Постанова № 76731774, 25.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5803/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Смидюк Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Шульгач М.П.,

час ухвалення рішення - 11:23:34,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 02 липня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2018 року ПАТ «Галіція Дистилері» звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2018 року № 0000534000.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДФС у Тернопільській області було проведено фактичну перевірку Приватного акціонерного товариства "ГАЛЩІЯ ДИСТИЛЕРІ" щодо дотримання вимог законодавства у сфері виробництва та обігу коньяку та інших алкогольних напоїв, за результатами якої складено акт № 929/19-00-40-00/31274359 від 15 лютого 2018 року "Про результати фактичної перевірки дотримання вимог повного технологічного циклу виробництва коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією ПрАТ "Галіція Дистилері". На підставі Акта перевірки ГУ ДФС у Тернопільській області було складене податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2018 року № 0000534000, яким за порушення ч.5 ст.2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" на підставі підп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз. 12 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" підприємство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 84 219,21 грн. Вважає, що податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2018 року № 0000534000 є протиправним, оскільки у товариства є зареєстровані місця для зберігання спирту в Єдиному реєстрі місць зберігання спирту, а також зазначає, що спиртовий дистилят в кількості 60,5 дал (38,39 дал б.с.) в мірнику № 0662 не зберігався, а був перекачаний в мірник для проведення інвентаризації наявності залишків кількості спирту так як по іншому не можливо було визначити кількість залишків спирту, що підтверджується журналом вимірів через мірники.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 05 березня № 0000534000.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що твердження відповідача, що містяться у акті перевірки, щодо зберігання позивачем спиртового дистиляту у мірнику №0662 в період з між двома інвентаризаціями - станом на 01 грудня 2017 року та на 09 лютого 2018 року - не знайшли свого належного підтвердження і спростовуються представленими доказами та наявними в справі матеріалами, а саме: актом №8 від 02 грудня 2017 року про відмір через мірники при інвентаризації дистиляту спиртового, актом інвентаризації спиртового дистиляту № 57 на 01 грудня 2017 року, відмірами №№ 1 - 21 в "Журналі відмірів через мірники" за лютий 2018 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що позивачем на момент початку перевірки та під час проведення перевірки, а також при розгляді заперечення до акту перевірки від 22 лютого 2018 року № 88 не було надано ніяких документів на підтвердження того факту, що позивачем проводився відмір спиртового дистилятору в кількості 60,5 дал(38,39 дал б.с.), а такі документи були надані лише з адміністративним позовом. Також, при розгляді справи в суді першої інстанції позивач визнав той факт, що спиртовий дистилят перекачаний ним особисто до проведення інвентаризації і до приходу інспекторів, які мали брати участь у проведенні даної інвентаризації з ємності № 64 в мірник № 0662, залишений в ньому на зберігання, що є неприпустимим.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що мірник № 0662 знаходиться в приміщенні спиртосховища, що зафіксовано у Довідці про результати проведення фактичної перевірки ПрАТ «Галіція дистилері» щодо відповідності місця зберігання спирту коньячного та плодового встановленим вимогам законодавства, нормативної та технічної документації від 17 лютого 2016 року № 56/21-00/31274359, а отже є невід'ємною частиною місця зберігання спирту коньячного. 09 лютого 2018 року дистилят спиртовий в присутності членів інвентаризаційної комісії з ємності № 69 був перелитий в мірник коньячного спирту № 0662 задля проведення інвентаризації, в подальшому того ж дня дистилят спиртовий був повернутий в ємність № 69. Для виноробної промисловості не передбачений типовий журнал обліку відмірів спирту коньячного і плодового, однак ПрАТ «Галіція дистилері» журнал відмірів через мірники ведеться постійно та був наданий відповідачу при перевірці разом з актом інвентаризації спиртового дистиляту № 57, актом № 8 про відмір через мірники при інвентаризації дистиляту спиртового та журналом обліку руху дистиляту спиртового.

В судовому засіданні представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у Тернопільській області було проведено фактичну перевірку Приватного акціонерного товариства "ГАЛЩІЯ ДИСТИЛЕРІ" щодо дотримання вимог законодавства у сфері виробництва та обігу коньяку та інших алкогольних напоїв. За результатами вказаної перевірки складено акт № 929/19-00-40-00/31274359 від 15 лютого 2018 року "Про результати фактичної перевірки дотримання вимог повного технологічного циклу виробництва коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією ПрАТ "Галіція Дистилері".

На підставі Акта перевірки ГУ ДФС у Тернопільській області було складене податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2018 року № 0000534000, яким за порушення ч.5 ст.2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" на підставі підп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз. 12 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" підприємство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 84 219,21 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Згідно абзацу 37 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та нових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Відповідно до абзацу 21 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Згідно зі час. 6 ст. 2 вказаного Закону внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб суб'єктів господарювання - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 року №251, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 року за №670/6958 (далі - Порядок №251).

