Постанова № 76735844, 26.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1682/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2043/18Головуючий у 1-й інстанції Заколодяжна О. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.,

за участю секретаря Ачкасової О.Н.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 липня 2018 року (час ухвалення рішення з 12:46 по 15:48; дата виготовлення повного тексту рішення – 06 липня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на ? частину земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та користуванні спадковим майном, поділ спадкового майна та визнання права власності в порядку спадкування за законом, треті особи: Зіньківська державна нотаріальна контора, відділ у Зіньківському районі Головного Управління Держгеокадастру в Полтавській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом після смерті 11.12.2012 року його матері ОСОБА_4 на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,05 га, кадастровий номер 5321310100:50:019:0032, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Червоноармійській,39 в м. Зінькові Полтавської області, що належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 056388, виданого 25 жовтня 2004 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 21.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів про належність земельної ділянки спадкодавцю він не може прийняти спадщину а його частка на земельну ділянку становить ? частину.

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, після неодноразових уточнень остаточно просив:

- визнати за ним та за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті їхньої матері ОСОБА_4, померлої 11.12.2012 року, за кожним по 1/2 частині спадкового майна, а саме: житловий будинок та земельна ділянка площею 0,05 га, кадастровий номер 5321310100:50:019:0032, розташовані по вул.І.Петровського,39 (стара назва – «вул.Червоноармійська») в м. Зінькові Полтавської області, а також 31/100 частини житлового будинку з будівлями та спорудами, розташованого по вул. Гончарній, 63 (стара назва – «вул. Котовського») в м.Зінькові Полтавської області.

-в рахунок його 1/2 частки в спадковому майні після смерті матері ОСОБА_4 виділити йому в натурі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що складається з коридору площею 4,2 кв. м., житлової кімнати площею 13,0 кв.м, житлової кімнати площею 7,5 кв.м., кухні площею 11,7 кв.м., кладової площею 3,5 кв.м, веранди площею 9,1 кв.м., загальна площа будинку становить 49,0 кв.м., житлова площа 20,5 кв.м. з господарсько-побутовими спорудами: сараю «Б», погріба «б», сараю б1», літньої кухні «В», вбиральні «Г», огорожі №1-4, та земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 5321310100:50:019:0032, призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовані по вул. І.Петровського,39 (стара назва - «вул.Червоноармійська») в м. Зінькові, Полтавської області;

Визнати за ним право власності на виділене в натурі спадкове майно.

- залишити у власності ОСОБА_2 31/100 частини житлового будинку з будівлями та спорудами, позначеного на плані літ. «А-1», розмір житлової площі якого становить 49,1 кв.м, загальна площа 126,4 кв.м., сараю «Б», сараю-«В», сараю «Г», вбиральні «Д», гаража «К» , сараю- «Л», , сараю- «в», погріба «г», огорожі №1, воріт огорожі №2, огорожі №3, огорожі №4, розташованого по вул. Гончарна,63 (стара назва – «вул. Котовського») в м. Зінькові Полтавської області.

- зобов’язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_3 перешкоди в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, розташованими по вул. Петровського,39 (стара назва – «вул.Червоноармійська») в м. Зінькові, шляхом передачі йому ключів від входу в будинковолодіння та припинення незаконного проживання особи, вселеної ним поза його волею.

- за відхилення від ідеальних часток стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці вартості ідеальних часток в спадковому майні в розмірі 31 590 грн..

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати, в тому числі витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2 200 грн., в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В обґрунтування зустрічного позову вказував, що оскільки у добровільному порядку неможливо поділити спадкове майно і ОСОБА_2 чинить перешкоди в користуванні будь-чим зі спадкового майна, то запропонований розподіл буде найбільш прийнятним для обох сторін.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 липня 2018 року позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,05 га, кадастровий номер 5321310100:50:019:0032, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по вул. І. Петровського,39 (стара назва – «вул. Червоноармійська») в м. Зінькові Полтавської області, що залишилась після померлої 11.12.2012 року ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні та користуванні спадковим майном, поділ спадкового майна та визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено в повному обсязі.

Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом за кожним по 1/2 частині спадкового майна, що залишилось після смерті їхньої матері ОСОБА_4, померлої 11.12.2012 року.

Виділено ОСОБА_3 в натурі в рахунок 1/2 частини спадкового майна, що залишилось після смерті матері ОСОБА_4, померлої 11.12.2012 року, та визнано за ним право власності на житловий будинок, загальною площею 49,0 кв.м., житловою площею 20,5 кв.м. і складається з коридору площею 4,2 кв. м., житлової кімнати площею 13,0 кв.м, житлової кімнати площею 7,5 кв.м., кухні площею 11,7 кв.м., кладової площею 3,5 кв.м, веранди площею 9,1 кв.м., з господарськими спорудами : сараєм «Б», погрібом «б», сараєм б1», літньою кухнею «В», вбиральнею «Г», огорожею №1, огорожею №2, огорожею №3,огорожею №4 та земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 5321310100:50:019:0032, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованих по вул. І. Петровського,39 (стара назва – «вул.Червоноармійська») в м.Зінькові Полтавської області.

