Постанова № 76732549, 26.09.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5324/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з УПП у Львівській області ДПП, відносно, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер не відомий, -

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №118143 від 13.07.2018 р. ОСОБА_2 13.07.2018 р. о 02 год. 20 хв. у м.Львові на автодорозі Київ-Чоп М-06 544 км+600 м керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Адвокат особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просив суд закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Надав пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не прибули. Конверт із вмістом судової повістки повернувся до суду за закінченням термінів зберігання.

Поліцейський ВзОДДЗ бат. №3 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_5, що складала протокол про адміністративне правопорушення серії БР №118143 від 13.07.2018 р., в судове засідання не прибула. Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи судовою повісткою, направленою по місцю роботи. Про причини не явки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, оглянувши відеозапис події, яка мала місце 13.07.2018 р., вивчивши матеріали справи, з’ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно положень КУпАП обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з’ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп’яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.

Згідно абзацу 3,4 п. 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Так, згідно п.2.9.а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, ти самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов’язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документам.

В рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробок проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Суд встановив, що 13.07.2018 р. поліцейський ВзОДДЗ бат. №3 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_5 склала протокол про адміністративне правопорушення серії БР №118143 про те, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою кваліфіковано дії правопорушника, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.2, ч.5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд особи на стан алкогольного сп’яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Пунктами 1 -7 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п.1); огляд на стан алкогольного сп’яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання (п.2); поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п.З); огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (п.4); перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п.5); огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви (п.6); установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п.7); результат огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначається в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів (п.10).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проходив огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер 6810».

Згідно з роздруківкою «Драгера 6810», що є додатком до протоколу № БД № 118143, останнє калібрування приладу - 06.12.2017 року.

Натомість Інструкцією з експлуатації спеціального технічного засобу «Драгер Алкотест 6810» передбачено проведення калібрування кожні шість місяців.

Суд погоджується з твердженнями захисника про те, що недотримання вимог щодо періодичності проведення калібрування спеціального технічного засобу, з використання якого поліцейськими було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння, ставить під сумнів результат такого огляду.

Крім цього, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер спостереження інспекторів УПП вбачається, що ОСОБА_2 не погодився з показниками алкотесту Драгер. Всупереч Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, інспектори УПП не пропонували ОСОБА_2 пройти огляд в спеціальному медичному закладі. Це також узгоджується з наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Рішенням Конституційного суду України №1-23/2010 від 22 грудня 2010 року визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об’єктивно з’ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу).

Таким чином, оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо. Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Зокрема, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у суспільно-небезпечних діях чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом настанням суспільно-небезпечних наслідків та наявністю прямого причинного зв’язку між зазначеними діями та настанням наслідків.

Таким чином, в процесі розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б свідчили проте, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, відтак не має правових підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням всіх обставин справи, а також вище викладеного, приходжу до висновку, що відсутня події та склад правопорушення, тому провадження по справі необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст.7, 130, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – закрити у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.

Постанова судді у справі про адміністративне порушення може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.Є. Радченко