Згідно з Порядком №251, Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце оберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про оявників.

До Єдиного реєстру вносяться:

-відомості про заявника - ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), серія та номер ліцензії, виданої заявнику на відповідний вид діяльності;

-відомості про місце зберігання - місцезнаходження (поштовий індекс, область, район, .сто, вулиця, номер будинку), площа місця зберігання (місткість місця зберігання спирту), вид продукції, що зберігається;

-дата включення місця зберігання до Єдиного реєстру;

-серія, номер та дата видачі довідки про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру;

-підстави та дата виключення місця зберігання з Єдиного реєстру.

При внесенні місця зберігання до Єдиного реєстру йому присвоюється індивідуальний номер. Індивідуальний номер місця зберігання, яке виключено з Єдиного реєстру, не може бути присвоєний іншому місцю зберігання.

Виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового (далі - спирт) та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.

У разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, установленому чинним законодавством (п.1.4. Порядку №251).

Відповідно п.3.1. Порядок №251 суб'єкт підприємницької діяльності, який подає заяву про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру, зобов'язаний забезпечити відповідність місця зберігання вимогам «Інструкції з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового», затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.04.2009 року за №264, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.07.2009 року за № 591/16607, установлених для цього виду продукції, та вимогам до місць зберігання спирту, що встановлюються ДПА України. Невідповідність місця зберігання спирту зазначеним вимогам є підставою для відмови у видачі довідки про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам.

Згідно з п.4.3. Порядку №251 ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької

діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру, на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності протягом семи календарних днів вносить зміни до Єдиного реєстру та видає суб'єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Абзацом 12 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 грн.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до довідок про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру наданих ПАТ «Галіція Дистилері» спирт підприємтсва зберігається в таких місцях:

довідка серії АП №227985: спирт коньячний площею 107052,5 дал Тернопільська область Бучацький район, м. Бучач, вул. Бариська, 8а внесено до Єдиного реєстру від 04.03.2016 року №19090100668 (а.с.25)

довідка серії АП №227984: спирт плодовий площею 25032 дал Тернопільська область Бучацький район, м. Бучач, вул. Бариська, 8а внесено до Єдиного реєстру від 04.03.2016 року №19100101425 (а.с.26).

Відповідно до Довідки про результати проведення фактичної перевірки ПрАТ «Галіція дистилері» на підприємстві є 2 мірники для приймання та відпуску спирту коньячного: мірник технічний першого класу зав. №0662 об'ємом 75 дал і мірник технічний першого класу зав. №0661 об'ємом 1000 дал.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючий орган вважав, що спирт ПАТ «Галіція Дистилері» зберігав у мірнику №0662, тобто в іншому приміщені, а не у місцях зазначених у довідках підприємства.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про необгрутованість таких висновків відповідача виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що згідно з наказом ПрАТ «Галіція Дистилері» № 18 від 09.02.2018 року на підприємстві проводилась інвентаризація спиртів коньячних та плодових, купажів алкогольної продукції, залишків алкогольної продукції в цеху розливу та готової продукції в складі готової продукції. При цьому, така інвентаризація була призначена на усну вимогу контролюючого органу, що не заперечується відповідачем.

Згідно з п.2 наказу по ПрАТ «Галіція Дистилері» № 18 від 09.02.2018, в присутності податкового органу була створена робоча інвентаризаційна комісія у складі голови комісії завідувача лабораторією ОСОБА_3, старшого хіміка ОСОБА_4, бухгалтера ОСОБА_5. Згідно з п.3 наказу по ПрАТ «Галіція Дистилері» № 18 від інвентаризацію потрібно було провести станом на 09.02.2018.

Станом на 09.02.2018 року залишок дистиляту спиртового у ємності № 69 за книжковими даними становив 61,1 дал (тобто 38,39 дал б.с.) при тому, що номінальний об'єм ємності № 69 становить 5046 дал.

Таким чином, з огляду на значно менший об'єм спиртового дистиляту (61,1 дал) порівняно з номінальним об'ємом ємності № 69 (5046 дал) точний об'єм спиртового дистиляту під час інвентаризації неможливо було встановити візуально.

У відповідності до абз.3 п.6.5 «Інструкції про проведення інвентаризації на підприємствах виноробної промисловості» КДУ 00011050-15.9-2:2010 продукція, що залишилася в неповних бочках, бутах, цистернах і інших ємностях, повинна інвентаризуватися пропуском через мірник, переливкою в заміряну тару меншої місткості, по калібрувальній ємності (заміряній стандартним мірником 1 класу) або зважуванням бочок (знаходиться маса нетто з подальшим перерахунком на обліковий об'єм про густині, визначеній лабораторією заводу).

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що робочою інвентаризаційною комісією було прийнято рішення перевірити кількість спиртового дистиляту у ємності № 69 шляхом перемірювання через мірник коньячного спирту № 0662, що було зафіксовано відміром № 21 від 09.02.2018 у Журналі відмірів.

Колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до записів у Журналі вимірів у графі «ціль виміру» зазначено «перемірювання».

Таким чином, 09.02.2018 дистилят спиртовий в присутності членів інвентаризаційної комісії з ємності № 69 був перелитий в мірник коньячного спирту № 0662 для проведення інвентаризації.

Крім цього колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апелянта про те, що спирт на підприємстві зберігався в мірнику постійно, зокрема, з часу останньої інвентаризації. проведеної позивачем у грудні 2017 року з огляду на наступне.

Із змісту акту перевірки слідує, що відповідач вважав, що спирт ПАТ «Галіція Дистилері» зберігав у мірнику №0662 в об'ємі 60,5 дал. станом на 09.02.2017 року.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до наказу № 155 від 30.11.2017 року на ПрАТ «Галіція днстилері» було проведено інвентаризацію коньяків, спиртів плодових коньячних та купажів дистилятів, лікерів, напоїв міцних плодових та виноградних, спиртових сиропу та колеру, допоміжних матеріалів.

Згідно опису №3 від 01.12.2017 року до акту інвентаризації від 01.12.2017 року в ємності №62 знаходився дистилят спиртовий. Кількість дистиляту спиртового в ємності № 62 згідно з технологічним паспортом ємності становила 657,8 дал при температурі 20°С.

Така кількість дистиляту спиртового була підтверджена при інвентаризації шляхом перемірювання при температурі 17,2 °С через мірник № 0662, про що свідчить Акт №8 від 02.12.2017 року про відмір через мірники при інвентаризації дистиляту спиртового.

Дистилят спиртовий перемірявся через мірник № 0662, місткість якого становить 75 дал, тому було зроблено 8 відмірів об'ємом по 75 дал і останній дев'ятий відмір склав об'єм 56,17 дал при температурі 17,2°С.

Кожен відмір брався з ємності № 62 і через мірник, після фіксації кількості та температури, викачувався в ємність № 69, що зафіксовано Актом інвентаризації спиртового дистиляту №57 на 01.12.2017 року, підписаним всіма членами робочої інвентаризаційної комісії. Об'єм спиртового дистиляту у ємності №69 після проведення інвентаризації становив 656,1 дал при температурі 17,2°С, що дорівнює 657,8 дал при температурі 20°С.

Таким чином, колегія суддів вважає необгрунтованими твердження відповідача про зберігання позивачем спиртового дистиляту у мірнику № 0662 в період з між двома інвентаризаціями - станом на 01.12.2017 року та на 09.02.2018 року, оскільки виміри зроблені у грудні місяці відрізняються від вимірів зроблених у лютому місяці.

Крім цього, матеріалами справи підтверджується, що мірник № 0662 за період часу з 01.12.2017 року по 06.02.2018 року постійно використовувався підприємством у виробництві алкогольних напоїв для здійснення відмірів різних спиртів коньячних з різних ємностей, про що свідчать записи про відміри №№ 1 - 21 в «Журналі відмірів через мірники» (а.с.55-76).

Так, в Журналі відмірів через мірники для кожного відміру спирту першим рядком зазначено ціль відміру, а третім рядком найменування продукту, який відміряється. Так, наприклад, для відміру №1від 01.12.2017 року ціль відміру - для приготування КУ (коньяк України) 5*Грінвіч КА (купажний акт) 1/18, а найменування продукту: спирт коньячний 5 років витримки; для відміру №2 від 04.12.2017 року ціль відміру- для приготування КУ коньяк України) 5*Бучач Абданк КА (купажний акт) 2/18, а найменування продукту: спирт коньячний 5 років витримки; для відміру № 3 від 06.12.2017 року ціль відміру - для приготування сиропу спиртового КА (купажний акт) 3/18, а найменування продукту: спирт коньячний 6 місяців затримки; дня відміру № 15 від 01.02.2018 року ціль відміру - для приготування НАД (напій алкогольний десертний) КА (купажний акт) 13/18, а найменування продукту: дистилят спиртовий вишневий; для відміру № 16 від 02.02.2018 року ціль за відміру - для приготування НАД (напій алкогольний десертний) КА (купажний акт) 14/18, а найменування продукту: дистилят спиртовий вишневий. Лише для відміру №21 від 09.02.2018 року ціль відміру - перемірювання, оскільки відмір проводився в рамках інвентаризації станом на 09.02.2018 року.

Отже, виходячи зі змісту фактичних обставин справи та зумовленого ними оспореного правозастосування, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що не можна вважати зберіганням спирту знаходження його у мірнику № 0662, оскільки це є тимчасовою подією (технологічним процесом) між переливанням дистиляту спиртового з ємності № 69 в мірник № 0662 для проведення інвентаризації.

За таких обставин, на думку колегія суддів, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності встановленої абзацом 12 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», та як наслідок, наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення- рішення.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року у справі № 819/722/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. Я. Качмар В. В. Ніколін