Постанова № 76731813, 26.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4979/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинський санаторій "Пролісок" для дітей з батьками" до державного реєстратора Душека Ігоря Михайловича Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Адміністрація Державної прикордонної служби України, Фонд Державного майна України, про скасування реєстрації права власності та рішення,-

суддя в 1-й інстанції - Качур Р.П.,

час ухвалення рішення - 03.05.2018 року о 15:34,

місце ухвалення рішення - м.Львів,

дата складання повного тексту рішення - 14.05.2018 року,

в с т а н о в и в :

ТзОВ "Моршинський санаторій "Пролісок" для дітей з батьками" звернулося в суд з адміністративним позовом до державного реєстратора Душека І.М. Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Адміністрація Державної прикордонної служби України, Фонд Державного майна України, про скасування реєстрації права власності та рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що акт приймання - передачі від 27 червня 2017 року Голови державної прикордонної служби України не може бути підставою виникнення права власності на будівлю А-7 для Адміністрації державної прикордонної служби України, оскільки в ньому не міститься таких даних і такий документ як правовстановлюючий не зазначений в Законі України «Про проведення державної реєстрації прав». Не є підставою виникнення прав власності та реєстрація таких прав і розпорядження Кабінету Міністрів України №376-р від 07.06.2017 року. Крім того, вказане розпорядження суперечить ст.49 Конституції України та Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей».

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просять рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.

Представник Фонду Державного майна України в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року залишити без змін.

Представник Адміністрації Державної прикордонної служби України в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності. Клопотання про відкладення судового розгляду, колегія суддів відхиляє як необґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

ТОВ "Моршинський санаторій "Пролісок" для дітей з батьками" зареєстроване як юридична особа 16.01.2013 року, основний вид економічної діяльності: 86.10 діяльність лікарняних закладів; код ЄДРПОУ: 38411959 (а.с.32-34).

23.04.2013 року рішенням Наглядової ради ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" № Р4-17 вирішила надати дозвіл голові правління ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" укласти договір оренди терміном дії три місяці з ТОВ "Моршинський санаторій "Пролісок" для дітей з батьками" (а.с. 13).

11.06.2013 року між ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" (орендодавець) та ТОВ "Моршинський санаторій "Пролісок" для дітей з батьками" (орендар) укладено договір оренди, відповідно до якого в порядку та на умовах договору орендодавець передає, а орендар приймає, в строкове платне користування (в оренду) основні засоби Санаторію для дітей з батьками "Пролісок" (майно), розташовані за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Проліскова, 10, а саме: санаторного корпусу у складі спального корпусу, лікувально-діагностичного корпусу та харчоблоку (інвентарний № 01-02), споруд: збірного дерев'яного будинку (інвентарний № 04), скульптури "Материнство" (інвентарний №014), будинку 3х3 м теплопостачання (інвентарний № 016), доріг благоустроєних (інвентарний № 017), зовнішніх мереж теплопостачання, зон відпочинку, під'їзної дороги 65 м/п, для використання з метою організації роботи Санаторію для дітей з батьками "Пролісок".

Пунктом 2.2. договору передбачено, що передача майна в оренду не дає орендарю права власності на це майно. Орендар користується об'єктом оренди протягом строку оренди, без права розпорядження (а.с. 14).

Вказане майно передане ТОВ "Моршинський санаторій "Пролісок" для дітей з батьками" згідно з актом прийому-передачі майна в оренду від 11.06.2013 року (а.с. 15).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.12.2013 року у справі № 5015/2805/12 за позовом Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок", Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Виконавчого комітету Моршинської міської ради, Виконавчого комітету Стрийської міської ради, за участю: третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2, Федерації професійних спілок України, про визнання незаконними актів органу місцевого самоврядування, визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування державної реєстрації права власності, витребування із незаконного володіння нерухомого майна, визнання права власності; за зустрічним позовом: Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", прокурор: Стрийський міжрайонний прокурор, до Фонду державного майна України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок", Виконавчого комітету Моршинської міської ради Стрийського району Львівської області, за участю: третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 за зустрічним позовом, Комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом, Федерації професійних спілок України, про визнання незаконними і скасування рішень виконавчого комітету Моршинської міської ради, визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, первісний позов задоволено частково: визнано право власності за державою в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9) на нерухоме майно: нежитлову будівлю - санаторний корпус з ліжковим фондом 502 ліжка круглорічного використання, А-7, по вул. Проліскова, 8 у м. Моршин Львівської області; витребувано із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Проліскова, 10, ідент. код 20772638) та Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, ідент. код 02583780) нерухоме майно: нежитлову будівлю санаторний корпус з ліжковим фондом 502 ліжка круглорічного використання, А-7, по вул. Проліскова, 8 у м. Моршин Львівської області. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю (а.с. 16-17) (відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 залишено без змін; Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 рішення від 02.12.2013 року та постанову від 12.05.2014 залишено без змін).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 376-р від 07.06.2017 віднесено нежитлову будівлю санаторного корпусу А-7 (реєстраційний номер 405479646107) по вул. Пролісковій, 8, у м. Моршин Львівської області до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України (а.с. 115).

