Вирок № 76735959, 27.09.2018, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 566/356/17

номер провадження 1-кп/558/3/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року смт Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області

в складі:

одноосібно суддя Олексюк А.О.,

секретар судового засідання Савкова Г.М.,

за участю:

прокурора Сабади О.М.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180160000178 від 30.05.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого слюсарем-механіком з ремонту автомобілів ФОП "ОСОБА_3М.", одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей 2012 та 2016 років народження, не депутата, не військовозобов»язаного, судимого Ковельським міським судом Волинської області 11.06.2001 року за ч.6 ст.19, ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 144 із застосуванням ст.ст. 42,44 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на 5 років із конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна; ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 21.09.2001 року вирок Ковельського міського суду від 11.06.2001 року залишено без змін; ухвалою Верховного Суду України від 07.05.2002 року вирок Ковельського міського суду від 11.06.2001 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 21.09.2001 року залишено без змін; постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 04.02.2005 року умовно-достроково звільнений з місць позбавлення з невідбутим строком покарання 2 місяці 24 дні; вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.12.2006 року за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 289, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 8 років із конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна; ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 02.03.2007 року вирок Ковельського міськрайонного суду від 19.12.2006 року змінено, дії ОСОБА_1 перекваліфіковано з ч.3 ст.15,ч.3 ст.289 на ч.3 ст.15, ч.2 ст.289 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на 5 років без конфіскації майна; постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 14.01.2009 замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м’яким покаранням, призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 5 місяців; постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 27.10.2009 звільнено умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.12.2006, з невідбутим строком покарання 1 рік 6 місяців 24 дні; вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 07.04.2014 за ч.2 ст.272 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з охороною праці на виробництві, строком на 1 рік; постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 13.05.2015 року звільнений від відбування призначеного покарання; відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 88, п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 89, ч. 5 ст. 90 та ст. 91 КК України судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Впродовж квітня-травня 2016 року ОСОБА_1, будучи засновником, директором та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-авто-сервіс» (ЄДРПОУ 3988503171101, податковий номер 39885039, код КВЕД 23.32 «Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини», юридична адреса: вул. Кузнецова, буд. 100, с. Новини, Млинівський район, Рівненська область, 35134) (далі - ТзОВ «Буд-авто-сервіс»), являючись службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які полягають в оперативному управлінні діяльністю очолюваного ним підприємства, забезпеченні виконання його планів робіт, розпорядженні майном, виданні наказів та інших актів щодо діяльності товариства, умисно, усвідомлюючи, що в ТзОВ «Буд-авто-сервіс» відсутній спеціальний дозвіл (ліцензія) на користування надрами, всупереч вимогам ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-ХІІ, яка передбачає спеціальне використання природних ресурсів за умов оформлення права володіння, користування або оренди природними ресурсами загальнодержавного значення на підставі спеціального дозволу, зареєстрованого у встановленому законом порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, в порушення вимог ст.ст. 16, 18, 19, 28, 51, 56 та 65 Кодексу України про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР, а також Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, за відсутності проекту і плану розробки родовищ корисних копалин, організував та здійснив незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

Так, ОСОБА_1., у вищевказаний період, незаконно, безоплатно, шляхом самовільного зайняття земельної ділянки та видобування надр загальнодержавного значення, на території земельної ділянки сільськогосподарського призначення (угіддя - рілля), розташованої за межами населеного пункту с. Новини Млинівського району Рівненської області на території Пугачівської сільської ради Млинівського району Рівненської області (ділянка під кар’єром загальною площею 1,2565 га), а саме з північної сторони від ТзОВ «Буд-авто-сервіс», що розташоване за адресою: с. Новини, вул. Кузнецова, 100 Млинівського району Рівненської області, шляхом надання усних розпоряджень та вказівок працівникам даного підприємства на видобуток корисних копалин, які не знали та не могли знати про злочинні наміри ОСОБА_1, з використанням екскаватора із маркуванням «КПЗ 220101Г» без державного реєстраційного номеру та вантажного автомобіля марки «ЗИЛ-130» без державного реєстраційного номеру, зняв верхній шар ґрунту, внаслідок чого утворив кар’єр, звідки відкритим способом видобув висококарбонатну легку глину, яка згідно «Переліку корисних копалин загальнодержавного значення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 є корисною копалиною загальнодержавного значення, в результаті чого завдав державі шкоду на загальну суму 73549,16 грн.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення (глини), ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.240 КК України.

