Ухвала суду № 76731844, 27.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

27 вересня 2018 рокуЛьвів№876/6712/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -ОСОБА_1суддів -ОСОБА_2 ОСОБА_3перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі №813/1460/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання провести нарахування пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №7900514122985 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 13 вересня 2018 року.

На виконання вимог ухвали апелянт подав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, мотивуючи його відсутністю коштів.

Оглянувши заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів вважає, що таке не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні правові норми містяться в ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Ст.5 Закону України "Про судовий збір" встановлено перелік суб'єктів, які звільнені від сплати судового збору, серед яких пенсійні органи відсутні.

З вищенаведеного можна дійти висновку, що звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов’язком суду, можливість реалізації якого пов’язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Як слідує з матеріалів справи, апелянтом не надано належних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану апеляційну скаргу у встановленому законом порядку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта - суб'єкта владних повноважень від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Окрім того, Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017 року у справі №922/2163/16, від 09.11.2017 року у справі №826/14844/15, від 27.07.2017 року у справі №804/2895/16), висловлювалась позиція, що відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність звільнення чи відстрочення сплати судового збору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно зі ст.296 КАС України сплата судового збору є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Разом з цим, у відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 2 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 року "Надточій проти України", принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги може призвести до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів вважає, що подане апелянтом клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги є безпідставним, тому в задоволенні такого необхідно відмовити.

У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі №813/1460/18 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3