Виділено ОСОБА_2 в рахунок 1/2 частини спадкового майна, що залишилось після смерті його матері ОСОБА_4, померлої 11.12.2012 року та визнано за ним право власності на 31/100 частину житлового будинку, що знаходиться по вул. Гончарній, 63 (стара назва – «вул. Котовського») в м. Зінькові Полтавської області та в цілому складається: з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 126,4 кв.м., жилою площею 49,1 кв.м, сараю «Б», сараю-«В», сараю «Г», вбиральні «Д», гаража «К» , сараю- «Л», сараю- «в», погріба «г», огорожі №1, воріт огорожі №2, огорожі №3, огорожі №4.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці вартості ідеальних часток в спадковому майні в розмірі 31 590грн., внесених ним на депозитний рахунок Гадяцького районного суду Полтавської області.

Зобов'язано ТУ ДСА в Полтавській області перерахувати ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці вартості ідеальних часток в спадковому майні в розмірі 31 590 грн., що внесені ОСОБА_3 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області.

Зобов’язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 житловим будинком та земельною ділянкою, розташованих по вул. І. Петровського, 39 (стара назва – «вул.Червоноармійська») в м.Зінькові Полтавської області, шляхом передачі ОСОБА_3 ключів від входу до будинковолодіння та припинення проживання осіб, незаконно вселених в будинок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сплачений ним судовий збір в сумі 1 966 грн. 37 коп. та понесені ним судові витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2 200 грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, відповідно до вимог ч.2 ст. 288 ЦПК України, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_3 залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 вказував, що суд першої інстанції не в повному обсязі надав оцінку доводам в обґрунтування первісного позову, не звернув уваги на той факт, що ОСОБА_3 працює та постійно проживає в м.Полтаві і до м.Зінькова взагалі не приїжджає.

Також вказував, що судом не враховано нерівність розділеного майна, оскільки житловий будинок з приватизованою земельною ділянкою, на його думку, в порівнянні з частиною будинку має багато переваг, насамперед можливість добудови, розпорядження ним без згоди інших співвласників і т.д.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3, навівши свої спростування на кожний довід апеляційної скарги, стверджує про законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у межах заявлених вимог, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_5 помер 30.06.2008 року (свідоцтво про смерть видане 01.07.2008 року (т.1 а.с.11).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.01.2009 року, спадкоємцем в цілому майна ОСОБА_5, померлого 30.06.2008 року, є його дружина ОСОБА_4 Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з приватизованої земельної ділянки, загальним розміром 0,050 га, розташованої на території м.Зінькова по вул.Червоноармійській,39, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належної померлому ОСОБА_5 на підставі Державного акту ПЛ № 056388, виданого 25 жовтня 2004 року Зіньківською міською радою Зіньківського району Полтавської області та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 21, кадастровий номер 53213 10100:50:019:0032. (т.1 а.с.12)

Відповідно до рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 12.11.2008 року, яке набрало законної сили 22.11.2008 року, та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» №21731295 від 30.01.2009 року, ОСОБА_4 на праві власності належав будинок, розташований по вул. І.Петровського,39 (стара назва – «Червоноармійська») в м.Зінькові Полтавської області (т.2, а.с.209, 210)

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 09.09.2011 року приватним нотаріусом Зіньківського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №1872, і витягу про державну реєстрацію прав, виданого ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» №31982698 від 09.11.2011 року, ОСОБА_4 також належала на праві власності 31/100 частина будинку, розташованого по вул. Гончарній,63 (стара назва – «вул. Котовського») в м.Зінькові Полтавської області (т.2, а.с.47, 211-212).

11.12.2012 року померла ОСОБА_4 (т.1 а.с.7), яка була матір’ю ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина, що складається: з житлового будинку та господарських будівель, розташованих по вул. І. Петровського,39 (стара назва – «вул.Червоноармійська») в м.Зінькові Полтавської області, 31/100 частина житлового будинку, розташованого по вул. Гончарній,63 (стара назва – «Котовського») в м.Зінькові Полтавської області та земельної ділянки площею 0,05 га, кадастровий номер 5321310100:50:019:0032, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованих по вул. І. Петровського,39 (стара назва – «вул.Червоноармійська») в м.Зінькові Полтавської області.

Згідно матеріалів спадкової справи №152/2013, відкритої Зіньківською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4, із заявами про прийняття спадщини після її смерті звернулися син ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 (т.2 а.с.36-38).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями після смерті матері ОСОБА_4 та успадкували кожен по 1/2 частині спадкового майна.

19.12.2014 року ОСОБА_2 видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 31/200 частину житлового будинку, розташованого по вул. Котовського,63 в м. Зіньків Полтавської області, що складається в цілому з житлового будинку «А-1» загальною площею 126,4 кв.м., житловою площею 49,1 кв.м,., сараю «Б», сараю «В», сараю «Г», вбиральні «Д», гаража «К» , сараю - «Л», сараю - «в», погріба «г», огорожі №1, воріт огорожі №2, огорожі №3, огорожі №4. Частка ОСОБА_3 залишилась відкритою (т.1 а.с.9, т.2 а.с.49).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31342497, виданого державним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 20.12.2014 року, ОСОБА_2 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вищевказану частину житлового будинку (т.2, а.с.9 зворот,10).

16 вересня 2015 року державним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 ухвалено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,05 га, кадастровий номер 5321310100:50:019:0032, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по вул. І.Петровського,39 (стара назва – «вул.Червоноармійська») в м.Зінькові Полтавської області, яка залишилась після смерті матері, в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку (т.1, а.с.19).

Відповідно довідки виконавчого комітету Зіньківської міської ради № 7025 від 01.11.2016 року згідно розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації №206 від 20.05.2016 року «Про перейменування топонімічних назв у населених пунктах області та демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків в м.Зіньків перейменована вулиця Червоноармійська на вулицю ОСОБА_8 (т.2, а.с. 17).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 40 від 25.07.2017 року поділ в натурі спадкового майна, а саме 31/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: м. Зіньків, вул. Котовського,63 (на даний час - «Гончарна»), та будинковолодіння за адресою: м.Зіньків, вул. Червоноармійська,39 (на даний час – «Івана Петровського»), у рівних частках та без суттєвих добудов та перепланувань цих об’єктів спадщини між двома співвласниками - технічно неможливий. За варіантом розподілу спадкового майна у частках, близьких до ідеальних, першому співвласнику виділяється 31/100 частки житловому будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: м. Зіньків, вул. Котовського,63 (на даний час – «Гончарна»), що складає 9/20 частин спадкового майна і на 26 350 грн. менше за ідеальну частку. Другому співвласнику виділяється будинковолодіння за адресою: м.Зіньків, вул. Червоноармійська,39 (на даний час – «Івана Петровського»), що складає 11/20 частин спадкового майна і на 26 350 грн. більше за ідеальну частку (т.4 а.с.58).

Відповідно до висновку додаткової судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи №2014/2015/2016/2017 від 14.03.2018 року ринкова вартість 31/100 житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Зіньків, вул. Котовського (на даний час – «Гончарна»),63, складає 184 250 грн., ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Зіньків, вул.Червоноармійська (на даний час - «Івана Петровського»),39, складає 230 330 грн., ринкова вартість земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: м. Зіньків, вул. Червоноармійська (на даний час - «Івана Петровського»),39, складає 17 100 грн.. Розділити в натурі спадкове майно, а саме 31/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по вул. Котовського (на даний час - «Гончарна»), 63 в м.Зінькові та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по вул. Червоноармійській (на даний час – «Івана Петровського»),39, у рівних долях між двома співвласниками без суттєвих добудов та перепланувань технічно неможливо. В зв’язку з цим неможливо здійснити варіанти розподілу земельної ділянки, розташованої по вул. Червоноармійській (на даний час - «Івана Петровського»),39. (т.5 а.с.2-42)

Згідно довідки виконавчого комітету Зіньківської міської ради № 7026 від 01.11.2016 року ОСОБА_3 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (стара назва – «Червоноармійська») (т.2 а.с.18).

Відповідно акту про встановлення фактичного проживання від 01.12.2015 року представника ОСОБА_3 по дорученню ОСОБА_9 не було допущено на подвір’я домогосподарства по вул. Івана Петровського,39 (стара назва – «Червоноармійська») для проведення зняття показників з облікових приладів та огляду наявності майна. Як вбачається з даного акту, у вказаному будинку проживають інші особи. (т.1, а.с.177).

Оплату за комунальні послуги у будинковолодіннях, розташованих по вул. Івана Петровського,39 (стара назва – «Червоноармійська») та вул. Гончарна, 63 (стара назва - «Котовського») в м.Зінькові здійснюють ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_4, що підтверджується розрахунковими книжками за комунальні послуги (т.3 а.с.1-209).

Встановивши наведені обставини та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 і задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, виходив з того, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у будинку по вул. Гончарній,63 (стара назва – «вул. Котовського»), оформив право власності на 1/2 частину у вищевказаному спадковому будинковолодінні, а ОСОБА_3 зареєстрований у будинку по вул. І.Петровського,39 (стара назва – «вул.Червоноармійська»), що є спірним спадковим майном, і яке відповідно до висновків судових експертиз, проведених у справі, не може бути розділене у рівних долях.

Перевіркою матеріалів справи не встановлена наявність обставин, передбачених ч.4, ч.5 ст.367 ЦПК України, а тому відповідно до приписів ч.1, ч.2 ст.367 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Книги шостої ЦК України.

Згідно ст.1216 Цивільного Кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 Цивільного Кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженнями її цільового призначення (ч.1 ст.1225 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергового (ч.1 ст.1258 ЦК України). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця (ч.1 ст.1261 ЦК України).

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, їх розмір може бути змінений за взаємною згодою усіх спадкоємців (ст.1267 ЦК України). Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (ст.1278 ЦК України).

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову тактику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У пункті 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову тактику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року роз’яснено, що при поділі спадщини між спадкоємцями необхідно врахувати правило частини першої ст.1278 ЦК України про те, що коли спадкодавець у заповіті не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При розподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.

Загальні умови розподілу спільного майна встановлені нормами глави 26 Розділу І ЦК України.

Згідно ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, законом встановлено два види розподілу спільної часткової власності.

У першому випадку (ст.364 ЦК України) йдеться про розподіл окремої речі, яка може бути подільною або ж неподільною. У разі якщо річ, щодо якої виник спір, є неподільною, обов’язковим до застосування є правило про виплату співвласнику, який бажає виділу його частки, грошової компенсації виключно за його згодою.

В іншому випадку (ст.365 ЦК України) йдеться про розподіл декількох речей між співвласниками незалежно від того, чи є ці речі подільними, чи ні. При цьому кожному із співвласників виділяється у власність певна річ або ж декілька речей відповідно до розміру їхніх часток. Якщо об’єктивно неможливо розподілити речі спільної власності між співвласниками таким чином, щоб вартість виділених кожному співвласнику речей точно відповідала розміру його частки у спільній власності, застосовується правило грошової компенсації за відхилення від розміру частки.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є, зокрема, вимога про поділ декількох нерухомих об’єктів, які є спільною частковою власністю сторін спору. Частки обох сторін у спільній власності є рівними і жоден із спірних об’єктів нерухомості окремо не може бути поділений в натурі.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із сталої практики Європейського суду з прав людини, згідно якої пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

В апеляційній скарзі стверджується про порушення судом першої інстанції принципу диспозитивності у зв’язку з виходом за межі позовних вимог, проте не зазначено у чому конкретно виявилося це порушення. Вимога за первісним позовом про визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування на ? частину земельної ділянки «поглинається» вимогами за зустрічним позовом, оскільки ОСОБА_3 заявлена у тому числі і вимога про визнання права власності в порядку спадкування за обома спадкоємцями по ? на успадковану земельну ділянку. Судом першої інстанції ця вимога вирішена. Будь-яких інших рішень поза межами заявлених обома сторонами спору вимог суд першої інстанції не ухвалював.

Апеляційний суд відповідно до вимог ст.367 ЦПК України не дає оцінки твердженням ОСОБА_2 про факти, які він сам в апеляційній скарзі визнає такими, що мало стосуються справи, - відносини ОСОБА_3 із ОСОБА_10, їхнє проживання у м.Полтаві, неявка ОСОБА_3 у судові засідання, наявність у ОСОБА_3 представника.

Повідомлення в апеляційній скарзі про введення судом першої інстанції в оману ОСОБА_2 та його адвоката, позбавлення їх права на судові дебати не підтверджені належними і допустимими доказами та у розумінні приписів ч.3 ст.376 ЦПК України окремо не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Твердження апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не мав права вирішувати питання про поділ спадкового майна, так як обидва спадкоємці ще не набули права власності на нього у цілому, адже право власності на нерухоме майно виникає лише після його державної реєстрації є наслідком неправильного розуміння ст.11, ст.328, ст.1224, ст.1267, ст.1278, ст.1296 ЦК України, а також суті ухваленого у справі рішення. Рішення суду першої інстанції у цій справі є підставою для набуття сторонами спору у власність (у тому числі реєстрації свого права власності) об’єктів нерухомого майна, які вони успадкували.

Суд першої інстанції, виконавши вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, належним чином обґрунтував обраний варіант розподілу спадкового майна. В апеляційній скарзі відсутні посилання на істотні обставини та відповідні докази, які б спростовували правильність рішення суду у цій частині.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Перевіркою матеріалів справи не встановлено обставин, з якими процесуальний закон пов'язує можливість чи обов’язок скасування або ж зміни судового рішення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 липня 2018 року рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 26.09.2018 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

ОСОБА_11

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов