Постанова № 76731964, 26.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5169/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики, Національний банк України, Державна казначейська служба України про перерахунок пенсії,-

суддя в 1-й інстанції - Гирич С.В.,

час ухвалення рішення – 27.04.2018 року, 17:38 год.,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 07.05.2018 року,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики, Національний банк України, Державна казначейська служба України в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить зобов’язати відповідача провести правильне нарахування пенсії відповідно до чинного Закону України «Про пенсійне забезпечення», усунувши порушення у довідці при проведенні перерахунку заробітної плати з радянського карбованця на гривню.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідач неправильно перевів заробітну плату, зазначену в довідці про заробітну плату № 96 від 07.07.2010 року, з карбованців у гривні. Крім того, незрозумілим є індекси, які використав відповідач для обрахунку пенсії.

Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній. Просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечила, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явилися, належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи, і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов’язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача таз 2011 року йому призначено пенсію за віком.

У вересні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв’язку з допущенням помилки при перерахунку зарплати з карбованців у гривні для обчислення пенсії (а.с. 7).

Листом від 26.09.2017 року № 95/Л-12ШВ позивача повідомлено, що пенсія призначена відповідно до чинного законодавства, а враховувати надану довідку № 96 про заробітну плату з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року є недоцільно, оскільки пенсія позивача зменшиться (а.с. 8).

На час виходу позивача на пенсію був чинний Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058, в редакції, чинній на час призначення пенсії).

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону № 1058 положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Щодо коефіцієнтів та індексів, які позивач вважає недопустимими до застосування для призначення пенсії колегія зазначає, що згідно чинного законодавства розмір пенсії за віком визначається за певною формулою (ст. 27 Закону № 1058), а тому застосування коефіцієнтів є необхідним для правильного обрахунку пенсії.

Згідно з ч.2 ст. 27 Закону № 1058 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Проте, відповідач у поясненнях вказує, що у випадку визначення частини розміру пенсії відповідно до раніше діючого законодавства із застосуванням довідки № 96 про заробітну плату з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року є недоцільним, оскільки пенсія позивача зменшиться, порівняно з теперішнім розміром та наводить відповідний розрахунок (а.с. 18-20).

Твердження позивача про неправильне переведення його заробітної плати з карбованців у гривні та необхідності з цих підстав зробити перерахунок пенсії суд не бере до уваги з наступних мотивів.

Указами Президента України № 549/92 «Про реформу грошової системи України» від 07.07.1992 року та № 762/96 «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996 року було врегульовано порядок обміну рублевої готівки на український карбованець у співвідношенні 1:1 (установи банків, розташовані на території України, їхні філії та обмінні пункти протягом 13-15 листопада 1992 р. приймають від юридичних і фізичних осіб рублеву готівку для її обміну на купонну або зарахування на вклади та рахунки в українських карбованцях у співвідношенні один до одного без обмежень по сумах коштів), та обмін українського карбованця на гривні за курсом 100000 карбованців за 1 гривню.

Крім того, постановою КМУ № 1002 «Про переоцінку товарів (робіт, послуг) та механізм контролю за переглядом цін та формування вартісних показників в умовах грошової реформи» від 26.08.1996 року передбачено, що у довідках про заробітну плату для обчислення пенсії, які надаються підприємствами, установами, організаціями і які містять відомості про заробітну плату за період до 01 вересня 1961 року і після цієї дати, розмір заробітку до 01 вересня 1996 року перераховуються в гривні у співвідношенні 1:100000. В цих довідках обов'язково повинно бути зазначено, що заробіток перераховано з інших грошових одиниць.

Таким чином, переведення карбованців у гривні у довідках про заробітну плату здійснюється у співвідношенні 1:100000. Іншого законодавством не передбачено.

Таким чином, призначення пенсії позивачу відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства та підстав для її перерахунку немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Личаківського районного суду м.Львова від 27 квітня 2018 року у справі № 463/5551/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення виготовлено 27 вересня 2018 року.