Постанова № 76731884, 26.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/7243/18

ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Гулида Р.М.,

з участю секретаря судового засідання - Луців І.І.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – ОСОБА_2, ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника адвоката ОСОБА_3, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Галицького районного суду м.Львова від 03.08.2018р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката ОСОБА_3, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил (суддя суду І інстанції: ОСОБА_4, час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 13 год. 57 хв. 03.08.2018р., м.Львів),-

В С Т А Н О В И В:

17.07.2018р. представник адвокат ОСОБА_3, діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 2495/2090018 від 03.07.2018р., винесену заступником начальника ОСОБА_1 митниці ДФС - начальником протидії митним правопорушенням та міжнародній взаємодії ОСОБА_5, а також закрити справу про адміністративне правопорушення (а.с.1-4).

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 03.08.2018р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.47-51).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив представник адвокат ОСОБА_3, діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, який покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в кінцевому підсумку призвело до невірного вирішення спору, просить судове рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.53-57).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час розгляду справи судом не враховано, що в діях ОСОБА_2 є відсутнім склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу /МК/ України. Із змісту постанови відповідача вбачається, що позивач начебто здійснив використання транспортного засобу марки «Опель», р.н.з WWL5051C, країна реєстрації -ОСОБА_6, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими були надані такі пільги. Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, включає порушення особою цілей, у зв’язку з якими можуть надаватися пільги, які визначені ст.282 МК України, не передбачає порушення умов, у зв’язку із якими були надані пільги, які визначені ст.284 МК України.

Згідно фактичних обставин справи до позивача при ввезенні спірного автомобіля застосовано умовне (а не цільове) звільнення від оподаткування митом з обов’язковим дотриманням відповідних умов (а не цілей). Таким чином, в розглядуваному випадку позивач міг порушити умови (а не цілі), визначені ст.284 МК України, за яких було надано умовне повне звільнення від оподаткування митом. Також позивачем вчинено розпорядження товаром (а не використання товару), стосовно якого надано звільнення від сплати митних платежів.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 22.06.2017р. стосовно громадянина України ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил № 2757/20900/18 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України.

Підставою для складання цього протоколу слугувало перевищення позивачем строку доставки, встановленого ст.95 МК України, товару - транспортного засобу марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер WWL5051C (країна реєстрації - ОСОБА_6), кузов (VIN) № W0L0TGF35X2288409, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення.

Постановою ОСОБА_1 митниці ДФС від 21.08.2017р. у справі про порушення митних правил № 2757/20900/18 громадянина України ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8500 грн.

22.03.2018р. на адресу ОСОБА_1 митниці ДФС надійшла заява ОСОБА_2, згідно якої по причині перебування вказаного автомобіля у несправному стані, неможливістю користування ним за призначенням, відсутності коштів для його ремонту, він змушений був здати автомобіль на «шрот» разом з документами.

ОСОБА_1 митниці ДФС № 5952/10/13-70-20/29 від 28.03.2018р. позивача було запрошено на 03.04.2018р. для надання пояснень стосовно ввезення та перебування на митній території України транспортного засобу марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер WWL5051C, (країна реєстрації - ОСОБА_6), де він пояснив обставини ввезення та відчуження вищезгаданого автомобіля. У своїх поясненнях позивач також зазначив, що «продав цей автомобіль за 300 доларів США і це відбулось приблизно в грудні 2016 року».

Службовою запискою № 6055-13-70-20/29 від 29.03.2018р. на УАМП ОСОБА_1 митниці ДФС направлено запит із проханням провести розрахунок митних платежів, які підлягали б сплаті при ввезенні на митну територію України 16.10.2016р. транспортного засобу марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер WWL5051C, 1999 року випуску, об'єм двигуна 1598 см кубічних, тип пального бензин, потужністю 69,00 кВт.

Згідно службової записки УАМП № 1577/13-70-19/46 від 12.04.2018р. встановлено суму платежів, яка підлягала б сплаті при здійсненні митного оформлення транспортного засобу відповідно до визначеної митної вартості 21329 грн. 82 коп. та коду товару НОМЕР_1, при цьому остання склала 60081 грн. 83 коп.

