Ухвала суду № 76734825, 25.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1320/18 Номер провадження 11-сс/786/505/18Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю.С. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Герасименко В.М.,

суддів Гонтар А.А., Маліченка В.В.

з секретарем Костюченко М.В.,

з участю прокурора Стеценка В.О.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_2 та захисника в його інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 07 вересня 2018 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді, задоволено клопотання слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 та обрано підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування без права внесення застави.

Визначено датою закінчення строку дії даної ухвали - 05 листопада 2018 року.

Згідно з клопотанням та ухвалою слідчого судді, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, діючи повторно з прямим умислом на пошкодження магістрального нафтопроводу Гнідинці-Глинсько-Розбишівської АТ «Укртранснафта», в районі 33 кілометру, який знаходиться на околиці поблизу сіл Степуки, Парницьке, Лука та Яшники Лохвицького району Полтавської області, вступив у злочинний зговір на вчинення вказаного злочину із ОСОБА_5 та невстановленою слідством особою. Після того, у невстановлений досудовим розслідування час, ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_5 та невстановленою слідством особою, підшукали засоби та знаряддя для здійснення пошкодження магістрального нафтопроводу та розподіливши між собою обов’язки щодо способу вчинення злочину, таким чином кожний з них заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

05 вересня 2018 року близько 17 години, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на пошкодження магістрального нафтопроводу «Гнідинці-Глинсько-Розбишівської» АТ «Укртранснафта», в районі 33 кілометру, ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_5 та невстановленою слідством особою, на легковому автомобілі AUDI A 6, із номерним знаком Литовської республіки JNP 790, прибули до лісового масиву поблизу сіл Степуки, Парницьке, Лука та Яшники Лохвицького району Полтавської області та разом із собою привезли знаряддя для здійснення пошкодження магістрального нафтопроводу.

Далі ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_5 та невстановленою слідством особою, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, дістали із салону вказаного автомобіля саморобні знаряддя для виявлення місця знаходження магістрального нафтопроводу, а також мішки, лопати і граблі та попрямували в глиб лісового масиву. Зупинившись на місці проходження нафтопроводу «Гнідинці-Глинсько-Розбишівської» вказані особи розпочали розгортати траву та використовувати при цьому спеціальний прилад і в такий спосіб встановили місцезнаходження вказаного нафтопроводу. Дії вказаних осіб в цей час були помічені працівниками служби безпеки філії «Укртранснафта». З метою припинення незаконних дій ОСОБА_2, ОСОБА_5 та невстановленої слідством особи, працівники служби безпеки філії «Укртранснафта» та працівники взводу №1 роти ОО та ПБ Кременчуцького МВ УПО в Полтавській області стали наближатися до їх місця знаходження та в цей час були виявлені підозрюваними.

З метою уникнення затримання ОСОБА_2, ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа стали покидати місце скоєння злочину, з яких ОСОБА_2 та ОСОБА_5 працівниками взводу №1 роти ОО та ПБ Кременчуцького МВ УПО в Полтавській області були викриті, чим припинено їхні незаконні дії.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вказав, що у судовому засіданні доведено, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти наведеним у клопотанні ризикам, та наявні докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років, а також відсутність відомостей про те, що за станом здоров’я підозрюваний ОСОБА_2 не може триматись під вартою. Застосований запобіжний захід відносно підозрюваного виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, а альтернативні запобіжні заходи, на думку слідчого судді, не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, до апеляційного суду з апеляційними скаргами звернулись підозрюваний ОСОБА_2 та захисник в його інтересах ОСОБА_3

Підозрюваний в апеляційній скарзі просить запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Заперечує наявність ризиків переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказує, що в нього на утриманні перебувають сини ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, він неофіційно працює в зерновій компанії «Экопрод», має молодий вік, четвертий рік проживає без виїзду з м. Лохвиця та має намір проживати в цьому місці і надалі, створити сім’ю.

Захисник ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та не обирати підозрюваному запобіжного заходу.

Зазначає, що слідчим суддею фактично не надано оцінки наведеним в клопотанні доказам наявності обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення та проігноровано позицію сторони захисту щодо необгрунтованості підозри та відсутності будь-яких доказів вчинення саме ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину.

Вказує на помилковість рішення слідчого судді, яким вирішено не визначати розміру застави, оскільки пункт, на який послався слідчий суддя, передбачає можливість не визначати розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Вказує також на відсутність підстав застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки жодних ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України об’єктивно не існує.

Не враховано на думку захисника і особа підозрюваного, його характеризуючі данні, наявність у нього на утримання дворічної дитини, матері якої ОСОБА_2 справно сплачує аліменти, в міру можливостей допомагає своїй сестрі, що не може свідчити про слабкі соціальні зв’язки.

Таким чином вважає, що слідчим суддею не наведено жодних об’єктивних, обґрунтованих ризиків для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Інші учасники кримінального провадження ухвалу слідчого судді не оскаржували.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_2 та захисника в його інтересах – адвоката ОСОБА_3, які підтримали подані апеляційні скарги, думку прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і прохав залишити її без зміни, вивчивши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що вони підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

У відповідності до ч.4 ст.176, ст.177 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 цього Кодексу.

Детально перевіривши дані, які підтверджують обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри за ч.3 ст.15, ч.2 ст.292 КК України, слідчий суддя визнав їх достатніми на даному етапі досудового розслідування, а висунуту підозру – обґрунтованою і колегія суддів вважає такі висновки правильними та належним чином мотивованими.

З огляду на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження вірно встановив, що існують достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний ймовірно причетний до вчинення інкримінованого йому злочину, що є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_2, з чим погоджується і колегія суддів.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 стосовно не підтвердження прокурором обґрунтованості підозри є безпідставними.

Обґрунтованими колегія суддів вважає і висновки слідчого судді про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового слідства і суду, незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Доводи апеляційних скарг про недоведеність існування ризиків, передбачених ч.1 ст..177 КПК України спростовуються таким.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_2, маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість за вчинення аналогічного злочину, за який звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково, знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Крім того, 11.08.2018р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.296 КК України.

Наведені обставини вказують на схильність підозрюваного ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про існування ризику вчинення інших злочинів.

Також, колегія суддів враховує особу підозрюваного, який офіційно не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, яка проживає окремо, розлучений, за місцем проживання характеризується посередньо. Відповідно до протоколу допиту підозрюваного, ОСОБА_2 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_4, а проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5.

Матеріали провадження не містять об’єктивних даних про те, що стан здоров’я підозрюваного не дозволяє утримувати його під вартою.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про наявність підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, слідчий суддя лише вказав про наявність такого права у відповідності до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, проте не навів жодних мотивів такого рішення в цій частині. Колегія суддів вважає такі висновки слідчого судді помилковими.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Невмотивованість судового рішення є підставою для його скасування у зв’язку з порушенням норм процесуального права.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність в ухвалі слідчого судді мотивів не визначати розмір застави, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання слідчого, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити розмір застави у відповідності до приписів ч.3 ст.183, ч.5 ст.182 КПК України з покладенням обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 цього Кодексу.

Визначаючи розмір застави, колегія суддів приходить до висновку, що застава в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного для забезпечення виконання ним обов’язків, передбачених законом.

Отже, апеляційна скарга підозрюваного та захисника ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_2 та захисника в його інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 07 вересня 2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, 16 січня 1976 року скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 05 листопада 2018 року та визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 36 820 гривень у національній грошовій одиниці.

У разі внесення застави вважати обраним ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави та покласти на нього на строк дії ухвали такі обовязки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Апеляційного суду Полтавської області (код отримувача: 02893077, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок 37310032009215), після внесення якої ОСОБА_2 звільняється з-під варти.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Полтавська установа ВП( №23)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Полтавська установа ВП(№23)" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити письмово слідчого, що звернувся з клопотанням, прокурора, слідчого суддю та Апеляційний суд Полтавської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_2 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи "Полтавська установа ВП(23)" у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_2 зобов'язана роз'ясняти йому, або заставодавцю, обов'язки, покладенні на підозрюваного та наслідки їх невиконання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8