Постанова № 76736291, 26.09.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року

м. Рівне

Справа № 565/2097/17

Провадження № 22-ц/787/1444/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів:

головуючий суддя Боймиструк С.В., судді: Шимків С.С., Хилевич С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" – ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 червня 2018 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулися до Кузнецовського міського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 28.12.2015 в сумі 14014,67 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг підписав заяву без номера від 28.12.2015 року, відповідно до якої отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та у межах встановленого кредитного ліміту.

У позовній заяві позивач доводить порушення відповідачем умов укладеного договору як на підставу стягнення пені та штрафу. При непогашенні суми прострочених зобов’язань за кредитом, згідно з п.2.1.1.12.2.1 договору, на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Відповідно до п.2.1.1.7.6 договору, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову.

Покликаючись на те, що відповідач порушив вказані вимоги, позивач вказує, що станом на 04.07.17 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 14 014,67 грн., з них 3 845,76 грн. – тіло кредиту, 2495,85 грн. – нарахованих відсотків за користування кредитом, 6 529,50 грн. – пені, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 643,56 грн. – штраф (процентна складова).

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 червня 2018 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково : стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 3187,81 грн. заборгованості за кредитним договором від 28.12.2015 станом на 04.07.2017. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено у зв’язку з недоведеністю.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі представник АТ КБ "ПриватБанк" – ОСОБА_1 зазначає, що позивачем надані належні та допустимі докази по справі. Крім іншого, наданий також розрахунок заборгованості. у якому вказані суми відсотків, пені та інші суми відповідно до кредитного договору. Відповідачем ці докази не спростовані.

Вказує на те, що заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ "ПриватБанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку. Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України.

Також вказує, що укладаючи кредитний договір відповідач не мав сумнівів щодо його розумності та справедливості. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою додаються до позовної заяви. Отже, позивач звернувся із позовом у межах строку позовної давності та по справі були надані усі належні докази по справі, а тому при ухваленні рішення судом були порушені ст.ст.257-264, 1054-1056 ЦК України.

Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у стягненні суми та ухвалити нове, яким позов ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнити.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_2 вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки її доводи є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства, враховуючи всі фактичні обставини справи, правильно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права.

Зазначає про те, що в анкеті-заяві від 28.12.2015 ,яка досліджувалась у судовому засіданні відсутні будь-які умови, в тому числі відсоткова ставка, наслідки невиконання або порушення умов виконання договору та порядок видачі кредиту відповідачу.

Досліджені судом копії витягів не містять підписів від імені відповідача або інших даних про те, що відповідач неналежним чином ознайомився з ними і погодився на отримання кредиту на таких умовах, а тому суд першої інстанції об’єктивно не взяв їх до уваги, оскільки позивачем не доведено їх належності до предмету доказування. Інших належних, допустимих і достовірних доказів, які підтверджували б умови видачі кредиту, у тому числі розмір проценту за користування кредитом, підстави та умови стягнення штрафів та пені, до суду позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк" не подано, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недоведеність позовних вимог у частині стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, штрафів та пені.

Вказує на те, що доводи відповідача в тому, що відсутність підпису позичальника на Умовах та правилах надання банківських послуг є підтвердженням того, що з такими умовами позичальник не ознайомився та не погоджувався, узгоджується з позицією Верховного Суду, яка висловлена ним в постанові від 25.07.2018 по справі №754/2568/16-ц (провадження №61-2434св18).

На підставі викладеного просила, апеляційну скаргу банку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 274, ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду у порядку письмового та спрощеного позовного провадження, як малозначна справа.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 червня 2018 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково : стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 3187,81 грн. заборгованості за кредитним договором від 28.12.2015 станом на 04.07.2017. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено у зв’язку з недоведеністю.

Ухвалюючи дане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що належних, допустимих і достовірних доказів, які підтверджували б умови видачі кредиту, у тому числі розмір проценту за користування кредитом, підстави стягнення штрафів та пені, до суду позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» не подано, а тому дійшов висновку про недоведеність позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_2 відсотків за користування кредитом, штрафів та пені.

Такий висновок місцевого суду не в повній мірі відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи. а саме : із копії анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, яка підписана 28.12.2015 року від імені ОСОБА_2 та співробітника ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 та містить відтиск печатки позивача, що відповідач погодився з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими у рекламному буклеті, складають між відповідачем ОСОБА_2 і банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився із договором про надання банківських послуг до його укладення. Згоден з його умовами. Примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua. Зобов'язався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно, самостійно знайомитись з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Також, зазначено, що умови кредитування, відомості про сукупну вартість кретину відповідачу роз'яснені і зрозумілі. Рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування ним отримані (а.с.5).

Частиною 1 ст.1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За вимогами до письмової форми правочину, визначеними ч.1-2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що анкета-заява від 28.12.2015 року, яка подана позивачем, відповідає усім вимогам, необхідним для письмового правочину, та визнає вказану анкету-заяву як таку, що відповідає вимогам кредитного договору.

Зі змісту Анкети-заяви від 28.12.2015 року випливає, що розмір та умови наданого кредиту викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах, правилах користування основними умовами обслуговування і кредитування, які розташовані у рекламному буклеті.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згаданий кредитний договір підписаний відповідачем та складається з Анкети позичальника, "Умов і правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою" та "Тарифів Банку".

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку про те, що банком не було надано належних доказів на підтвердження того, що в анкеті-заяві від 28.12.2015 року, яка досліджувалась у судовому засіданні відсутні будь-які умови, у тому числі відсоткова ставка, наслідки невиконання або порушення умов виконання договору та порядок видачі кредиту відповідачу, адже такі умови прописані в "Умов і правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою" та "Тарифів Банку". Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою додаються до позовної заяви.

Крім того, заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ "ПриватБанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку. Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України.

З розрахунку заборгованості вбачається рух коштів по рахунку і часткове його погашення позичальником, зокрема востаннє 01.10.2016, що свідчить про часткове виконання відповідачем зобов'язання (а.с.4).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Свого обов'язку по поверненню кредиту у строки на умовах та в розмірах, передбачених договором, відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим, за розрахунком банку, станом на 04.07.2017 року за ним утворилась заборгованість в сумі 14014,67 грн., яка складається з наступного:

- 3845,76 грн. – заборгованість по кредиту;

- 2495,85 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 6529.50 грн. - заборгованість за пенею;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф фіксована частина;

- 643,56 грн. - штраф процентна складова.

Факт нарахування вказаної заборгованості підтверджуються розрахунком. ( а.с.4)

Колегія суддів вважає, що позивачем було надано належні допустимі та достовірні докази, які підтверджують умови видачі кредиту, у тому числі розмір процентів за користування кредитом, підстави стягнення штрафів та пені. Зокрема такими доказами є розрахунок заборгованості за договором №б/н від 28.12.2015, укладеного між ПриватБанк та ОСОБА_2, станом на 04.07.2017 та довідка ПАТ КБ «ПриватБанк» від 03.01.2018 року, згідно якої ОСОБА_2, згідно з кредитним договором від 28.12.2015 року, отримав картки, у тому числі № 4149437857483703, термін дії якої встановлений до останнього дня 03.2019 року. Вказана копія довідки узгоджується з копією довідки про рух коштів по вказаному картковому рахунку ОСОБА_2, відповідно до якого вперше кошти надійшли на цей рахунок і були зняті з нього 28.12.2015 року.

З викладеного випливає, що відповідач ОСОБА_2 має заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» по кредитному договору від 28.12.15, яка складається з 3845,76 грн..- тіло кредиту та 2495,85 грн. відсотки за користування кредитом, які, на підставі ч.1 ст.1054 ЦК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Однак, колегія суддів вважає, що покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним стягнення з позичальника на користь банку лише один з із заявлених до стягнення штрафів (фіксована частина) в сумі 500 грн. та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 6529,50 грн. та штрафу (процентна складова) в сумі 643,56 грн.

На підставі наведеного та проаналізувавши дослідженні у справі докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що так як ОСОБА_2 порушено свої зобов’язання перед ПАТ КБ "ПриватБанк", то наявні правові підстави для часткового задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" та стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за договором № б/н від 28.12.2015 року у розмірі 6841,61 грн., яка складається з: 3845,76 грн. - основний борг, 2495,85 грн. - заборгованість за відсотками, а також штраф в сумі 500 грн. (фіксованої частини).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що позовна заява та апеляційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягають частковому задоволенню, тому судовий збір необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги, було заявлено позивачем на суму 14014,67 грн., а задоволено на суму 6841,61 грн., тому підлягають до стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судові витрати, які складаються з витрат за розгляд справи судом першої інстанції (судового збору в сумі 1600 грн. та вартості розміщення оголошення в персі в сумі 630 грн.) та за розгляд справи судом апеляційної інстанції (судовий збір в сумі 1762 грн.) та враховуючи пропорційність до розміру задоволених позовних вимог підлягають до стягнення в сумі 1948,50 грн.

Ураховуючи те, що судом неповно з'ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк".

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу, яка подана представником акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" – ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 червня 2018 року скасувати.

Позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.12.2015 року у розмірі 6841 (шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 61 коп, яка складається з: 3845,76 грн. - основний борг, 2495,85 грн. - заборгованість за відсотками, 500 грн. - штраф.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати за розгляд справи судом першої та апеляційної інстанції у розмірі 1948,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2018 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.С. Шимків

ОСОБА_4