У відповідності до норм ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, з’ясувавши думку представника сторони обвинувачення, обвинуваченого та його захисника щодо тих доказів, які потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Вважаючи на те, що заперечень від учасників судового провадження, щодо обсягу та порядку дослідження доказів не поступало, суд ухвалив допитати обвинуваченого та дослідити долучені до матеріалів кримінального провадження документи, що характеризують обвинуваченого як особу.

Суд з’ясував, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню і переконався у добровільності їх позиції. Обвинуваченому ОСОБА_1 та іншим учасникам судового провадження роз'яснено, що при відмові від дослідження доказів, які ніким не оспорюються, вони будуть позбавлені можливості оскаржити їх в апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та показав, що повністю визнає себе винним по пред'явленому обвинуваченню. Визнає всі обставини викладені в обвинувальному акті та щиро розкаюється в скоєному. Також повністю визнав цивільний позов в даному кримінальному провадженні та згідний оплатити спричинені збитки, оскільки на сьогодні офіційно працевлаштований та має офіційні доходи. Просить суд його суворо не карати, а застосувати до нього вид покарання у вигляді штрафу.

Допитавши обвинуваченого та дослідивши як докази по справі документи, які характеризують обвинуваченого як особу, з’ясувавши інші питання, що вирішуються при ухваленні вироку, суд вважає доведеним у ході судового розгляду винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 Кримінального кодексу України,- незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (глини).

Судом також досліджено характеризуючі особу обвинуваченого матеріали.

ОСОБА_1 раніше судимий, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, про що підтверджує довідка № 82—23012017/56014 ОСК ГУНП України в Рівненській області /а.п.58-59 т.2 /.

Так згідно, вироку Ковельського міського суду Волинської області від 11.06.2001 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.6 ст.19, ч.3 ст. 144, ч.2 ст. 140 КК України та із застосуванням ст.ст. 42, 44 КК України (в редакції 1960 року) засуджено до покарання у виді позбавлення волі на 5 років у виправно-трудовій колонії посиленого режиму із конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна /а.п.62-71 т.2/.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 21.09.2001року вирок Ковельського міського суду від 11.06.2001 залишено без змін /а.п. 72-76 т.2/.

Як вбачається, з ухвали Верховного Суду України від 07.05.2002 року вирок Ковельського міського суду від 11.06.2001 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 21.09.2001 року залишено без змін /а.п.77-79 т.2/.

Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 04.02.2005 року ОСОБА_1 умовно-достроково звільнено з місць позбавлення волі з невідбутим строком покарання 2 місяці 24 дні /а.п.88 т.2/.

Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.12.2006 року за ч.3 ст.15, ч.3 ст.289, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, із застосуванням ст. 70 КК України ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі на 8 років із конфіскацією майна /а.с.80-82 т.2/.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 02.03.2007 року вирок Ковельського міськрайонного суду від 19.12.2006 року змінено, дії ОСОБА_1 перекваліфіковано з ч.3 ст.15,ч.3 ст.289 КК на ч.3 ст.15, ч.2 ст.289 КК України та із застосуванням ст. 70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на 5 років без конфіскації майна /а.п.83-84 т.2/.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 14.01.2009 року ОСОБА_1 замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м’яким покаранням у виді обмеження волі на строк 2 роки 5 місяців /а.п.91 т.2/.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 27.10.2009 року ОСОБА_1 звільнено умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.12.2006, з невідбутим строком покарання 1 рік 6 місяців 24 дні. /а.п.94 т.2/.

Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 07.04.2014 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст.272 КК України і засуджено до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з охороною праці на виробництві, строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання та встановлено іспитовий строк один рік /а.п.97-100 т.2/.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 13.05.2015 року ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання /а.п.109 т.2/.

Відповідно до свідоцтв про народження серії І-ГЮ № 176458 та серії І-ГЮ № 243957, ОСОБА_1 є батьком неповнолітніх дітей: доньки Анастасії, ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.п.107-108 т.2/.

Як вбачається з характеристики на ОСОБА_1, останній працює слюсарем-механіком з ремонту автомобілів ФОП "ОСОБА_3М." з 01.05.2018 року і по місцю роботи характеризується виключно з позитивної сторони /а.п.125 т.3/.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст.65 Кримінального кодексу України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, які пом’якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд бере до уваги обставини, передбачені ст.ст.66,67 Кримінального кодексу України, які пом’якшують і обтяжують його покарання.

Так обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_1, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на вихованні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який виключно позитивно характеризується по місцю роботи, на вихованні має двох неповнолітніх дітей, щиро покаявся у вчиненому, має постійне місце роботи та обставини, що пом’якшують його покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу і саме таке покарання буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Прокурором у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов в інтересах Млинівської селищної ради Рівненської області про стягнення шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням в розмірі 73 549, 16 грн. Обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав даний позов, згідний на відшкодування даних коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведенності підстав і розміру позову, задовільняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю зі слідуючих підстав.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Представництво інтересів держави здійснюється прокурором на підставі заподіяння державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Пред'являючи позов в інтересах держави - в особі Млинівської селищної ради Рівненської області прокурором переслідується мета відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного заняття земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та зняття грунтового покриву ( родючого грунту) без спеціального дозволу.

З'ясувавши обставини справи та взявши до уваги повне визнання вини самим обвинуваченим у вчиненні даного кримінального правопорушення та визнання цивільного позову, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю та рахує за необхідне стягнути з обвинуваченого в дохід державного бюджету, зокрема на рахунок Млинівської селищної ради 73 549 грн. 16 коп. шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням.

У ст. 1 Закону " Про судовий збір" від 08 липня 2011 року визначено, що судовий збір включається до складу судових витрат.

Оскільки питання про розмір та порядок розподілу судових витрат діючим кримінальним законом не врегульовано, то до них застосовуються норми ЦПК України. Так у відповідності до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, з другої сторони стягуються судові витрати на користь держави.

Суд, задовільняючи цивільний позов про відшкодування шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням, зобов'язаний стягнути судовий збір з обвинуваченого на користь держави в розмірі 735, 49 грн.

Відповідно до постанов про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 30 травня 2016 року, від 18 січня 2017 року, від 17 червня 2016 року, від 30 червня 2016 року, речовими доказами по справі визнано: вантажний автомобіль марки «ЗИЛ-130» зеленого кольору без реєстраційного номеру, екскаватор червоного кольору, без реєстраційного номеру з маркуванням на двигуні «КПЗ 220101Г», усереднені зразки грунту із кузова автомобіля "ЗИЛ-130, що упаковані в пакет НДЕКЦ № 0209737, із ковша екскаватора, що упаковані в пакет НДЕКЦ № 0209738, та із поверхні кар"єру, що упаковані в пакет НДЕКЦ № 0209736 / а.п.15 т.1/; зразки глини, з кузова автомобіля, з ковша екскаватора, які разом із першопочатковими упаковками поміщені в спеціальні полімерні пакети «Експертна служба…3062045, 3062046 та 3062047 білого кольору з написами та малюнками синього, жовтого, червоного та чорного кольорів та передані на тимчасове відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського ВП Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області (т. 1 а.п. 50, 51); 14 дерев"яних щитів (піддонів) з будівельною цеглою в кількості 4200 штук (т. 1 а.п. 67); навантажувач жовтого кольору із написом на двигуні 7201-078445(т. 1 а.п. 127-138).

