Ухвала суду № 76731574, 25.09.2018, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2321/18

Номер провадження 1-кс/376/616/2018

УХВАЛА

"25" вересня 2018 р. Слідчий суддя Сквирського районного суду Київської області Клочко В.М., за участю секретаря судових засідань Щур Л.В., начальника Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Шахрай Ю.І., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області підполковника поліції Клочак М.В. по кримінальному провадженні № 12018110260000135, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

25.09.2018 року слідчий СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області підполковник поліції Клочак М.В.звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається те, що Слідчим відділенням Сквирського ВП ГУНП в Київській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12018110260000135 від 21.03.2018 року, щодо факту підроблення невстановленими особами офіційних документів від імені ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1), на підставі яких здійснено виділення земельної ділянки, оформлення права власності на неї та її подальший продаж, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що виділення земельної ділянки та її продаж від імені ОСОБА_4 здійснювався на підставі довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_5

Допитана як потерпілий ОСОБА_4 показала, що будь-якого відношення до виділення земельної ділянки та її подальшого продажу не має, довіреностей на представлення інтересів ОСОБА_5 не надавала, особа останнього їй не відома.

Тимчасовим доступом до речей і документів, а саме документів, що знаходяться в матеріалах нотаріальної справи проведення нотаріальних дії - посвідчення довіреності наданої ОСОБА_4 встановлено, що наданий невстановленою особою нотаріусу паспорт на ім'я ОСОБА_4 не відповідає дійсності, так як до нього вклеєна фотокартка сторонньої особи.

Крім того, досудовим слідством встановлено, що паспорт ОСОБА_4, із серією та номером, який використаний під час оформлення доручення на ОСОБА_5, був втрачений в 2016 році, що підтверджено відповідними матеріалами Голосіївського управління ГУНП в м. Києві.

Відповідно до отриманих в ході досудового слідства достовірних даних, зокрема матеріалів реєстраційних справ ГУ Держгеокадарсту в Київській області, нотаріальних справ приватного нотаріуса, яким здійснено нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, тимчасовий доступ до яких здійснено у встановленому порядку, встановлено, що на підставі довіреності, виданої ОСОБА_5, останнім від імені ОСОБА_4, 14.08.2017 року зареєстровано право власності на земельну ділянку (індексний номер рішення 36607525), розташовану на території Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області (кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2,0 га) та 30.08.2017 року здійснено продаж вказаної земельної ділянки ОСОБА_6 (ідент. номер НОМЕР_1).

Згідно висновку судового експерта Київського НДЕКЦ МВС України № 8-4/1294 від 30.08.2018 року, підписи в дорученні від імені ОСОБА_4 виданого на ОСОБА_5 від 24.03.2017 року, а також підписи та почерк в клопотанні (Г-24839/0/5-17 від 01.08.2017 року) від імені ОСОБА_4 наданого до ГУ Держгеокадастру в Київській області, про виділення на її користь земельної ділянки, виконані не ОСОБА_4.

В той же час, підпис в договорі купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2,0 га) від 30.08.2017 року, виконаний ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності ОСОБА_4 від 24.03.2017 року.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 2,0 га, що розташована на території Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області, є об'єктом кримінально протиправних дій.

В органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що вказана земельна ділянка може бути відчуженна третім особам всупереч волі його законного власника, а також те, що в подальшому може бути заявлено цивільний позов і вказане майно може використовуватись для забезпечення цивільного позову.

Також, прокурор у судовому засіданні вказав, що оскільки вище зазначена земельна ділянки є об'єктом кримінально протиправних дій, а тому є доказом вчинення злочину та відповідає критеріям зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З урахуванням наведеного прокурор, вважає, що виникла необхідність накласти арешт, заборонивши відчуження, розпорядження та користування, підставою якого є те що існують безспірні підстави та підозри що воно є доказом злочину, було предметом та кінцевою метою вчинення кримінального правопорушення, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, метою накладання арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Також у разі обізнаності про слухання клопотання про накладання арешту на майно особи які фігурують зрозуміють важливість дослідження доказів саме в тому вигляді в якому вони є на теперішній час, та для уникнення кримінальної відповідальності можуть спотворити, зіпсувати або знищити вказане майно, або здійснити його відчуження, що призведе до негативних наслідків.

Крім того не накладання арешту може призвести до негативних наслідків, а саме нанесення матеріальних збитків особам які можуть придбати вказане майно, право на яке отримано шахрайським шляхом.

Зазначене майно можливо та необхідно використати у кримінальному провадженні, як доказ, а не накладання арешту може призвести до його спотворення, зіпсування, знищення, відчуження та неможливості встановлення важливих фактів та обставин що обов'язково необхідно встановити під час кримінального провадження.

Посилаючись на вищевикладене, прокурор просив накласти арешт заборонивши відчуження, розпорядження та користування будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна, а саме вище зазначених земельних ділянок.

При цьому, на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України, просив розгляд даного клопотання здійснити за відсутністю власників приміщень, так як існує загроза їх подальшого переоформлення, продажу, відчуження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно та просив його задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.

Власник майна в судове засідання не викликався у зв'язку з заявленим прокурором клопотанням.

В порядку ч.1 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію судового розгляду за допомогою технічних засобів слідчим суддею не приймалося, клопотання з цього приводу не надходили.

Розглянувши клопотання, вивчивши надані матеріали, заслухавши прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Аналіз наданих матеріалів дозволяє суду у відповідності до вимог ст. 173 КПК України зробити висновок про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення, та те, що незастосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження даного майна та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, виникла необхідність накласти арешт на зазначене майно, заборонивши відчуження, розпорядження та користування, підставою якого є те що існують безспірні підстави та підозри що воно є доказом злочину, було предметом та кінцевою метою вчинення кримінального правопорушення, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, метою накладання арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За таких обставин, суд вважає, що прокурором доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Таким чином, існують всі передбачені Законом підстави для арешту зазначеного майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області підполковника поліції Клочак М.В. по кримінальному провадженні № 12018110260000135, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України про арешт майна- задовольнити.

Накласти арешт заборонивши відчуження, розпорядження та користування, заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо на земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 2,0 га, що розташована на території Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області.

Виконання ухвали негайно покласти на слідчого у якого перебуває кримінальне провадження.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Шахрай Ю.І.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред'явлення три місяці.

Слідчий суддя: