Постанова № 76731915, 26.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6752/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація виробників шкіргалантерейної продукції» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація виробників шкіргалантерейної продукції» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,-

суддя в 1-й інстанції – Гулик А.Г.,

час ухвалення рішення – 18.07.2018 року о 14:25,

місце ухвалення рішення – м.Львів,

дата складання повного тексту рішення – 23.07.2018 року,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Асоціація виробників шкіргалантерейної продукції» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення4

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки відповідач безпідставно прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення, яким застосував та нарахував пеню в розмірі 143101,00 грн. за порушення ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, яке полягало в порушенні термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Вважають, що вказана пеня не є штрафною санкцією і тому ч.2 ст.250 Господарського кодексу України до неї не застосовується.

Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу за їхньої відсутності.

Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” за контрактами від 14.03.2016 №3-1403, від 24.12.2015 №1-1215, від 15.01.2016 №2-1501.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” за імпортними контрактами від 14.03.2016 №3-1403, укладеному з Guangdong Yatin Industrian Co., Ltd (Китай), від 24.12.2015 №1-1215, укладеному з Guangdong Yatin Industrian Co., Ltd (Китай), від 15.01.2016 №2-1501, укладеному з Perfect International Group (China) Limited (Китай).

На підставі ОСОБА_1 перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0002461403 від 12.02.2018.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою вказаної статті.

Згідно з положеннями пункту 1 постанов Правління Національного банку України “Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України” від 01.12.2014 № 758, від 03.03.2015 № 160, від 03.06.2015 № 354, від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 № 863, від 03.03.2016 № 140, від 07.06.2016 № 342 (у редакції, що діяла до внесення змін постановою Національного банку від 28.07.2016 № 361) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до положень статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 вказаного Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 вказаного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену вказаною статтею.

Згідно з підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених вказаним Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З урахуванням викладеного, спірні правовідносини регулюються нормами валютного і податкового законодавства, а порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті згідно з Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” є валютним порушенням, яке підпадає під регулювання в частині контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті податковим органом відповідно до пп. 19-1.1.4 п.19.1 ст. 19 Податкового кодексу України. Застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснює податковий орган відповідно до пп. 54.3.3. п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТзОВ “Асоціація виробників Шкіргалантерейної Продукції” укладено імпортні контракти з нерезидентом Guangdong Yatin Industrian Co., Ltd від 24.12.2015 №1-1215 на поставку електромобілів 3-рядних легкових пасажирських, нових, марки RAPIRO у кількості 2 шт. на виконання умов якого позивачем здійснено передоплату на загальну суму 19800,00 дол.США, що підтверджується платіжним дорученням від 21.01.2016 на суму 5940,00 дол.США та від 31.03.2016 на суму 13860,00 дол.США.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” з урахуванням п.1 постанови Правління Національного банку України від 04.12.2015 №863, 03.03.2016 №140, граничний термін надходження товару становив 20.04.2016 та 29.06.2016.

В акті перевірки зазначено, що товар від нерезидента надійшов на загальну суму 19800,00 дол.США, що підтверджується митними деклараціями від 19.08.2016 №209000020/2016/003090 на суму 9800,00 дол.США та №209000020/2016/003092 на суму 10000,00 дол.США. Проте, з порушенням законодавчо встановленого строку по сумі 5940,00 дол.США, кількість прострочення – 121 день, по сумі 3860,00 дол.США, кількість днів прострочення – 51 день та по сумі 10000,00 дол.США, кількість днів прострочення 51 день.

Крім того, ТзОВ “Асоціація виробників Шкіргалантерейної Продукції” укладено імпортні контракти з нерезидентом – компанією Dongguan Reteek Coating Tecgnology Co., Ltd від 14.03.2016 №3-1403 на поставку захисної полімерної плівки (ПЕТ) для захисту екрана, на виконання умов якого позивачем здійснено передоплату на суму 8622,00 дол.США, що підтверджується платіжним дорученням від 25.03.2016.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” з урахуванням п.1 постанови Правління Національного банку України №140, граничний термін надходження товару становив 23.06.2016.

В акті перевірки зазначено, що товар від нерезидента надійшов, що підтверджується митною декларацією від 29.07.2016 №209140000/2016/030795. Проте, з порушенням законодавчо встановленого строку, кількість днів прострочення – 36 днів:

Крім того, ТзОВ “Асоціація виробників Шкіргалантерейної Продукції” укладено імпортні контракти з нерезидентом компанією Perfect International Group (China) Limited від 15.01.2016 №2-1501 на поставку верстатів для обробки різних матеріалів, на виконання умов якого позивачем здійснено передоплату на суму 4250,00 дол.США, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.03.2016.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” з урахуванням п.1 постанови Правління Національного банку України №140, граничний термін надходження товару становив 10.06.2016.

В акті перевірки зазначено, що товар від нерезидента надійшов на суму 4250,00 дол. США, що підтверджується митною декларацією від 19.07.2016 №209140000/2016/029095. Проте, з порушенням законодавчо встановленого строку, кількість днів прострочення – 39 днів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТзОВ “Асоціація виробників Шкіргалантерейної Продукції” до перевірки висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на продовження термінів розрахунків за вказаними контрактами не надавало.

Щодо посилання позивача на сплив строків застосування нарахованої відповідачем пені за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті відповідно до ст.250 Господарського кодексу України та п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, то пеня, нарахована податковим органом за порушення розрахунків в іноземній валюті, не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні статті 238 Господарського кодексу України, і до спірних правовідносин не можуть застосовуватися строки застосування таких санкцій, встановлені статтею 250 вказаного Кодексу.

Правова позиція суду у справі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.02.2018 №808/2535/17, в якій зазначено про неприйнятність раніше існуючої практики Верховного Суду України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій до правовідносин щодо розрахунків в іноземній валюті.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно відхилено доводи позивача щодо спливу строків застосування нарахованої відповідачем пені за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті відповідно до статті 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 вказаної статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених вказаним Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 вказаного Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 вказаного Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи те, що при самостійному визначенні податковим органом суми податкових зобов’язань при застосуванні штрафних санкцій до платників податків за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності не передбачено подання податкових декларацій, то норми передбачені п.102.2 ст. 102 Податкового кодексу України не поширюються на нарахування пені за порушення у сфері ЗЕД.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення позивачем вимог ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ТзОВ «Асоціація виробників шкіргалантерейної продукції» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація виробників шкіргалантерейної продукції» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі № 813/2472/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повне судове рішення складено 26 вересня 2018 року.