Згідно з актом приймання-передачі від 27.06.2017 року комісія, утворена на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 376-р "Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м. Моршин до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби" та відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 342-АГ від 21.06.2017 року "Про утворення комісії", об'єкт передачі, який розміщений у м. Моршин Львівської області на виконання вказаного розпорядження Уряду передається із сфери управління Фонду державного майна України до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України. Комісія установила, що до складу нерухомого майна, що передається належить нежитлова будівля - санаторний корпус цілорічного використання з ліжковим фондом 502 ліжка, "А-7", загальною площею 14479,6 кв.м (реєстраційний номер 405479646107), що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Проліскова, 8 (а.с. 116-118).

Як вбачається з Інформацієї з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля - санаторний корпус з ліжковим фондом 502 ліжка круглорічного використання, А-7, за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Проліскова, 8 (реєстраційний номер 405479646107) 09.07.2017 року державним реєстратором Кіндракевичем Б.Р., Стрийське міськрайонне управління юстиції, на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2013 року у справі № 5015/2805/12 зареєстровано за Фондом державного майна України (а.с. 132).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, майно: нежитлова будівля - санаторний корпус з ліжковим фондом 502 ліжка круглорічного використання, А-7, за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Проліскова, 8 (реєстраційний номер 405479646107), державним реєстратором Душеком І.М. Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, зареєстровано за Адміністрацією Державної прикордонної служби України. Підстава виникнення права власності: акт приймання-передачі від 27.06.2017 року, видавник: Державна прикордонна служба України; розпорядження, серія та номер: 376-р, виданий 07.06.2017 року, видавник: Кабінет Міністрів України. Підставою внесення запису значиться рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36228790 від 20.07.2017 року, Душек І.М. Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (а.с. 135).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 цього ж Закону державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно пункту 6 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з державною реєстрацією права власності на таке майно заявником подається одна заява.

Пунктом 40 Порядку № 1127 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з Порядком ведення державного реєстру Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 року, а саме, п. 31, під час проведення державної реєстрації переходу права власності, інших речових прав на нерухоме майно або обтяжень таких прав державний реєстратор замість існуючих відомостей, що містяться у відкритому розділі або спеціальному розділі Державного реєстру прав, вносить нові відомості, визначені у пунктах 21-24 цього Порядку.

Пунктом 21 Порядку № 1141 передбачено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до запису про право власності та суб'єкта цього права такі відомості:

1) щодо суб'єкта права власності:

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства):

- прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові;

- податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України);

- номер та серія паспорта громадянина України (для громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України);

- реквізити документа, що посвідчує особу власника (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб'єкта, що здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента):

- найменування юридичної особи;

- податковий номер;

для територіальної громади:

- відомості про територіальну громаду села, селища, міста, району в місті;

- найменування органу місцевого самоврядування;

- податковий номер органу місцевого самоврядування;

для держави:

- відомості про державу Україна;

- найменування органу державної влади, що здійснює управління нерухомим майном;

- податковий номер органу державної влади;

2) форма власності;

3) вид спільної власності (у разі, коли майно належить на праві спільної власності);

4) розмір частки у праві спільної власності (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності);

5) підстава для виникнення права власності:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

6) підстава для внесення запису про право власності та суб'єкта цього права:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

7) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої проводиться державна реєстрація прав;

8) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;

9) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Пункти 22, 23 та 24 Порядку № 1141 передбачають порядок перевірки державним реєстратором відомостей, що у них передбачені, при проведенні державної реєстрації виникнення інших речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності (п. 22), якщо речовим правом на нерухоме майно є іпотека (п. 23), при проведенні державної реєстрації виникнення обтяжень речових прав на нерухоме майно (п. 24).

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції витребувано від Управління державної реєстрації відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Львівської міської ради належним чином засвідчені копії усіх електронних документів, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо переходу права власності на об'єкт нежитлової будівлі - санаторний корпус А-7 Львівська область, м. Моршин, вул. Проліскова, 8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 405479646107, номер запису про право власності 2147756 від 14.01.2017 року від Фонду Державного майна України до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

В матеріалах вказаної справи міститься заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, копія паспорта уповноваженої особи Адміністрації Державної прикордонної служби України, копія довіреності від 13.07.2017 року за № 721/38 на представництво Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань оформлення права власності на нерухоме майно, що знаходиться в оперативному управлінні військової частини 2144, за адресою: м. Моршин, вул. Проліскова, 8; розпорядження Кабінету Міністрів України № 376-р від 07.06.2017 року (копія отримана з офіційного сайту Кабінету Міністрів України); копію акту приймання-передачі від 27.06.2017 року, копію листа Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації № 68 від 13.01.2017 року; копії документів з матеріалів інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна по вул. Пролісковій, 8 в м. Моршин Львівської області; копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта щодо реєстрації об'єкта, щодо якого виникли спірні правовідносини за Фондом державного майна України (із відкриттям розділу); копія Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, що містить відомості про обтяження на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України; копію відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав; копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого об'єкт щодо якого виникли оскаржувані правовідносини, зареєстровано за Адміністрацією Державної прикордонної служби України (а.с. 105-135).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки відповідачем здійснювалась реєстрація переходу права власності від одного власника до іншого - від Фонду державного майна України до Адміністрації Державної прикордонної служби України, вимагати документів щодо площі об'єкта нерухомості у відповідача не було підстав, а відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено у обсязі та на підставі документів, що передбачені у Порядку № 1141, Порядку № 1127 та Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Крім того, покликання позивача на те, що акт приймання - передачі від 27 червня 2017 року Голови державної прикордонної служби України не може бути підставою виникнення права власності на будівлю А-7 для Адміністрації державної прикордонної служби України, не береться колегією суддів до уваги, оскільки здійснювалась реєстрація переходу права власності від одного власника до іншого - від Фонду державного майна України до Адміністрації Державної прикордонної служби України, форма власності залишалася державною і здійснювалося на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №376-р «Про віднесення нежитлової будівлі санаторного корпусу у м.Моршин до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби», що відповідає ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Вірними є висновки суду першої інстанції що в даному випадку предметом позову є правомірність вчинення реєстраційної дії по документах, на які, на переконання позивача, не були поданими в повному обсязі - відсутні дані до опису об'єкту, відсутня площа об'єкта нерухомого майна та його цільове призначення тощо. В той же час право власності зареєстроване. Таким чином оцінці підлягають лише дії реєстратора щодо внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оцінка договірних відносин позивача з третьою особою 2 та ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", встановлення площі об'єкта щодо якого виникли спірні правовідносини, знаходиться поза компетенцією адміністративного суду, а зазначеним фактам неодноразово надавалась оцінка Господарським судом Львівської області, Львівським апеляційним господарським судом, Вищим господарським судом України у межах розгляду справи № 5015/2805/12.

Крім того, Господарським судом Львівської області прийнято рішення від 11.01.2018 року у справі № 914/1181/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моршинський санаторій "Пролісок" для дітей з батьками" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області та Клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України про визнання недійсним Договору оренди нерухомого державного майна за № 38 від 24 березня 2017 року.

Договором від 24.03.2017 за № 38 передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлову будівлю санаторного корпусу з ліжковим фондом на 502 місця круглорічного використання, "А-7" загальною площею 14479,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Проліскова, 8 і перебуває на балансі ДП "Управління справами Фонду державного майна України" (а.с.203).

Вказаним судовим рішенням у задоволенні позову відмовлено повністю та таке набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 року, якою рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2017 року залишено без змін.

Вірними є висновки суду першої інстанції щодо недоведеності порушення прав позивача оскаржуваним рішенням державного реєстратора, адже позивач не є та ніколи не був власником об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 405479646107, проте оскаржує, стверджуючи про порушення свого права, як користувач санаторію "Пролісок" на підставі договору оренди.

Позивачем не доведено, що спірною реєстрацією за Адміністрацією Державної прикордонної служби України переходу права власності на об'єкт нежитлову будівлю - санаторний корпус з ліжковим фондом 502 ліжка круглорічного використання, А-7 на вул. Проліскова, 8 у м. Моршин Львівської області, порушується його права та інтереси щодо об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 405479646107.

При цьому, колегія суддів зазначає, що порушення прав працівників санаторію, як про це заявляють представники позивача, не може бути предметом розгляду і захищатися шляхом визнання незаконним дій державного реєстратора.

Щодо покликання представників позивача на те, що розпорядження Кабінету Міністрів України №376-р від 07.06.2017 року суперечить ст.49 Конституції України та Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи вищевказане розпорядження є чинним і його оцінка надається судом в іншому адміністративному процесі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ТзОВ "Моршинський санаторій "Пролісок" для дітей з батьками" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року у справі № 813/5065/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 27 вересня 2018 року.