20.04.2018р. митним органом складено протокол про порушення митних правил № 2495/20900/18, в якому було зафіксовано, що ОСОБА_2 порушив вимоги та обмеження, встановлені розділом V Митного кодексу України (Глава 17 «Транзит»), а саме здійснив використання товарів, транспортного засобу марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер WWL5051C, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку із якими було надано такі пільги, чим вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.

За результатами розгляду цього протоколу 03.07.2018р. заступником начальника ОСОБА_1 митниці ДФС України ОСОБА_5 винесено постанову в справі про порушення митних правил № 2495/20909/18, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 180245 грн. 49 коп.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положення ст.485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Як слідує із складеного протоколу № 2495/20900/18 від 20.04.2018р. про порушення митних правил, громадянином ОСОБА_2 здійснено використання товарів (транспортний засіб марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер WWL5051C, країна реєстрації - ОСОБА_6, кузов (VIN) № W0L0TGF35X2288409) стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.

В частині доводів апеляційної скарги, які полягають в тому, що митний режим «транзит» не передбачає будь-яких пільг, а відтак, в діях останнього є відсутньою об'єктивна сторона правопорушення за ст.485 МК України; під час ввезення автомобіля у митному режимі «транзит» до позивача застосовано умовне повне звільнення від сплати митних платежів на підставі ч.1 ст.284 МК України, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до положення ч.1 ст.381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Статтею 90 МК України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Відповідно до ч.2 ст.193 МК України у разі втрати або видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів.

Згідно із ст.292 МК України митні платежі не сплачуються, у разі якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_7 України: товари не є об'єктом оподаткування митними платежами; щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано; при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму; коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об'єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Відповідно до ст.30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі. Податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Таким чином, метою транзиту є переміщення товарів між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів. При цьому, таке переміщення дозволено без будь-якого використання товарів. Також транзит передбачає переміщення товару без сплати митних платежів, тобто з пільгою.

Звідси, твердження апелянта про те, що транзит не передбачає будь-яких пільг, не ґрунтується на вимогах закону.

Зокрема, приписами ст.284 МК України передбачено, що за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування вивізним митом - до товарів, поміщених у митні режими транзиту, тимчасового вивезення.

Зі змісту п.4 ч.1 ст.284 МК України вбачається, що звільнення від оподаткування митом є по суті пільгою.

Згідно з п.4 ч.1 ст.276 МК України платниками мита є особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу).

Отже, передбачений ст.95 МК України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту строк становить 10 діб, протягом якого діє пільга у вигляді умовного звільнення від сплати митних платежів.

З огляду на вищезазначене, розпорядження транспортним засобом особистого користування, ввезеного у митному режимі «транзит» в інших цілях, ніж транзит, фактично являє собою використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 митницею ДФС правильно кваліфіковано дії позивача за ознаками правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, як використання товару, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

В оскаржуваній постанові зазначено, що листом ОСОБА_1 митниці ДФС № 5952/10/13-70-20/29 від 28.03.2018р. позивача запрошено на 03.04.2018р. до Управління протидій митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1 митниці ДФС для надання пояснень стосовно ввезення та перебування на митній території України транспортного засобу марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер WWL5051C, країна реєстрації - ОСОБА_6, де він пояснив обставини ввезення та відчуження вищезгаданого автомобіля. У своїх поясненнях вказаний громадянин також зазначив, що продав цей автомобіль, така подія мала місце в грудні 2016 року.

Наведені обставини щодо відчуження ввезеного автомобіля позивач підтвердив під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, заступник начальника ОСОБА_1 митниці ДФС при винесенні постанови у справі про порушення митних правил № 2495/20900/18 від 03.07.2018р. про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, та притягненні його до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ст.485 МК України, а відтак заявлений позов про визнання протиправною і скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил є необґрунтованим та безпідставним, а тому не підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ч.3 ст.268, ст.ст.271, 272, 286, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника адвоката ОСОБА_3, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Галицького районного суду м.Львова від 03.08.2018р. в адміністративній справі № 461/5252/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя ОСОБА_7 судді ОСОБА_8 ОСОБА_9 Дата складення повного судового рішення: 26.09.2018р.