Відповідно до ст. 100 КПК України, суд вирішує долю речових доказів.

Згідно довідки Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, витрати на проведення судової ґрунтознавчої експертизи (висновок експерта №2-0585/16 від 20.10.2016 року, довідка про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні) становлять 2090,95 грн /а.п. 44-49 т.2/.

Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Затримання особи, запобіжні заходи, до ОСОБА_1 не застосовувалися.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.50, 65, 66, 67, ч.2 ст. 240 Кримінального кодексу України, керуючись ст.ст. 100, 124, 373- 374, 376, 395 КПК України , -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1, винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.240 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 6800 гривень).

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні в інтересах Млинівської селищної ради Рівненської області до ОСОБА_1, про стягнення шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням - задовільнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, (жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаціний номер НОМЕР_1) на користь Млинівської селищної ради (місце знаходження: смт.Млинів, вул. Степана Бандери, 1, Рівненської області, р/р 31414544017433, код доходу 24060300, код ЄДРПОУ 37914958, МФО 899998, отримувач: УК у Млинівському районі, Млинів ОТГ) 73549 (сімдесят три тисячі п"ятсот сорок дев"ять) гривень 16 копійок шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 735 (сімсот тридцять п"ять) гривень 49 копійок (р/р 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації бюджету 22030106).

Арешт накладений на будівельну цеглу у кількості 4200 штук, власником якої є юридична особа – ТзОВ "Буд-авто-сервіс", відповідно до ухвали Млинівського районного суду Рівненської області від 02 липня 2016 року – скасувати.

Арешт накладений на речові докази, а саме автомобіль марки «ЗИЛ-130» зеленого кольору без державного реєстраційного номеру та екскаватор червоного кольору із написом на двигуні «КПЗ 220101Г» без державного реєстраційного номеру, користувачем та власником яких являється ТзОВ "Буд-авто-сервіс" (юридична та фактична адреса підприємства: Рівненська область, Млинівський район, с.Новини, вул.Кузнецова, 100), відповідно до ухвали Млинівського районного суду Рівненської області від 13 липня 2016 року – скасувати.

Речові докази:

- вантажний автомобіль марки «ЗИЛ-130» зеленого кольору без державного реєстраційного номеру, який переданий на тимчасове відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_4, – передати йому в користування.

- екскаватор червоного кольору із написом на двигуні «КПЗ 220101Г» без державного реєстраційного номеру, переданий на тимчасове відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_5 - передати йому в користування.

- усереднені зразки грунту із кузова автомобіля "ЗИЛ-130, що упаковані в пакет НДЕКЦ № 0209737, із ковша екскаватора, що упаковані в пакет НДЕКЦ № 0209738, та із поверхні кар"єру, що упаковані в пакет НДЕКЦ № 0209736 , які передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського відділення поліції Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області – знищити;

- зразки глини, з кузова автомобіля, з ковша екскаватора, які разом із першопочатковими упаковками поміщені в спеціальні полімерні пакети «Експертна служба…3062045, 3062046 та 3062047 білого кольору з написами та малюнками синього, жовтого, червоного та чорного кольорів та передані на тимчасове відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського ВП Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області – знищити;

- 14 дерев"яних щитів (піддонів) з будівельною цеглою в кількості 4200 штук, що знаходяться на території Млинівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області - передати ТзОВ "Буд-авто-сервіс", що знаходиться с.Новини, вулиця Кузнєцова, буд.100, Млинівського району, Рівненської області;

- навантажувач жовтого кольору із написом на двигуні 7201-078445, без реєстраційного номеру, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - передати йому у користування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2090,95 (дві тисячі дев"яносто) гривень 95 копійок витрат за проведення судової грунтознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок суду ухвалено в нарадчій кімнаті в одному примірнику. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя