
Справа № 600/698/18
Справа № 2/600/529/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2018 року Козівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорного І.А. за участю секретаря судового засідання Фещак Г.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт. Козова цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Купчинецької сільської ради Козівського району Тернопільської області, ОСОБА_2 про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
28.08.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати за нею право власності на житловий будинок (А), загальною площею 82,6 кв.м., житловою площею 51,6 кв.м., літню кухню (Б), площею 23,0 кв.м., сарай (В) площею 17,5 кв.м., сарай (Г) площею 42,5 кв.м. та сарай (Д) площею 17,7 кв.м., огорожу (№1) та ворота (№2), що знаходяться по АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що по АДРЕСА_1 розташований житловий будинок з господарськими будівлями, який належить до колишнього колгоспного двору. Даний житловий будинок на праві власності належав ОСОБА_3 як голові колгоспного двору, ОСОБА_2, член двору, та ОСОБА_4, член двору, по 1/3 частки кожному.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4, заповіту не залишила. Після смерті останньої відкрилася спадщина серед іншого і на 1/3 частку житлового будинку, що по АДРЕСА_1. На день її смерті разом з померлою проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла ОСОБА_2, однак спадщину на 1/3 частки житлового будинку, що по АДРЕСА_1 не оформляла.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3, який за життя розпорядився своїм майном та 19.04.2013 року склав заповіт, згідно якого все належне йому майно заповів ОСОБА_1 На день смерті ОСОБА_3 з ним постійно проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_2, яка відмовилася від своєї частки у спадщині після смерті чоловіка.
Позивач зазначає, що звернулася до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з тим, що свідоцтво про право власності на колгоспний двір не відповідає вимогам чинного законодавства, а частки у майні колишнього колгоспного двору можуть спадкуватися виключно у судовому порядку.
Відтак з метою оформлення права власності на житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1, позивач змушена звертатися до суду з вказаним позовом.
В підготовче засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву від 24.09.2018 року, в якому позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити та справу слухати у її відсутності.
Представник Купчинецької сільської ради Козівського району Тернопільської області у підготовче засідання не з'явився, подав до суду відзив на позов від 26.09.2018 року, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, не заперечує проти їх задоволення та просить справу розглядати без його участі.
ОСОБА_2 у підготовче засідання не зявилася, однак подала до суду клопотання від 26.09.2018 року, згідно якого не заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача, просить справу розглядати без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1, станом на 15.04.1991 року колкоспний двір, належав ОСОБА_3 (голова двору), ОСОБА_2 (член двору), ОСОБА_4 (член двору) по 1/3 частки кожному, що підтверджується випискою з погосподарської книги, виданою Купчинецькою сільською радою Козівського району Тернопільської області за № 84 від 22.03.2018 року, копією свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 18.06.1990 року та довідкою за № 25 від 02.05.2018 року, виданою Козівським районним БТІ.
Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до технічної характеристики, наданої Козівським районним БТІ від 02.05.2018 року, складається з житлового будинку (А), загальною площею 82,6 кв.м.. житловою площею 51,6 кв.м., літньої кухні (Б), площею 23,0 кв.м., сараю (В) площею 17,5 кв.м., сараю (Г) площею 42,5 кв.м. та сараю (Д) площею 17,7 кв.м., огорожі (№1) площею 22,0 кв.м. та воріт металевих (№2) площею 5,0 кв.м.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого 06.01.2004 року Купчинецькою сільською радою Козівського району Тернопільської області.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до якої серед іншого входила 1/3 частка житлового будинку по АДРЕСА_1.
Згідно довідки, виданої Купчинецькою сільською радою Козівського району Тернопільської області № 286 від 22.03.2018 року, ОСОБА_4 - спадкодавець, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно проживала та була зареєстрована у спадковому будинку за адресою АДРЕСА_1. На день її смерті разом з нею у спадковому будинку проживали та були зареєстровані дочка ОСОБА_2 та зять ОСОБА_3.
Після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 267/2007 року, за заявою її дочки ОСОБА_2, яка прийняла спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 18.11.2016 року Купчинецькою сільською радою Козівського району Тернопільської області.
За життя ОСОБА_3 розпорядився своїм майном та 19.04.2013 року склав заповіт, згідно якого все належне йому на час смерті майно заповів ОСОБА_1. Даний заповіт був посвідчений 19.04.2013 року секретарем Купчинецької сільської ради Козівського району Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за № 44.
З метою оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3, з дотриманням шестимісячного строку для прийняття спадщини позивач звернулася до приватного нотаріуса Козівського нотаріального округу Бондарук М.В. із заявою про прийняття спадщини.
Однак, у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначений житловий будинок з з господарськими будівлями і спорудами після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, позивачці відмовлено, оскільки такий об'єкт приватної власності як колгоспний двір не визначений діючим законодавством, а тому частки у майні колишнього колгоспного двору можуть спадкуватися виключно у судовому порядку, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 143/02-31 від 20.03.2017 року.
ОСОБА_2 відмовилася від права на свою частку у майні колишнього колгоспного двору на користь ОСОБА_1 та зазначила, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання права власності на вказаний житловий будинок, що підтверджується заявою, посвідченою 11.05.2018 року секретарем Купчинецької сільської ради Козівського району Тернопільської області та зареєстрованою в реєстрі за № 16.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до вимог ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до вимог ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За нормами ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.
Згідно із вимогами ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання за позивачем права власності на житловий будинок (А), загальною площею 82,6 кв.м.. житловою площею 51,6 кв.м., літню кухню (Б), площею 23,0 кв.м., сарай (В) площею 17,5 кв.м., сарай (Г) площею 42,5 кв.м. та сарай (Д) площею 17,7 кв.м., огорожу (№1) та ворота (№2), що по АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1223, 1268 ЦК України, ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Купчинецької сільської ради Козівського району Тернопільської області, ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності житловий будинок (А), загальною площею 82,6 кв.м.. житловою площею 51,6 кв.м., літню кухню (Б), площею 23,0 кв.м., сарай (В) площею 17,5 кв.м., сарай (Г) площею 42,5 кв.м. та сарай (Д) площею 17,7 кв.м., огорожу (№1) та ворота (№2), що знаходяться по АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області або через Козівський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.
Відповідач: Купчинецька сільська рада Козівського району Тернопільської області, 47662, вул. І.Франка, 45, с. Купчинці Козівського району, Тернопільської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04395544.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2.
Суддя І.А.Чорний
Судове рішення № 76733584, Козівський районний суд Тернопільської області було прийнято 26.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 600/698/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: