивача пояснень з приводу її відсутності на робочому місці, що відповідач зафіксував у акті від 11.05.2018 о 10 год. 50 хв.

Не можна погодитися з вказівкою відповідача на те, що позивач надавала пояснення з цього приводу, адже у матеріалах справи відсутні будь-які докази надання позивачем пояснень саме щодо складеного роботодавцем акту від 11.05.2018 про її відсутність на робочому місці.

Відсутність пояснень працівника дає підстави роботодавцю для накладення дисциплінарного стягнення тільки у випадку особистої відмови їх надати, що фіксується у відповідному акті, що в даній справі не доведено відповідачем.

Крім того, з пояснень позивача, наданих апеляційному суду, слідує, що в час, коли було складено вищезазначений акт по її відсутність від 11.05.2018, вона перебувала в ординаторській медичного центру «Здоров’я жінки», а акт складався в кабінеті №13 диспансерно-поліклінічного відділення закладу.

Всупереч вимог ч.1 ст.81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести доказами свої вимоги та заперечення, відповідач не надав суду доказів того, що робочим місцем позивача є саме кабінет №13 у якому складався акт про її відсутність.

Жодних доказів, які б спростовували пояснення позивача про її перебування 11.05.2018 у приміщенні медичного центу «Здоров’я жінки» відповідач не надав.

З матеріалів справи (рапорту від 30.04.2018 на а.с.111) вбачається, що позивач мала бути переведена тимчасово на посаду завідувача відділення на 11.05.2018 на весь день. При цьому апеляційний суд враховує, що фактично позивач працювала у медичному закладі на 0,5 ставки, що вбачається з трудової книжки позивача та відповідач не оспорює.

Однак у наказі відповідача про тимчасове переведення позивача на посаду завідувача відділенням не міститься диференціації щодо часу протягом якого 11.05.2018 позивач мала виконувати обов’язки лікаря за основним трудовим договором на 0,5 ставки та обов’язки завідувача відділенням згідно наказу про її переведення протягом усього робочого дня.

Отже відповідачем не обґрунтовано можливість одночасного виконання позивачем у справі протягом 11.05.2018 як обов’язків лікаря медичного закладу так і обов’язків завідувача відділенням.

Також судом помилково не було враховано, що відповідачем 23.07.2018 року, на виконання припису від 18.06.2018 року «Про усунення виявлених порушень», складеного Головним державним інспектором Управління Держпраці у Черкаській області Томіленко Т.Д., яким роботодавця позивача було зобов’язано усунути виявлені порушення трудового законодавства при винесенні наказу від 04.05.2018 року за № 203, зазначений наказ скасовано у зв‘язку з його невідповідністю нормам трудового законодавства.

Апеляційний суд враховує, що оскільки наказ про переведення позивача скасовано роботодавцем на виконання припису Управління Держпраці у зв’язку з виявленими порушеннями трудового закаонодваства, отже він є незаконним в момент його винесення.

Далі, відповідно до п.24 постанови пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» невихід працівника на роботу в зв'язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин.

Виходячи з положень ст.31 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівників виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Частиною 1 статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З вищезазначеного вбачається, що працівник не зобов’язаний виконувати наказ роботодавця, який вимагає виконання роботи не обумовленої трудовим договором, а не вихід працівника на роботу в зв’язку з незаконним переведенням не є прогулом.

Таким чином, у зв‘язку з відсутністю підстав для виконання позивачем у цій справі роботи, за прогул якої на неї накладено дисциплінарне стягнення, у зв‘язку зі скасуванням наказу про тимчасове переведення працівника, на відповідну особу дисциплінарне стягнення накладатися не може.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що в даному випадку має місце порушення відповідачем як процедури застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани , так і відсутність законних підстав для його застосування, оскільки наказ про тимчасове переведення працівника було скасовано самим роботодавцем у зв’язку з його невідповідністю трудовому законодавству.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.07.2018 у цій справі підлягає до скасування у зв‘язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи з винесенням постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги у цій справі підлягають до стягнення з КЗ «ЧООД» Черкаської обласної ради на користь ОСОБА_3 у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу – задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.07.2018 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до комунального закладу «Черкаській обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради про скасування наказу про дисциплінарне стягнення – скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до комунального закладу «Черкаській обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради про скасування наказу про дисциплінарне стягнення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ комунального закладу «Черкаській обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради №216 від 15.05.2018 «Про дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни», яким оголошено догану ОСОБА_3.

Стягнути з комунального закладу «Черкаській обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 27.09.2018.

Суддя-доповідач

Судді